Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Податкові аспекти функціонування неприбуткових установ та організацій

Днями, у прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Податкові аспекти функціонування неприбуткових установ та організацій».

У прес-конференції взяв участь заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Віталій Мироненко.

«На даний момент у Дніпропетровській області функціонують 14,5 тис. неприбуткових організацій. Велика кількість припадає на бюджетні установи – їх близько 3 100. Далі йдуть об’єднання співвласників багатоквартирних будинків – 2 944, громадські об’єднання становлять 2 800 організацій, профспілок в області 1 468, садових і гаражних товариств 1 200, релігійних об’єднань 990, а також 700 благодійних організацій і 183 політичні партії. Питання діяльності неприбуткових організацій врегульовані окремо в Податковому кодексі України, де вказані умови, при яких така організація не є платником податку на прибуток, а саме:

- організація повинна бути зареєстрована і здійснювати свою діяльність відповідно до закону;

- в організації повинно бути зазначено заборону на розподіл прибутку, тобто, всі засоби повинні бути витрачені на досягнення її мети;

- також є вимога, що в разі зупинки неприбуткової організації її засоби та майно переходять до іншої неприбуткової організації або державі», – повідомив Віталій Мироненко.

Він зазначив, що неприбуткові організації були на пільговому режимі досить довгий час, тому можна відстежити динаміку, пов’язану з термінами їх реєстрації. Якщо раніше терміни на реєстрацію становили 30 днів, пізніше 2 тижні, то зараз це можна зробити за 3 дні.

Що стосується звітності неприбуткових організацій, то для них встановлюється річний податковий період. Щороку вони повинні подавати звіт про використання прибуткових коштів та річну фінансову звітність.

Також Віталій Мироненко зазначив, що у певних випадках неприбуткові організації зобов’язані зареєструватися платниками податку на додану вартість, за умови, якщо протягом 12 місяців обсяг постачання товарів (послуг), в тому числі безкоштовно переданих, перевищить 1 мільйон гривень. Реєстрація платником ПДВ передбачає додаткові вимоги до неприбуткових організацій в частині ведення податкового обліку, реєстру податкових накладних, щомісячного подання звітів.

Олександр Власов: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент операції «Бастіон» – виключно на схеми

Мета запуску операції «Бастіон» – відпрацювання злагодженого механізму взаємодії податкової міліції, податкового і митного блоків, спрямованої на виявлення існуючих схем і протиправних механізмів на митниці, пов’язаних з торгівлею усередині країни, які існують через відсутність в Україні повної фіскалізації. Також, окрім виявлення та припинення схем, важливим є напрацювання змін у законодавстві, які унеможливлять виникнення таких схем у майбутньому. Про це заявив в.о. Голови ДФС Олександр Власов в інтерв`ю         ІА «Інтерфакс-Україна».

За словами очільника ДФС, у процесі діалогу з представниками Європейской Бізнес Асоціації, Американської торгової палати в Україні та інших бізнес асоціацій фіскальна служба бачить розуміння і зацікавленість бізнесу у ліквідації тіньового ринку, оскільки він порушує чесну конкуренцію.

«Усім посил один: «білому» бізнесу боятися нічого, акцент – виключно на схеми, – наголосив Олександр Власов. – Є цікава статистика: в місяць оформлюється понад 10 тисяч митних декларацій. За три тижні роботи «Бастіону» на контролі 100 декларацій. Як бачите, це не багато із загальної кількості оформлень. І ніякої паніки у «білого» бізнесу немає».

За його словами, в основі операції «Бастіон» – аналітика. Йде потужний аналіз баз, ризиків, інформації, взаємодія з міжнародними партнерами шляхом обміну попередніми даними щодо товарів і транспортних засобів і тільки потім, коли все відпрацьовано, проводяться конкретні дії. Наприклад, якщо в декларації не вказано бренд чи країну походження товару і виникають запитання, спочатку запитується додаткова інформація, підтверджуючі документи і, як правило, суб’єкти самостійно декларують достовірні дані.

«Тому достовірність декларування – головне для нас завдання. Держава повинна знати в процентному співвідношенні експортно-імпортні операції з конкретних видів товару, щоб в подальшому регулювати або дерегулювати ті чи інші процеси», – підкреслив Олександр Власов.

Крім того, на думку в.о. Голови ДФС, важливим фактором є професіоналізм митника, який повинен побачити, прочитати, проаналізувати, де можуть бути товари прикриття. Це товари з низькою митною вартістю, які в контейнері зазвичай «прикривають» високоліквідний товар.

За час дії операції «Бастіон» вже отримані суттєві результати, що виражаються у досить показових цифрах.

«Так, на прикладі турецьких товарів, якщо до початку операції сума митних платежів з одного транспортного засобу становила 400 – 500 тис. гривень, то  зараз – близько 750 тисяч. Тобто, майже на 10 тисяч доларів більше. На високоліквідному товарі зростання – до 1 мільйона гривень. Виявляється раніше цього не бачили або закривали очі», – зауважив Олександр Власов.

Очільник фіскальної служби також підкреслив, що напрацьований механізм боротьби зі схемами буде діяти і після реорганізації ДФС шляхом взаємодії задіяних відомств за основними напрямами: протидії порушенням митних правил, моніторингу ризикових операцій, аудиту, слідчих і оперативних підрозділів тощо.

Інформацію розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383425.html

Щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій

ДФС України листом від 25.06.2019 № 20139/7/99-99-15-02-01-17 (далі – Лист № 20139) з метою належної організації роботи щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) повідомила наступне.

З 29.05.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 423 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440».

У зв’язку зі змінами, внесеними Законами України від 07 грудня 2017 року   № 2245-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів», постанову Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» зі змінами (далі – постанова № 440) та Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру (далі – Порядок) приведено у відповідність до чинних положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема уточнено умови включення релігійних організацій до Реєстру, скорочено строк розгляду контролюючими органами реєстраційних заяв неприбуткових організацій та спрощено процедуру включення їх до Реєстру.

Листом № 20139 розглянуті питання щодо змін, внесених до постанови № 440, до Порядку та змін у додатках до Порядку.

Так, суттєвих змін зазнав пункт 8 Порядку, зокрема щодо значного скорочення строку розгляду контролюючим органом реєстраційної заяви за формою № 1-РН та прийняття у цей строк відповідного рішення – протягом 3 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви контролюючим органом (замість раніше передбачених 14 календарних днів).

При цьому пункт 8 Порядку передбачає спрощення процедури направлення неприбутковим організаціям прийнятих контролюючим органом рішень – у частині відміни обов’язкового направлення неприбутковим організаціям рішень про включення, повторне включення таких організацій до Реєстру, присвоєння або зміну ознаки неприбутковості, а саме:

◄ у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом 3 робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості;

◄ у разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, а другий залишається в контролюючому органі.

