ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Боротьба з контрабандою: додаткові надходження за місяць склали понад 3 млрд грн

За час реалізації експериментального проекту щодо створення умов для унеможливлення ухилення від сплати митних платежів - з 21 червня по 30 липня - до державного бюджету перераховано майже 37,5 млрд грн митних платежів. Порівняно з відповідним періодом минулого року фактичні надходження зросли на 18%, або майже на 6 млрд гривень.

За оперативними даними на 30.07.2018 тільки у липні до державного бюджету надійшло 29,7 млрд грн митних платежів. Це майже на 3,8 млрд грн більше, ніж у відповідному періоді 2017 року та на 3,2 млрд грн більше червня поточного року. 

У червні 2018 року перераховано 26,6 млрд грн, що на 9%, або на 2,2 млрд грн більше відповідного періоду 2017 року.

Середньоденні надходження митних платежів зросли до 1,4 млрд грн. Це на 217 млн грн перевищує середньоденний показник за відповідний період минулого року.

«Збільшення надходжень не єдиний результат боротьби з «тінню». Завдяки зменшенню «сірих» товарних потоків збільшується частка ринку, яку займають легальні імпортери. Перекриваючи шлях нелегальному імпорту, ми створюємо умови для інвестицій в розвиток українського виробництва. Тому результатом нашої боротьби з контрабандою є не лише наповнення бюджету, а нові робочі місця та зростання економіки. Це не одноразова акція, а системна боротьба, і гроші підуть у бюджет, а, отже ефект відчує кожен громадянин, бо кожна додаткова гривня – це підтримка армії, відремонтовані дороги, збільшені пенсії», – наголосив в.о. Голови ДФС Мирослав Продан.

Мирослав Продан: Рекомендації Митно-прикордонної служби США виконані на 80%

Співробітництво Державної фіскальної служби України та Митно-прикордонної служби США (U.S. Customs and Border Protection; CBP) виходить на новий рівень. Про посилення активізації взаємодії між службами домовились  в.о. Голови ДФС Мирослав Продан та виконавчий директор офісу міжнародних відносин CBP Жозефіна Байамонте (Josephine Baiamonte) під час першого офіційного візиту представників служби в США.

З 2016 року між Україною та США діє Угода про взаємну допомогу у митній сфері, у рамках якої CBP надавав рекомендації щодо реформування та модернізації митних органів. Зокрема, мова йде про переформатування організації роботи митного напряму ДФС, боротьбу з корупцією та удосконалення інформаційно-технологічної бази і обладнання.

За словами Мирослава Продана, рекомендації Митно-прикордонної служби США наразі виконані на 80%. Інші – в стадії реалізації і будуть виконані до 2020 року, адже є невід‘ємною частиною Стратегічних ініціатив розвитку ДФС, затверджених у грудні 2017 року.

Перш за все Мирослав Продан відзначив суттєвий прогрес у реалізації електронних сервісів, зокрема системи «Єдине вікно», коли вже 85% митних декларацій оформлюються автоматично. На його думку, цей показник був би ще кращим, але суміжні служби, що працюють поряд із митниками на державному кордоні, були не підготовлені належним чином і законодавство потребувало змін. Робота за принципом «Єдиного вікна» дала можливість прискорити митне оформлення та значно знизити рівень корупційних ризиків, адже контакт між бізнесом та посадовою особою мінімізований. Крім того, цей проект став стимулом для повної заміни серверного обладнання.

Серед рекомендацій – реконструкція пунктів пропуску та оснащення їх технічними засобами контролю, в першу чергу за власні кошти. ДФС забезпечує 90% всіх надходжень до бюджету, тому на 2018 рік служба отримала рекордне фінансування своїх видатків – понад 13 млрд грн. Це, окрім закупівлі техніки, дало можливість підвищити зарплату митникам, призупинити процес відтоку кадрів та, навіть, оновлювати його.

«Виконані також рекомендації щодо ротації кадрів. Ми використовуємо цей механізм, і це стосується не лише керівного складу, а й інспекторів. Крім того, майже місяць тому Уряд призначив заступника по митному напряму, що також говорить про виконання зобов‘язань», – додав керівник ДФС.

Що стосується боротьби з корупцією, то окрім електронізації всіх процесів, реформування проходить і служба внутрішньої безпеки ДФС. Акцент буде зроблений на превентивних заходах.

Ще одним стимулом для скорочення корупційних ризиків стало створення центру моніторингу діяльності в усіх пунктах пропуску. Таким чином забезпечений нагляд за проведенням митних оглядів та роботою системи управління ризиками. За словами Мирослава Продана, завдяки ефективній ризикорієнтованій системі кількість вантажів, що підлягають оглядам/переоглядам складає лише 3%.

Прискорити та спростити митні процедури допомогла б реалізація норм по захисту інтелектуальної власності, роботи Уповноваженого економічного оператора та підключення України до Всесвітньої транзитної системи (NCTS). Відповідні законопроекти розроблені, подані до Верховної Ради, але не розглянуті парламентом.

