Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

ДО УВАГИ ПЛАТНИКІВ!!! НОВІ РАХУНКИ ЄСВ!!!

Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу, що у зв’язку зі змінами до структур головних управлінь ДФС в областях  з 02 травня 2019 року починають діяти нові рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування».

З метою попередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо особливу увагу на те, що сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті територіальним органам ДФС відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків. Діючі рахунки, що мали актуальність до 26 квітня 2019, з 02.05.2019 будуть заблоковані!!!

Чечелівський район м.Дніпра

МФО

КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ'

OKPO

Орган ДФС

Рахунок

Назва рахунку

Символ рахунку

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37197203000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

203

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37196204000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

204

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37198202000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

202

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37199201000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

201

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37193207000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

207

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37194206000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

206

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37195205000466

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ ЧЕЧЕЛІВСЬК

205

Новокодацький район м.Дніпра

МФО

КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ'

OKPO

Орган ДФС

Рахунок

Назва рахунку

Символ рахунку

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37194205000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

205

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37192207000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

207

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37197202000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

202

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37196203000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

203

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37198201000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

201

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37195204000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

204

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37193206000467

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./НОВОКОДАЦЬК

206

Центральний район м.Дніпра

МФО

КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ'

OKPO

Орган ДФС

Рахунок

Назва рахунку

Символ рахунку

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37197204000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

204

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37196205000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

205

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37190201000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

201

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37194207000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

207

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37199202000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

202

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37195206000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

206

899998

Казначейство України

39394856

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

37198203000465

ГУДФС У ДНIПРОПЕТРОВ. ОБЛ./ЦЕНТРАЛЬНИЙ

203

                   

 

Символи рахунків для зарахування ЄСВ в органах ДФС розміщено за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/183771.html

Випадки декларування доходів від продажу власної продукції тваринництва та сільськогосподарської продукції

Фізична особа – платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) подає декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за звітний податковий період у встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки до контролюючого органу за своєю податковою адресою, тобто за місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник ПДФО в контролюючому органі у випадках, коли отримується дохід, зокрема:

■ від продажу власної продукції тваринництва груп 1 –5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, якщо їх сума сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;  

■ від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, більших ніж встановлені Земельним кодексом України (перевищує 2 гектари), та за умови реалізації такої продукції іншим фізичним особам.

Норми визначені п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Відповідно до ст. 49 ПКУ Декларація подається платниками податків до контролюючих органів за місцем їх реєстрації в один із таких способів за їх вибором:

● особисто або уповноваженою на це особою;

● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

● засобами електронного зв’язку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання Декларації поштою, платник ПДФО зобов’язаний відправити її не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання Декларації.

При поданні Декларації в електронній формі, – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Деклараційна кампанія – 2019 добігає до завершення. Граничний строк подання Декларації за 2018 рік – 02 травня 2019 року.

У Декларації платник ПДФО зобов’язаний також самостійно нарахувати ПДФО і військовий збір та сплатити їх у терміни, визначені законодавством   (за 2018 рік – не пізніше 30 липня 2019 року).

Про фізичних осіб, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції

Надання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) передбачено Конституцією України (далі – Конституція) та Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції).

Порядок декларування доходів, одержаних фізичними особами, регулюється нормами ПКУ.

З 1 січня 2019 року розпочалася деклараційна кампанія, у ході якої громадяни декларують доходи, отримані протягом 2018 року, і триватиме вона до 02 травня 2019 року (включно).

Отже, граничний термін подання Декларації для осіб, які зобов’язані задекларувати доходи, 02 травня 2019 року.

Подавати Декларації повинні і одноосібники, які самостійно обробляють власні земельні ділянки (паї) загальною площею понад 2 гектари та отримують доходи від продажу сільськогосподарської продукції (п.п. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

У разі надання власних земельних ділянок (паїв) в оренду іншій фізичній особі, яка не є суб’єктом господарювання, та отримання доходу у вигляді орендної плати, такі фізичні особи – орендодавці також мають обов’язок стосовно декларування отриманих доходів та сплати відповідних податків і зборів (п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Відповідно до вимог ПКУ доходи від продажу сільськогосподарської продукції, вирощеної на власних земельних ділянках площею понад 2 гектари, та доходи від надання власних земельних ділянок в оренду іншій фізичній особі, підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %.

Самостійно сплатити узгоджені податкові зобов’язання платники податку зобов’язані до 01 серпня (п. 179.7 ст. 179 ПКУ).

Сплачені платниками – одноосібниками податки і збори наповнюють бюджет відповідної територіальної громади, з якого надалі буде проводитись фінансування шкіл, лікарень, ремонт місцевих доріг тощо.

Додатково повідомляємо, що фізичні особи, які одноосібно обробляють земельні ділянки (паї) та отримують доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції, мають можливість здійснювати таку діяльність з вирощування сільськогосподарських культур, зареєструвавшись суб’єктами господарювання – фізичними особами підприємцями, зі сплатою відповідних податків і зборів до бюджету та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – до відповідних цільових фондів, згідно з вимогами чинного законодавства. При цьому, сплата ЄСВ забезпечує формування страхового стажу, а отже, і соціальні гарантії у майбутньому.

Декларування доходів – це обов’язок кожного, хто отримує прибутки.

