ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує

Про актуальні питання щодо подання звітності в електронному виглядіпід час «Гарячої лінії»

Днями у ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Подання звітності в електронному вигляді».

 Начальник відділу обслуговування платників Тетяна Тесленко відповідала на запитання громадян.

Питання: Який порядок подання платниками податків податкової звітності в електронному вигляді?

         Відповідь: Платник податків отримує в будь-якому включеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатки підприємства. Платник податків фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці.

         Крім того, платник податків отримує в контролюючому органі за місцем реєстрації або на офіційному веб-сайті ДФС України чи регіонального органу ДФС:

- текст примірного договору про визнання електронних документів;

- безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до контролюючих органів податкових документів в електронному вигляді.

         Інформація на офіційному веб-порталі ДФС України (www.sfs.gov.ua) знаходиться в рубриці Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність.

Питання: Чи можна через сервіси ДФС України дізнатися про ризики щодо діяльності партнерів по бізнесу?

         Відповідь: Так, для цього варто скористатися електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», який дає змогу оцінити податкові ризики діяльності з вашим партнером по бізнесу, чи можливо не є платником податку на додану вартість, є банкрутом чи відсутній за визначеною в установчих документах адресою.

         Крім того, ще є сервіс «Реєстр платників ПДВ», що інформує про зареєстрованих платників ПДВ (діючі реєстрації). Сервіс «Анульована реєстрація платників ПДВ» допоможе дізнатися про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи контролюючих органів чи за рішенням суду, а за допомогою сервісу «Перевірка свідоцтва платника єдиного податку» можна впевнитись в тому, що таке свідоцтво є дійсним.

         Для перевірки надійності ділового партнера достатньо знати його код ЄДРПОУ або ж точну назву, ввести відому інформацію в одне з полів і система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить результати пошуку.

Питання: Як отримати інформацію про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах через Інтернет?

         Відповідь: Для отримання інформації про стан розрахунків з бюджетом по податках і зборах в онлайн-режимі запрошуємо платників податків скористатись послугами онлайн-сервісу ДФС – «Електронний кабінет платника податків».

         Цей сервіс, зокрема, дає змогу побачити стан розрахунків із бюджетом по податках і зборах, підготувати, заповнити і надіслати податкову звітність в електронному вигляді, перевірити  звітність  на наявність арифметичних помилок, переглянути подану звітність незалежно від способу іі подання.

До того ж використання електронного сервісу забезпечує доступ платника податків до податкового календаря, який нагадає користувачу терміни надання податкової звітності та сплати податків і зборів. Окрім цього, клієнт може переглянути свої облікові дані за даними ДФС.

         Вхід до Електронного кабінету платника податків здійснюється шляхом авторизації на веб-ресурсі ДФС за допомогою електронного цифрового підпису.

На всі питання були надані відповіді згідно чинного законодавства.

Підприємець-платник єдиного податку не повернув поворотну фінансову допомогу протягом 12 календарних місяців. Податкові наслідки

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Доходом платника єдиного податку - фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, до складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання.

Податковим (звітним) періодом для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал.

Отже, для підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення граничного обсягу доходу).

У разі якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують граничні обсяги доходів, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, передбаченими для платників єдиного податку, за умови не перевищення граничного обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу.

При перевищенні у податковому (звітному) періоді граничного обсягу доходу, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15%.

Зазначена норма передбачена п.п. 14.1.257 ст. 14, п.п. 1 п. 292.1, п. 292.11 ст. 292, п.п. 1 п. 293.4 ст. 293, п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України

Необхідність легалізації праці та зарплати

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує, що такі явища, як зарплата «в конвертах» та робота без оформлення трудових відносин, мають глибокі корені й руйнують суспільство зсередини, позбавляючи майбутнього тих, хто отримує неофіційну заробітну плату. Найчастіше підприємці, частково приховуючи виручку від реалізації товарів, робіт або послуг, виплачують доходи найманим працівникам, які не обліковані в бухгалтерських документах, а також використовують працю не зареєстрованих найманих працівників.

Фахівці ДПІ звертаються до осіб, які мають намір працевлаштуватися або вже трудяться у приватних підприємців, вимагати від них укладання з вами трудової угоди та сплати єдиного соціального внеску. Адже громадяни, які працюють неофіційно, позбавляють себе лікарняного, допомоги у разі отримання травми на виробництві, трудового стажу, пенсії, втрачають відпустки.

Відповідно до діючого пенсійного законодавства встановлена пряма залежність розмірів пенсій від страхового стажу та заробітку, з якого фактично сплачені страхові внески до Пенсійного фонду. Тобто, страховий стаж при виході на пенсію враховуються тільки ті періоди, у яких відбувалось нарахування, та за які повністю сплачені ЄСВ із заробітної плати у сумі не меншій мінімальної.

Протягом чотирьох місяців поточного року центри обслуговування платників Дніпропетровщини надали майже 144 тисячі адмінпослуг

На сьогодні 36 Центрів обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надають 30 видів адміністративних послуг. Впродовж січня – квітня 2018 року ЦОПами області надано майже 144 тисячі таких послуг.

Серед них найбільш запитуваною залишається послуга з видачі картки платника податків та внесення до паспорта громадянина даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків. У звітній період було надано понад 60 тисяч цих послуг.

Також користуються попитом суб`єктів господарювання послуги з видачі відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків (майже 31 тисяча відомостей); надання витягу з реєстру платників єдиного податку (майже 10 тисяч витягів); реєстрації книг обліку розрахункових операцій (більше 8,5 тисяч послуг).

Нові напрями співпраці Дніпропетровської митниці ДФС та Університету державної фіскальної служби України

25 травня 2018 року на базі Університету державної фіскальної служби України відбулася тристороння зустріч в.о. Голови ДФС Мирослава Продана, Першого заступника Міністра фінансів, Начальника Служби доходів Грузії Георгі Табуашвілі та Генерального директора при Міністерстві фінансів Республіки Молдова Віталіє Врабіє.

Під час зустрічі Україна, Молдова та Грузія домовилися про співпрацю у напрямі підготовки фахівців податкової та митної сфер. В результаті чого було підписано Меморандум про взаємодію у сфері науки, освіти та підготовки кадрів. У рамках Меморандуму сторони налагоджуватимуть та розвиватимуть співробітництво між учбовими закладами, які готують співробітників для митних та податкових органів.