З більш детальною інформацією щодо ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій можливо ознайомитись у Листі № 20139, який розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/73506.html

Оновлено критерії для надання статусу уповноваженого експортера

21.06.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 176 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 22.05.2019 за № 545/33516) (далі – Наказ № 176).

Наказом № 176 затверджено зміни до Порядку надання та анулювання митницею статусу уповноваженого (схваленого) експортера, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.10.2014 № 1013.

Так, зокрема, оновлено критерії, яким має відповідати підприємство-експортер для отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера, а саме:

► здійснення зовнішньоекономічних експортних операцій з товарами преференційного походження;

► відсутність до дня звернення до митниці з заявою порушень правил визначення преференційного походження товарів, встановлених угодами, за результатом верифікації (перевірки достовірності) сертифікатів про походження (перевезення) товару з України та/або декларацій;

► відповідність товару, який експортується, правилам визначення преференційного походження товарів, установленим угодами.

Крім того, Наказом № 176 уточнено, що статус уповноваженого (схваленого) експортера надається митницею підприємству-експортеру у строк, що не перевищує 90 календарних днів з дня отримання нею заяви.

Також викладено у новій редакції додаток 1 «Заява на отримання статусу уповноваженого (схваленого) експортера» та додаток 2 «Інформаційний аркуш, що підтверджує статус уповноваженого (схваленого) експортера», а додатки 3 і 4 виключено.

Наказ № 176 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.06.2019 № 47.

З 1 липня 2019 року змінилася форма акцизної накладної

Відповідно до внесених Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» змін до абзацу 5 п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з 01.07.2019 в акцизній накладній зазначаються в окремих полях такі обов’язкові реквізити:

а) порядковий номер акцизної накладної з номером примірника;

б) дата складання акцизної накладної;

в) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник акцизного податку, – особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий;

г) код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) особи, яка реалізує пальне або спирт етиловий, та суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

ґ) повна або скорочена назва юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи – суб’єкта господарювання – отримувача пального або спирту етилового;

д) код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

е) опис пального або спирту етилового;

є) обсяг пального в літрах, приведених до температури 15°C, або обсяг спирту етилового в декалітрах 100-відсоткового спирту, приведених до температури 20°C;

ж) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, з якого реалізовано пальне або спирт етиловий;

з) уніфікований номер акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, на який отримане пальне;

и) номер реєстрації транспортного засобу в уповноважених органах відповідної держави та тип і ємність транспортного засобу – акцизного складу пересувного;

і) ознака напряму використання та умов оподаткування пального або спирту етилового;

ї) ознака щодо реалізації пального з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним;

й) ознака щодо ввезення пального або спирту етилового на митну територію України;

к) ознака щодо реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий;

л) ознака щодо реалізації пального на умовах, визначених п. 229.8  ст. 229 ПКУ, із зазначенням реквізитів податкового векселя, суб’єктів господарювання, які здійснюють авіапаливо забезпечення згідно з чинним сертифікатом на відповідність вимогам авіаційних правил України на здійснення наземного обслуговування, або суб’єктів літакобудування, або замовників, які здійснили закупівлю для забезпечення потреб держави або територіальної громади відповідно до Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі», або підприємств, установ та організацій системи державного резерву;

м) адреса місця зберігання пального, яке не є акцизним складом, на якому суб’єкт господарювання – не платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.

При реалізації пального через паливороздавальну або оливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов’язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами «г» та «ґ» п. 231.1 ст. 231 ПКУ:

• можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб’єкту господарювання;

• обов’язково заповнюються при реалізації пального суб’єкту господарювання із зазначенням даних, що ідентифікують такого суб’єкта господарювання.

При реалізації пального або спирту етилового з акцизного складу до іншого акцизного складу з використанням акцизного складу пересувного, у разі якщо до реалізації пального або спирту етилового такий інший акцизний склад уже відомий, складається одна акцизна накладна на реалізацію пального з акцизного складу на такий інший акцизний склад із зазначенням у такій акцизній накладній ідентифікаційних даних такого акцизного складу пересувного.

Єдиний внесок: камеральна перевірка проводиться відповідно до норм ПКУ

Документальні та камеральні перевірки по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) проводяться у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 2 частини першої ст. 13 Закону України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Порядок проведення камеральних перевірок визначено ст. 76 ПКУ.

З врахуванням вимог ст. 76 ПКУ камеральній перевірці підлягає вся звітність по єдиному внеску суцільним порядком. Згода платника єдиного внеску на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова. Звітність, подана платниками єдиного внеску, проходить арифметичний та логічний контроль.

Камеральна перевірка даних, заявлених у звітності по єдиному внеску, проводиться протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності, а у разі отримання такої звітності після граничного строку подання – протягом 30 календарних днів з дати фактичного подання такої звітності.

Згідно з частиною шістнадцятою ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується. Тобто камеральна перевірка дотримання законодавства з питань подання звітності та сплати єдиного внеску призначається без дотримання строків давності.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 ПКУ.

Згідно з п. 86.2 ст. 86 ПКУ у разі встановлення порушень за результатами камеральної перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьохробочих днів платнику.

Оприлюднено дані щодо включених до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/383614.html повідомила, що з метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2019 року № 408 «Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового» здійснює реєстрацію платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового та їх акцизних складів шляхом їх включення до реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового (далі – Реєстр платників) на підставі заяв, що подаються суб’єктами господарювання в електронній формі.

Відповідно до пункту 5 Порядку реєстрації платників акцизного податку – розпорядників акцизних складів/акцизних складів пересувних, акцизних складів/акцизних складів пересувних у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого названою постановою, ДФС веде Реєстр платників та щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з Реєстру платників із зазначенням ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового.

Інформацію щодо зареєстрованих станом на 01.07.2019 платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, включених до Реєстру платників, розміщено на офіційному веб-порталі у рубриці «Реєстри» за посиланням http://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/383606.html.

Інформація з Реєстру платників буде щоденно оновлюватись та оприлюднюватись у цій рубриці до запровадження такого оприлюднення в електронній формі у «Електронному кабінеті».

Затверджено форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами

01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 188 «Про затвердження форми заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, та Порядку її заповнення» (зареєстрований у Міністерстві юстиції 05.06.2019 за  № 579/33550) (далі – Наказ № 188), яким затверджено:

► форму заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – заявка);

► Порядок заповнення заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними (далі – Порядок).

Так, такі заявки складають суб’єкти господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів та здійснюють переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Складаються та надсилаються заявки до контролюючого органу в електронній формі з урахуванням вимог законодавства з питань документування управлінської діяльності. Заявка заповнюється державною мовою.