У яких випадках ФОП – платники єдиного податку застосовують РРО

ДФС України повідомила, що фізичні особи – підприємці (далі – ФОП) – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій чи в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі:

◄ перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень (застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку);

◄ здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу;

◄ здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

Нагадаємо, доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому, до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Більше роз’яснень про порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій – у сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС (дане роз’яснення у категорії 109, підкатегорії 109.04).

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/375817.html

До уваги платників акцизного податку!

ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/375711.html повідомила, що відповідно до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України суб’єкти господарювання, які з 1 липня 2019 року відповідатимуть визначенню «платник акцизного податку», зобов’язані:

► з 1 травня 2019 року до 1 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року;

► до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на  1 липня 2019 року;

► протягом 20 календарних днів, починаючи з 1 липня 2019 року, подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 1 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.

Визначення строків адміністративного оскарження та сплати грошових зобов’язань

З 01 січня 2019 року до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) внесені зміни, зокрема до порядку оскарження рішень контролюючих органів.

Так, Законом № 2628 збільшено з десяти календарних до десяти робочих днів передбачений п. 56.3 ст. 56 ПКУ термін, протягом якого може бути подана скарга для оскарження в адміністративному порядку прийнятих контролюючими органами податкових повідомлень-рішень.

Звертаємо увагу на те, що п. 57.3 ст. 57 ПКУ передбачені граничні терміни сплати нарахованих контролюючим органом сум грошових зобов’язань.

Так, у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

З метою запобігання нарахуванню штрафних санкцій та пені за порушення строків сплати визначеного у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов’язання, платникам податків варто дотримуватись передбаченого п. 57.3 ст. 57 ПКУ граничного строку сплати. У разі незгоди з таким рішенням контролюючого органу, розпочати протягом такого строку процедуру його оскарження.

У випадку подання скарги на податкове повідомлення-рішення після спливу 10 календарних днів у платника податків виникає обов’язок сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом строків, визначених у ПКУ, а у разі несплати – такий платник притягується до відповідальності, передбаченої ст. 126 ПКУ.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління обслуговування платників ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олени Ярової на тему: «Право громадян на звернення. Доступ до публічної інформації»

Питання 1. Добрий день. Що таке публічна інформація?

Відповідь.Добрий день. Публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб’єктів владних повноважень, а також у інших розпорядників, визначених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Питання 2. Вітаю. Хто такий розпорядник інформації?

Відповідь.Добрий день. Розпорядники інформації – коло суб’єктів, які мають визначені законом обов’язки щодо оприлюднення та надання публічної інформації, що знаходиться у їхньому володінні.

Розпорядниками інформації визнаються:

1) суб'єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов’язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, – стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, – стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов’язків;

4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, – стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Питання 3. У мене ще є питання. Що таке суспільний інтерес?

Відповідь.Відповідаю. Предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

З огляду на характер суспільно необхідної інформації законодавство не надає вичерпного визначення цього поняття. Гнучкість законодавства в цьому аспекті надає можливість визначати, чи є інформація суспільно необхідною, в кожному конкретному випадку.

Так, наприклад, інформація може вважатись суспільно необхідною, якщо її поширення сприяє дискусії з питань, що хвилюють суспільство чи його частину, посиленню підзвітності і підконтрольності влади суспільству загалом, контролю за надходженням та витрачанням публічних коштів, розпорядженням державним або комунальним майном, розподіленням соціальних благ, запобіганню розтраті, привласненню публічних коштів і майна, запобіганню незаконному особистому збагаченню публічних службовців, захисту навколишнього середовища, виявленню завданої або можливої шкоди екології, виявленню ризиків для здоров'я людей, для громадської безпеки і порядку, запобігання їм та їх наслідкам, тощо.

Питання 4. Добрий день. Запит і звернення. Яка різниця?

Відповідь.Добрий день. Право на інформацію та право на звернення є окремими конституційними правами особи і мають різну юридичну природу. Цим, зокрема, пояснюється те, що порядок реалізації цих прав регулюється двома законами.

Суть запиту на інформацію зводиться до прохання надати інформацію, якою володіє розпорядник. Закон України «Про доступ до публічної інформації» надає право доступу до вже існуючої інформації (документів) і не вимагає створення у відповідь на запит нової інформації (зокрема, шляхом проведення аналітичної роботи). Винятком є ситуація, коли розпорядник не володіє, але повинен був би володіти певною інформацією.

Інші вимоги або прохання (визнати чи підтвердити юридичний статус, поновити порушене право, притягти порушника до відповідальності тощо) повинні розглядатися відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Унаслідок їх розгляду при наданні відповіді на звернення може створюватися нова інформація.

Питання 5. Добрий день. Хочу запитати: чи застосовується Закон України «Про доступ до публічної інформації» до інформації (документів), яка була створена до набрання ним чинності?