Також, під час зустрічі, територіальні органи ДФС презентували свої класи, які розташовані в Університеті Державної фіскальної служби України, серед яких тепер є аудиторія Дніпропетровської митниці ДФС. Створення такого кабінету стане базою для поглиблення співпраці між Дніпропетровською митницею ДФС та Університетом державної фіскальної служби України.

Участь у презентації прийняв виконуючий обов’язки начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Безсмертний. Учасники заходу мали змогу ознайомитися з загальною характеристикою Дніпропетровської митниці ДФС, результатами діяльності та векторами розвитку на 2018 рік.

Дорогі діти! Шановні батьки! Щиро вітаємо вас із світлим та прекрасним святом – Міжнародним днем захисту дітей!

У перший літній день в Україні, як і у всьому світі, відзначають добре і радісне свято – День захисту дітей. Діти – наше майбутнє, а значить – і всієї України.

Дитинство – найпрекрасніша мить нашого життя, це – пора сподівань та здійснення мрій. Піклування про підростаюче покоління, його майбутнє – головний обов’язок батьків, суспільства та держави. Врешті-решт, саме для цього всі ми живемо та працюємо.

Тож, основне наше завдання – виховати своїх дітей розумними, порядними, добрими, з щедрою та гармонійною душею, впевненими в собі.

Напередодні цього свята Головне управління ДФС у Дніпропетровській області запросило дітей податківців на День відкритих дверей до ДПІ у Соборному районі м. Дніпра. Діти ознайомилися з роботою Центру обслуговування платників і вперше відчули себе в ролі платників податків. Батьки – податківці надали відповіді на питання, які цікавили дітей.

На завершення діти з батьками у відеопривітанні звернулися до всіх дітей України з побажаннями чистого і мирного неба, сонячних ранків, світлих і неповторних вражень, здоров’я та удачі на життєвих дорогах!

Добровільна реєстрація платником ПДВ «єдинника», який перейшов на загальну систему оподаткування

Відповідно до п. 183.4 ст. 183 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати ПДВ, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 182.1 ст. 182 ПКУ, реєстраційна заява подається у строк, визначений п. 183.3 ст. 183 ПКУ.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Згідно з п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ, реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і виписку податкових накладних.

Юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні

Відповідно до п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Статтею 4 Закону України від 01.07.2014 № 1952 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зі змінами (далі – Закон № 1952) передбачено, що державній реєстрації підлягають, зокрема, право постійного користування.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 01 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. другий п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Підтвердження державою фактів припинення речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданих документів (ст. 2 Закону  № 1952).

Отже, у разі припинення права постійного користування земельною ділянкою державної або комунальної власності у визначеному законодавством порядку, юридична особа сплачує земельний податок за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році, тобто до дати внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Про подання звітності профспілковими організаціями

Відповідно пп. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені професійні спілки, їх об’єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об’єднання.

Для професійних спілок, їх об’єднань та організацій профспілок передбачено подання звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ (п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Слід зауважити, що норма п. 46.2 ст. 46 ПКУ стосовно подання професійними спілками, їх об’єднаннями та організаціями профспілок звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації лише у разі порушень вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ вперше застосовувалась за результатами звітування за 2016 рік.

Додатково: відповідні роз’яснення надані листом ДФС від 08.02.2017 № 2991/7/99-99-15-02-01-17.

До уваги суб'єктів господарювання, які реалізують алкогольні напої!

24.04.18 набрав чинності ЗУ від 22.03.18 № 2376-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових» яким внесено зміни до ст. 153 ЗУ від 19.12.1995 року №481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (із змінами та доповненнями) (далі – Закон№481) щодо надання:

сільським, селищним та міськім радам в межах території відповідної адміністративно-територіальної одиниці встановлювати заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) у визначений рішенням таких органів час доби.

Так, рішенням Дніпровської міської ради від 23.05.18 №41/32 встановлена заборона продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб'єктами господарювання (крім закладів ресторанного господарства) на території м. Дніпра з 22.00 до 07.00 год. щодня, у тому числі у вихідні дні та на свята. (копія додається).

Відповідно до ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 153 Закону №481 у розмірі 6 800 гривень.

Копія рішення Дніпровської міської ради від 23.05.18 №41/32.

Протидія митним правопорушенням в Дніпропетровській митниці ДФС у січні-квітні 2018 року

Днями в інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція головного державного інспектора управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС Ірини Романенко на тему: «Протидія митним правопорушенням в Дніпропетровській митниці ДФС у січні-квітні 2018 року».

За чотири місяці п.р. підрозділами Дніпропетровської митниці ДФС складено 179 протоколів (справ) про порушення митних правил на суму близько 93 млн. грн., що на 53 протоколи більше, ніж за аналогічний період 2017 року.

За її словами: «Структура основних предметів недотримання митного законодавства є порушення оформлення транспортних засобів (162 справи) та промислових товарів (17 справ).

Протягом звітного періоду Дніпропетровською митницею ДФС в повному обсязі розглянуто 131 справу за порушення митних правил, з яких на 130 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 1,1 млн. грн. по яких вже сплачено до бюджету 324,1 тис. грн. Також, протягом січня - квітня 2018 року передано на розгляд суду 11 справ на суму майже 6 млн. грн.».

За результатами судових рішень по 11 справах:

- застосовано конфіскацію на суму 122,2 тис. грн., що складає 82% від загальної кількості розглянутих справ та понад 42% від їх вартості;

- накладено штрафів на суму 123,7 тис. грн., з яких стягнуто до бюджету 25,2 тис. грн.

Отримати інформацію щодо реєстрації контрагента платником акцизного податку можливо за допомогою електронного сервісу ДФС

Звертаємо увагу платників, що відповідно до п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Державна фіскальна служба України (далі – ДФС) веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі – Реєстр платників) згідно п. 5 розділу ІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 113.

ДФС України щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального.

Будь-яка особа може отримати інформацію щодо реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку з реалізації пального, скориставшись пошуковим сервісом «Дані реєстру платників акцизного податку з реалізації пального».

Доступ до пошуку відкритий в «Електронному кабінеті», до якого можна увійти за адресою https://cabinet.sfs.gov.ua або скориставшись на веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) банерами «Інформація з реєстрів» чи «Електронний кабінет».

