Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Пожертвування неприбутковій організації включається до податкової знижки

Триває кампанія декларування доходів, отриманих фізичними особами у 2018 році.

Під час кампанії декларування податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подають громадяни, які зобов’язані декларувати свої доходи, а також особи, які мають право добровільно подати Декларацію для застосування права на податкову знижку.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення його оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів або вартість майна, переданих у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 % суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

Такі витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх виконання чи надання.

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій Декларації, яка подається по 31 грудня включно, наступного за звітним податкового року.

Для громадян, які мають право на податкову знижку за 2018 рік, граничний строк подання податкової Декларації – по 31 грудня 2019 року (включно).

Норми передбачені підпунктами 166.2.1 та 166.3.2 ст. 166 ПКУ.

Про декларування доходів футбольним вболівальникам

На стадіоні «Дніпро-Арена», де 28 березня поточного року проходив перший футбольний матч весняного сезону 2019 року між командами «Дніпро-1» та «Агробізнес», працівниками управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено промо-акцію, присвячену кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році.

Фахівці фіскальної служби футбольним вболівальникам, які придбавали квитки на матч, нагадали про важливість декларування доходів та вручили листівки з необхідною інформацією щодо обов’язкового декларування доходів, строків подання декларації про доходи, а також про отримання права на податкову знижку.

Відвідувачам матчу сподобався такий незвичний та креативний спосіб привернути увагу до важливості та необхідності декларування доходів. Вони позитивно та з інтересом реагували на роз’яснення податкового законодавства.

Слід зазначити, що оперативне доведення важливих повідомлень, доступність викладення матеріалу та яскраве оформлення друкованої продукції сприяє підвищенню рівня податкових знань про декларування доходів серед населення.

Такі акції стали вже традиційними і, як показує практика, –досить ефективними, адже охоплюють широке коло платників податків.

Отримали іноземні доходи – подайте декларацію!

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 визначено: до доходу, отриманого з джерел за межами України, відносять будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Отже, якщо джерело виплати доходів є іноземним, суму такого доходу слід включити до річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), який отримував такі доходи. У цьому випадку такий платник ПДФО зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Такий дохід оподатковуватиметься ПДФО за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Річна податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація), одержані протягом 2018 року, подається до територіального органу фіскальної служби за своєю податковою адресою (місцем проживання). Граничний термін подання Декларації за 2018 рік – 02 травня 2019 року.

Водночас, відповідно до п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ платник ПДФО має право зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, за нормами міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Платник ПДФО має визначити суму такого зменшення за зазначеними підставами в річній податковій декларації. Проте таке зменшення є можливим лише за умови отримання від уповноваженого державного органу країни іноземної юрисдикції, в якій одержано дохід, довідки про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Довідка повинна бути належним чином легалізована, якщо іншого не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Громадяни Дніпропетровської області задекларували понад 2млрд грн доходів, отриманих у 2018 році

З початку деклараційної кампанії мешканцями Дніпропетровщини подано майже 14,2 тис. декларацій про майновий стан і доходи. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 2 млрд. 187 млн. гривень.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 31 млн. гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 1,4 млн. гривень. Сума військового збору до сплати складає 4,8 млн. грн, що на 0,3 млн. грн більше ніж у І кварталі 2018 року.

Податкову знижку задекларували 3 120 громадян. Загальна сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету складає  6,7 млн. гривень. За три місяці минулого року податковою знижкою скористалися 2 536 громадян на суму податку до повернення 4,7млн.гривень.

Питання погашення заборгованості зі сплати ЄСВ перебуває на особливому контролі

Питання погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) перебуває на особливому контролі в Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

З цього питання проводяться спільні наради з Управлінням пенсійного фонду України та органами державної виконавчої служби; формуються вимоги про сплату, які вручаються платникам для узгодження з подальшим направленням до органів Державної виконавчої служби України (далі – ДВСУ); проводяться співбесіди з боржниками.

Зокрема, у лютому – березні поточного року загальна сума боргу зі сплати ЄСВ по Дніпропетровській області зменшилася майже на 3 млн гривень.