Відповідь.Добрий день. Принцип неможливості зворотної дії законів у часі полягає в тому, що закон регулює ті правовідносини, які виникли після набрання ним чинності або продовжували існувати після цього моменту. Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон) містить як процедурні норми – стосовно розгляду запитів на інформацію, її оприлюднення розпорядниками та ін., так і норми матеріального права, які визначають статус інформації (відкрита або з обмеженим доступом). Очевидно, що процедурні норми Закону застосовуються лише до відносин, які виникли 10 травня 2011 року або пізніше. Норми матеріального права, які містяться в Законі, застосовуються до всієї інформації (документів), які виникли (були створені) до 10 травня 2011 року і продовжують існувати. Закон, зокрема, визначає, що розпорядник має надати інформацію, щодо якої раніше існували законні підстави обмеження в доступі, але згодом вони відпали. Одним із випадків зникнення підстав для обмеження доступу є зміна законодавчих норм, зокрема набрання чинності Законом.

Разом з тим, на підставі цього Закону не можна визнати незаконним обмеження доступу до інформації до моменту набрання ним чинності, як і притягти до відповідальності за встановлення такого обмеження.

Отже, Закон України «Про доступ до публічної інформації» застосовується до всієї інформації (документів), зокрема створеної до моменту набрання ним чинності, якщо така інформація (документи) продовжує існувати. Наприклад, у разі розгляду запиту щодо документа, якому до набрання чинності Законом було надано гриф «Для службового користування», питання задоволення запиту, зокрема того, чи є обмеження доступу і надалі правомірним, вирішується відповідно до нового Закону.

Питання 6. Вітаю. Чи зобов’язані державні службовці надавати інтерв’ю ЗМІ відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»?

Відповідь.Добрий день. Вичерпний перелік обов’язків розпорядників інформації встановлено Законом України «Про доступ до публічної інформації». Інтерв’ю є твором, створеним спільною творчою працею особи, яка дала інтерв’ю, та особи, яка його взяла. Права авторів, пов’язані із створенням та використанням творів, охороняються Законом України «Про авторське право і суміжні права».

Відносини між співавторами визначаються угодою, укладеною між ними. Право опублікування та іншого використання інтерв’ю в цілому належить всім співавторам. Згідно із Законом України «Про авторське право і суміжні права» зазначені положення не поширюються на випадки оприлюднення чи надання інформації на підставі Закону України «Про доступ до публічної інформації».

З огляду на наведене надання інтерв’ю є правом, а не обов’язком державних службовців (службовців місцевого самоврядування). У разі звернення представника ЗМІ, журналіста до службовця з усним запитом, який відповідає Закону України «Про доступ до публічної інформації» (тобто не є зверненням, містить опис інформації, що запитується, тощо), службовець може дати усну відповідь, якщо він володіє цією інформацією і якщо запитувач не наполягає на іншій формі відповіді.

Службовець не зобов’язаний миттєво давати усну відповідь на усний запит. Якщо він не готовий дати таку усну відповідь, то він повинен зафіксувати контактні дані запитувача, зміст запиту і дати відповідь у встановлений цим Законом строк.

Питання 7. Добрий день. Які документи можна вважати такими, що становлять «внутрівідомчу службову кореспонденцію»?

Відповідь.Добрий день. Під «внутрівідомчою службовою кореспонденцією» слід розуміти будь який документ, створений посадовою (службовою) особою суб’єкта владних повноважень та адресатом якого є інша особа чи структурний підрозділ цього суб’єкта владних повноважень. Такими документами, наприклад, є: доповідні записки, рекомендації, службові записки, резолюції, проекти рішень, протоколи нарад, письмові доручення тощо.

Зазначений документ повинен мати службовий характер, тобто бути пов’язаним з роботою суб’єкта владних повноважень: з розробкою напряму діяльності, здійсненням контрольних чи наглядових функцій, процесом прийняття рішення. Не матиме службового характеру, наприклад, особисте листування двох працівників державного органу. Листування з іншим суб’єктом владних повноважень чи будь-якими іншими фізичними або юридичними особами не можна вважати «внутрівідомчою» кореспонденцією. Наприклад, листування між місцевою державною адміністрацією та міністерством або між органом місцевого самоврядування та Кабінетом Міністрів України не є «внутрівідомчим». «Відомство» є широким поняттям, що включає не тільки центральний апарат органу влади, а і його територіальні підрозділи. Наприклад, листування між територіальним підрозділом міністерства та його центральним апаратом охоплюється поняттям «внутрівідомча службова кореспонденція».

Щоб вважатися «внутрівідомчою службовою кореспонденцією», інформація з якої може бути віднесена до службової, такий документ має передувати публічному обговоренню або прийняттю рішення. Отже, після винесення документа на обговорення чи прийняття рішення з відповідного питання інформація з документів, що передували цьому, не може мати статус службової. Наприклад, акт перевірки суб’єкта господарювання до його затвердження керівником (керівником підрозділу) органу державного контролю/нагляду може бути визначений таким, що містить службову інформацію. Проте після затвердження такого акта він уже не може вважатися документом, що містить службову інформацію. Інші приклади: доповідна записка, службова записка про порушення службової дисципліни, матеріали службового розслідування.

Питання 8. Чи мають надаватись завірені копії документів на запит?

Відповідь.Ні. Закон України «Про доступ до публічної інформації», інструкція з діловодства в органах виконавчої влади не регулюють зазначеного питання. Закон гарантує максимальне спрощення процедури отримання інформації, але не уповноважує розпорядників завіряти надані у відповідь на запит копії документів та не надає запитувачу права вимагати такого завірення.