«Ми розуміємо з якими проблемами і складностями стикається служба на шляху реалізації рекомендацій, реформ і ми готові цей шлях пройти разом з вами, – завірила Жозефіна Байамонте. – Ми вже бачимо значний прогрес з вашої сторони, серйозні дії, які були зроблені, тому, думаю, всі наші партнери відзначать прогрес і співробітництво по багатьох аспектах активізується і розшириться».

Сторони домовилися напрацювати проект пропозицій щодо подальшого  співробітництва та приступити до їх виконання.

Для довідки: Митно-прикордонна служба США є найбільшим федеральним правоохоронним органом (близько 60 тис. співробітників, бюджет – 12,4 млрд. дол.) та входить до складу Міністерства внутрішньої безпеки США. З 2016 року між ДФС та CBP ведуться переговори щодо розгортання в Україні системи ATS-G для аналізу та оцінки ризиків за попередньою інформацією про пасажирів, які переміщується через пункти пропуску для повітряного сполучення.

У рамках Програми з експортного контролю та безпеки кордонів в Україні (EXBS) реалізовується проект щодо надання технічної допомоги з метою посилення системи експортного контролю України та протидії розповсюдженню зброї масового знищення. Проект передбачає закупівлю і поставку обладнання. ДФС ініціювало розширення програми. Зокрема, мова йде про оновлення навчальної програми з експортного контролю (CIT), яка впроваджується на базі Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, подальшу підтримку підрозділів ДФС з протидії митним правопорушенням та контрабанді, створених за принципами роботи підрозділів з протидії тероризму та контрабандній діяльності (ATCET).

Державна фіскальна служба України планує відновити співробітництво та фінансування програм EXBS

В.о. Голови ДФС Мирослав Продан у рамках першого офіційного візиту до США у Вашингтоні провів переговори з координатором програм EXBS Бюро експортного контролю, міжнародної безпеки та нерозповсюдження ядерної зброї Державного департаменту США Девідом Фроманом.

Керівник служби поінформував про зміни, які відбулися протягом останніх півтора року, що суттєво спрощують роботу бізнесу, оформлення товарів та проходження кордону. Перш за все, мова йде про запуск «Єдиного вікна» на митниці, спільного контролю з суміжними державами, реконструкцію пунктів пропуску та технічне оснащення.

«У нас розроблений чіткий план дій – Стратегічні ініціативи ДФС до 2020 року. Це документ, який покроково визначає, що, коли і як ми робимо і хто за це відповідає. Це стосується як митного, так і податкового напряму. ДФС змінилася, служба вже не така, як була ще 2 роки тому і американський бізнес, що працює в Україні, є свідком і безпосереднім учасником цих змін»,- заявив Мирослав Продан.

Очільник ДФС та Девід Фроман домовились про перезапуск співробітництва і відновлення фінансування програм в рамках EXBS. «Ми подумаємо, що і як зробити, щоб відновити фінансування», - запевнив Девід Фроман.

Питання співробітництва та поновлення фінансування набуває важливого значення у контексті боротьби з контрабандою. Адже закупівля 10 стаціонарних скануючих систем забезпечить контроль на пунктах пропуску.

«Як показує практика, протидіяти контрабанді без технічних засобів неможливо. Боротьба ДФС та Уряду з контрабандними потоками набирає нових обертів. Тому оснащення технічними засобами, надання митним органам правоохоронного статусу, криміналізація відповідальності за контрабанду – ефективний комплекс дій для викорінення цього явища. Без змін і створення сильної митної системи побороти контрабанду буде надзвичайно складно», - відзначив Мирослав Продан.

Типові порушення, які виявляються під час перевірок підприємців та самозайнятих осіб

Під час проведення перевірок фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, фахівцями ДФС виявляються значні факти порушень. Наводимо приклади найчастіших порушень підприємцями податкового законодавства. 

  1. Несвоєчасне перераховування до бюджету податку на доходи фізичних осіб

Під час однієї з планових перевірок комунального підприємства Вінниччини ревізорами управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Вінницькій області встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податковим агентом податку на доходи фізичних осіб у сумі 1,5 млн. гривень.

Так, з’ясувалося, що протягом 2015 – 2018 років підприємство виплачувало доходи фізичним особам, утримувало відповідні податки, однак до бюджету такі суми не скеровувало.

За наслідками перевірки донараховано 2,6 млн грн податку на доходи фізичних осіб разом із штрафною санкцією. Зазначена сума узгоджена та сплачена у повному обсязі. 

2. Декларування не в повному обсязі доходів від здійснення підприємницької діяльності

Одним із пріоритетних напрямів діяльності підрозділів податків і зборів з фізичних осіб ДФС є контроль за діяльністю самозайнятих осіб, які ймовірно задіяні в схемах ухилення від оподаткування.

Аналіз відомостей інформаційного фонду державного реєстру фізичних осіб про суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (за окремими ознаками доходу) свідчить про наявність численних випадків отримання платниками податків – фізичними особами доходів у особливо великих розмірах. При цьому такі доходи не декларуються у повному обсязі та з них не сплачуються до бюджету належні суми податкових платежів.

За підсумками проведених у 2016-2018 роках документальних планових перевірок самозайнятих осіб, по яких встановлено розбіжності між самостійно задекларованими та фактично отриманими від податкових агентів доходами від здійснення підприємницької діяльності, виявлено недоплату до бюджету податкових платежів у розмірі 283 млн. гривень. 