Втім, незважаючи на позитивну тенденцію до поступового скорочення недоїмки, станом на кінець березня поточного року по платниках Дніпропетровщини борг з ЄСВ державі складає понад 800 млн. гривень. Питома       вага – 64 % припадає на фізичних осіб, решта – юридичні особи. Найбільші суми боргу з ЄСВ зосереджені у м. Кам’янське, Новокадацькому районі м. Дніпра та у м. Кривий Ріг.

У результаті проведених спільних нарад з Пенсійним фондом України, ДВСУ, а також зустрічей з економічно-активними боржниками з ЄСВ до Державної казначейської служби України за 2 місяці 2019 року надійшло майже 42 млн. грн. із загальної суми боргу: після виставлення вимог органами ДФС – 37 млн грн (або 88 %), решта – за результатами роботи органів ДВСУ – 5 млн. грн. (або 12%).

Cаме своєчасна сплата ЄСВ гарантує громадянам право на соціальний захист: наприклад, захищені соціальні гарантії для кожного на випадок безробіття, нещасних випадків чи професійних захворювань, гідне пенсійне забезпечення.

Згідно із законодавством України за несплату або несвоєчасну сплату ЄСВ до платника застосовуються фінансові санкції. Строк давності щодо стягнення сум недоїмки по ЄСВ, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до законодавства України платнику ЄСВ, у якого виник борг, надсилається вимога про сплату недоїмки. На погашення вказаних у вимозі сум платнику надається десять календарних днів. У разі непогашення узгодженого боргу з ЄСВ, контролюючі органи надсилають у порядку, встановленому законом, до органів ДВСУ вимоги про сплату недоїмки.

Боржникам – фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП) особливо слід пам’ятати про те, що одним із джерел погашення боргів перед державою є особисте майно такої ФОП, що ставить під загрозу добробут власної сім’ї. Також до боржників – ФОП вживаються заходи щодо тимчасових обмежень у праві виїзду за кордон.

Слід зауважити, що чинним законодавством України встановлено: ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Зобов’язання із сплати ЄСВ виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім виплати заробітної плати.

Сплата ПДФО за відокремлений підрозділ

Порядок сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) передбачений ст. 168 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Нарахування, утримання та сплата військового збору до бюджету також здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 ПКУ, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ (п.п. 1.4  п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» ПКУ).

Такий порядок застосовується всіма юридичними особами, у тому числі такими, що мають філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що розташовані на території іншої територіальної громади, ніж така юридична особа, а також відокремленими підрозділами, яким в установленому порядку надано повноваження щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджету податку (далі – відокремлений підрозділ) (п.п. 168.4.2 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Відповідно до ст. 64 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями ПДФО, який сплачується податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах ПДФО, нарахованого на доходи, що сплачуються фізичній особі.

Згідно з п.п. 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) ПДФО за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа. ПДФО, нарахований працівникам відокремленого підрозділу, перераховується до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про уci об’єкти оподаткування i об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

У контролюючому органі за неосновним місцем обліку платник податків сплачує уci податки та збори, які згідно з законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації (розрахунки, звіти) та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів.

Отже, якщо юрособа створює виробничі структурні підрозділи із використанням праці найманих осіб за місцезнаходженням (розташуванням) на іншій території, ніж така юрособа і не уповноважені нею нараховувати (сплачувати) ПДФО, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням таких об’єктів та перераховувати ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого підрозділу.

Створюєте нові робочі місця – держава компенсує ЄСВ!

У зв’язку із створенням нового робочого місця постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 153 «Про затвердження Порядку компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Порядок № 153) передбачено компенсацію роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Дія Порядку № 153 поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які починаючи з 2013 року:

► створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору;

► протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати

Норми визначені п. 2 Порядку № 153.

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 2 Порядку № 153, він отримує право на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ протягом наступних 12 календарних місяців за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати ЄСВ за особу, працевлаштовану на нове робоче місце.

У разі зменшення штатної чисельності працівників та фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію.

Нагадуємо, що оформлюючи нового працівника на роботу, суб’єкту господарювання необхідно:

■ укласти в письмовій формі трудовий договір (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України ‎від 10.12.1971 № 322-VIII2443-VIII із змінами та доповненнями);

■ оформити наказ про прийняття на роботу;

■ повідомити орган ДФС про прийняття працівника на роботу (постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу»).