Таким чином, Закон не зобов’язує завіряти копію документа, яка надається у відповідь на запит.

Сплата ЄСВ, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний або святковий день

Платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) – роботодавці зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄСВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Норми визначені частиною восьмою ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями.

Порядок нарахування і сплати ЄСВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати ЄСВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄСВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Визначення об’єкта оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення

Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар (п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Статтею 21 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ). 

Водночас, згідно з ст. 1 Указу Президента України від 02 лютого 2002 року № 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян – власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» із змінами та доповненнями, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) має становити не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

При цьому умовами Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 17.01.2000 № 5 із змінами та доповненнями передбачено, що розмір орендної плати визначається за домовленістю між сторонами, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.

Отже, об’єкт оподаткування ПДФО за операціями з надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не менше ніж 3 відсотки визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю).

Контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства – один з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби

Одним з пріоритетних напрямків роботи фіскальної служби є контроль за дотриманням працедавцями трудового законодавства, а саме: за своєчасною та у повному обсязі виплатою заробітної плати.

Нелегальні трудові відносини, виплата заробітної плати у «конвертах» призводять до ненадходження до місцевого бюджету податків, які б направлялись на покращення добробуту області, її соціально-економічний розвиток, та до виникнення соціальних проблем, які негативно впливають на якість життя громадян.

Отримуючи зарплату у «конвертах», працівники позбавляють себе соціальних гарантій. І головне – через несплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ) наймані працівники втрачають соціальну захищеність, страховий стаж та можливість одержання заробленої пенсії по старості, по інвалідності та в інших випадках, передбачених законодавством.

Нагадуємо, що перед початком роботи найманого працівника роботодавець зобов’язаний до органів ДФС подати повідомлення про прийняття такого працівника на роботу за укладеним трудовим договором.

Порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (далі Постанова – № 413).

Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів ДФС за місцем обліку їх як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до Постанови № 413.

У додатку до Постанови № 413 у графах № 8 і № 9 форми повідомлення про прийняття працівника на роботу наводиться інформація про дату видання наказу й дату виходу на роботу та зазначається дата формування повідомлення.

Слід зауважити, що норми ст. 24 «Укладення трудового договору» Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року із змінами та доповненнями та Постанови № 413 поширюються на всі випадки, коли працівник виконує роботу на умовах трудового договору.

Випадки, в яких не справляється авансовий внесок при виплаті дивідендів

Відповідно до п.п. 57.1¹.3 п. 57.1¹ ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) авансовий внесок, передбачений п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ, не справляється у разі виплати дивідендів:

► на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими п.п. 57.1¹.2 п. 57.1¹    ст. 57 ПКУ. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує фінансову політику;

► платником податку на прибуток, прибуток якого звільнений від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування у період, за який виплачуються дивіденди;

► фізичним особам.

Згідно з п.п. 57.1¹.4. п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ виплата дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, прирівнюється з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

При цьому така виплата не підлягає оподаткуванню як дивіденди згідно з положеннями розділу IV «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Інститути спільного інвестування звільняються від обов’язку сплати авансових внесків з податку на прибуток у разі виплати дивідендів (п.п. 57.1¹.6 п. 57.1¹ ст. 57 ПКУ).

Увага! Зміна рахунків з ЄСВ!

За повідомленням Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 03.04.2019 № 135 «Про затвердження змін до Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з 02 травня 2019 року почнуть діяти нові рахунки 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» (код банку 899998) (далі – нові рахунки 3719).

Реквізити відкритих нових рахунків 3719 розміщено насуб-сайті«Територіальні органи ДФС у Дніпропетровській області» за посиланням http://dp.sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/

 Також наголошуємо, що переакредитація зі старих рахунків 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування», відкритих за МФО 805012 на нові рахунки за МФО 899998 проводитись не буде.

Кошти платників, які будуть надходити на невірні рахунки, повертатимуться.

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр

Співробітники податкової міліції ГУ ДФС у Дніпропетровській області ліквідували конвертаційний центр з обігом коштів понад 375 млн грн, до роботи якого залучалися нелегальні пункти обміну валюти.

В рамках розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 212 та ч.1 ст. 205 КК України було встановлено групу жителів м. Кривий Ріг, які надавали послуги з формування штучного податкового кредиту, переведення безготівкових коштів у готівку, мінімізації податкових зобов’язань та виводу бюджетних коштів у тіньовий обіг підприємствам реального сектору економіки (у т.ч. державної та комунальної форм власності) Дніпропетровської, Харківської та інших областей, та підприємствам м. Києва.

Механізм конвертації полягав в тому, що на розрахункові рахунки транзитно-конвертаційних підприємств та СГД з ознаками фіктивності замовники конвертації перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані ТМЦ.

Вказані кошти повертались замовникам послуг конвертації готівкою за вирахуванням відсотка винагороди у розмірі 10 – 13 % від проконвертованої суми.

Додатково для маскування походження та надання легального статусу грошові кошти конвертувалися у валюту. До цього процесу залучались підконтрольні нелегальні пункти обміну валюти, розташовані у м. Дніпро. Видача готівки здійснювалась у т.ч. через вказані обмінні пункти. Таким чином протягом 2017 – 2019 років було проконвертовано понад 375 млн гривень.

