Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Гаряча лінія: сплата ПДФО - актуальні роз'яснення

25 липня 2019 року у Правобережному управлінні ГУ ДФС у Дніпропетровській області відбувся  сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» тему: «Порядок нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб від продажу майна та отримання спадщини».

Спікер – головний державний інспектор відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Інна Тихоненко. Пропонуємо до уваги найбільш актуальні питання з якими платники податків зверталися на «гарячу лінію».

Питання 1. Який порядок сплати ПДФО при продажі одного або двох автомобілів ФО іншій ФО впродовж 2019 року?

Відповідь. Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну рухомого майна визначено ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).Так згідно з п.173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, тобто 5 відс. від розміру отриманого доходу. Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.

 Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку). Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п.173.2 ст.173 ПКУ).

Водночас, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст.173 ПКУ).

Разом з тим, п.173.6 ст.173 ПКУ встановлено, що дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами - нерезидентами, оподатковується згідно з цією статтею в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст.167 ПКУ, тобто 18 відсотків. Відповідно до п.173.4 ст.173 ПКУ під час проведення операцій з відчуження об’єктів рухомого майна в порядку, передбаченому ст. 173 ПКУ: нотаріус посвідчує відповідний договір купівлі-продажу (міни) об’єктів рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) за наявності документа про оцінку майна та документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із ціни, зазначеної в договорі; при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів відповідні договори посвідчуються нотаріусом за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи із зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості таких транспортних засобів; якщо при продажу (обміні) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів проводиться їх оцінка відповідно до закону, нотаріус посвідчує відповідні договори за наявності документа про сплату до бюджету продавцем (сторонами договору міни) податку, обчисленого виходячи з такої оціночної вартості таких транспортних засобів, та документа про оцінку транспортних засобів.

 Для цілей п. 173.4 ст.173 ПКУ та відповідно п.п. «б» п.п. 168.4.5 п.168.4 ст.168 ПКУ фізична особа (продавець) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна є відповідальною за нарахування й утримання податку на доходи фізичних осіб, відповідно самостійно визначає суму податку і сплачує його до бюджету через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такого договору.

Отже, при отримані фізичною особою протягом звітного (податкового) року доходу від продажу іншій фізичній особі двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда визначеного п.173.1 ст. 173 ПКУ або об’єктів рухомого майна, які не входять до цього переліку, податок на доходи фізичних осіб сплачує фізична особа - продавець самостійно до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу за місцем нотаріального посвідчення такого договору за ставками: для резидентів – 5 відс., нерезидентів – 18 відсотків.

Питання 2. Який порядок оцінки транспортних засобів при продажу (обміну) об’єктів рухомого майна та чи має право ФО застосовувати середньоринкову вартість транспортного засобу?

Відповідь. Оцінка транспортних засобів здійснюється у порядку передбаченому наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів».

При цьому дохід від продажу (обміну) транспортного засобу за вибором платника податку визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості.

Відповідно до п. 173.1 ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ.

Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).

Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Порядок оцінки транспортних засобів визначено наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 «Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів» із змінами та доповненнями (далі – Методика).

Методика встановлює порядок оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі – КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.

Вимоги Методики є обов’язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб’єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб’єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб’єктами цивільно-правових відносин (п. 1.3 розд. І Методики).

Враховуючи вищевикладене, оцінка транспортних засобів здійснюється у порядку визначеному Методикою.

При цьому дохід від продажу (обміну) транспортного засобу за вибором платника податку визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості.

Питання 3. Яким чином оподатковується ПДФО дохід, отриманий від продажу рухомого майна ФО – нерезидентом?

Відповідь. Дохід від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна, що здійснюються фізичними особами – нерезидентами, оподатковується відповідно до норм ст. 173 Податкового кодексу України та в порядку, встановленому для резидентів, за ставкою, визначеною у п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України (18 відсотків).

Питання 4. Чи оподатковується ПДФО дохід у вигляді спадщини (подарунку), отриманий платником податку від ФО - резидента, в тому числі від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, та за якою ставкою?

Відповідь. Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розд. ІV ПКУ для оподаткування спадщини.

Згідно з п.п. 174.2.2 п. 174.2 ст. 174 ПКУ вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями (обдарованими), які не зазначені у п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, зокрема членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення, оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (5 відсотків).

За нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються об’єкти спадщини (дарування), що успадковуються членами сім’ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення (п.п. «а» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізичні особи - резиденти, які отримують спадщину (подарунок) від фізичної особи - резидента, але не відносяться до членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, сплачують податок на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відс. від вартості будь-якої спадщини (подарунку).

Відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 розд. І членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Питання 5. Чи має право на ПСП інвалід ІІІ групи з дитинства?

Відповідь. Платники податку – інваліди ІІІ групи з дитинства в Податковому кодексі України не зазначені як окрема пільгова категорія, але при дотриманні установленого рівня заробітної плати мають право на податкову соціальну пільгу, яка надається у вигляді зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що складає у 2019 році – 960,5 грн. при граничному доході – 2690,0 гривень.

Питання 6. За якою ставкою ПДФО оподатковуються виграші та призи?

Відповідь. Підпунктом 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів.

Доходи у вигляді виграшів, призів оподатковуються відповідно до норм п. 170.6 ст. 170 ПКУ.

 Податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора, призів та виграшів у грошовій формі, одержаних за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях, у тому числі у більярдному спорті, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату) (п.п 170.6.1 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом - оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти - оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них податку. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього податку, а також відомості про фізичну особу - платника податку, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу).

Оподаткування доходів у вигляді виграшів та призів, інших, ніж виграш (приз) у лотерею, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (п.п. 170.6.3 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником податку права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника податку у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п 170.6.4 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п. 170.6.5 п. 170.6. ст. 170 ПКУ).

Питання 7. Як оподатковується ПДФО дохід у вигляді процентів, отриманий ФО від розміщення коштів на депозитному рахунку?

Відповідь. Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума податку, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ) -18 %.

Питання 8. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО сума грошової компенсації що виплачується ФО, яка працює у шкідливих умовах, замість лікувально-профілактичного харчування?

Відповідь. Відповідно до п.п. 165.1.9 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, одержаного платниками податку, не включається вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування.

Забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням регулюється ст. 7 Закону України від 14 жовтня 1992 року N 2694-XII ”Про охорону праці” із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2694), який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону їх життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, а також ст. 166 Кодексу законів про працю України.

Згідно із ст. 7 Закону № 2694 грошова компенсація на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колективним договором, виплачується працівнику лише при роз’їзному характері роботи.

Тобто, до загального місячного (річного) оподататковуваного доходу платника податку включаються, суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов’язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом (п.п. ”г” п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Питання 9. Чи включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачуються відповідно до постанови КМУ від 30.01.2019 № 68?

Відповідь. Сума компенсації послуги «муніципальна няня», що виплачується громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які є батьками (усиновлювачами), опікунами дитини до трьох років і на законних підставах проживають на території України та уклали договір про здійснення догляду за дитиною до трьох років з муніципальною нянею, за рахунок субвенцій з державного бюджету, відноситься до категорії доходів, визначених п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України та не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Питання 10. Як оподатковується вартість майна, отриманого внаслідок поділу спільної сумісної власності подружжя?

Відповідь. Відповідно до п.п. 165.1.13 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (нематеріальних активів), які надходять платнику податку за рішенням суду в результаті поділу спільної сумісної власності подружжя у зв’язку з розірванням шлюбу чи визнанням його недійсним або за добровільним рішенням сторін з урахуванням норм Сімейного кодексу України.

Питання 11. Чи необхідно ФО, яка здає в оренду особисте майно, реєструватись ФОП?

Відповідь. Відповідно до ст. 319 та ст. 320 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, у тому числі для здійснення підприємницької діяльності. Таким чином, здавання в оренду власного нерухомого майна може здійснюватися фізичними особами як у межах підприємницької діяльності, так і шляхом виконання норм п. 170.1 ст. 170 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ без реєстрації орендодавця як фізичною особою - підприємцем.

Питання 12. Якими документами можуть бути підтверджені витрати громадян, у тому числі нерезидентів, на придбання цінних паперів при розрахунку інвестиційного прибутку?

Відповідь. Відповідно до частини першої ст. 1087 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) розрахунки за участю фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, не пов’язані із здійсненням ними підприємницької діяльності, можуть провадитися у готівковій або в безготівковій формі за допомогою розрахункових документів у електронному або паперовому вигляді.

Пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148, визначено, що готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

При цьому необхідно враховувати, що до касових документів, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку, належать, зокрема касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, інші прибуткові та видаткові касові документи.

Відповідно до п. 1.4 глави І Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

При цьому згідно з п. 1.35 ст. 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» розрахунковий документ – це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунку платника на рахунок отримувача (платіжне доручення, розрахунковий чек тощо).

Тобто, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів фізичною особою – платником податку, в тому числі нерезидентом, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

У ДФС розпочато підготовку Комплаєнс стратегії

У рамках реалізації Програми ЄС «Підтримка державного управління фінансами для України – EU4PFM» міжнародні експерти EU4PFM провели у ДФС семінар та робочу сесію на тему: «Стратегія сприяння добровільному дотриманню податкового законодавства (Комплаєнс стратегія)».

Податковий комплаєнс – комплекс мотивів та стимулів платників, які спонукають їх дотримуватися вимог податкового законодавства, законодавства із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та сплачувати податки, збори, платежі.

Участь у заході, окрім представників ДФС та ДПС, взяли спеціалісти Міністерства фінансів України, Представництва Європейського Союзу в Україні, Представництва Міжнародного валютного фонду в Україні, Департаменту казначейства США.

Учасники обговорювали основні передумови податкового комплаєнсу, мотиви та стимули платників, що формують культуру сплати податків, складові Комплаєнс стратегії, очікувані результати її впровадження, знайомилися з кращими практиками у цій сфері, планували подальші дії.

Це перший крок на шляху до якісних змін у підходах до податкового адміністрування та сприйнятті податкових органів платниками, що дозволить вивести відносини з платниками на зовсім новий рівень, який ґрунтується на довірі та партнерстві.

Розробка та впровадження Комплаєнс стратегії надасть можливість мінімізувати ризики недотримання платниками вимог податкового законодавства, допомогти платникам уникнути найбільш поширених помилок в майбутньому, максимально спростити подання звітності та сплату податків, спільно вирішувати проблеми та усувати перешкоди.

Результати роботи уповноважених підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції органів ДФС за 7 місяців 2019 року

Департаментом з питань запобігання та виявлення корупції у 2019 році виявлено 549 фактів вчинення правопорушень, пов’язаних з корупцією, скоєних 538 працівниками органів ДФС. Про всі виявлені факти повідомлено Національне агентство з питань запобігання корупції для вжиття заходів реагування у межах компетенції.

Вжито заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності 334 працівників органів ДФС.

Крім того, у поточному році уповноваженими підрозділами вжито заходів щодо упередження чотирьох спроб «підкупу» службових осіб ДФС за сприяння у безперешкодному переміщенні товарів та транспортних засобів через державний кордон України. Отримані заяви службових осіб про намагання вчинити «підкуп» скеровано до уповноважених правоохоронних органів. За результатами їх розгляду розпочато 4 кримінальні провадження за ознаками вчинення злочину, передбаченого статтею 369 КК України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).

У напрямі організаційної та роз’яснювальної роботи із запобігання, виявлення і протидії корупції у кожному територіальному органі та структурних підрозділах проведено більше 100 антикорупційних навчань.

Особливу увагу приділено працівникам ДФС зі стажем роботи менше одного року. З ними проведено додаткові навчальні заходи з питань запобігання корупції, за результатами яких проведено оцінку рівня знань працівників.

Забезпечено проведення обговорень практичних аспектів антикорупційної діяльності та шляхи вирішення конкретних проблемних ситуацій, зокрема:

на нарадах з керівним складом структурних підрозділів апарату ДФС та її територіальних органів – 750;

на лекційних заняттях – 1202 ;

у ході індивідуальних профілактичних бесід – 3790;

шляхом наглядної профілактичної агітації  (виступи в засобах масової інформації) – 417.

Розроблено та впроваджено в дію наказом ДФС від 03.04.2019 № 257 нові Правила етичної поведінки в органах ДФС, а наказом ДФС від 18.06.2019 № 475 Методичні рекомендації з питань організації роботи з повідомленнями про корупцію, внесеними викривачами.

Департаментом проводиться робота з розробки Антикорупційної програми ДФС на 2019-2021 роки.