Заявка складається щодо кожної операції з переміщення пального або спирту етилового із зазначенням кількох транспортних засобів (у разі потреби).

У заявці передбачено зазначати:

◄ транспортний засіб;

◄ розташування пункту навантаження/розвантаження;

◄ код товару/опис пального або спирту етилового згідно з УКТ ЗЕД;

◄ дату початку/закінчення періоду транспортування.

Порядок складається з двох розділів:

● розділу І «Загальні положення», в якому зазначені вимоги до юридичних та фізичних осіб, які мають складати заявку, вказано реквізити, які вони мають заповнити, особливості підписання та передачі заявки до контролюючого органу.

● розділу ІІ «Складання Заявки та порядок її заповнення», в якому зазначені особливості заповнення окремих граф заявки.

Звертаємо увагу, що період переміщення пального/спирту етилового не може перевищувати 30 календарних днів.

Наказ № 188 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.06.2019 № 49.

Зміни у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди двоокису вуглецю

До розділу VІІІ «Екологічний податок» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIIІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, як у частині визначення платників, які справляють екологічний податок за викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення в атмосферне повітря у частині викидів двоокису вуглецю (далі – викиди двоокису вуглецю), так і ставок екологічного податку (далі – податок).

Пунктом 240.7 ст. 240 ПКУ визначено, що не є платниками податку за викиди двоокису вуглецю суб’єкти, зазначені у п. 240.1 ст. 240 ПКУ, якими здійснюються такі викиди в обсязі не більше 500 тонн за рік.

У разі якщо річний обсяг викидів двоокису вуглецю перевищує 500 тонн за рік, суб’єкти зобов’язані зареєструватися платниками податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбулося таке перевищення. Такі платники зобов’язані скласти та подати податкову звітність, нарахувати та сплатити податок за податковий (звітний) період, в якому відбулося таке перевищення, у порядку, передбаченому ПКУ.

Податок на нерухомість: порядок обчислення для фізичної особи у разі зміни власника об’єкта оподаткування протягом року

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Норми визначені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

Відповідальність податкового агента за порушення, виявленні у ході документальної перевірки

Нормами п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку на доходи фізичних осіб (далі – податок), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 «Перерахунок податку та податкові соціальні пільги» ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 «Внесення змін до податкової звітності» ПКУ.

З урахуванням вищевикладеного, у разі виявлення в ході документальної перевірки порушень, зазначених у п. 119.2 ст. 119 ПКУ, до платника податків застосовується штраф у розмірі 510 гривень.

При цьому, відповідальність застосовується до загальної кількості порушень, зазначених абзацом першим п. 119.2 ст. 119 ПКУ, а не до кожного порушення окремо.

До уваги платників податків: етапи запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового

ДФС України на офіційному веб-порталі за посиланням http://sfs.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/383793.html повідомила, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено поетапне запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕРП та СЕ), зокрема:

● з 01 до 15 липня 2019 року (включно) здійснюється формування обсягу залишку пального для перенесення з діючої до 1 липня 2019 року системи СЕАРП до нової системи СЕАРП та СЕ та реєстрація акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (в системі СЕАРП) – за формами, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2016 № 218. Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених до 30 червня 2019 року (включно) – до 15 липня 2019 року (включно);

● розподіл обсягів залишку пального / спирту етилового між акцизними складами для формування ліміту пального / спирту етилового, на який платник може складати акцизні накладні:

► з 16 до 20 липня 2019 року (включно) – реєстрація першого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;

► з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – реєстрація другого примірника акцизної накладної, складеної для розподілу пального між акцизними складами / пересувними акцизними складами;

► протягом 20 календарних днів, починаючи з 01 липня 2019 року – врахування в СЕАРП та СЕ обсягів спирту етилового, яке здійснюється шляхом подання платниками акту проведення інвентаризації спирту етилового станом на початок дня 01 липня 2019 року.

Рекомендована форма акцизних накладних та розрахунків коригування для складання цих документів на операції з реалізації пального та спирту етилового, здійснені з 01 липня 2019 року, розміщена на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua> Електронні форми документів >Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів):

- для пального – Акцизна накладна форми «П», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «П»;

- для спирту етилового – Акцизна накладна форми «С», Розрахунок коригування акцизної накладної форми «С».

Термін реєстрації акцизних накладних / розрахунків коригування, складених з 01 липня до 31 липня 2019 року (включно) – з 23 липня до 15 серпня 2019 року (включно).

Для врахування в СЕАРП та СЕ обсягів залишку пального, облік якого у СЕАРП не здійснювався, Порядком електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408, передбачено можливість подання платником без сплати акцизного податку у період з 16 до 20 липня 2019 року (включно) заявок на поповнення обсягів залишку пального станом на   01 липня 2019 року:

- для обсягів залишку пального, яке станом на 01.07.2019 обліковується у суб’єктів господарювання, які до 01.07.2019 не підпадали під визначення платників акцизного податку, а з 01.07.2019 підпадають під таке визначення. У цьому випадку заявки на поповнення подаються тільки зазначеними платниками, а вказані у цих заявках обсяги пального можуть надалі використовуватися виключно для власного споживання або промислової переробки;

- для обсягів скрапленого газу, придбаного на спеціалізованих аукціонах для потреб населення відповідно до Порядку організації та проведення біржових аукціонів з продажу нафти сирої, газового конденсату власного видобутку і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 570.

Рекомендовані форми Заявки на поповнення (коригування) залишку пального та Заявки на поповнення (коригування) залишку спирту етилового також розміщені на офіційному веб-порталі ДФС за адресою: www.sfs.gov.ua > Електронні форми документів > Акцизний податок (рекомендовані форми електронних документів).

Обсяги ввезеного на митну територію України у період з 01 до 15 липня   2019 року (включно) пального або спирту етилового обліковуються в СЕАРП та СЕ у такій послідовності:

► 16 липня 2019 року – зараховуються автоматично на підставі оформлених належним чином митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального або спирту етилового за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД;

►з 16 до 22 липня 2019 року (включно) – розподіляються між акцизними складами пересувними, що використовуються під час такого ввезення, на підставі акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених платником податку – розпорядником таких акцизних складів пересувних.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

27.06.2019 вийшло доповнення до спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» до версії 1.27.10.0 (даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 27.12.2018 по 27.06.2019 включно та встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.27.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними).

З переліком змін та доповнень (версія 1.27.10.0) станом на 27.06.2019 можна ознайомитись на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Фізичним особам – підприємцям – «спрощенцям» про сплату єдиного внеску

Фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464), визначено платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Обов’язки платників єдиного внеску регламентовано частиною другою ст. 6 Закону № 2464, згідно з приписами якої платник єдиного внеску зобов’язаний:

◄ своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок;

◄ подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством.