За п’ять місяців 2018 року платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів 39,6 млрд. грн. та 5,2 млрд. грн. єдиного внеску

Органами ДФС у Дніпропетровській області протягом січня - травня поточного року забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 39 млрд. 649,8 млн. грн., що на 10 млрд. 80,4 млн. грн. більше, ніж за аналогічний період 2017 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук.

Так, до державного бюджету впродовж п’яти місяців цього року мобілізовано 29 млрд. 867,3 млн. грн., що на 8 млрд. 350,0 млн. грн. (або на 38,8%) більше, ніж за відповідний період 2017 року.

Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровської області, склали 9 млрд. 782,5 млн. грн. Це на 1 млрд. 730,4 млн. грн. (або на 21,5%) більше фактичних надходжень п’яти місяців 2017 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 5 млрд. 227,7 млн. грн. Порівняно з 2017 роком надходження зросли на 932,2 млн. грн.

Рентна плата за спеціальне використання води

З метою правильного визначення платниками об’єкта оподаткування та податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води повідомляє наступне.

Порядок визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати, встановлений ст. 255 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), передбачає що Рентна плата не справляється за обсяги води, що використовуються визначеними у п. 255.4 ст. 255 Кодексу споживачами.

Разом з тим, в умовах дії єдиного тарифу централізованого водопостачання, встановленого згідно з Порядком формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.04.2016 за №593/28723 (далі – Порядок, Тариф), не передбачено процедури обліку обсягів постачання води за різною собівартістю («з» або «без» урахування Рентної плати). До затвердження окремих тарифів забезпеченню ефективного податкового адміністрування може сприяти застосування процедури визначення основних елементів та обчислення податкових зобов’язань з Рентної плати шляхом складання для кожного водного об’єкта трьох додатків 5 до звітної податкової декларації з Рентної плати за:

обсяги води, які за результатами комерційного обліку комунальних послуг з водопостачання надані для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб споживачам, які не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, але належить до споживачів, визначених  у пп. 255.4.1 п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Задоволення питних потреб), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначеним у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Задоволення питних потреб – рядок 8;

оскільки податкове зобов’язання (р. 11) не виникає, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «0» (нуль);

обсяги води, які відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, що задекларовані водокористувачами при затверджені Тарифу та визнані такими, що використовуються первинними водокористувачами на власні технологічні потреби, включаючи втрати та витрати для забезпечення провадження господарської діяльності з вироблення, створення та/або надання житлово-комунальних послуг (далі – Власні технологічні потреби), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді використані для Власних технологічних потреб – рядок 8;

коефіцієнта 0,3 – рядок 10.2 (відповідно до п. 255.7 ст. 255 Кодексу та Порядку обчислення Тарифу);

ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9;

обсяги води, що постачені споживачам, які згідно з Порядком не є суб’єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та не належать до споживачів, визначених у пп. 255.4.1. п. 255.4 ст. 255 Кодексу (далі – Потреб вторинних споживачів), податкові зобов’язання з Рентної плати декларуються із зазначенням у додатку 5 до Декларації:

обсягів, що у звітному (податковому) періоді постачені для Потреб вторинних споживачів – рядок 8;

оскільки податкове зобов’язання (р. 11) обчислюються за ставкою, визначеною Кодексом, то для цілей функціонування алгоритму контролю у р. 10.2 зазначається величина «1» (один);

ставки Рентної плати для відповідного водного об’єкта – рядок 9.

Аналогічна позиція викладена у листі ДФС України від 22.05.2018 15323/7/99-99-12-02-03-17 «Про надання інформації».

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу адміністрування місцевих податків і зборів управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Наталії Садики на тему: «Плата за землю для юридичних осіб»

Питання 1. Доброго дня. Дніпровською міською радою 23.05.2018 прийнято рішення  №5/32 «Про внесення змін до рішення міської ради від 16.12.2017 №13/27 «Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста», згідно якого внесені зміни до ставок земельного податку, з якої дати набуває чинність зазначене рішення та чи виникає у платників обов’язок щодо подання нової податкової звітності?

Відповідь. Доброго дня. Згідно пункту 2 Рішення від 23.05.2018 №5/32, документ набуває чинності з першого числа місяця, який настає за датою його офіційного оприлюднення.

Зазначене рішення оприлюднено на сайті міської ради та опубліковано 31.05.2018 у газеті «Наше місто». Таким чином, рішення набуває чинності з 01.06.2018. Землекористувачі у разі необхідності (у випадку зміни розміру податкового зобов’язання) повинні подати уточнюючу податкову декларацію з плати за землю на 2018 рік.

Питання 2. У мене таке питання. ТОВ «А» уклало з міською радою договір оренди земельної ділянки у грудні 2017 року, але реєстрація права оренди відбулась лише у лютому 2018 року. З якої дати необхідно сплачувати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності: з дня підписання договору оренди земельної ділянки чи з дня його реєстрації?

Відповідь. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, а саме з дня реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору.

Питання 3. Граничний термін сплати податкового зобов’язання з плати за землю за травень місяць поточного року – 30 червня, але це вихідний день. Виникає питання - чи переноситься термін сплати плати за землю, якщо останній день сплати припадає на вихідний або святковий день ?

Відповідь. Граничний термін сплати плати за землю – 30 числа місяця, що наступає за звітним місяцем.

Нормами Податкового кодексу України не передбачено перенесення термінів сплати податків і зборів, якщо останній день сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день.

Якщо останній день сплати плати за землю припадає на вихідний або святковий день, то її потрібно сплатити напередодні встановленого граничного терміну -27 червня, оскільки 28 червня – святковий день, а 29-30 червня – вихідні дні.

Питання 4. Підкажіть будь ласка. Рішенням міської ради Ставки земельного податку встановлені в залежності від цільового призначення земель згідно з Класифікацією видів  цільового призначення земель. До якої установи повинен звернутись платник земельного податку для визначення класифікації земельних ділянок ?

Відповідь. Для визначення класифікації земельних ділянок суб’єкту господарювання необхідно звернутись до територіального органу Держгеокадастру України за місцем розташування земельної ділянки.