У 2019 році ДФС створено Комісію з оцінки корупційних ризиків до якої увійшли представники 5 громадських організацій, експерти з питань боротьби з корупцією Консультативної місії Європейського Союзу в України, науковці та 39 працівників ДФС з кожного напряму роботи.

За результатами роботи Комісії виявлено (ідентифіковано) 124 корупційні ризики. На разі розробляються заходи щодо їх усунення.

У ДФС представили нового керівника служби Дениса Гутенка та Голову ДМС Максима Нефьодова

Міністр фінансів Оксана Маркарова представила колективу ДФС новопризначеного в.о. Голови Дениса Гутенка та Голову Державної митної служби України Максима Нефьодова.

За словами Оксани Маркарової, трансформація ДФС вже переходить у завершальну фазу. Так, Податкова служба вже проводить необхідні процедури для повноцінного запуску своєї роботи, аналогічні процеси розпочинає і Митна служба. На сьогодні в умовах нового п’ятирічного політичного циклу є можливість взяти весь позитив, зроблений за попередні роки, та з новим баченням розвитку митниці та податкової рухатися вперед.

Вона також звернула увагу, що наразі необхідно швидко завершити всі необхідні процедури щодо створення двох служб, однак такі трансформації мають бути непомітними для бізнесу.

«На сьогодні головне створити Митну службу з новими підходами, службу, яка буде максимально електронізована і максимально залучена в систему європейської митної безпеки», – наголосила Оксана Маркарова.

У свою чергу Голова Держмитслужби Максим Нефьодов відзначив готовність до нових перетворень в митниці.

«Я хочу побудувати таку митницю, якою б пишалися і платники податків, і самі митники, митницю з новим рівнем професійності, відповідальності. Будемо продовжувати розвивати всі процеси, які вже зроблені, розвивати інфраструктуру митниці, підвищувати вимоги до людей як професійні, так і етичні», – підкреслив Максим Нефьодов.

Новий очільник ДМС наголосив, що від колективу нової служби очікує підтримки та готовності до змін.

Завершувати реформу буде новопризначений очільник ДФС Денис Гутенко. Саме йому та керівникам нових двох служб у співпраці необхідно буде ефективно завершити переведення працівників та розпочати роботу нових відомств.

«Впевнений, що серед працівників ДФС є багато фахових спеціалістів податкової та митної справи з величезним досвідом. Цей досвід та знання дозволять нам виконати завдання щодо реорганізації фіскальної служби, при цьому забезпечити виконання планових показників по надходженню до державного бюджету, якісне надання  сервісних послуг платникам», – зазначив Денис Гутенко.

Він також підкреслив, що керівники трьох служб працюють як єдина команда, що дозволить виконати всі поставлені завдання.

Про готовність до активної співпраці з призначеними керівниками заявив і Голова ДПС Сергій Верланов.

«З призначенням нових очільників ми маємо змогу сконцентруватися точково на реформах своїх відомств. У ДПС наразі триває процес створення територіальних органів, реєстрація юридичних осіб. Найближчим часом будемо переводити співробітників регіональних підрозділів та повноцінно розпочнемо свою роботу», - розповів Сергій Верланов.

За його словами, вже напрацьовані ініціативи щодо антикорупційних заходів, які  впроваджуватимуться не лише власними силами, але й із залученням інших державних структур, які були створені в Україні як антикорупційна інфраструктура. Також залучатиметься передовий досвід міжнародних партнерів, здійснюватиметься ефективна координація донорської допомоги та реалізація спільних проектів.

Аудиторами ДФС донараховано порушникам законодавства 20,3 млрд гривень

У січні – червні 2019 року підрозділами аудиту було проведено 2,4 тис. планових перевірок платників податків, 6,5 тис.  позапланових перевірок та 1,7 тис. зустрічних звірок.

Зокрема, проведено 112 перевірок фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 455,5 млн гривень.

За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 300,1  млн грн, а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб  на загальну суму  204,9 млн гривень.

На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 29 документальних перевірок, донараховано грошових зобов’язань на суму 111,0 млн грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 411 документальних перевірок та донараховано 313,6 млн гривень.

Проведено 456 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 489,1 млн грн грошових зобов’язань. 