За яким форматом подаються письмові пояснення та копії документів при зупиненні реєстрації податкової накладної

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» із змінами  (далі – Порядок № 117).

Пунктом 16 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 Порядку № 117, платник ПДВ подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС.

Згідно із п. 17 Порядку № 117 ДФС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному веб-порталі відомості щодо засобів електронного зв’язку ДФС, якими можуть подаватися письмові пояснення та копії документів.

Пояснення та копії документів подаються платником ПДВ у вигляді Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, за формою, ідентифікатор якої розміщено на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Інформаційно-аналітичне забезпечення>Реєстр форм електронних документів, яка включає у себе додаток у форматі PDF (розмір кожного додатку не повинен перевищувати 2 МБ).

Щодо розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи центрів обслуговування платників та надання адміністративних послуг

В Інформаційному агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Щодо розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи центрів обслуговування платників та надання адміністративних послуг» за участі фахівця управління обслуговування платників Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олени Малишевої.

За її словами, з початку 2019 року до Головного управління надійшло 70 письмових звернень громадян. За аналогічний період 2018 року надійшло 120 звернень.

За змістом найбільша кількість звернень стосувалась:

  •  контрольно-перевірочної роботи;
  •  інформування про ухилення від сплати податків;
  •  консультацій з питань податкового законодавства.

До органів ДФС у Дніпропетровській області протягом січня – лютого 2019 року надійшло 3 колективні звернення від 18 громадян, повторних звернень не надходило.

Протягом січня – лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області також розглянуто 57 письмових запитів на публічну інформацію. Всі запити виконані своєчасно.

З метою уникнення корупційної складової та для забезпечення зручності платників податків фіскальної службою з використанням сучасних Web-технологій розроблено та введено в дію електронний сервіс «Електронний кабінет» (cabinet.sfs.gov.ua).

Перевагами його використання є загальнодоступність,значна економія часу та можливість отримувати необхідну інформацію у будь-який час.

У Дніпропетровській області станом на 01.03.2019 працюють 36 Центрів обслуговування платників. Діяльність ЦОП у Дніпропетровській області забезпечують 275 працівників структурних підрозділів. Центрами обслуговування платників забезпечується надання 30 адміністративних послуг, 17 з яких надаються безкоштовно. Протягом січня – лютого 2019 року Центрами обслуговування платників Дніпропетровської області надано понад 26 тисяч адміністративних послуг.

«У приміщенні кожного Центру обслуговування платників працює модератор, який координує діяльність працівників та надає консультації відвідувачам. Для зручності відвідувачів, кожний Центр обслуговування платників обладнано безкоштовним доступом до мережі Інтернет, працює комп’ютер з якого можна надати електронну звітність або опрацювати необхідні документи», – зауважила Олена Малишева.

Додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності законодавством не передбачена

Усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України (далі – НБУ) відповідно до Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Іноземні суб’єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Акредитацію філій і представництв іноземних банків здійснює НБУ.

Реєстрацію представництв інших іноземних суб’єктів господарської діяльності здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб’єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.

Водночас, чинним законодавством не передбачена додаткова реєстрація в контролюючих органах суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Норми визначені ст. 5 Закону України від 16.04.1991 № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність» із змінами та доповненнями.

Відрядження – 2019: розмір добових, що не оподатковується ПДФО

До оподатковуваного податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) доходу платника податків – фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, не включаються витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням (добові):

► у межах території України, але не більш як 0,1 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, в розрахунку за кожен календарний день такого відрядження;

► для відряджень за кордон не вище 80 євро за кожен календарний день такого відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим Національним банком України, в розрахунку за кожен такий день.

Норми визначені п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України.

Законом України від 23 листопада 2019 року № 2629-VIII«Про Державний бюджет України на 2019 рік» зі змінами передбачено, що мінімальна заробітна плата з 01 січня 2019 року становить 4 173 гривні.

Отже, у 2019 році сума добових для відряджень у межах території України, що не оподатковується ПДФО, складає 417,30 гривень.

При цьому, сума збільшення розміру добових витрат на відрядження понад встановлені норми включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО і, в свою чергу, оподатковується ПДФО за ставкою 18 % і військовим збором за ставкою 1,5 %  та відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.