Для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Анулювання реєстрації платника ПДВ: коли необхідно визнавати умовне постачання товарів та необоротних активів

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми ПДВ по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник ПДВ в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника ПДВ зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів (умовне постачання товарів та необоротних активів), крім випадків анулювання реєстрації як платника ПДВ внаслідок реорганізації платника ПДВ шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Норми визначені п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України.

Керівництво ГУ ДФС у Дніпропетровській області прийняло участь у засіданні колегії Державної служби України з питань праці

За організацією Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, на чолі Голови Державної служби України з питань праці, Голови колегії Романа Чернеги у будівлі Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулося розширене засідання колегії Державної служби України з питань праці.

У заході прийняли участь представники Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Державної служби України з питань праці та керівник ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

На колегії розглядалися питання стосовно стану державного нагляду, промислової безпеки та охорони праці на підприємствах вугільної промисловості; застосування вимог нормативно-правових актів з охорони праці у сфері котлонагляду та підіймальних споруд з урахуванням змін у законодавстві; результатів роботи територіальних органів держпраці у частині здійснення державного контролю щодо своєчасної та у повному обсязі виплати заробітної плати; заходів державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки та їх впливу на стан виробничого травматизму у галузях національної економіки у першому півріччі 2019 року і інші.

З доповіддю щодо легалізації найманої праці та заробітної плати і неприпустимості допуску до роботи найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин виступила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Вона зазначила: «Основним показником роботи фіскальної служби області є 100 відсоткове забезпечення надходжень до державного та місцевих бюджетів податками та зборами. Бюджетоутворюючим податком є податок на доходи фізичних осіб. А зростання надходжень з цього податку дуже важливе, як для державного, так і місцевого бюджетів».

Спільними зусиллями фіскальної служби, Пенсійного фонду, Держпраці та органами місцевого самоврядування проведена широкомасштабна роз’яснювальна кампанія, завдяки якої легалізовано більше 100 тис. працівників у минулому році та майже 7 тисяч найманих працівників у поточному році. «Детінізація» принесла бюджету близько 30 мільйонів гривень додаткових надходжень з податку на доходи фізичних осіб та 54 мільйони гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

З початку року Комісіями, створеними при органах виконавчої влади з питання підвищення рівня заробітної плати та легалізації найманої праці, проведені зустрічі з 3 600 суб’єктами господарювання.

Ці зустрічі дали позитивні результати та до бюджету додатково надійшло близько 10 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.

Також Ірина Сікіріна у виступі зауважила, що фіскальна служба області відповідно до Податкового кодексу України здійснює перевірки платників та у разі виявлення порушень трудового законодавства передає матеріали до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області. Заходи, які вживає ГУ ДФС у Дніпропетровській області з Пенсійним фондом та Головним управлінням Держпраці Дніпропетровської області, дозволяють не тільки збільшити відрахування до бюджету, але й забезпечити захист прав громадян.

Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега ознайомив учасників заходу з Планом роботи колегії Державної служби України з питань праці на ІІ півріччя 2019 року.

Засідання пройшло в атмосфері конструктивного обговорення нагальних питань і шляхів їх вирішення.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено лекцію для студентів вищого навчального закладу м. Дніпра

У приміщенні Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з метою ознайомлення молоді з основними напрямками діяльності ГУ ДФС та перспективою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах фіскальної служби відбулась лекція для студентів Дніпровського державного аграрно-економічного університету.

У заході з доповідями прийняли участь керівництво управлінь ГУ ДФС: начальник управління по роботі з персоналом Геннадій Гребінчук, начальник управління комунікацій Манушак Осипова, заступник начальника управління податків і зборів з юридичних осіб Віталій Мироненко та начальник відділу розгляду звернень громадян та доступу до публічної інформації, організації роботи ЦОП та надання адміністративних послуг управління обслуговування платників Євген Судніков.

Представники ГУ ДФС ознайомили студентів з сервісним обслуговуванням платників податків – фізичних та юридичних осіб, системою податків і зборів з юридичних осіб, порядком взаємодії із громадськістю та засобами масової інформації, а також умовами працевлаштування випускників вищих навчальних закладів в органах ДФС.

На лекції акцентовано, що основні завдання фіскальної служби направлені на добровільну сплату податків та зборів громадянами та суб’єктами господарювання. Запропоновано студентам – майбутнім спеціалістам по закінченню навчання поповнити ряди податківців області та прийняти активну участь у побудові майбутнього нашої держави.

Система електронного адміністрування пального та спирту етилового: визначення розпорядника акцизного складу

З 01.07.2019 запроваджена система електронного адміністрування пального та спирту етилового.

Нормами п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що розпорядником акцизного складу є суб’єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб’єкт  господарювання – платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу;

Згідно з п.п. 14.1.224¹ п. 14.1 ст. 14 ПКУ розпорядником акцизного складу пересувного є суб’єкт господарювання – платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

► реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий;

► ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених ст. 229 ПКУ.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб’єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Порушення умов, за яких платнику надавалося звільнення від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України: нарахування пені

Порядок нарахування пені у разі порушення умов, за яких надавалося звільнення (умовне звільнення) від оподаткування при ввезенні товарів на митну територію України визначено ст. 132 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, у разі порушення умов митних режимів, при розміщенні в які надано умовне звільнення від оподаткування, а також у разі порушення умов щодо цільового використання товарів, при ввезенні яких надано звільнення від оподаткування відповідно до ПКУ, особа, відповідальна за дотримання митного режиму, а також особа, відповідальна за дотримання умов, за яких надається звільнення від оподаткування (щодо цільового використання товарів), зобов’язані сплатити суму податкового зобов’язання, на яку було надано звільнення (умовне звільнення), та пеню, нараховану на суму такого податкового зобов’язання за період з дня надання звільнення (умовного звільнення) від оподаткування до дня оплати.

У разі направлення претензій щодо сплати податкових зобов’язань гаранту пеня нараховується на строк, що не перевищує 3 місяці з дня, що наступає за днем закінчення строку виконання зобов’язань, забезпечених гарантією.

Під час здійснення перевезень на умовах Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року нарахування пені призупиняється на строк до трьох місяців з дня отримання претензії гарантійним об’єднанням і поновлюється, якщо після закінчення цього строку претензія залишається неврегульованою.

Норми встановлені п. 132.1 ст. 132 ПКУ.

Згідно з п. 132.2 ст. 132 ПКУ для цілей обчислення пені строком сплати митних платежів вважається:

► при використанні товарів в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано звільнення (умовне звільнення) від оподаткування митними платежами, – перший день, коли особою було порушено обмеження щодо користування та розпорядження товарами.