У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 20,3 млрд грн, з яких узгоджено 6,6 млрд грн (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 767,3 млн грн, ПДВ – 1 895,3 млн гривень).

Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 5 351 млн грн: забезпечено надходжень грошовими коштами на 1 789 млн грн, зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на  16 736 млн грн, що упередило несплату податку у майбутньому на 3 013 млн грн, зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 549 млн гривень.

У І півріччі 2019 року до бюджету надійшло 131,4 млрд грн ЄСВ

У січні – червні 2019 року Державною фіскальною службою України забезпечено надходження 131,4 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – червень минулого року на 21,9%, або на 23,6 млрд гривень.

У червні 2019 року було забезпечено 24,8 млрд грн ЄСВ, що на 17,2%, або на 3,6 млрд грн більше червня 2018 року.

Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів

В прес-центрі Інформаційного агентства «МОСТ-ДНЕПР» відбулася прес-конференція на тему: «Контроль за оборотом і оподаткуванням підакцизних товарів» за участі начальника відділу управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрія Первого.

Він повідомив, що з 1 липня введено ліцензування на продаж, збереження і виробництво палива. Ліцензії видаються терміном на п'ять років, а оплата за них здійснюється щорічно. Річна плата за ліцензію на право виробництва і на право зберігання палива складає 780 гривень.

«Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі паливом необхідно звернутися до Головного управління ДФС. З собою потрібно мати заяву, документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, акт введення об'єкта в експлуатацію, дозвіл на початок виконання робіт.

За невиконання вимог з ліцензування таких об'єктів в законодавстві України передбачено ряд штрафних санкцій. Серед них:

- виробництво пального без ліцензії - 1 млн гривень;

- оптова торгівля пальним без ліцензії - 500 тис гривень;

- роздрібна торгівля пальним без ліцензії - 250 тис гривень», - сказав Андрій Первой.

Також зазначено, що з початку року управлінням контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено 121 перевірку, в ході яких виявлено 146 порушень законодавства. За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано майже 1, 9 млн грн штрафних санкцій.

«Працівниками Державної фіскальної служби зафіксовано 43 факти торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії, 25 фактів торгівлі тютюновими виробами без ліцензії, 55 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних цін, 17 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимально встановлених і 1 факт торгівлі тютюновими виробами поштучно. За результатами перевірки встановлено 9 фактів торгівлі без наявності відповідних ліцензій та 84 факти продажу підакцизної продукцією неповнолітнім», - додав Андрій Первой.

Сеанс телефонного зв’язку Владислава Воінова на тему: «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки»

Питання 1. Добрий день. Я мешканка м. Дніпро, пенсіонер за віком та маю квартиру. Чи передбачено для мене пільги?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п. 1.2 рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 пільги для фізичних осіб надаються відповідно до   п.п. 266.4.1 п. 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно п.п. 266.4.1 п. 266.4 статті 266 ПКУ, пільги із сплати податку у вигляді неоподаткованої площі надаються фізичним особам лише:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) – на 180 кв. метрів.

Питання 2. Вітаю. В мене таке питання. Я отримав податкове повідомлення - рішення 15.07.2019. Чи можу я сплатити податок на нерухомість після 1 вересня цього року?

Відповідь. Добрий день. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення – рішення.

Тож, якщо ви отримали повідомлення-рішення 15 липня 2019 року, податок необхідно сплатити не пізніше 12 вересня 2019 року.

Питання 3. Добрий день. Будьте ласкаві, скажіть, за які об’єкти нерухомого майна потрібно сплачувати 25 тис. гривень?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 266.7.1 п. 266.7 статті 266 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку). Тобто, фактично, такі об’єкти оподатковуватимуться відсотковою (до 3 %) та фіксованою (25 тис. грн) ставками.

Питання 4. Добрий день. Я займаюсь вирощуванням пшениці та ячменю, маю у власності ангари для зберігання власної продукції. Чи повинен я сплачувати податок на нерухомість за ангар, якщо частково здаю його в оренду?

Відповідь. Добрий день. З 1 січня 2019 року не є об'єктом оподаткування податком на нерухомість будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб) при дотриманні наступних умов:

- такі будівлі та споруди віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000,

- такі будівлі та споруди не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Проте, оскільки зміни до ПКУ в частині нарахування податку на нерухоме майно за надання майна в оренду набирають чинності з 01.01.2019, податкові зобов’язання у вас виникнуть за податковий (звітний) 2019 рік з 1 січня 2020 року.