3. Мінімізація доходів за рахунок безпідставних витрат

Під час проведення контрольно-перевірочних заходів у межах планових перевірок співробітниками підрозділів податків і зборів з фізичних осіб територіальних органів ДФС встановлюються факти безпідставного зменшення фізичними особами - підприємцями розміру оподатковуваного доходу за рахунок витрат, які не пов’язані з отриманням доходу.

Так, наприклад, фізичною особою - підприємцем «О» (Дніпропетровська обл.) до складу витрат, які зменшують базу оподатковуваного доходу за 2016 рік,  було включено оплату логістичних послуг за продукцію, яка не була власністю такого підприємця. На підставі пред’явлених у ході перевірок документів (договори, акти виконаних робіт, розрахункові документи) з’ясовано, що на момент надання підприємством логістичних послуг фізичній особі - підприємцю «О» фактично товар, відносно якого надавалися такі послуги, вже перебував у власності того ж підприємства, тобто виконавця логістичних послуг, яке водночас є покупцем такої  продукції.

Донарахована сума з урахуванням штрафу (426,5 тис. грн.) сплачена підприємцем в повному обсязі.

Платники Дніпропетровщини поповнили місцеву казну  на 46,2 млн. грн. завдяки сплаті за ліцензії

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за І півріччя 2018 року спрямували до бюджету 46,2 млн. грн. Цей показник перевищує рівень надходжень аналогічного періоду минулого року на 3,3 млн. грн. Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

На початок липня поточного року у регіоні у 5199 суб’єктів господарювання 13525 діючих ліцензій, з них, на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7315 та роздрібної торгівлі тютюновими виробами – 6210.

Цього року таких ліцензій співробітниками територіальних органів ГУ ДФС у Дніпропетровській області видано 7110, з них на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 3821, тютюновими виробами – 3289.

За цей же період, призупинено дію 1228 ліцензій за несвоєчасну сплату чергового платежу та анульовано 1170 ліцензій, серед яких, скасовано 64 ліцензії продавцям, у яких виявлено факти продажу алкогольних напоїв та тютюну неповнолітнім громадянам.

Анулювання платника єдиного податку здійснюється за рішенням контролюючого органу

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

► подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

► припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

► у випадках, визначених пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом про анулювання (п. 299.11 ст. 299 ПКУ).

Cпеціалізований транспортний засіб є об’єктом оподаткування транспортним податком

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

До об’єктів оподаткування відносяться всі легкові автомобілі, адже особливостей для оподаткування спеціалізованих автомобілів ПКУ не передбачено.

Середньоринкова вартість автомобілів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального (далі – Перелік).

Перелік, розміщений на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, визначає транспортні засоби (базові моделі), які є об’єктом оподаткування транспортним податком, тобто середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2018 року.

Ключовою ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є його присутність у Переліку.

Тобто, якщо у Переліку міститься транспортний засіб з параметрами, що відповідають базовій моделі автомобіля, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком.

Нагадуємо, що ставка транспортного податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування транспортним податком (п. 267.4 ст. 267 ПКУ).

Звертаємо увагу, що фізичними особами транспортний податок сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ).

Амортизація основних засобів нараховується без урахування їх уцінки(дооцінки)

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначені у ст. 138 ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.1 ст. 138 ПКУ встановлено, що для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Отже, результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів згідно зі ст. 138 ПКУ та, відповідно, при розрахунку податку на прибуток підприємств.

На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 11 млн. гривень

Протягом першого півріччя 2018 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 422 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.

Досудове розслідування закінчено зі 109 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 55. З них з обвинувальним актом – 49;з клопотаннями про звільнення від кримінальної відповідальності– 6.

Крім того, протягом січня – червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 128 кримінальних проваджень, приєднано до інших проваджень – 56.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 10 млн. 918 тис. гривень. Також, накладено арешт на майно порушників на суму 3 млн. гривень.

До Податкового кодексу України внесено зміни

З 28.07.2018, тобто з дня, наступного за днем опублікування, набрав чинності Закон України від 03.07.2018 № 2477-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України» (далі – Закон № 2477).

Закон № 2477 опубліковано в офіційному виданні – газеті «Голос України» від 27.07.2018 № 137.

Законом № 2477 внесені зміни до:

► пп. 165.1.14 п. 165.1 ст. 165 «Доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу» Податкового кодексу України від від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), а саме: передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) не включаються аліменти, що виплачуються платнику податку згідно з рішенням суду або за добровільним рішенням сторін у сумах, визначених згідно із Сімейним кодексом України, у тому числі аліменти, що виплачуються нерезидентом;

► пп. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 «Податкова знижка» ПКУ, що викладено у новій редакції, згідно з якою до переліку витрат, дозволених до включення до податкової знижки, зокрема, належать суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

У разі перейменування назви вулиці, міста, селища платнику ПДВ необхідно подати заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація»

Відповідно до п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ).

Згідно з п. 183.15. ПКУ та пунктів 4.1 і п. 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233, із змінами у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються, зокрема, місцезнаходження (місця проживання) платника податку, контролюючим органом здійснюється перереєстрація такого ПДВ.

Для цього платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ.

У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V «Податок на додану вартість» ПКУ.

Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Податок на нерухомість: застосування пільг до садового або дачного будинку

Відповідно до пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість), є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Згідно з пп. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «а», «б» та «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухомість у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 квадратних метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 квадратних метрів.

Порядок надання пільг встановлено пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Враховуючи вищезазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухомість, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Також звертаємо увагу, що відповідно до пп. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ пільги з податку на нерухомість, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до:

► об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту (для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – більше 600 квадратних метрів (120 кв. м х 5));

► об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника відділу управління обслуговування  платників ГУ ДФС у Дніпропетровськійобласті Євгена Суднікова  на тему: «Організація розгляду запитів на публічну інформацію»

Питання 1. Доброго дня. Яким чином заявник може отримати публічну інформацію, яка перебуває у володінні фіскальних органів?

Відповідь.Доброго дня. Запитувач має право звернутися до органів ДФС із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту на інформацію.

Запит на інформацію подається в усній чи письмовій формі, особисто від запитувача або шляхом надсилання поштою, електронною поштою, факсом, телефоном – на вибір запитувача.

Письмовий запит на інформацію подається в довільній формі.

Для спрощення процедури оформлення письмового запиту на інформацію запитувач може використати запропоновану форму для подання запиту на отримання публічної інформації, якою володіють органи ДФС (далі – Форма запиту). Зазначену Форму запиту можна отримати в органах ДФС або на офіційному веб-порталі ДФС, субсайтах органів ДФС офіційного веб-порталу ДФС у розділі «Публічна інформація».

У Формі запиту запитувачу надається можливість обрати форму надання відповіді – поштою, факсом, електронною поштою, а також ознайомитися з документами у спеціальному місці розпорядника інформації.

Відповідь на запит на інформацію надається у спосіб, обраний запитувачем.

Питання 2. Вітаю. Назвіть контактні дані, за якими можна надати запит на публічну інформацію в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відповідь. До ГУ ДФС у Дніпропетровській області запит на отримання публічної інформації можна надати з використанням наступних каналів зв’язку:

  • особисто або поштою, за письмовим зверненням, у ГУ ДФС у Дніпропетровській області на адресу вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000;
  • електронною поштою, за зверненням на електронну поштову скриньку ГУ ДФС у Дніпропетровській області: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду ;
  • за телефоном (056) 374-31-37.

Питання 3. Які терміни розгляду запиту на публічну інформацію?

Відповідь.Терміни розгляду запиту на публічну інформацію, визначені в Законі України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

Питання 4: Чи збирається плата за отримання публічної інформації?

Відповідь: Питання оплати регламентованост.21 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації».

Інформація на запит надається безкоштовно.

У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

До уваги громадян!

Інформаційно-довідковий департамент ДФС звертає увагу громадян, що вони можуть викласти усні звернення до Державної фіскальної служби України (відповідно до Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями) засобами телефонного зв’язку через Контакт-центр за телефоном 0800-501-007, обравши на інтерактивному голосовому автовідповідачі напрямок «3».

Право на податкову знижку у частині сум витрат на сплату страхових платежів та пенсійних внесків

Відповідно до статті 166 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Згідно з пп. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ до такого переліку включається сума витрат платника ПДФО на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому пп. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (пп.166.1.2 п.166.1 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у пп. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (пп. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Отже, до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Чи має право фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік?

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, регламентується ст. 178 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).

ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

При цьому, зазначені витрати повинні бути пов’язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).

Отже, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат суму оплачених орендних платежів за наступний рік на підставі документального підтвердження факту їх сплати, якщо договором оренди передбачена можливість сплати у звітному році платежів за наступний рік.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 105.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Cуми готівкових розрахунків протягом одного дня обмежуються

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі разом у тексті – суб’єкти господарювання), фізичними особами визначає Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148із змінами (далі – Положення      № 148).

Суб’єкти господарювання здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов’язаннями, що виникають у господарських відносинах, як у безготівковій так і у готівковій формі з дотриманням обмежень та у порядку, установленому законодавством України.

Обмеження сум готівкових розрахунків визначено пунктами 6 – 8 розділу ІІ «Вимоги до організації готівкових розрахунків» Положення № 148.

Відповідно до п. 6 розділу II Положення № 148 суб’єкти господарюваннямають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

1) між собою – у розмірі до 10 000 гривень включно;

2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.

Обмеження, установлене у пункті 6 розділу II цього Положення, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.

Пунктом 7 розділу II Положення № 148 визначено, щофізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою:

1) із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами – у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі на суму, що перевищує 50 000 гривень, проводяться через банки або небанківські фінансові установи, які в установленому законодавством України порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку, шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської фінансової установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку;

2) між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі до 50 000 гривень включно.

Платежі на суму, яка перевищує 50 000 гривень, здійснюються шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення та/або переказу коштів на поточні рахунки (у тому числі на депозит нотаріуса на окремий поточний рахунок у національній валюті).

Обмеження,установлені у пунктах 6 та 7 розділу II цього Положення, не стосуються (п. 8 розділу II Положення № 148):

1) розрахунків суб’єктів господарювання з бюджетами та державними цільовими фондами;

2) добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;

3) використання готівки, виданої на відрядження.