Якщо такий день установити неможливо, строком сплати митних платежів уважається день прийняття контролюючим органом митної декларації на такі товари (п.п. 132.2.1 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);

► при порушенні вимог і умов митних процедур, що відповідно до податкового законодавства тягне за собою обов’язок щодо сплати митних платежів – день здійснення такого порушення. Якщо такий день установити неможливо – строком сплати митних платежів уважається день початку дії відповідної митної процедури (п.п. 132.2.2 п. 132.2 ст. 132 ПКУ);

► в інших випадках – день виникнення обов’язку щодо сплати митних платежів (п.п. 132.2.3 п. 132.2 ст. 132 ПКУ).

Відповідно до норм п. 132.3 ст. 132 ПКУ у разі, якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання та погашає його, пеня не нараховується.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;

б) судом встановлено вчинення злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою – платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов’язання (п. 132.3 ст. 132 ПКУ).

До уваги платників податку на прибуток підприємств, які укладають договори з нерезидентами

Нормами п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що під час укладання договорів з нерезидентами не дозволяється включення до них податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов’язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

Суми податку на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Слід зауважити, що не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

● податок на капітал/майно та приріст капіталу;

● поштові податки;

● податки на реалізацію (продаж);

● інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Затверджено Зміни до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України

02.07.2019 набрала чинності постанова Правління Національного банку від 27 червня 2019 року № 85 «Про затвердження Змін до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України» (далі – Постанова № 85).

Постановою № 85 вдосконалено порядок бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами в банках України.

Постанову № 85 розміщено на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України 01.07.2019 за посиланням https://bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=8804895

Сплата місцевих податків і зборів суб’єктами господарювання Правобережного управління  Головного управління ДФС у Дніпропетровській за І півріччя 2019 року

За січень - червень 2019 року від суб'єктів господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, забезпечено надходження: земельного податку та орендної плати в наступному розмірі 117 248 тис. грн. (податку надійшло 123,9% очікуваного показника); єдиного податку з юридичних осіб в наступному розмірі 42 082,3 тис. грн. (податку надійшло 108% очікуваного показника); податку на нерухоме майно з юридичних осіб в наступному розмірі 18 923,7 тис. грн. (податку надійшло 117,3% очікуваного показника).

Як зазначила начальник відділу місцевих податків і зборів, екологічного податку та рентної плати Правобережного управління  Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Олександра Гирич, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового  зобов’язання та подання податкової звітності, складено 273 податкових повідомлень – рішень на загальну суму 2 828,7 тис. грн.

Крім того, фахівцями відділу протягом січня-червня 2019 року складено 205 актів за порушення термінів подання податкової звітності на загальну суму 86,2 тис.грн, за порушення термінів сплати 371 акт на загальну суму штрафної санкції 3 967,2 тис.грн. та складено 6 протоколів про адміністративне правопорушення.

Олександра Гирич закликала платників дотримуватись норм податкового законодавства, що дозволить суб’єктам господарювання уникнути додаткових витрат на сплату штрафних санкцій.

Бюджети місцевих громад Дніпропетровської області отримали майже 2 млрд грн плати за землю

Власники та орендарі земельних ділянок Дніпропетровщини за п’ять місяців 2019 року поповнили місцеві бюджети на 1 млрд 997,9 млн грн, зокрема, 1 млрд 905,9 млн. грн. сплачено юридичними особами та 92,0 млн. грн. – фізичними особами. Фактичні показники аналогічного періоду минулого року перевищено на 489,0 млн. грн., або на 32,4 відсотки. Орендна плата за користування землею та земельний податок є одним з вагомих джерел наповнення місцевих скарбниць області і становить 16 відсотків до їх загальних надходжень. Як зазначає начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов: «Плата за землю – це бюджетоформуючий платіж наших територій, тому його адміністрування під особливим контролем. Акцент у цьому напрямку роботи ставимо на те, аби жоден гектар ріллі, пасовищ, земельних ділянок, які виділені під ведення бізнесу, не пройшов повз оподаткування. Сільські і селищні ради на місцях володіють ситуацією із землевідведенням і землекористувачами, тому тісна співпраця із органами Державної фіскальної служби дає позитивні результати».

З 01 липня 2019 року діють нові розміри прожиткового мінімуму

Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про державний бюджет України на 2019 рік» із змінами з 01 липня 2019 року набрали чинності нові розміри прожиткового мінімуму. Так, з 01.07.2019 прожитковий мінімум на одну особу становить 1 936 гривень.

Слід зазначити, що зміна розміру прожиткового мінімуму не вплине на ті показники, що встановлюються Податковим кодексом України (далі – ПКУ) залежно від його розміру на 1 січня звітного податкового року, зокрема на: штрафні санкції відповідно до статей 120 та 128¹ ПКУ; ставки єдиного податку для 1 групи платників; розмір податкової соціальної пільги та розмір доходу, до якого вона застосовується.

Відтерміновано застосування штрафів у разі зберігання пального без ліцензії

01.07.2019 набрав чинності Закон України від 06 червня 2019 року № 2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»» (далі – Закон № 2744).

Законом № 2744 статтю 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» доповнено частиною двадцять другою такого змісту:

«до суб’єктів господарювання не застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу, передбачена статтею 17 цього Закону, у разі зберігання пального  до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії».

Закон № 2744 розміщено на офіційному порталі Верховної Ради України за посиланням https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2744-19

Обов’язковий продаж валютних надходжень бізнесом скасовано

З метою подальшого спрощення ведення бізнесу в Україні Національний банк України (далі – НБУ) скасовує вимогу щодо обов’язкового продажу валютних надходжень. Норма, яка зобов’язує підприємців продавати 30 % валютних надходжень на міжбанківському валютному ринку, перестане діяти з 20 червня 2019 року. Надходження бізнесу, зараховані на їх розподільчі рахунки упродовж 19 червня 2019 року, вже не підлягатимуть обов’язковому продажу.

Чергове валютне послаблення не матиме негативних наслідків для макрофінансової стабільності. За статистикою останніх років, коли норматив обов’язкового продажу валютних надходжень становив 50 %, так і з 01 березня 2019 року, коли він був зменшений до 30 %, бізнес загалом продавав понад 90 % валюти. У такий спосіб НБУ продовжує валютну лібералізацію відповідно до дорожньої карти, яка передбачає поступове зняття усіх валютних обмежень у відповідності до покращення макроекономічних умов в Україні. У цьому році НБУ скасував або пом’якшив вже понад 30 валютних обмежень. Відміна обов’язкового продажу валютних надходжень бізнесу є черговим кроком на шляху до вільного руху капіталу, визначеного однією із стратегічних цілей НБУ.