Послуги отримано від нерезидента на митній території України: врахування сум ПДВ в реєстраційній сумі

Відповідно до п. 180.2 ст. 180 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Згідно із п. 208.2 ст. 208 ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з п. 190.2 ст. 190 ПКУ.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України вважається дата складення платником ПДВ податкової накладної (далі – ПН) за такими операціями, за умови реєстрації такої ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Пунктом 200?. 3 ст. 200? ПКУ визначено, що складовою формули на яку платник ПДВ має право зареєструвати ПН в ЄРПН (далі – реєстраційна сума) є, зокрема, показники:

SНаклОтр – загальна сума податку за отриманими платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН, ПН, складеними платником ПДВ відповідно до п. 208.2     ст. 208 ПКУ та зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких ПН, зареєстрованими в ЄРПН;

SНаклВид – загальна сума ПДВ за складеними платником ПДВ ПН, зареєстрованими в ЄРПН.

Отже, при реєстрації в ЄРПН отримувачем послуг від нерезидента ПН, складеної ним за такою операцією (при наявності достатнього значення реєстраційної суми), суми ПДВ, зазначені у такій ПН, послідовно збільшують значення показників SНаклВид та SНаклОтр, що в свою чергу відображається у відповідних обсягах на значенні реєстраційної суми.

До уваги суб’єктів господарювання! Нові Довідники податкових пільг!

ДФС України затвердила нові довідники податкових пільг станом на 19.04.2018, а саме:

► Довідники податкових пільг № 88/1;

► Довідник інших податкових пільг № 88/2.

У Довідниках наведено перелік пільг із податку на прибуток, ПДВ, плати за землю, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Оновлено Єдине вікно подання електронної звітності

25.05.2018відбулось оновлення спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.26.7.0) (станом на 25.05.2018)

Нові версії документів:

З метою практичної реалізації Постанови Кабінету міністрів України від 21.02.2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» в частині подання відомостей по декількох документах одночасно, додано:

· J/F1312603 – Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

На виконання наказу Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року № 309 «Про затвердження Порядку складання та подання запитів на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України, форми подання запиту на отримання публічної інформації, що знаходиться у володінні органів Державної фіскальної служби України» додано:

· J/F1314001 – Запит на отримання публічної інформації.

З метою практичної реалізації Законів України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та від 02.03.2015 № 222 «Про ліцензування видів господарської діяльності» додано:

· F/J1303101 – Заява щодо ліцензії на право оптової торгівлі;

· F/J1303201 – Заява щодо додатку до ліцензії на право оптової торгівлі;

· F/J1303301 – Заява щодо ліцензії на виробництво;

· F/J1403101 – Витяг з ліцензійного реєстру на оптову торгівлю;

· F/J1403201 – Витяг з ліцензійного реєстру про наявність додатка до ліцензії на право оптової торгівлі;

· F/J1403301 – Витяг з ліцензійного реєстру на виробництво;

·F/J1403501 – Рішення про недоліки, при опрацюванні заяв щодо ліцензій;

· F/J1403601 – Копія розпорядження щодо ліцензій.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

· S1402004 – № 1-от. Звіт дитячого закладу оздоровлення та відпочинку за літо;

· S2202305 – № 2-3 нк. Звіт вищого навчального закладу на початок навчального року;

· S2700411 – № 4-сг. Звіт про посівні площі сільськогосподарських культур;

·S2702911 – № 29-сг. Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду.

Внесення змін до існуючих документів:

F/J1312002 – Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Форма № 20-ОПП (внесені зміни стосовно необов’язковості заповнення колонки 12).

F/J1313201 – Скарга на рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (обмежена кількість символів в текстових полях до 2000).

F/J1412303 – Рішення про врахування/неврахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).

F/J1413301 – Рішення про не врахування Таблиці даних платника податків (додано гриф «Затверджено», змінено тексту відповідності до наказу).

Довідники вводу:

Проведено коригування значень ставок екологічного податку відповідно до змін Податкового кодексу України на 2018 рік:

- spr_rent_TC_255_5_norm_rent_use_water.xml– Ставки рентної плати за спеціальне використання води;

- spr_rent_TC_253_5_norm_rent_use_subsoil_not_minerals.xml – Ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються залежно від корисних властивостей надр і ступеня екологічної безпеки під час їх використання;

- spr_rent_app14_rates_use_mineral_res.xml – Кодифікація водних об'єктів за типом водного об'єкта та напрямом використання води згідно з розділом ІХ Податкового кодексу України до Податкової декларації з рентної плати.

З інформацією можливо ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами

Звертаємо увагу платників ПДВ, що за повідомленням прес-служби ДФС України, у зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 «Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками ПДВ, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками ПДВ одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/339075.html

Новації у веденні касових операцій

01.06.2018 набула чинності  постанова Правління Національного банку України від 24.05.2018 № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України» (далі – Постанова № 54).

Зокрема, змінами, внесеними Постановою № 54 передбачено, що суб’єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати у своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за  № 40/10320 (зі змінами).

 Також Постановою № 54 встановлено, що суб’єктам господарювання  до 30 червня 2018 року (включно):

 1) необхідно розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки у касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;

 2) можливо користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.

 Постановою № 54 приведені до норм законодавства особливості оприбуткування готівки в касах суб’єктів господарювання,  встановлено випадки використання книги обліку розрахункових операцій.

Постановою № 54 уточнено порядок здійснення розрахунків готівкою у розмірі до 50 000 грн фізичних осіб з суб’єктами господарювання.

Норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148  Постановою № 54 приведено у відповідність до вимог чинного законодавства в частині самостійного визначення порядку встановлення ліміту каси Державною казначейською службою України та розпорядниками й одержувачами бюджетних коштів.

Постанову № 54 розміщено на головній сторінці офіційного  інтернет-представництва Національного банку України у розділі «Офіційне опублікування нормативно-правових актів» за посиланням:  https://bank.gov.ua/document/download?docId=70786541

Таблиця даних платника ПДВ: порядок заповнення

Відповідно до п. 29 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок № 117), платник ПДВ має право подати до ДФС України таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку № 117.