За результатами обшуків, проведених у Дніпрі та Кривому Розі (в офісних приміщеннях «конверту», в нелегальних пунктах обміну валюти, за місцями проживання фігурантів та в їх автомобілях) з незаконного обігу вилучено готівку в національній та іноземній валюті в еквіваленті більше 1 млн грн, 106 печаток підконтрольних підприємств, їх фінансово-господарські документи, чорнові записи кліше з підписами, банківські картки, електронні носії інформації, комп’ютерну техніку, мобільні телефони та інше.

Триває слідство.

Затверджено порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального

30.03.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 27 березня 2019 року № 259 (далі – Постанова № 259), якою затверджено Порядок зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році (далі – Порядок).

Порядок затверджено відповідно до п. 43¹ розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України і він визначає механізм зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування у 2019 році.

Постанову № 259 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.03.2019 № 62 і вона набрала чинності 30.03.2019.

При сплаті податків і зборів необхідно правильно заповнювати

поле «Призначення платежу» розрахункового документа

Відповідно до Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666(зареєстровано у Міністерствіюстиції України12.08.2015 за № 974/27419) із змінами при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

поле № 1:

друкується службовий код (знак) «*» (ознака платежу);

поле № 2:

друкується розділовий знак «;» ;

друкується код виду сплати (формат ссс –тризначне число);

поле № 3:

друкується розділовий знак «;» ;

друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

поле № 4:

друкується розділовий знак «;» ;

друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля «Призначення платежу» електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу «;» не допускається.

У разі сплати платежу до бюджету в іноземній валюті обов’язково вказується код класифікації доходів бюджету.

У разі здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі –територіальні органи ДФС), поля № 5 та № 6 заповнюються таким чином:

поле № 5:

друкується розділовий знак «;»;

друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету (формат – ДД.ММ.РРРР). Платником податків поле № 5 не заповнюється;

поле № 6:

друкується розділовий знак «;»;

друкується номер висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Платником податків поле № 6 не заповнюється;

поле № 7:

друкується розділовий знак «;».

Резервне поле.Заповнюється платниками податків та/або органами Державної казначейської служби України (територіальними органами ДФС) у разі здійснення розрахунків згідно з окремими рішеннями Кабінету Міністрів України тощо. Зазвичай не заповнюється.

У разі погашення податкових векселів (податкових розписок) коштами при заповненні розрахункового документа в резервному полі необхідно проставляти номер векселя.

При заповненні полів не допускаються пропуски (пробіли) між словами та службовими знаками.

Затверджено нові порядки ведення реєстру екземплярів РРО та реєстру ЦСО

19.04.2019 набув чинності наказ Міністерства фінансів від 13.02.2019 № 64 (далі – Наказ № 64), яким затверджено порядки ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій.

Відтепер реєстрація реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) буде здійснюватись за спрощеною процедурою. Достатньо однієї заяви, яку можна подати в електронній формі без додатків. Спрощення реєстраційної процедури забезпечується за рахунок запровадження електронного обміну документами між усіма суб’єктами відносин у сфері застосування РРО (виробник РРО, центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій (далі – ЦСО), суб’єкт господарювання, ДФС).

Для цього ДФС розробила нові електронні форми документів та створила сервіси в «Електронному кабінеті», що дозволяють виробникам (постачальникам) подавати заяви, а ЦСО – повідомляти про укладені договори.

Реєстрація РРО здійснюватиметься у такій послідовності:

► виробник РРО включає ЦСО до реєстру ЦСО РРО;

► виробник РРО включає екземпляр РРО до реєстру екземплярів РРО;

► ЦСО надсилає електронне повідомлення про укладений договір з власником РРО до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО;

► суб’єкт господарювання – власник РРО подає заяву про реєстрацію РРО;

► ДФС направляє до ЦСО довідку про резервування фіскального номера (дійсна три дні);

► ЦСО вводить РРО в експлуатацію та направляє до контролюючого органу, де проводиться реєстрація РРО, акт введення в експлуатацію та довідку про опломбування РРО;

► ДФС видає реєстраційне посвідчення.

Усі процедури здійснюються в електронній формі. За бажанням суб’єкти господарювання можуть подати заяву про реєстрацію РРО у паперовій формі та отримати реєстраційне посвідчення у паперовій формі.

Заяви про включення до реєстрів екземпляру РРО/ЦСО та повідомлення ЦСО можуть підписуватись уповноваженими особами виробників (постачальників) або ЦСО, яким делеговано право підпису електронних документів та направлені повідомлення про надання інформації щодо електронного цифрового підпису в електронному вигляді за формою, встановленою Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами.

Наказом № 64 визначений період (два місяці) та особливості первинного формування і наповнення реєстру екземплярів РРО. Так, ДФС протягом двох місяців, наступних за місяцем набрання чинності цим наказом, формує реєстр, включає до нього екземпляри РРО, які зареєстровані в органах ДФС і перебувають в експлуатації.

Виробники (постачальники) протягом трьох місяців подають заяви про включення до реєстру всіх екземплярів РРО, поставка яких була здійснена до набрання чинності Наказом № 64.