Зазначені зміни затверджені постановою Правління НБУ від 18 червня 2019 року № 78 «Про внесення зміни до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», яка набирає чинності 20.06.2019.

Інформацію розміщено на головній сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ у розділі «Новини» за посиланням https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=97194579&cat_id=55838

Нелегальна заробітна плата: негативи для працюючих

Легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним із основних напрямків роботи органів ДФС.

На жаль, для багатьох зарплата «у конверті» стала звичайним явищем і нормою. При цьому, нелегальне працевлаштування позбавляє працівника права не лише на достойну пенсію, а й знижує його соціальну захищеність.

Мінуси заробітної плати «у конверті» очевидні: трудовий стаж не зараховується, не виплачується гарантований розмір заробітної плати (зокрема, доплати, надбавки та заохочувальні виплати); відсутні жодні соціальні гарантії, передбачені для працівника, а саме: права на відпустку, зокрема, додаткову та без збереження зарплати, відпустку по вагітності та пологах; права на оплату листа непрацездатності; права на соціальне страхування на випадок безробіття; права на достроковий вихід на пенсію, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права на скорочений робочий день, тиждень, якщо ви працюєте в шкідливих умовах; права не працювати у вихідний та святковий день; права не залучатися до наднормових робіт без вашого бажання; права на охорону праці; права на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; права на гарантії за колективним договором. Якщо умови оплати праці не обумовлені у трудовому договорі, їх виконання або невиконання визначатиметься тільки особистим ставленням керівника до конкретної людини; звільнення може відбутися у будь-який момент і без вихідної допомоги.

Додатково, звертаємо увагу, що відповідальним за сплату (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при виплаті доходу фізичній особі є податковий агент (роботодавець). Так, нормами п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ) визначено, що податковий агент (роботодавець), який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ. Згідно із п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

На Дніпропетровщині надходження єдиного внеску зросли майже на 20 відсотків

Впродовж першої половини 2019 року органи фіскальної служби Дніпропетровщини забезпечили надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 7 млрд. 758,8 млн. гривень. Якщо цей показник порівняти з першим півріччям минулого року, то цьогорічна сплата єдиного внеску більше на 1 млрд. 258,3 млн. грн., або на 19,4 %.

«При цьому, лише у шостому місяці 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд. 472,9 млн. грн., що на 200,1 млн. грн. більше червневих надходжень минулого року», – зазначив начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Владислав Воінов.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі на ім’я фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги виробників алкогольних напоїв та тютюнових виробів!

01.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 28.03.2019 № 126 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 30 листопада 2012 року № 1246» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.04.2019. за № 393/33364) (далі – Наказ № 126).

Зміни внесені Наказом № 126 до Інструкції з ведення Єдиного державного реєстру виробників спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2012 № 1246, відповідно до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

Наказ № 126 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» 02.05.2019 №33.

За порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах ПКУ передбачені штрафи

За порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах Податковим кодексом України (далі – ПКУ) передбачені штрафні санкції.

Так, зокрема, необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового (абзац перший       п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ ).

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ , –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Норми визначені п. 128¹.1 ст. 128¹ ПКУ.

Право платника ПДФО на податкову знижку за витратами на сплату страхових платежів

Відповідно до норм ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Нормами п. 166.3 ст. 166 ПКУ визначено перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки.

До таких витрат, зокрема, платник ПДФО може віднести суму витрат, понесених ним на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником ПДФО страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника ПДФО, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника ПДФО або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника ПДФО, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п.169.4 ст. 169 ПКУ;

б) при страхуванні члена сім’ї платника ПДФО першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованного члена сім’ї.

Норми встановлені п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Сплата податковим агентом ПДФО: заповнення реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) це – юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента – юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати ПДФО, передбачений розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV ПКУ.

Норми встановлені п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14. ПКУ.

Заповнення поля 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, призначеного для сплати податків та зборів до бюджетів, здійснюється відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419 (далі – Порядок).

Згідно з п. 1 Порядку при заповненні реквізиту «Призначення платежу» розрахункового документа у полі 3:

► друкується розділовий знак «;»;

► друкується один з нижченаведених реквізитів:

1) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);

2) реєстраційний номер облікової картки платника податків (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта);

3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами (завжди має 9 цифр);

Отже, у полі 3 «Призначення платежу» розрахункового документа, який складається податковим агентом щодо ПДФО, проставляється або код ЄДРПОУ, або реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (серія та номер паспорта громадянина України), або реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючим органом, такого податкового агента.

У першому півріччі за результатами документальних перевірок юридичних осіб до бюджету надійшло понад 160 млн гривень

Протягом січня – червня 2019 року підрозділами аудиту ГУ ДФС у Дніпропетровській області здійснена 891 документальна перевірка юридичних осіб, за результатами яких до бюджету надійшло 163,4 млн грн грошових зобов’язань. Це майже в 4 рази більше ніж у першому півріччі минулого року.

Крім того, проведено 245 фактичних перевірок суб’єктів господарювання, які використовують РРО. За результатами цих перевірок до бюджету надійшло фінансових санкцій в 1,7 разів більше ніж у першій половині 2018 року  (494 тис. грн проти 295 тис. грн).

Нагадаємо, з графіком податкових перевірок на 2019 рік та переліком суб’єктів господарювання, які будуть охоплені податковим аудитом, можна ознайомитись на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.html.

Туристичний збір: справляння у 2019 році

З 01 січня 2019 року за кожну добу тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) туристичний збір (далі – збір) справляється у розмірі до 0,5 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року для однієї особи за одну добу тимчасового розміщення – для внутрішнього туризму (до 20,87 грн на добу) та до 5 % мінімальної заробітної плати – для в’їзного туризму (до 208,65 грн.на добу).

Відповідно до рішень сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі):

● готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади;

● житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Справляння збору здійснюється такими податковими агентами:

► юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі);

► квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

► юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.

Перелік податкових агентів та інформація про них розміщуються та оприлюднюються на офіційному веб-сайті сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Платники збору сплачують суму збору авансовим внеском перед тимчасовим розміщенням у місцях проживання (ночівлі) податковим агентам, які справляють збір за ставками, у місцях справляння збору та з дотриманням інших вимог, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

За один і той самий період перебування платника збору на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, повторне справляння збору, вже сплаченого таким платником збору, не допускається.

Особа здійснює тимчасове розміщення платника збору у місцях проживання (ночівлі), що належать такій особі на праві власності або на праві користування, виключно за наявності у платника збору документа, що підтверджує сплату ним туристичного збору.

У разі дострокового залишення особою, яка сплатила туристичний збір, території адміністративно-територіальної одиниці, на якій встановлено туристичний збір, сума надмірно сплаченого збору підлягає поверненню такій особі у встановленому ПКУ порядку.

Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у податковій декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків. При цьому остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується такими податковими агентами у строки, визначені для квартального звітного (податкового) періоду.

Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору у контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу.

Норми визначені ст. 268 ПКУ.

Оприлюднено нові довідники податкових пільг

05.07.2019 ДФС України станом на 01.07.2019 оприлюднила:

- Довідник податкових пільг № 93/1, що є втратами доходів бюджету;

- Довідник інших податкових пільг № 93/2.

У вищезазначених довідниках надано перелік пільг із податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, місцевих податків та зборів, державного мита, а також початок та кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланнямhttp://sfs.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Податкова вимога: терміни та порядок надсилання

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.

Норми встановлені п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПКУ).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ у разі, коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Не сплатили єдиний внесок, штрафів не уникнути!

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

У разі несвоєчасної сплати або не в повному обсязі єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п. 6 частини 1 ст. 1 Закону № 2464 суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою.

Штраф у розмірі 20 відсотків несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску накладається за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

За несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (п. 6 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).

Крім того, за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність (абзац другий частини 1 ст. 26 Закону № 2464).

Так, згідно зі ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями:

► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

► несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів    громадян – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Фіскали Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області штудіювали антикорупційне законодавство

Нещодавно відбулася робоча нарада з вивчення питань щодо запобігання та виявлення корупції. На цей раз йшла мова про зміни до Наказів ДФС, що стосуються дотримання антикорупційного законодавства під час виконання службових обов’язків.

Начальник управління Максим Ясаков розповів про засади та принципи організації роботи з повідомленнями про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції».

Також посадовець озвучив послідовність дій під час отримання, реєстрації, обліку та розгляду повідомлень про корупцію, внесених викривачами. Окрему увагу акцентував на реагування у випадках отримання пропозиції щодо вчинення неправомірних дій.

«Викривати корупцію слід щоразу, коли стикаєтесь з нею, а інформування – це найпростіший та найдієвіший метод боротьби з корупційними злочинами» - наголошував у своєму виступі Максим Ясаков.

Під час проведення заходу начальник управління вкотре нагадав присутнім керівникам структурних підрозділів та зобов’язав довести до усіх працівників, що необхідно неухильно дотримуватися антикорупційного законодавства під час виконання службових обов’язків. Серед його акцентів – не допускати  неправомірного використання наданих повноважень або службового становища, дотримуватися  трудової дисципліни та Кодексу професійної етики.

До уваги громадян, що ввозять на митну територію України транспортні засоби!

З 1 липня 2019 року постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 року № 535 заборонено ввезення на митну територію України транспортних засобів позицій 8702-8704 згідно з УКТЗЕД, що походять з Російської Федерації.

Відповідно до частини першої та другої статті 36 Митного кодексу України визначено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через  митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом.

Статтею 43 Митного кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.

Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Декларація про походження товару - це письмова заява про країну походження товару, зроблена у зв’язку з вивезенням товару виробником, продавцем, експортером (постачальником) або іншою компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому іншому документі, який стосується товару (заява про країну походження товару може містити такий запис "country of origin",  "herkunftsland", "pays d'origine", "pais de origen", "paese di origine" тощо).

Якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України, то документ, що підтверджує країну походження товару, має подаватися обов'язково (частина друга статті 44 Митного кодексу).

Додатково, відповідно до пункту 3 статті 1 Кодексу якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Міжнародними договорами про про вільну торгівлю, укладеними Україною з країнами Європейського Союзу, Європейської асоціації вільної торгівлі (Швейцарія, Ісландія, Норвегія, Ліхтенштейн), Чорногорією, Канадою визначено, що крім сертифікату про походження товару, в якості документу, що підтверджує походження імпортованого товару, можуть подаватись інші документи про походження товару.

Тобто, для підтвердження країни походження транспортних засобів необхідно надати до митного оформлення один з документів про походження, про які йдеться у статті 43 Митного кодексу України або документ про походження товару, визначений міжнародними договорами про вільну торгівлю.

Водночас зазначаємо, що частинами восьмою та дев’ятою статті 43 Митного кодексу передбачено, що у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості. Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Тому до додаткових відомостей про походження транспортних засобів відносяться відомості, що містяться в ідентифікаційному номері – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб та декларується у графі 31 митної декларації.

Про податкові аспекти проведення операції «Урожай»

З метою формування податкової культури серед сільгосптоваровиробників та якісного інформування власників земельних ділянок щодо проведення операції «Урожай» Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області звертає увагу на основні норми податкового законодавства.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПКУ) не оподатковуються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

Земельними частками (паями) є, зокрема, землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до Закону України від 18.01.2001 №2238-ІІІ сільське господарство (сільськогосподарське виробництво) це вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

Сільськогосподарським виробником визнається - фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власновиробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.

Суб’єкти господарювання підлягають обов’язковій державній реєстрації. 

Крім того, вимоги щодо обов’язкової державної реєстрації підприємницької діяльності, в частині сільськогосподарського виробництва, відсутні тільки для ведення особистого селянського господарства (встановлено Законом України від 15.05.2003 №742-IV «Про особисте селянське господарство»).

Таким чином, у разі здійснення фізичною особою сільскогосподарського виробництва (господарської діяльності) на землях товарного сільськогосподарського виробництва така діяльність підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Статтею 164 КУпАП встановлено, зокрема, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання:

- тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі (17000  грн.) до двох тисяч (34000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей;

- а у разі вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, тягне за собою накладення штрафу від двох тисяч (34 000 грн.) до п'яти тисяч (85 000 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей.

Податковим агентам - про терміни подання податкової декларації та сплату туристичного збору

Відповідно до   пп. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, (далі – ПКУ) базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу.

Форма податкової декларації з туристичного збору затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Тобто, граничний термін подання податкової декларації з туристичного збору за I півріччя 2019 року становить 09.08.2019 року.

Згідно з пп. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ сума туристичного збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, сплачується щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк, за місцезнаходженням податкових агентів.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації.

Реалізація електронних сигарет: що з акцизним податком?

Відповідно до пп. 213.1.9 Податкового Кодексу України (далі ПКУ) об’єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Згідно з пп. 14.1.212 ПКУ реалізацією суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших об’єктах громадського харчування. До тютюнових виробів належать сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування.

Перелік підакцизних товарів із зазначенням видів товарів згідно з УКТ ЗЕД і ставок акцизного податку визначено ст. 215 ПКУ. Відповідно до  пп. 215.3.2 ПКУ до підакцизних товарів належать тютюнові вироби, тютюн і промислові замінники тютюну за кодами 2401, 2402 10 00 00, 2402 20 90 10, 2402 20 90 20, 2403 згідно з УКТ ЗЕД.