Відповідно до п. 30 Порядку № 117 у Таблиці зазначаються:

► у графі «Код згідно з КВЕД ДК 009:2010» – види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010). При цьому цей код потрібно вказувати в кожному рядку;

► у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДК 016-2010 (придбання (отримання) товарів/послуг)» – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010) (далі – ДКПП), що на постійній основі придбаваються (отримуються) платником ПДВ. Кожний код УКТ ЗЕД (що відповідає певному товару) зазначається в окремому рядку навпроти рядка, у якому зазначений вид діяльності;

► у графі «Код згідно з УКТ ЗЕД/ДКПП 016-2010 (постачання (виготовлення) товарів/послуг» – коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП, що на постійній основі постачаються (виготовляються) платником ПДВ.

Одночасне заповнення граф щодо придбання (отримання) і постачання (виготовлення) в одному рядку Таблиці не допускається.

Коди послуг згідно з ДКПП у Таблиці мають містити від 5 до 14 символів.

Після подання Таблиці, надалі при складанні ПН/РК, коди товарів згідно з УКТ ЗЕД або коди послуг згідно з ДКПП мають вказуватися на рівні тих знаків (цифр), які зазначені в поданій Таблиці. Якщо в Таблиці коди будуть вказані на рівні 4 перших цифр, а в ПН/РК – на рівні 12 цифр, то реєстрація такої ПН/РК буде призупинена.

Отримання попередньої оплати за товари, постачання яких ще не відбулося, не позбавляє платника ПДВ права навести у Таблиці інформацію щодо товарів відносно яких вона отримана.

Платник ПДВ має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Пунктом 31 Порядку № 117 визначено, що Таблиця подається із поясненням, в якому зазначається діяльність, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ.

Податок на нерухомість: особливості обчислення

Звертаємо увагу платників, що ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 визначені норми, відповідно до яких сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок).

                В 2018 році до 01 липня громадяни отримають податкові повідомлення – рішення про сплату податку за 2017 рік, а в окремих випадках – за останні три роки, якщо за 2015 та 2016 роки податок не було сплачено. Сума податку залежить від ставок, прийнятих органами місцевого самоврядування, за місцезнаходженням житлової або комерційної нерухомості і від розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня року, за який проводиться нарахування податку.

Відповідно до п. 266.7 ст. 266 ПКУ податкове повідомлення – рішення про сплату податку надсилається платнику податку за місцем його реєстрації.

Всі фізичні особи – платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків у порядку, визначеному ПКУ (п. 63.5 ст. 63 ПКУ)

Інформація щодо місця реєстрації – це інформація внесена до інформаційних баз фіскальної служби на момент, коли громадяни звертались до фіскальних органів з метою отримання реєстраційного номера облікової картки платника податків. Слід зазначити, що згідно з п. 70.7 ст. 70 ПКУ, протягом місяця після зміни місця реєстрації  громадянин зобов’язаний повідомити про такі зміни контролюючий орган, де він перебуває на обліку. Якщо платник не повідомляє органи ДФС про зміну місця реєстрації, то податкове повідомлення – рішення надсилається на адресу, інформація про яку міститься в контролюючому органі, тобто стару адресу. Отже, платник податку у цьому випадку не буде ознайомлений із сумою нарахованного податку. В свою чергу, така ситуація призводить до виникнення податкового боргу і штрафних санкцій.

Вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за воду

Відповідно до ст. 255 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) з 01.01.2018 платниками рентної плати за спеціальне використання води є суб’єкти господарювання, що належать до первинних водокористувачів, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів без надання преференцій бюджетним установам, що належать до первинних водокористувачів.

Первинні водокористувачі – водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води (ст. 42 Водного кодексу України від  06.06.1995 № 213/95-ВР зі змінами та доповненнями).

Такі водокористувачі самостійно обчислюють рентну плату за спеціальне використання води щокварталу наростаючим підсумком з початку року, у якому було здійснено таке використання.

Розрахунок податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у Додатку 5 до Декларації з рентної плати (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.15 № 719 зі змінами.

Вторинні водокористувачі, які отримують воду згідно договору на поставку води, та були платниками рентної плати за спеціальне використання води, востаннє визначали податкові зобов’язання за IV квартал 2017 року та подавали Декларації разом з Додатком 5.

Отже, вторинні водокористувачі з 01.01.2018 не є платниками рентної плати за спеціальне використання води і такі водокористувачі за податкові періоди 2018 року не подають Декларації разом з Додатком 5. При цьому заява про виключення з переліку платників рентної плати за спеціальне використання води такими водокористувачами до фіскальних органів не подається.

З початку року підприємці – «cпрощенці» Дніпропетровщини сплатили до бюджету більше 706 млн. грн.

Протягом січня – травня 2018 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 706,3 млн. грн. єдиного податку від суб’єктів господарювання - фізичних осіб, що на 154,2 млн. грн., або на 27,9% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Про це повідомив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

В регіоні спрощену систему оподаткування у своїй діяльності застосовують понад 86 тисяч підприємців.

Найбільш чисельною серед «спрощенців» є друга група, яка складає майже 40,6 тисяч підприємців. У першій групі перебуває понад 11,6 тисяч платників єдиного податку, у третій – більше 34,6 тисячі.

За І квартал 2018 року підприємцями - платниками єдиного податку  третьої групи задекларовано валового доходу на загальну суму 5 млрд. 262,5 млн. грн., що на 1 млрд. 304,8 млн. грн. більше ніж за аналогічний період минулого року, сума єдиного податку до сплати склала 257,6 млн. грн., що на 64,3 млн. грн. більше ніж за відповідний період 2017 року.

 

Напередодні свята, керівництво Дніпропетровської митниці ДФС завітало до Верхньодніпровського дитячого будинку – інтернату №1 та від імені усього колективу митниці привітали дітлахів з Міжнародним днем захисту дітей.

Цей інтернат став домівкою для 120 дітей з дитячим церебральним паралічем та іншими фізичними вадами. Але, не зважаючи на життєві труднощі, діти були по-справжньому щирі і привітні та гостинно зустріли своїх опікунів. Митники ж привезли для малечі багато різноманітних подарунків. Та найголовніше для дітей навіть не подарунки, а та увага, яку вони отримали.

Роздрібна торгівля безалкогольним пивом: чи є об’єкт оподаткування акцизним податком ?

Відповідно до пп. 14.1.144 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно з УКТ ЗЕД.