Контроль за суб’єктами господарювання. які здійснюють розрахунки в готівковій формі

В Інформаційному агентстві «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція заступника начальника відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області Романа Дудника.

За його словами: «Починаючи з 20 грудня 2017 року платники єдиного податку зобов’язані проводити розрахунки за готівку при продажу пива у пляшках і бляшанках через зареєстрований належним чином реєстратор розрахункових операцій. Саме наявність РРО, а не КОРО – умова отримання ліцензії для торгівлі пивом. А з 6 квітня поточного року обов’язковим реквізитом фіскального чеку став код УКТ ЗЕД. За відсутність у чеку такого коду передбачена відповідальність – штраф у розмірі 85 гривень».

Підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, зобов’язані (не залежно від обсягу доходу) з 08 травня 2017 року застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

«Крім того, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку 2-3 груп, незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року перевищує 1 мільйон гривень, зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій. Також, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами», – зазначив Роман Дудник.

В ході прес-конференції було акцентовано на впровадженні експериментального проекту ДФС України щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій, який розпочався з 01 липня 2018 року та триватиме до 31 грудня 2019 року. Впровадження проекту створить передумови для демонополізації ринку засобів для реєстрації розрахункових операцій, спростить умови введення їх в експлуатацію та використання, а також зменшить витрати підприємців на їх придбання та обслуговування.

Запобігання проявам корупції у Дніпропетровській митниці ДФС

Для забезпечення зниження впливу корупційного ризику, або його усунення, сектором з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Сектор) ідентифіковано корупційні ризики та затверджено заходи щодо їх усунення на 2018 рік. Сектором забезпечується постійний контроль щодо дотриманням посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС неухильного виконання заходів про стан дотримання мінімізації (усунення) ризиків та щомісячного звітування про хід виконання.

Приймаються участі в нарадах керівного складу Дніпропетровської митниці ДФС, на яких Сектором обговорюються питання щодо стану дотримання антикорупційного законодавства посадовими особами Дніпропетровської митниці ДФС та проводяться заняття з особовим складом з метою додаткового вивчення нормативно-правових актів України стосовно запобігання та виявлення корупції.

З метою упередження корупційних правопорушень, у липні поточного року, Сектором проведено аналіз законодавчих та відомчих нормативно-правових актів, а також закріплених функцій і процедур (відповідно до напрямків роботи) на предмет наявності передумов корупційних ризиків, за результатами якого, станом на 01 серпня 2018, корупційних ризиків не встановлено.

 Протягом липня, щотижнево, під час проходження практики студентами другого курсу Університету митної справи та фінансів у залі засідань Дніпропетровської митниці ДФС, проводяться лекції щодо діяльності Сектору з питань запобігання та виявлення корупції Дніпропетровської митниці ДФС та проведених антикорупційних заходів. Під час бесіди також були висвітлені питання про реальний/потенційний конфлікт інтересів та типи декларацій суб`єкта декларування, ці питання викликали жваве обговорення серед студентів.

В адміністративній будівлі Дніпропетровської митниці ДФС (вул. Княгині Ольги, 22) на інформаційному стенді висвітлено актуальні питання та матеріали щодо роз`яснень та рекомендацій з питань запобігання корупції для посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС.

У Дніпрі ліквідовано центр мінімізації митних платежів, через який із заниженням митної вартості до України імпортовано металопродукції на суму більше 70 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували центр мінімізації митних платежів, загальний обсяг зовнішньоекономічних операцій якого протягом 2016-2018 роки перевищив 70 млн. грн.

В рамках проведення операції «Рубіж-2018» та розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 212 КК України було встановлено групу осіб, які за рахунок використання транзитно-конвертаційних та підконтрольних підприємств - нерезидентів ухилялися від сплати митних платежів та ПДВ під час імпорту металопродукції (листи з алюмінієвих сплавів, труби, дріт, підшипники, сталевий прокат тощо) та здійснювали її легалізацію.

Для митного оформленні металопродукції фігурантами було створено підконтрольне підприємство-імпортер, використовуючи реквізити якого були укладені зовнішньоекономічні контракти на постачання вказаного товару з підприємствами-нерезидентами, зареєстрованими в Індії та Китаї.

Для мінімізації митних платежів під час ввезення на митну територію України металопродукції фігуранти, використовуючи попередньо виготовлені печатки постачальників (підприємств-нерезидентів з Індії та Китаю), виготовляли від їх імені документи (імпортні контракти, інвойси, сертифікати якості та інші), вносили до них недостовірні відомості щодо вартості, ваги та хімічного складу імпортованої продукції та здійснювали підміну документів під час її митного оформлення.

У подальшому імпортовані товари фактично реалізовувались в адресу підприємств реального сектору економіки. При цьому, з метою виводу валютних коштів за кордон, проведення тіньових розрахунків з постачальниками-нерезидентами, а також підвищення вартості імпортованих ТМЦ, у звітності компанії- імпортера відображались безтоварні операції з придбання вказаної продукції у підприємств, які входять до складу транзитно-конвертаційних груп.

Таким чином протягом 2016-2018 рр. до України було імпортовано металопродукції із заниженням митної вартості на суму понад 70 млн. грн.