«Електронний кабінет» надає можливість подати повідомлення

про об’єкти оподаткування в електронному вигляді

Користувачі «Електронного кабінету» через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДФС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути в режимі «Вхідні/вихідні документи» «Електронного кабінету».

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються в режимі «Облікові дані платника» «Електронного кабінету».

Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України. Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкту оподаткування або об’єкту, пов’язаного з оподаткуванням.

Протягом 2 місяців 2019 року роботодавцям – порушникам донараховано до сплати 157 млн гривень

З початку 2019 року роботодавцям, які порушували податкове законодавство при виплаті заробітної плати та інших доходів фізичним особам, донараховано до сплати понад 82 млн.грн. податку на доходи фізичних осіб, понад 68 млн.грн. єдиного внеску та майже 7 млн.грн. військового збору.

Загалом під час перевірок порушення законодавства встановлено в 43,1 відс. перевірених суб’єктів господарювання.

За рахунок вжитих заходів податкового контролю було виявлено близько 4,6 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцем без оформлення трудових відносин.

Фахівці ДФС у складі робочих груп з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, створених за ініціативою місцевих органів виконавчої влади, здійснювали обстеження виробничих, торгових приміщень юридичних та фізичних осіб, місць здійснення підприємницької діяльності. За результатами проведеної роз’яснювальної роботи роботодавці уклали додатково 29,1 тис. трудових угод з найманими працівниками.

За результатами вжитих органами ДФС заходів залучено до державної реєстрації 3,4 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без реєстрації. До бюджетів додатково сплачено понад 2,3 млн.грн. податків та зборів та 2,7 млн.грн. єдиного внеску.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/373280.html

Наявність податкового боргу виключає можливість збереження статусу платника єдиного податку

Податковим кодексом України (далі – ПКУ) п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298, визначено: платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у випадку наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Контролюючий орган може анулювати реєстрацію платником єдиного податку шляхом виключення з Реєстру платників єдиного податку за своїм рішенням у разі наявності у платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів(п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ).

Таке виключення з Реєстру платників єдиного податку здійснюється в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Інформацію про наявність податкового боргу можна отримати за допомогою електронних сервісів ДФС України, які розташовані на головній сторінці веб-порталу ДФС або в «Електронному кабінеті», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua.

Оновлення інформації на веб-порталі ДФС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (зокрема, про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.

Камеральні перевірки з ЄСВ проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України

Документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норма визначена п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від                                 08 липня 2010 року № 2464-VI«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З урахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по ЄСВ суцільним порядком. Згода платника ЄСВ на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками ЄСВ, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по ЄСВ, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати ЄСВ призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику.

До увагу реалізаторів пального!

Платником акцизного податку є особа, що реалізує пальне.

Норми визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)

Реалізація пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Статтею 55 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року№ 436-IV із змінами та доповненнями (далі – ГКУ) встановлено, що суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб’єктами господарювання є:

► господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ГКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

► громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Отже, суб’єкт господарювання, який здійснюватиме будь-які операції, визначені п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платником акцизного податку.

При цьому особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Затверджено нові довідники податкових пільг станом на 01.04.2019

ДФС України затверджено довідники податкових пільг станом на 01.04.2019, а саме:

► Довідник податкових пільг № 92/1, що є втратами доходів бюджету;

► Довідник інших податкових пільг № 92/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток підприємств, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Довідниках податкових пільг розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

До уваги платників податку на прибуток, які здійснюють облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі!

ДФС України листом від 01.04.2019 № 10824/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист ДФС № 10824) для використання у роботі надала роз’яснення Міністерства фінансів України стосовно застосування положень п.п. 140.4.1    п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині порядку оподаткування доходів від участі в капіталі та доходів у вигляді дивідендів, нарахованих за фінансовими інвестиціями в інститути спільного інвестування (далі – ІСІ), які обліковуються за методом участі у капіталі, надіслане листом від 06.03.2019 № 11210-09-5/6621 (далі – Лист МФУ № 11210).