Водночас, під безалкогольним пивом розуміють насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, одержаний під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами з об’ємною часткою спирту не більш як 0,5 відсотка, отриманий шляхом діалізу або переривання головного бродіння, або виготовлення пивного сусла зі зниженою часткою сухих речовин у початковому суслі, що відноситься до товарної групи   УКТ ЗЕД за кодом 2202 (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями).

При цьому, пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПКУ ставки акцизного податку встановлено, зокрема, на пиво із солоду (солодове), що відноситься до товарної групи 2203 00 згідно УКТ ЗЕД.

На товари, що відносяться до товарної групи 2202 згідно УКТ ЗЕД, ставки акцизного податку ПКУ не встановлено і такі товари не віднесено до підакцизних.

Враховуючи вищевикладене, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних, зокрема пива безалкогольного, акцизним податком не оподатковуються.

Адвокатське бюро має право обрати спрощену систему оподаткування

Адвокатська діяльність регулюється Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 5076).

 Так, адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту (частина перша ст. 14 Закону № 5076).

Пунктом 291.3 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що юридична особа може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу ХІV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу ХІV ПКУ.

Згідно з пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому пп. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До третьої групи платників єдиного податку, зокрема належать юридичні особи –  суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено види діяльності, що не дають права суб’єктам господарювання бути платниками єдиного податку першої – третьої груп. На юридичну особу – адвокатське бюро норми п. 291.5 ст. 291 ПКУ не поширюються.

Отже, адвокатське бюро як юридична особа може обрати або перейти на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за умови відповідності вимогам, встановленим глави 1 розділу ХІV ПКУ.

Благодійна допомога на відшкодування збитків внаслідок стихійного лиха при певних умовах не підлягає оподаткуванню ПДФО

Відповідно до пп. 170.7.2 п. 170.7 ст. 170 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) не включається до оподатковуваного доходу цільова або нецільова благодійна допомога, що надається платнику податку на доходи фізичних осіб, який постраждав внаслідок:

а) екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених згідно з Конституцією України зонами надзвичайної екологічної ситуації, –  у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України;

б) стихійного лиха, аварій, епідемій та епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали шкоди або створюють загрозу здоров’ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви чи втрату власності громадян, у зв’язку з якими рішення про залучення (надання) благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування, у граничних сумах, визначених Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування відповідно.

При цьому, благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, повинна розподілятися через державний чи місцевий бюджет або через банківські рахунки благодійних організацій, Товариства Червоного Хреста України, внесених до Реєстру неприбуткових організацій та установ.

Шановні журналісти!

Щиро вітаю вас з професійним святом — Днем журналіста!

У цей святковий день бажаю вам вдосконалення і зростання у професії, невичерпної енергії та геніальних творчих ідей.

Нехай поповнюється чисельність вдячної вам аудиторії, розширюється коло друзів, а нові проекти приносять успіх, задоволення та бажання творити знову і знову!

Нехай хист, фахова майстерність та наполегливість забезпечують творче зростання, а натхнення та удача ніколи не зраджують у підкоренні нових вершин на ниві журналістики!

Від усього серця зичу вам міцного здоров'я, особистого щастя, сімейного благополуччя, цікавих тем, якісних матеріалів та суспільного визнання!

 З повагою

В.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області                                   О.В. Томчук

До уваги платників податку на додану вартість! З 1 липня 2018 року додаток 1, додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ подаються за новими формами

У зв’язку з набранням чинності з 01 червня 2018 року наказу Міністерства фінансів України від 23 березня 2018 року № 381 „Про затвердження змін до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2018 року за № 451/31903, додаток 1додаток 5 та додаток 9 до податкової декларації з ПДВ з 01 липня 2018 року подаються платниками, які обрали місячний або квартальний звітні (податкові) періоди, за новими формами.

Водночас наголошуємо, що відомості до таблиці 1.2 додатку 1 та додатку 5 до податкової декларації з ПДВ заповнюються платниками одноразово (для платників, які обрали місячний звітний (податковий) період, – червень 2018 року та платників, які обрали  квартальний звітний (податковий) період, – ІІ квартал 2018 року).

Перелік уповноважених бірж, які здійснюють продаж майна платників, що перебуває у податковій заставі

Перелік товарних бірж, яким відповідно до результатів конкурсу надані ДФC повноваження з продажу майна платників податків, що перебуває у податковій заставі, в 2018-2020 роках:

  1. Перша українська міжрегіональна товарна біржа (м. Вінниця);

2. Товарна біржа "Вінницька товарна універсальна біржа" (м. Вінниця);

3. Правобережна товарна біржа  (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське);

4. Товарна біржа "Катеринославська" (м. Дніпро);

5. Прикарпатська універсальна товарна біржа (м. Івано-Франківськ);

6. Товарна біржа "Європейська" (Дніпропетровська обл., м. Кам'янське);

7. ТБ "Кіровоградська Універсальна Товарна Біржа" (м. Кропивницький);

8. Західно-Українська регіональна агропромислова біржа (м. Львів);

9. Товарна біржа "Українська міжрегіональна" (м. Львів);

10. Одеська аграрна Біржа (Одеська обл., Біляївський р-н., с. Хлібодарське);

11. Українська універсальна біржа (м. Полтава);

12. Центральна універсальна біржа (м. Полтава);

13. Рівненська міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа "ПРАЙС";

14. Харківська товарна біржа (м. Харків);

15. Товарна біржа "Подільська" (м. Хмельницький);

16. Товарна біржа "Українська Універсальна Товарна Біржа" (м. Київ);

17. Товарна Біржа "Українська енергетична біржа" (м. Київ);

18. Товарна біржа "ІННЕКС" (м. Київ);

19. Публічне акціонерне товариство "Українська біржа" (м. Київ);

20. Товарна біржа "Київська агропромислова біржа" (м. Київ);

21. Товарна біржа "Українські контракти" (м. Київ);

22. Товарна біржа "Українська агропромислова" (м. Київ);

23. Товарна біржа "Київський Інсайдерський Фонд" (м. Київ);

24. Товарна біржа "Міжрегіональна товарно-промислова біржа" (м. Київ);

25. Товарна біржа "Українська міжрегіональна спеціалізована" (м. Київ);

26. Товарна біржа "КМФБ" (м. Київ);

27. Товарна біржа "Універсальна товарно-сировинна біржа" (м. Київ);

28. Товарна біржа "Центральна універсальна біржа" (м. Київ).