На підставі ухвали суду проведено обшук в офісних та складських приміщеннях, які використовувались учасниками ЦММП, за результатами яких вилучено документи бухгалтерського, податкового обліку та документи зовнішньоекономічної діяльності, що підтверджують злочинну діяльність, та 2 печатки підприємств-нерезидентів. Окрім того, виявлено та передано на відповідальне зберігання понад 35 тонн металопродукції, орієнтовною вартістю 490 тис. грн.

Cпівробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр

з обігом понад 180 млн. грн.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр, який протягом 2017-2018 рр. проконвертував більше 180 млн. грн.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 3 ст. 191, ч.2 ст.205, ч.1 ст. 366 КК України було встановлено групу осіб, які надавали підприємствам реального сектору економіки, підприємствам державної та комунальної форм власності Київської, Донецької, Запорізької, Дніпропетровської, Харківської областей та м. Києва незаконні послуги з формування штучного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Для прикриття незаконної діяльності фігуранти створили низку підконтрольних підприємств, на розрахункові рахунки яких замовники незаконних послуг перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані ТМЦ (товари та послуги).

В подальшому ці кошти перераховувались на розрахункові рахунки компаній реального сектору економіки, які займаються оптовою торгівлею (тютюнові вироби, продукти харчування та ін.). Фактично вказані компанії реалізовували товари за готівку, яку в подальшому передавали організаторам «конверту», разом з податковими накладними на продаж ТМЦ, формуючи при цьому податковий кредит з ПДВ.

Також, готівкові кошти отримувались з використанням рахунків фізичних осіб. Отримана готівка поверталась замовникам конвертації за вирахуванням 10-13% у якості винагороди за «послуги».

Таким чином протягом 2017 - 2018 років було проконвертовано понад 180 млн. грн.

За результатами обшуків, проведених в офісних приміщеннях «конверту» та за місцями проживання фігурантів вилучено 9 печаток підконтрольних СГД, чорнові записи та фінансово-господарські документи, чекові книжки, банківські картки, комп’ютерну техніку та мобільні телефони.

Окрім того, на підставі ухвали суду накладено арешт на суми ліміту ПДВ в СЕА ПДВ на загальну суму майже 3 млн. грн.

Розслідування продовжується.

Надання резидентом майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту: оподаткування ПДВ

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст.186 ПКУ.

Місцем постачання послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (пп. «а» п. 186.3 ст. 186 ПКУ).

Отже, оскільки при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, то така операціє не є об’єктом оподаткування ПДВ.

До уваги платників податку на прибуток!

У зв’язку із набранням чинності 14.07.2018 постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 547 «Про внесення змін до Порядку подання фінансової звітності» (далі – Постанова № 547) ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє наступне.

Відповідно до внесених Постановою № 547 змін платники податку на прибуток у визначених законом випадках подають органам доходів і зборів у порядку, передбаченому Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями, податкову декларацію з податку на прибуток підприємства (далі – Декларація), проміжну (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців) та річну фінансову звітність.

Підприємства, які складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, складають проміжну фінансову звітність, яка охоплює відповідний період (I квартал, перше півріччя, дев’ять місяців), наростаючим підсумком з початку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Підприємства, яким відповідно до Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (крім тих, які зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), та підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства, подають відповідним органам річну фінансову звітність, передбачену для суб’єктів малого підприємництва.

Таким чином, з урахуванням внесених Постановою № 547 змін, при поданні податкової Декларації за І квартал, півріччя, три квартали надається фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати, а для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності – скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва або спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва).

При нарахуванні пені застосовується змінена облікова ставка НБУ

Відповідно до п. 111.2 ст. 111 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Так, згідно із ст. 129 ПКУ при нарахуванні суми грошового зобов’язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, – починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов’язання, визначеного ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 % річних облікової ставки Національного банку України (далі – НБУ), діючої на кожний такий день.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – нарахування пені розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день погашення, із розрахунку 100 % річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день.

Звертаємо увагу, що при нарахуванні пені варто враховувати нову облікову ставку, яка рішенням Правління НБУ від 12.07.2018 № 443-рш «Про розмір облікової ставки» з 13.07.2018 була підвищена до 17,5 % річних (попередній розмір облікової ставки на рівні 17 % застосовувався з 02.03.2018).

Профілактичні заходи щодо недопущення корупційних дій працівниками органів ДФС у Дніпропетровській області

В Інформаційному агентстві «Мост Днепр» вібулася прес-конференція щодо профілактичних дій по недопущенню корупційних вчинків співробітниками органів ДФС Дніпропетровщини. У прес-конференції взяли участь заступник начальника управління - начальник першого відділу УСБ територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області ГУ ДФС у Дніпропетровській області, полковник податкової міліції В’ячеслав Сегеда та заступник начальника першого відділу УВБ територіальних органів ДФС у Дніпропетровській області Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, підполковник податкової міліції Микола Луговський.