Протягом трьох місяців для первинної реєстрації РРО, які не включені виробниками до реєстру екземплярів РРО, власники повинні будуть додавати до заяви паспорти (формуляри) таких РРО та паспорти модема (у разі застосування зовнішнього модема), а також копії документів, які підтверджують факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО.

Первинне наповнення реєстру ЦСО інформацією здійснюватиметься на підставі заяв виробників (постачальників) протягом двох місяців після набрання чинності Наказом № 64. Водночас ЦСО, який укладає договір про технічне обслуговування та ремонт РРО, що вперше буде реєструватись в органах ДФС, на момент укладання такого договору має бути включений до реєстру ЦСО.

Інформація розиміщена на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України за посиланням https://www.minfin.gov.ua/news/view/minfin-zatverdyv-novyi-poriadok-vedennia-reiestru-ekzempliariv-rro-ta-reiestru-tsso?category=novini-ta-media&fbclid=IwAR0khIk7CeKIctv7caj0zdYhlrJ7wgTDs-b7tuUJIlpzts1EE5kRRzH5P-8

Наказ № 64 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 19.04.2019 № 30.

Податковий агент на вимогу платника ПДФО зобов’язаний надати довідку про доходи

Деклараційна кампаній – 2019 триває до 02 травня 2019 року (включно). Особи, які мають право на податкову знижку за 2018 рік, подають декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) по 31 грудня 2019 року (включно).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій Декларації.

Норми визначені абзацом другим п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Довідка про доходи фізичної особи надається податковим агентом з метою заповнення податкової Декларації для реалізації права на застосування податкової знижки.

Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника ПДФО, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою); розмір та сума податкової соціальної пільги; сума нарахованого та утриманого ПДФО).

Водночас, за допомогою меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини «Електронного кабінету» фізична особа – платник податків може сформувати «Запит про суми виплачених доходів та утриманих податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків для заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи/декларації про доходи та витрати осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій», але виключно для отримання вищезазначеної інформації про себе.

 

У першому кварталі до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано на 1,6 млрд грн більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області за січень – березень 2019 року склали 7 млрд 138,1 млн грн, що на 29,3 %, або на 1 млрд 618,4 млн грн більше рівня 2018 року. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Більше половини надходжень в місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб. Його сума склала  3 млрд 810,7 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 729,6 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 3-х місяців 2019 року 1 млрд 200,5 млн грн, що на 340,3 млн грн більше надходжень січня – березня 2018 року. Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж першого кварталу спрощенці області сплатили 691,2 млн грн, що на 118,4 млн грн більше рівня минулого року.

З початку року на сервіс ДФС України «Пульс» звернулись 127 платників Дніпропетровщини

Протягом січня – березня поточного року на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» звернулося 127 заявників Дніпропетровського регіону.

Щодо тематики порушених питань, то майже половина (63 звернення), стосуються організації роботи органів ГУ ДФС області.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з питань звітності та реєстрації накладних (51 звернення). До інших категорій відносяться 13 звернень.

Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.

Звернення, кваліфіковані за тематикою, як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», на розгляд ГУ ДФС у Дніпропетровській області у І-му кварталі 2019 року не надходили.

Слідчі ГУ ДФС у Дніпропетровській області забезпечили відшкодування більше 40 млн грн завданих державі збитків

Протягом січня – березня поточного року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 247 кримінальних проваджень, з яких 94 – прийнято до провадження у 2019 році.

Із загальної кількості кримінальних проваджень, які розслідувались працівниками слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС області, закінчено 46 кримінальних проваджень, із яких до суду скеровано 31, в тому числі: 25 – з обвинувальним актом, а 6 – для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Крім того, за 3 місяці поточного року за підслідністю направлено 16 кримінальних проваджень, 28 –приєднано до інших проваджень.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровської області впродовж першого кварталу 2019 року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 40 млн 634 тис. гривень.

До уваги платників податків:

оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

станом на 19.04.2019 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.27.7.0) (станом на 19.04.2019):

Додано нові версії документів:

Для забезпечення електронного обміну документами між суб’єктами господарювання та контролюючими органами при виконанні процедури реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів додано наступні форми:

F/J 1304101– Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;

F/J 1304201– Запит про надання витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів;

F/J 1404201– Витяг з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів.

З метою реалізації вимог наказу Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 428 «Про затвердження форм заявок-розрахунків на виготовлення та придбання марок акцизного податку, звіту про використання марок акцизного податку та журналів для обліку марок акцизного податку» змінено наступні форми:

J1601001– Накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей;

J1701201– Зведена заявка-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного виробництва;

J1701301– Додаткова зведена заявка-розрахунок на виготовлення необхідної кількості марок акцизного податку для алкогольних напоїв та тютюнових виробів імпортного виробництва.