В День захисту дітей оперативники ДФС провели благодійну акцію

З нагоди Дня захисту дітей працівники Головного оперативного управління Державної фіскальної служби України провели благодійну акцію на підтримку онкохворих дітей.

За кошти, добровільно зібрані серед співробітників оперативних підрозділів, було закуплено необхідні для лікування дітей ліки, а також побутову техніку та солодощі.

Ці подарунки оперативники вручили хворим дітям, які проходять лікування та реабілітацію у дитячому онкологічному центрі Державної установи «Науковий центр радіаційної медицини Національної академії медичних наук України».

Мирослав Продан: Система e-Receipt – революційна новація в реєстрації та обліку РРО

Нову інформаційну систему реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій e-Receipt (електронний касовий чек) презентував сьогодні в.о. Голови ДФС Мирослав Продан під час зустрічі з бізнесом за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

«Інноваційна система e-Receipt передбачатиме оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони), без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею», - зазначив Мирослав Продан.

За його словами, нова система може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Вона передбачатиме програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС, а також буде інтегрована з Електронним кабінетом платника.

Всі кейси цієї системи, будуть безкоштовними для її користувачів та не потребуватимуть абонентської плати за користування. Крім того, система e-Receipt працюватиме цілодобово та міститиме значний масив інформації для забезпечення потреб її користувачів.

«Система e-Receipt матиме можливість інтегруватися з іншими системами ДФС та бухгалтерськими програмами, відповідатиме вимогам захисту інформації та передбачатиме мінімальні затрати часу на процес фіскалізації», - підкреслив Мирослав Продан.

За словами очільника ДФС, існуюча на сьогодні система реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій є недосконалою, оскільки доволі обтяжлива, незручна та високовартісна для платника податків. Вона передбачає реєстрацію реєстратора розрахункових операцій протягом п’яти днів, включаючи візити до органів ДФС та Центрів сервісного обслуговування, оформлення значної кількості паперових документів. Крім того, вартість РРО, які представлені на ринку касової техніки, є високою і становить від 4 до 20 тис. грн.

До того ж послуги на технічне обслуговування та ремонт РРО, які  забезпечуються центрами сервісного обслуговування відповідно до заключних договорів, а також послуги інформаційних еквайєрів, якими передаються дані РРО, є платними і становлять мінімально 200 грн. щомісяця для кожного РРО.

«Традиційні РРО друкують лише паперові чеки, потребують наявності друкуючого пристрою, та відповідних витратних матеріалів. Нова система e-Receipt значно спрощує та удосконалює цей процес оскільки передбачає виключно оnline реєстрацію пристрою через Електронний кабінет та Оnline передачу (отримання) даних», - зазначив в.о. Голови ДФС.

Електронний чек генеруватиметься, реєструватиметься в системі ДФС і доповнюватиметься QR-кодом, після чого передаватиметься на пристрій.

Інформація про фіскальний номер чеку та його QR-код зберігатиметься в e-Receipt та буде доступною для перегляду в Електронному кабінеті платника як платником, так і покупцем.

Враховуючи важливість та актуальність для бізнесу питання удосконалення системи реєстрації та обліку РРО, Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман доручив розглянути запропоновану модель системи e-Receipt на найближчому засіданні Уряду. За його словами, нова система не тільки спростить процес використання касових апаратів, оскільки знімає додаткові часові та фінансові витрати бізнесу, а й допоможе у боротьбі з сірим імпортом, контрабандою та нелегальною торгівлею.

Представники бізнесу також підтримали ідею з впровадженням електронних чеків.

Довідково:

На теперішній час у функціонуючій системі реєстрації та обліку реєстраторів розрахункових операцій 109 тисячами суб’єктами господарювання зареєстровано 283 тис. РРО.

ДФС оприлюднила додаткові набори даних у формі відкритих даних

Діяльність Державної фіскальної служби України стає ще більш прозорою.

Звертаємо увагу аналітиків, представників бізнес-середовища, громадськості та ЗМІ, що ДФС, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами), прийняла рішення про оприлюднення додатково 4-х наборів даних у формі відкритих даних на офіційному веб-порталі ДФС (sfs.gov.ua) на головній сторінці у банері «Відкриті дані» (тестова версія) (sfs.gov.ua/datasets.php?q=) та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних (data.gov.ua) у розділі «Податки», які не передбачені зазначеною постановою, а саме:

- Інформація щодо кількості іноземних комерційних транспортних засобів, що в’їхали на митну територію України, в розрізі країни реєстрації

- Інформація щодо середнього часу митного оформлення товарів у митних режимах експорту, імпорту, транзиту

- Інформація митниць про кількість доручень правоохоронних органів на проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів комерційного призначення

- Статистична інформація про застосування принципу «єдиного вікна» при здійсненні митного контролю та інших видів державного контролю товарів в розрізі кожного державного органу

Довідково.

Статтею 101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов'язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Мирослав Продан: «Ми започаткували традицію проведення щорічних спартакіад працівників Державної фіскальної служби України»

В Одесі завершилася І Спартакіада працівників Державної фіскальної служби України, яка зібрала понад 700 учасників та уболівальників.

У командному заліку трійку переможців очолила команда Одеської області, друге та третє місця посіли команди Вінницької і Львівської області відповідно.

«Перехідний кубок переможця I Спартакіади, який отримала команда Одеської області, стане своєрідною започаткованою традицією. Кубок, переходячи від однієї області до іншої, буде свідченням того, що це не одноразовий захід. Він буде мати свою перспективу, а головне, у нього вже є своя історія», - підкреслив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Церемонія нагородження стала справжнім спортивним святом, в якому взяли участь заслужений майстер спорту, володар золотого м’яча Ігор Біланов, олімпійський чемпіон з десятиборства та легкої атлетики Микола Авілов, олімпійський чемпіон зі стрільби Яків Железняк, олімпійська чемпіонка з волейболу Олена Соколовська та заслужений тренер України по футболу Семен Альтман.

  Призерами Спартакіади стали такі збірні команди. 

З міні-футболу:

І місце – Вінницька область;

ІІ місце – Львівська область;

ІІІ місце – Одеська область.

  З настільного тенісу:

І місце – Кіровоградська область;

ІІ місце – центральний апарат ДФС;

ІІІ місце – Львівська область.