У Листі МФУ № 11210 зазначено, що платник податку на прибуток – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій в ІСІ за методом участі у капіталі, не здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.1 ст. 140 ПКУ на суму нарахованих доходів від участі у капіталі, що відображаються в бухгалтерському обліку збільшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

Лист ДФС № 10824 та Лист МФУ № 11210 розміщено на офіційному                   веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73328.html

Оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг

за договором доручення залежить від їх місця постачання

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Норми визначені п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Місцем постачання телекомунікаційних послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання (п.п. «д» п.186.3 ст.186 ПКУ).

У ситуації, коли телекомунікаційні послуги надаються за договором доручення, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.п. «є» п. 186.3 ст. 186 ПКУ місцем надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю, зокрема, телекомунікаційних послуг, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Пунктом 189.4 ст.189 ПКУ передбачено, що базою оподаткування ПДВ для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов’язань та податкового кредиту платників ПДВ, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання телекомунікаційних послуг за договором доручення залежить від їх місця постачання.

Дохід від продажу фізичною особою придбаних у банку банківських металів оподаткуванню ПДФО не підлягає

Пунктом 1 ст. 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473) визначено: валютні цінності – це національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

Пунктом 2 ст. 1 Закону № 2473 встановлено, що термін «банківські метали» вживається у значенні, визначеному Законом України від 18 листопада                     1997 року № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 637).

Банківські метали – це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів (п. 13 ст. 1 Закону № 637).

Торгівля валютними цінностями – це операції, пов’язані з переходом права власності на національну валюту України, іноземну валюту, платіжні документи та інші цінні папери, виражені у національній валюті України, в іноземній валюті або банківських металах, банківські метали (п.п. 14.1.247 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) не включаються, доходи від операцій з валютними цінностями (крім цінних паперів), пов’язаних з переходом права власності на такі валютні цінності, за виключенням доходів, оподаткування яких прямо передбачено іншими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ (п.п. 165.1.51 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Якщо дохід фізичною особою отримано від продажу придбаних у банку банківських металів, то враховуючи вищевикладене, такий дохід оподаткуванню ПДФО не підлягає.

Взяття на облік дипломатичних представництв, розташованих на території України, як платників ЄСВ

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) є дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України.

Норми визначені абзацом шостим п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Статтею 5 Закону № 2464 встановлено, що взяття на облік платників ЄСВ, зазначених, зокрема, в абзаці шостому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV«Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями, здійснюється відповідно до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами (далі – Порядок № 1162)

Взяття на облік дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав, розташованих на території України, контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням у день отримання від них заяви про взяття на облік платника ЄСВ за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку № 1162 (п. 1 розділу ІІІ Порядку № 1162).

Згідно з п. 3 розділу ІІІ Порядку № 1162 платникам ЄСВ – дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, розташованим на території України, контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ згідно з додатком 3 до Порядку № 1162.

Порядок відкриття електронного рахунку платнику акцизного податку з реалізації пального

Пунктом 16 розділу ІІІ Порядку електронного адміністрування реалізації пального, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 113, із змінами (далі – Порядок) визначено, що електронний рахунок відкривається платнику акцизного податку (далі – податок) Державною казначейською службою (далі – Казначейство) автоматично без укладення договору та на безоплатній основі. На електронний рахунок платник податку зараховує необхідну суму коштів виключно з власного поточного рахунка.

Згідно з п. 17 розділом ІІІ Порядку електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстрів для Казначейства, які ДФС після внесення осіб до реєстру платників протягом одного робочого дня надсилає Казначейству.

У реєстрі для Казначейства зазначаються найменування або прізвище, ім’я та по батькові платника податку, податковий номер або номер та серія паспорта (для фізичних осіб – підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), номер бюджетного рахунка, код згідно з ЄДРПОУ та МФО органу Казначейства, до якого здійснюється перерахування податку до державного бюджету.

Датою початку здійснення платником податку операцій з використанням електронного рахунка є дата відкриття такого рахунка.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 Податкового кодексу України надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка платника податку не пізніше операційного дня, що настає за днем його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 18 розділу ІІІ Порядку).

Податковою міліцією Дніпропетровської області зупинено незаконне виробництво пального та вилучено велику партію нафтопродуктів

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 КК України було встановлено, що на території одного з міст області функціонує підпільний цех, організований групою місцевих жителів, де шляхом змішування газового концентрату з компонентами автомобільного палива та присадками здійснюють незаконне виробництво пального.