З метою реалізації надання адміністративних послуг у сфері ліцензування в електронному вигляді додано наступні форми:

F/J 1303101– Заява про видачу/внесення чергового платежу/переоформлення/видачу дублікату/анулювання ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями крім сидру та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік, тютюновими виробами;

F/J 1303201– Заява про видачу/переоформлення/видачу дублікату/анулювання додатку до ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями крім сидру та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік, тютюновими виробами;

F/J 1303301– Заява про видачу/внесення чергового платежу/переоформлення/видачу дублікату/анулювання ліцензії на виробництво спирту етилового, спирту коньячного, спирту плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів;

F/J 1303401– Заява про видачу/внесення чергового платежу/переоформлення/видачу дублікату/анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами;

F/J 1403101– Витяг з ліцензійного реєстру виданих ліцензій на оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями крім сидру та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік, тютюновими виробами;

F/J 1403201– Витяг реєстру виданих ліцензій про наявність додатка до ліцензії на оптову торгівлю спиртом, алкогольними напоями крім сидру та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту), алкогольними напоями виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік, тютюновими виробами;

F/J 1403301– Витяг з Єдиного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

F/J 1403401– Витяг з ліцензійного реєстру виданих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, алкогольними напоями сидром та перрі (без додання спирту), тютюновими виробами та робота з даними;

F/J 1403501– Рішення про недоліки;

F/J 1403601– Розпорядження про дії з ліцензіями;

F/J 1403701– Копії розпоряджень про дії з ліцензіями на право роздрібної торгівлі.

З метою автоматизації процесів, передбачених наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження порядків ведення реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій та реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій» додано наступні форми:

F/J 1311301– Заява про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 1-КОРО;

F/J 1311401– Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-РРО;

J1311501– Заява про реєстрацію реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 1-РРОВ;

J1312501– Заява про реєстрацію журналу використання реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 7-РРОВ;

F/J 1313601– Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 4-РРО;

J1313801 – Заява про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 4-РРОВ;

F/J 1314801– Заява про скасування книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 2-КОРО;

F/J 1316101– Довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій за ф. № 1-ЦСО;

F/J 1316301– Повідомлення про укладання договору про технічне обслуговування та ремонт реєстратора розрахункових операцій за ф. № 3-ЦСО;

F/J 1316401– Акт про встановлення несправності фіскального блока під час гарантійного (післягарантійного) ремонту. Форма № 4-ЦСО;

F/J13 16501– Акт введення в експлуатацію реєстратора розрахункових операцій;

F/J 1317001– Заява про включення/виключення до/із реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій або внесення змін за ф. № 1-ЕРРО;

F/J 1317101– Заява на включення до реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РЦСО;

F/J 1317201– Запит про надання витягу з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 2-РЦСО;

F/J 1317301– Запит про надання витягу з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій. Форма № 3-ЕРРО;

F/J 1411401– Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій за ф. № 2-РРО;

J1411501– Довідка про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 2-РРОВ;

F/J 1413401– Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРО;

J1413501– Реєстраційне посвідчення за ф. № 3-РРОВ;

F/J 1413601– Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 5-РРО;

F/J 1413701– Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 6-РРО;

J1413801– Довідка про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти за ф. № 5-РРОВ;

J1413901– Рішення про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за ф. № 6-РРОВ;

F/J 1414801– Рішення про скасування книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за ф. № 3-КОРО;

F/J 1417201– Витяг з реєстру центрів сервісного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 3-РЦСО;

F/J 1417301– Витяг з реєстру екземплярів реєстраторів розрахункових операцій. Форма № 2-ЕРРО;

F/J 1417401– Повідомлення про припинення технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту моделі (модифікації) реєстратора розрахункових операцій центром сервісного обслуговування за ф. № 4-РЦСО;

F/J 1417501– Повідомлення про припинення технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту моделі (модифікації) реєстратора розрахункових операцій центром сервісного обслуговування за ф. № 5-РЦСО;

F/J 1417601– Повідомлення про припинення технічного обслуговування, гарантійного, післягарантійного ремонту моделі (модифікації) реєстратора розрахункових операцій центром сервісного обслуговування за ф. № 6-РЦСО.

Схеми даних (XSD):

common_types.xsd – «Загальні типи даних» – додано типи:

10-ти значне ціле додатне число в колонці;

двійкові дані, які закодовані в Base64 в колонці .

Інформація розміщена на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Сплата єдиного внеску членами фермерських господарств

На членів фермерських господарств поширюються обов’язки, визначені, зокрема, п. 1 частини другої ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), щодо своєчасного та в повному обсязі нараховування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄСВ).

Платники ЄСВ, зазначені, зокрема у пункті 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати за себе ЄСВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄСВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Слід наголосити, що ЄСВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464), а за порушення законодавства про ЄСВ, зокрема, за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ передбачено фінансову відповідальність, а саме:

► за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ накладається штраф у розмірі 20 % своєчасно несплачених сум (п. 2 частини одинадцятої ст. 25 Закону № 2464);

► згіднo з частинами десятою та тринадцятою ст. 25 Закoну № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з рoзрахунку 0,1 % суми недоплати за кoжний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченoї Закoнoм № 2464, починається з першого календарнoгo дня, щo настає за днем закінчення стрoку внесення відпoвіднoгo платежу, дo дня фактичної сплати (перерахування) включнo.

 

Реалізація пального: умови здійснення операцій з 01 липня 2019 року

Відповідно до п. 22 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

◄ платники акцизного податку зобов’язані з 01 травня 2019 року до 01 червня 2019 року зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.