  З пляжного волейболу:

І місце – Черкаська область;

ІІ місце – Одеська область;

ІІІ місце – Вінницька область.

  З гирьового спорту:

І місце – Головне управління ДФС м. Києва;

ІІ місце – Чернігівська область;

ІІІ місце – Львівська область.

  Зі стрільби:

І місце – Чернігівська область;

ІІ місце – Одеська область;

ІІІ місце – Університет митної справи та фінансів.

  З боулінгу:

І місце – Університет ДФС України;

ІІ місце – Дніпропетровська область;

ІІІ місце – Львівська область.

  «Я такого позитиву, який відчув сьогодні, за останні декілька років навіть не можу згадати. Я переконаний, що і в Державній фіскальній службі України, і в цілому в нашій державі є велике майбутнє», - зазначив Мирослав Продан, вітаючи переможців, учасників та уболівальників Спартакіади. 

За словами очільника ДФС, відновлення традиції святкування Спартакіади, яка зближує людей, дає можливість познайомитися та поспілкуватися, - це спільно зроблений абсолютно правильний крок.

«Спорт, це той захід, який всіх зближує, і ми бачимо ту кількість поколінь, які поєдналися на цьому майданчику: від наймолодшого учасника з Університету Державної фіскальної служби України, якому 18 років, до всіх наших поважних гостей, які полишили свої справи, приїхали і створили абсолютно неперевершену атмосферу, яка, я переконаний, буде ще довго згадуватися всіма нами. Сьогодні ми передаємо нашим підшефним вихованцям Білгород-Дністровського дитячого будинку, з якими ми два дні тому мали футбольну зустріч, футбольний інвентар, тенісні столи, м’ячі, сітки – все те, що допоможе їм в достатньо непростих умовах розвивати спорт», - повідомив Мирослав Продан. 

Збір платежів до загального фонду держбюджету збільшився на 40,8 млрд гривень

У січні-травні 2018 року до загального фонду державного бюджету зібрано 345 млрд грн платежів, що контролюються ДФС. Це на 13,4%, або на 40,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді минулого року.

До загального фонду держбюджету з початку 2018 року зібрано 219,3 млрд грн податкових платежів, що на 15,7%, або на 29,8 млрд грн перевищує минулорічний показник.

 Надходження митних платежів у січні-травні до загального фонду держбюджету склали 125,6 млрд грн та перевищили минулорічні показники на 9,6%, або на 11 млрд грн.

У травні цього року до загального фонду держбюджету надійшло (сальдо) 69,5 млрд грн. Це на 25%, або на 13,8 млрд грн перевищує надходження травня минулого року.

Надходження податкових платежів у травні склали 43 млрд грн та перевищили минулорічні на 34%, або на 10,9 млрд грн.

До загального фонду держбюджету у травні надійшло 26,6 млрд грн митних платежів, що на 13%, або  на 3 млрд грн перевищує минулорічний показник.

Самозайняті особи найчастіше не доплачують податок на доходи фізичних осіб

Протягом січня-квітня поточного року підрозділами податків і зборів з фізичних осіб  року проведено майже 6 тис. документальних перевірок, з яких 3,5 тис. перевірок самозайнятих осіб. До сплати визначено грошових зобов’язань на суму 556 млн. грн, з них узгоджено майже 188 млн. грн, або 34 відсотки.

За 2017 рік підрозділами податків і зборів з фізичних осіб проведено 12,1 тис. документальних перевірок, результати яких узгоджено, з них – 7,1 тис. перевірки  самозайнятих осіб. За наслідками вжитих контрольно-перевірочних заходів самозайнятих осіб донараховано разом із штрафними (фінансовими) санкціями майже 730 млн грн, з яких узгоджено лише 358 млн грн, або 49 відсотків.

Значну частку у загальній сумі недоплат, які були виявлені під час перевірок самозайнятих осіб, становлять: податок на доходи фізичних осіб – 55 відсотків (у 2017 році - 41 відс.), податок на додану вартість - 14 відс. (у 2017 році – 23 відс.) та єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – 7 відс. (у 2017 році – 11 відс.).

За січень – квітень 2018 року середня сума узгоджених донарахувань на 1-ну планову перевірку самозайнятих осіб (результати якої узгоджені) становить 236 тис. гривень. У минулому році цей показник становив 110 тис. грн, що на 61 відс. більше за аналогічний показник 2016 року.

По позапланових контрольно-перевірочних заходах показник узгоджених донарахувань на 1-ну перевірку, результати якої узгоджені платником податків, у січні-квітні  2018 року становив лише 23 тис. грн (у 2017 році – 31 тис. гривень).

Аналіз результатів планових перевірок самозайнятих осіб за галузевим принципом свідчить, що найбільші ризики виявлено у фізичних осіб, які здійснюють діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі на території України.

Так, у січні-квітні 2018 року перевірено 364 таких фізичних осіб (або 53 відс. від загальної кількості), донараховано майже 264 млн грн, або 66 відс. від загального обсягу.

Протягом 2017 року перевірено більше як 1 тис. платників податків вказаної категорії  (або 50 відс. від загальної кількості включених до плану-графіка), донараховано майже 204 млн грн, що становить 43 відс. від загальної суми визначених грошових зобов’язань.

«Статистика результатів контрольно-перевірочних заходів свідчить про суттєве скорочення заходів контролю за рахунок удосконалення ризикоорієнтованого підходу до планування перевірок, а також  вказує на зменшення кількості звернень платників податків – фізичних осіб про ініціювання документальних перевірок їх діяльності. Зокрема, за 2017 рік проведено 631 таку перевірку, що в чотири рази менше за кількість таких перевірок 2016 року. Протягом січня-квітня 2018 року організовано лише 12 документальних перевірок фізичних осіб за власними заявами», - зазначив Директор департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк.

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(0562) 32- 32-68

(0562) 52- 02-35

(056) 726-86-81 (факс)

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні58
mod_vvisit_counterВчора447
mod_vvisit_counterНа цьому тижні58
mod_vvisit_counterНа минулому тижні2928
mod_vvisit_counterВ цьому місяці7581
mod_vvisit_counterВ минулому місяці12650
mod_vvisit_counterВзагалі315000

Online (20 minutes ago): 6
Your IP: 54.198.195.11
,
Now is: 2018-08-20 03:41

Пошук