На підставі ухвали суду проведено обшук у вказаному цеху, за результатами якого з незаконного обігу вилучено обладнання та ТМЦ на загальну суму 9 млн 316 тис. грн, в т.ч. нафтопродуктів на суму 6 млн. 816 тис. грн та обладнання імпортного походження на суму 2,5 млн. гривень.

Для проведення експертизи відібрано експериментальні зразки вилучених пально-мастильних матеріалів.

Вживаються заходи для накладення арешту на вилучені ТМЦ. Триває слідство.

Коли застосовується умовне звільнення від оподаткування ПДВ

Пунктом 206.7 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI із змінами та доповненнями (далі – МКУ):

► умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 105 МКУ (п.п. 206.7.1 п. 206.7 ст. 206 ПКУ);

► умовне часткове звільнення від оподаткування застосовується до товарів та в порядку, визначених ст. 106 МКУ. Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено ПДВ (п.п. 206.7.2 п. 206.7 ст. 206 ПКУ).

Відповідно до п. 206.8 ст. 206 ПКУ до операцій із вивезення товарів за межі митної території України в митному режимі тимчасового вивезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування ПДВ за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 19 МКУ.

Видобуток прісної або мінеральної води: сплата рентних платежів

Рентна плата складається, зокрема, з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та рентної плати за спеціальне використання води.

Норми визначені п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин в частині видобування підземних вод є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр (п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Крім того, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є землевласники та землекористувачі, крім суб’єктів підприємництва, які відповідно до законодавства відносяться до фермерських господарств, що провадять господарську діяльність з видобування підземних вод на підставі дозволів на спеціальне водокористування (п.п. 252.1.4 п. 252.1 ст. 252 ПКУ).

Ставка рентної плати за користування надрами для видобування підземних вод визначена у п. 252.20 ст. 252 ПКУ.

Пунктом 255.1 ст. 255 ПКУ визначено платників рентної плати за спеціальне використання води, а саме:

● первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;

● суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Отже, суб’єкт господарювання, що здійснює видобування підземних вод (прісні або мінеральні), є платником рентної плати: за користування надрами для видобування корисних копалин та за спеціальне використання води.

Операції з постачання технічних та інших засобів реабілітації звільняються від оподаткування ПДВ

Звільняються від оподаткування ПДВ операції, зокрема, з постачання:

а) технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), послуги з їх ремонту та доставки; товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення, визначених законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

б) комплектуючих і напівфабрикатів для виготовлення технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів), товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів та інших пільгових категорій населення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

в) легкових автомобілів для інвалідів уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування, а також операції з їх безоплатної передачі інвалідам.

Норми визначені п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідні переліки технічних та інших засобів реабілітації, а також комплектуючих і напівфабрикатів для їх виготовлення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 79 «Деякі питання реалізації п.п. 197.1.3 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України» із змінами.

Дохід від продажу житлового будинку, що перебуває у власності понад три роки, ПДФО не оподатковується

Дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Норми визначені п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України.

Якщо дохід отримано платником ПДФО від продажу житлового будинку (включаючи земельну ділянку під будинком), що перебуває у власності понад три роки, у тому числі який розташований на межі декількох земельних ділянок, оформлених різними державними актами, то такий дохід ПДФО не оподатковується.

Транспортний податок: обчислення та сплата фізичною особою

Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ встановлено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам – нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об’єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

12 квітня 2019 року відбудеться сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Право громадян на звернення. Доступ до публічної інформації»

На питання громадян відповідатиме начальник Новокодацької ДПІ Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Тетяна Тесленко.

З 11:00 до 12:00 можна поставити питання за телефоном 377-46-14.

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні80
mod_vvisit_counterВчора1560
mod_vvisit_counterНа цьому тижні1640
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8481
mod_vvisit_counterВ цьому місяці27232
mod_vvisit_counterВ минулому місяці32636
mod_vvisit_counterВзагалі745614

Online (20 minutes ago): 20
Your IP: 3.233.215.231
,
Now is: 2020-02-25 01:32

Пошук