Вячеслав Сегеда відмітив, що: «Профілактика корупційної діяльності є одним з пріоритетних напрямків. Раннє виявлення та викорінення корупційних проявів в системі фіскальної служби дозволяє підвищувати імідж фіскальної служби, а також рівень довіри бізнесу. У службі проводиться роз'яснювальна робота, мета якої - підвищення обізнаності про чинні норми антикорупційного законодавства. Також регулярно проводяться навчання та тренінги, в тому числі і по напрямку «Профілактика корупційних порушень в органах фіскальної служби області».

«За 6 місяців 2018 року в якості профілактичних заходів щодо недопущення корупційних дій працівниками податкової та митної служби у Дніпропетровській області, працівниками УВБ проведено понад 150 лекцій та співбесід зі співробітниками та кандидатами, які збираються вступати на держслужбу, винесено 28 офіційних застережень про недопущення протиправної поведінки. Крім того, відкрито 17 кримінальних проваджень за фактом зловживання службовим становищем, в тому числі 2 кримінальні впровадження за одержання неправомірної вигоди; оголошено 5 повідомлень про підозру; складено 5 адміністративних протоколів за фактом несвоєчасної подачі е-декалараціі або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни майнового стану» - повідомив Микола Луговський.

Платниками Новокодацького району спрямовано на соціальне забезпечення 220765,2 тис.гривень ЄСВ

За перше півріччя 2018 року до бюджету області надійшло 220765,2 тис.грн єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Повна виплата заробітної плати та сплата єдиного внеску – обов’язок кожного працедавця, тому фіскальними органами постійно проводиться комплекс заходів з легалізації трудових доходів громадян.

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що своєчасна сплата єдиного внеску – це запорука зростання добробуту та гарантія соціального захисту населення.

Про нові перспективи в реєстрації та обліку РРО під час семінару з платниками Новокодацького району

Під час проведення заходу присутніх було проінформовано про затвердження Порядку реалізації експериментального проекту щодо реєстрації та експлуатації новітніх моделей програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій. Новітні моделі комплексу стануть альтернативою традиційним касовим апаратам. Ознайомлено присутніх з перевагами інноваційної електронної системи e-Receipt (електронний чек) , яка дозволить:

- створити умови для застосування платниками податків для реєстрації розрахункових операцій пристроїв широкого вжитку (персональних комп’ютерів, планшетів, смартфонів);

- спростити процедуру реєстрації;

- скоротити витрати платників податків на придбання та обслуговування пристроїв, що здійснюють реєстрацію розрахункових операцій, адже на сьогоднішній день на придбання традиційних касових апаратів витрачається від 4 до 20 тис грн.

Нова інформаційна система реєстрації та обліку РРО  e-Receipt передбачає оnline реєстрацію пристроїв (персональні комп’ютери, планшети, смартфони) без подання до контролюючих органів будь-яких паперових документів та не потребуватиме абонентської плати за користування нею.

Е-Receipt може бути встановлена та підтримуватиметься будь-яким пристроєм. Ця система передбачає програмне забезпечення для платника (продавця), покупця та ДФС України, а також буде інтегрована з «Електронним кабінетом».

Крім того, застосування такої моделі на практиці позбавляє необхідності придбання традиційного касового апарату, а відтак, друкування паперових чеків.

Фіскальний чек громадяни зможуть перевірити у відкритій частині Електронного кабінету (електронного сервісу ДФС, розміщеного на офіційному веб-сайті контролюючого органу). Система «Електронний чек» дозволить не тільки підвищити ефективність контролю за розрахунковими операціями, оперативно виявляти факти порушень при здійсненні таких операцій, а й стане зручним електронним сервісом для користувачів РРО та громадян-покупців.

Про право на податковий кредит

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п.14.1.266 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) касовий метод – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Тобто якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, за якими податкові зобов’язання визначаються за касовим методом, то суми податку, сплачені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), до податкового кредиту включаються теж за касовим методом.

За операціями, за якими податкові зобов’язання нараховуються в загальновстановленому порядку відповідно до ст.187 ПКУ, право на податковий кредит виникає за правилами, визначеними ст.198 ПКУ.

Таким чином, при одночасному застосуванні платником ПДВ двох способів обліку податкових зобов’язань, а саме, за касовим методом та за подією, що сталася раніше, а придбані та/або виготовлені ним товари/послуги призначені для часткового використання в операціях, за якими дата виникнення податкових зобов’язань визначається частково за касовим методом, а частково – за подією, що сталася раніше, то право на податковий кредит відповідно виникатиме пропорційно такому призначенню та використанню таких товарів/послуг.

Разом з декларацією з податку на прибуток за І півріччя 2018 року не забудьте подати фінансову звітність

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що термін подання фінансової звітності за результатами І півріччя 2018 року до органів ДФС – 09 серпня 2018 року, разом з податковою декларацією з податку на прибуток підприємств.

Так, положеннями п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається платниками податку на прибуток є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід'ємною частиною.

У Податковій декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, перелік форм фінансової звітності, яка складається платниками податку на прибуток передбачено у розділі «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків - форм фінансової звітності 12». Платники проставляють позначку у графах, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої з цією декларацією.

Згідно з п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов'язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід'ємною частиною.

Податкова звітність, складена з порушенням норм ст. 48 Кодексу, не вважається податковою декларацією (п. 48.7 ст. 48 Кодексу).

Відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності передбачена в п. 120.1 ст. 120 Кодексу.