Методичними рекомендаціями передбачено, що класифікація електронних сигарет та змінних картриджів до них здійснюється таким чином.

Електронна сигарета – працюючий на елементі живлення мікроелектронний пристрій, який нагріває рідину, що містить пропіленгліколь, ароматизатор з нікотином або без нікотину.

Пара, що утворюється, імітує традиційний процес паління сигарет. Пристрій може мати вигляд звичайної сигарети, сигари або люльки для паління або іншої форми. Під час вдихання потік повітря активізує парогенератор, у якому відбувається нагрівання рідини та перетворення її в пару, що нагадує тютюновий дим. Товар представлено у наборі для роздрібної торгівлі, який також містить зарядний пристрій, шнур живлення й набір запасних патронів та класифікується у товарній позиції 8543. Класифікація змінних картриджів для електронних сигарет здійснюється відповідно до складу рідини у товарній позиції 3824.

Таким чином, електронні сигарети та змінні картриджі до них не є підакцизними товарами згідно з ПКУ та їх реалізація не оподатковується  акцизним податком.

Нарахування єдиного внеску за цивільно-правовим договором

За договором підряду (цивільно-правовим договором) одна сторона (підрядник) зобов’я­зується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).   Отже, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами відноситься до доходів із джерел не за основним місцем роботи.

      Таким чином, якщо фізична особа виконує роботи (надає послуги) за цивільно-правовим договором, при чому це не є основним місцем роботи фізичної особи, то вимоги частини п’ятої ст. 8 Закону № 2464 щодо нарахування єдиного внеску на дохід у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором, який не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який здійснюється нарахування, не застосовуються.

У цьому випадку єдиний внесок нараховується на суми доходу у вигляді винагороди за цивільно-правовим договором незалежно від суми такого доходу, але з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Тобто, вимога щодо сплати єдиного внеску з мінімальної заробітної плати діє тільки за основним місцем роботи.

При цьому, у разі якщо працівник виконує роботу (надає послуги) за цивільно-правовим договором і для нього це є основним місцем роботи, то до загальної бази нарахування єдиного внеску за місяць включається як заробітна плата, так і сума винагороди за цивільно-правовим договором, і тільки потім здійснюється порівняння із сумою мінімальної заробітної плати за місяць.

Якщо загальна сума буде меншою за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

На одній території декілька ємностей для пального: скільки ліцензій необхідно придбати

Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), зокрема, запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набирають чинності з 1 липня 2019 року.

Статтею 1 Закону №481 визначено, що місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального – це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону №481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (далі – СГ) всіх форм власності за наявності ліцензії. СГ отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Згідно з ст. 15 Закону №481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевою бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державною резерву;

- СГ для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто - та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також СГ має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Отже, якщо на одній земельній ділянці розташовано декілька споруд або ємностей для зберігання пального, СГ отримують одну ліцензію на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання такого пального.

Як громадянину України, що перебуває за кордоном, отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

Відповідно до п. 70.9 ст. 70 Податкового кодексу України та п. 7 розд. VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 №822 (далі – Положення №822), за зверненням фізичної особи, її представника контролюючий орган видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) (картка платника податків (додаток 3 до Положення №822)), відповідно до порядку, визначеного Положенням №822 (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті). У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які проживають або перебувають за кордоном та не можуть прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, при необхідності реєстрації/внесення змін до Державного реєстру та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, можуть надіслати поштою на адресу Державної фіскальної служби України (далі – ДФС) Облікову картку/Заяву про внесення змін та ксерокопію з чітким зображенням документа, що посвідчує особу. Підпис фізичної особи на Обліковій картці/Заяві про внесення змін та довіреність на реєстрацію/внесення змін до Державного реєстру та/або отримання документа, що засвідчує реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі, повинні бути засвідчені у встановленому законодавством порядку. При цьому документи, видані компетентними органами іноземної держави та складені іноземною мовою, повинні бути засвідчені в установленому законодавством України порядку та перекладені українською мовою, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України (п. 7 розд. ІII Положення №822).

Пунктом 8 розд. VII Положення №822 визначено, що документ, який засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом трьох робочих днів із дня звернення фізичної особи, її представника до контролюючого органу за місцем проживання фізичної особи.

Громадяни України, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, можуть звернутися за отриманням документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, до будь-якого контролюючого органу. У такому разі строк видачі документа може бути продовжено до п’яти робочих днів.

Згідно з п. 9 Положення №822 за бажанням особи документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, може бути виданий її представнику за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку на видачу такого документа (після пред’явлення повертається), та її копії.

Документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичної особи, яка проживає або перебуває за кордоном та не може прибути до відповідного контролюючого органу в Україні, може бути надісланий до закордонної дипломатичної установи України за місцезнаходженням особи за кордоном або за письмовим клопотанням особи на вказану нею адресу за кордоном.

Нова ставка акцизного податку на тютюнові вироби з 1 липня 2019 року

З 1 липня 2019 року набрали чинності внесені Законом України від 23 листопада 2018 р. №2628-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» зміни до Податкового кодексу України в частині зміни розміру ставки акцизного податку на тютюн та тютюнові вироби.

Так, з 1 липня цього року ставки акцизного податку на тютюнові вироби збільшуються на 9 відсотків.

Мінімальне податкове зобов’язання зі сплати акцизного податку з тютюнових виробів становить 1011,35 грн на 1000 цигарок. Це близько 34 євро, тоді як у Європі акциз становить в середньому 90 євро. Вартість пачки цигарок в Україні тепер збільшиться приблизно на три гривні.

Форма для подання «уточнюючої» декларації з податку на нерухомість

Наказом Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897 «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.12.2018 за № 1473/32925, затверджено нову форму податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Наказ набрав чинності 18.01.2019.

Водночас, зважаючи на норми п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України, до 01.01.2020 платники податку не обмежені в поданні податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за старою формою, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 №408, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.04.2015 за №479/26924.

Квартира здається в оренду. Чи сплачувати фізичній особі податок на нерухоме майно?

Обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється фіскальним органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території.

Водночас, пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Отже, якщо фізична особа-власник об’єкта житлової нерухомості, зокрема, квартири, здає її в оренду, то пільга зі сплати податку на нерухомість до такого об’єкта нерухомості не застосовується.

При обчисленні податку з декількох об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичної особи, до об’єкта оподаткування, що використовується з метою одержання доходів, пільги не застосовуються.

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначений ст. 266 Податкового кодексу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні386
mod_vvisit_counterВчора1108
mod_vvisit_counterНа цьому тижні5783
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8300
mod_vvisit_counterВ цьому місяці28187
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1012928

Online (20 minutes ago): 24
Your IP: 3.235.85.115
,
Now is: 2020-10-23 08:13