Суб’єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 01 липня 2019 року, зобов’язані до 01 липня 2019 року зареєструватися платниками акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 01 липня 2019 року.

Нормами п. 24 підрозділу 5 розділу XX ПКУ визначено:

◄ протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року, платник акцизного податку зобов’язаний подати до контролюючого органу акт проведення інвентаризації обсягів залишків спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року із зазначенням адрес об’єктів, на яких зберігаються відповідні обсяги залишків спирту етилового, перелік резервуарів, в яких зберігаються обсяги залишків спирту етилового, їх технічних параметрів (фізична місткість, що відповідає технічним паспортам), правовстановлюючих документів на відповідні об’єкти та документів, що засвідчують правові підстави експлуатації таких об’єктів.

Як заповнити РК до ПН, складеної та зареєстрованої в ЄРПН без факту здійснення господарських операцій

ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/376331.html повідомила, що у разі складання податкової накладної (далі – ПН) без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) платник ПДВ з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування (далі – РК) до неї.

У такому РК:

● у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

● у заголовній частині РК – дані із заголовної частини ПН з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено ПН;

● у розділі Б – зі знаком «–» (виводяться в «0») відповідні показники усіх рядків ПН, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому у графі 2.1 «код причини» РК зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така ПН.

Більше про коригування податкових зобов’язань та податкового кредиту можна дізнатися в сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс», перейти на який можна з головної сторінки офіційного веб-порталу ДФС України (дане роз’яснення у категорії 101, підкатегорії 101.15).

Платникам, які провадять незалежну професійну діяльність, про нарахування та сплату єдиного внеску

Відповідно до п. 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі – особи, які провадять незалежну професійну діяльність) визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:

- своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

- подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Звертаємо увагу на порядок нарахування та сплати єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, і які є одночасно фізичними особами – підприємцями.

Базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, визначено п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464, для фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464.

При цьому терміни сплати єдиного внеску за 2018 рік фізичними особами – підприємцями та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, є різними.

Отже, у розумінні Закону № 2464 фізичні особи – підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, також розглядаються як окремі платники єдиного внеску.

Враховуючи зазначене, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати єдиного внеску за себе, якщо вони одночасно були у 2018 році фізичними особами – підприємцями.

Більш детальніше про сплату єдиного внеску за 2018 рік та подання річної звітності з єдиного внеску особами, які провадять незалежну професійну діяльність, а також членами фермерських господарств – у листі ДФС України від 12.04.2019 № 12340/7/99-99-13-02-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням

http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/73353.html

Виправлення помилок утаблиці даних платника ПДВ чинним законодавством не передбачено

Платник ПДВ має право подати до ДФС таблицю даних платника ПДВ (далі – Таблиця) за встановленою формою згідно з додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі – Порядок).  Норми встановлені п. 29 Порядку.

Таблиця із поясненнями розглядається комісіями регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після дня її отримання (п. 32 Порядку).

Пунктом 33 Порядку визначено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про врахування або неврахування Таблиці, яке протягом операційного дня стає доступним платнику ПДВ в електронному кабінеті.

У рішенні про неврахування Таблиці в обов’язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 34 Порядку).

Чинним законодавством не передбачено виправлення помилок у Таблиці даних платника ПДВ.

Однак платник ПДВ, після прийняття рішення комісіями регіонального рівня про неврахування Таблиці, має право надіслати нову Таблицю з правильними даними.

Юрособа придбала авто для потреб господарської діяльності: подається повідомлення за формою № 20-ОПП

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIIІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

Норми визначені п. 8.1 розділу VIIІ Порядку № 1588.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів (п. 8.2 розділу VIIІ Порядку № 1588).

Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (п. 8.4 розділу VIIІ Порядку № 1588).

Отже, у разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для своїх господарських потреб або потреб відокремленого підрозділу (філії) повідомлення за формою № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після придбання (оформлення договору оренди) за основним місцем обліку такої юридичної особи.

У разі придбання (оренди) юридичною особою транспортного засобу для потреб відокремленого підрозділу (філії) у графі «Місцезнаходження об’єкта оподаткування» повідомлення за формою № 20-ОПП зазначається адреса відокремленого підрозділу (філії) за місцезнаходженням транспортного засобу.

Крім того, якщо юридична особа у повідомленні за форсмою № 20-ОПП вже зазначила транспортні засоби, які знаходяться у її власності (оренді), то при наступному придбанні (оренді) або відчуженні транспортних засобів у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначаються тільки ті об’єкти, по яких сталися зміни.

Про обов’язок подання декларації деякими категоріями платників акцизного податку

Не підлягають оподаткуванню операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Норми встановлені ст. 8 від Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII«Про ринок електричної енергії».

Платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹. ст. 49 ПКУ).

Отже, платники, які здійснюють операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії і мають відповідні ліцензії на здійснення таких, операцій зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні99
mod_vvisit_counterВчора1141
mod_vvisit_counterНа цьому тижні1240
mod_vvisit_counterНа минулому тижні9025
mod_vvisit_counterВ цьому місяці36217
mod_vvisit_counterВ минулому місяці34505
mod_vvisit_counterВзагалі982339

Online (20 minutes ago): 10
Your IP: 3.216.28.250
,
Now is: 2020-09-29 02:15