Таким чином, за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом накладення штрафу в розмірі 170 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Увага! Терміни сплати акцизного податку та подання декларації з акцизного податку

ДПІ у Новокодацькому районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що строки та порядок сплати акцизного податку визначено ст.223 розділу VI «Акцизний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 та п.223.2. ст.223 ПКУ платники акцизного податку (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у
ст.215 ПКУ) подають до контролюючого органу, щомісячно, не пізніше
20 числа наступного звітного періоду, декларацію з акцизного податку за липень 2018 року. У серпні 2018 року граничний термін подання декларації акцизного податку – 20 серпня.

Слід зазначити, що відповідно до пп.49.21 п.49.2 ст.49 ПКУ платники акцизного податку з реалізації пального, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані подавати податкові декларації за кожний встановлений ПКУ звітний період, незалежно від того, провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді чи ні.

Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку затверджено наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від  24 квітня 2017 року N 451).

Крім того, пп.222.1.1 п.222.1 ст.222 ПКУ визначено, що платники акцизного податку повинні протягом 10 календарних днів після останнього дня граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації за місячний податковий період, перерахувати до бюджету податок з підакцизних товарів, вироблених на митній території України, а також реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Тобто, граничний строк сплати акцизного податку - 30 серпня 2018 року. Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (алкогольних напоїв та тютюнових виробів) сплачується до місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць, на яких розташовано пункти продажу таких товарів.

Звертаємо увагу, платників акцизного податку, що
не пізніше 20 серпня 2018 року, необхідно подати до контролюючого органу декларацію акцизного податку, а сплатити акцизний податок необхідно не пізніше 30 серпня 2018 року.

З січня по липень платники Дніпропетровщини перерахували до бюджетів усіх рівнів та ЄСВ 59,6 млрд. гривень

З початку 2018 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено у бюджети всіх рівнів (із врахуванням ДУ Офісу ВПП ДФС та Дніпропетровської митниці ДФС) 51 млрд. 986 млн. грн., що на 12 млрд. 274 млн. грн. (або на 30,9%) перевищує показник відповідного періоду минулого року. Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – липні поточного року зібрано 7 млрд. 643 млн. грн., що перевищує минулорічні показники на 1 млрд. 362 млн. грн. (або на 21,7%). Про це повідомила перший заступник начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

До державного бюджету впродовж семи місяців 2018 року спрямовано 38 млрд. 524млн. грн.,що майже на 10 млрд. грн. (або на 35,0%) більше надходжень січня – липня минулого року.

До місцевих бюджетів за відповідний період надійшло 13 млрд. 462млн. грн. Це на 2 млрд. 277 млн. грн. (або на 20,4%) більше фактичних надходжень 2017року.

Загальні вимоги до складання фінансової звітності

09.08.2018 – граничний термін подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2018 року.

Відповідно до п. 46.2 ст. 46 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Загальні вимоги до фінансової звітності визначені статтею 11 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами (далі – Закон № 996).

Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (п. 1 ст. 11 Закону № 996).

Пунктом 2 ст. 11 Закону № 996 визначено, що порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначається Кабінетом Міністрів України (далі – КМ України); для банків – Національним банком України (далі – НБУ).

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати (п. 3 ст. 11 Закону № 996).

Фінансова звітність та консолідована звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності (п. 6 ст. 11 Закону № 996).

Таксономія фінансової звітності – це склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, які підлягають розкриттю (ст. 1 Закону № 996).

Статтею 13 Закону № 996 визначено, що звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність складається за результатами першого кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства фінансова звітність може складатися за інші періоди.

Порядок подання фінансової звітності затверджений постановою КМ України від 28.02.2000 № 419 із змінами (далі – Порядок № 419).

Дія Порядку № 419 поширюється на усіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми господарювання і форм власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Термін використання резервного РРО у разі виходу з ладу РРО

Відповідно до ст. 5 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Пунктом 2 ст. 14 Закону № 265 передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування (далі – ЦСО) зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.

У разі незабезпечення ЦСО гарантійного ремонту РРО не пізніше сьомого робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону № 265).

Отже, максимальний термін використання резервного РРО на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або відключення електроенергії може бути не більше 7 робочих днів, а ЦСО зобов’язані відновити роботу РРО протягом 7 робочих днів.

До уваги орендарів земельної ділянки!

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу, зокрема,

♦ не може бути, меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПКУ):

► для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки; для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

► для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

♦ не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

♦ може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних зачадах (пп. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Звертаємо увагу, що згідно із ст. 25 Закону України від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями орендар земельної ділянки зобов’язаний, зокрема, «у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів».

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(0562) 32- 32-68

(0562) 52- 02-35

(056) 726-86-81 (факс)

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні58
mod_vvisit_counterВчора447
mod_vvisit_counterНа цьому тижні58
mod_vvisit_counterНа минулому тижні2928
mod_vvisit_counterВ цьому місяці7581
mod_vvisit_counterВ минулому місяці12650
mod_vvisit_counterВзагалі315000

Online (20 minutes ago): 6
Your IP: 54.198.195.11
,
Now is: 2018-08-20 03:40

Пошук