Зазначена норма передбачена п.п. 266.2.2 ст. 266 ПКУ.

Питання 5. Вітаю. В мене таке питання. Дві сестри володіють в рівних частках будинком, загальною площею 310 квадратних метрів. Хто з них та за яку саме площу повинен сплатити податок на нерухоме майно?

Відповідь. Добрий день. Відповідно до п.п. 266.1.2 п. 266.1 статті 266 ПКУ якщо об’єкт житлової або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Для кожного, якщо власники володіють лише одним будинком, та не використовують його з метою одержання доходів, розрахунок буде однаковий:

310/2 = 155 кв. м. у власності кожного.

155 кв. м. – 120 кв. м. (пільга) = 35 кв. метрів.

Таким чином, кожен має сплатити податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за площу 35 кв. метрів.

Питання 6. Яким чином буде нараховуватись податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на об’єкти житлової нерухомості, а саме квартири, якщо я на початку року був власником, а потім продав її?

Відповідь. Відповідно до п. 266.8 статті 266 ПКУ у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

У даному випадку податок для вас як для попереднього власника нараховується за період з 1 січня податкового(звітного) року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на об’єкт оподаткування.

Також звертаю увагу, що впорядкувати інформацію про платника та об’єкт оподаткування податком на нерухомість, усунути розбіжності між даними ДФС і платника, визначити правильність і повноту нарахування податку, врахувати пільги (за їх наявності) можна за допомогою звірки даних з ДФС.

Так, платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (п.п. 266.7.3 ПКУ) щодо:

- об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

- розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

- права на користування пільгою із сплати податку;

- розміру ставки податку;

 - нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації ) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Питання 7. В мене є ще питання. Я – підприємець та маю у власності приміщення. Чи маю я сплачувати податок на нерухоме майно у разі використання його в господарській діяльності?

Відповідь. Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. За визначенням промислове підприємство – це підприємство, що виробляє промислову продукцію у визначених обсягах згідно з заданою технологією. Тому, зазначена норма стосується промислових підприємств юридичних осіб. Фізичні особи, що мають у власності нежитлові приміщення, які використовуються ними для виготовлення продукції, сплачують податок на загальних підставах.

Питання 8. Добрий день. А яка ставка податку на нерухоме майно для житлової нерухомості у м. Дніпро?

Відповідь. Вітаю. Відповідно до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 ставка податку на нерухоме майно для житлової нерухомості становить 1,5 % від мінімальної заробітної плати на початок минулого року.

Тобто сплачувати податок за 1 квадратний метр житлової нерухомості у  м. Дніпро за 2018 рік необхідно (0,015 х 3 723) = 55,85 гривень.

З початку року сервісом ДФС «Пульс» скористалися 269 платників Дніпропетровщини

Протягом першої половини 2019 року на антикорупційний сервіс Державної фіскальної служби України «Пульс» звернулися 269 заявників Дніпропетровської області.

За допомогою сервісу «Пульс» заявники звертались з питань: щодо роботи органів ДФС (133 звернення). З приводу звітності та реєстрації накладних зателефонував 91 платник. Ще 45 карток за тематикою відносяться до інших категорій.

У січні - червні поточного року звернення, кваліфіковані за тематикою як «скарга на корупційні дії працівників органів фіскальної служби», безпосередньо на розгляд до ГУ ДФС у Дніпропетровській області не надходили.

Усі звернення оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадаємо, номер телефону сервісу ДФС України «Пульс» 0800-501-007 (напрямок «4»). Лінія працює цілодобово.

Інтернет-конференція начальника управління комунікацій ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

Днями відбулася Інтернет-конференція начальника управління комунікацій Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової на тему «Адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Питання 1. Добрий день! У мене запитання: чи звільняються від сплати єдиного внеску за себе ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами)?

Відповідь. Добрий день!

Відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Єдиний внесок нараховується:

► для ФОП (крім ФОП – платників єдиного податку) та осіб які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

► для ФОП – платників єдиного податку – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464 мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 для зазначеної категорії платників встановлена обов’язкова ставка єдиного внеску, що дорівнює 22 відсотки бази нарахування.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 2464 право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058) із змінами  та доповненнями, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та одночасно є найманими працівниками (застрахованими особами), не звільняються від сплати єдиного внеску за себе. Виключенням є тільки ФОП за умови, що вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Питання 2Добрий день! Скажіть, який термін сплати єдиного внеску підприємствами, установами та організаціями, іншими юридичними особами, які використовують працю найманих працівників?

Відповідь. Добрий день!

Відповідно до абз. другого п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці – підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою нарахування єдиного внеску для зазначеної категорії платників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці» та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно абз. першого частини 8 ст. 9 Закону № 2464 платники, зазначені, зокрема, у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Тобто, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані сплачувати нараховані за відповідний календарний місяць суми єдиного внеску не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, платники, одночасно з видачею зазначених сум, зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі) (абзац другий частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Питання 3. Вітаю!

Будь ласка, я – ФОП – «загальносистемник» і не отримав доходу у другому кварталі 2019 року, чи необхідно мені сплачувати єдиний внесок за цей період?

 Відповідь. Доброго дня.

Відповідно до положень частини 1 ст. 4 Закон України від 08 липня  2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі –  Закон № 2464) платниками єдиного внеску є, зокрема фізичні особи –  підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

ФОП зобов’язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та у визначені законодавством терміни подавати звітність з єдиного внеску виключно за себе.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується  для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 – ФОП (крім ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування), – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

Отже, ФОП, які обліковуються на загальній системі оподаткування, навіть у разі не отримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року, зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску і сплатити суму єдиного внеску у строки, визначені Законом № 2464.

Слід зазначити, що згідно із п. 6 частини 1 ст. 1 та частини четвертої ст. 25 Закону № 2464, сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки є недоїмкою.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (частина 3 ст. 25 Закону № 2464).

Питання 4. Хочу запитати, на яку суму заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, нараховується єдиний внесок, якщо її розмір не перевищує розміру мінімальної заробітної плати?

Відповідь. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від  08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці нараховують єдиний внесок на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами та доповненнями.

Частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Умовою застосування зазначеної норми є перебування найманого працівника у трудових відносинах повний календарний місяць або відпрацювання всіх робочих днів звітного місяця, які передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності згідно із законодавством.

Разом з тим вимоги щодо нарахування єдиного внеску на заробітну плату (дохід), що не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, не застосовуються до заробітної плати (доходу) особи з інвалідністю, яка працює на підприємстві, в установі і організації, у фізичних осіб, де застосовується ставка 8,41 відсотка.

Згідно з частиною тринадцятою ст. 8 Закону № 2464, зокрема, для ФОП, у тому числі ФОП – платників єдиного внеску, та в яких працюють особи з інвалідністю, єдиний внесок встановлюється у розмірі 8,41 відс. визначеної п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Враховуючи зазначене, якщо розмір заробітної плати працівника – особи з інвалідністю, який працює у ФОП, де застосовується ставка 8,41 відс., не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, то нарахування єдиного внеску здійснюється роботодавцем на суму фактично нарахованої заробітної плати такому працівнику.

Питання 5 Добрий день! Яким чином розраховується єдиний внесок на премію в розмірі менше мінімальної заробітної плати, нараховану найманому працівнику в наступному після звільнення місяці?

Відповідь. Добрий день!

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) роботодавці нараховують єдиний внесок (далі – єдиний внесок) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною другою ст. 7 Закону № 2464 нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу) за виконану роботу (надані послуги) поширюється на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5).

Так, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій, зокрема, за підсумками роботи минулого місяця, кварталу, півріччя вважаються виплатами за відпрацьований час та відносяться до фонду додаткової заробітної плати (п. 2.2 розділу 2 Інструкції № 5).

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Обов’язок нарахування єдиного внеску з мінімальної заробітної плати поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (премію) в розмірі меншому мінімальної заробітної плати.

Пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами, визначено, що якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми донарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати місяця, у якому були здійснені такі донарахування.

Якщо після включення суми премії, нарахованої звільненому працівнику, до відповідних періодів її нарахування загальний дохід за місяць (сума нарахованої заробітної плати за відпрацьований час та сума премії) становить менше мінімального розміру, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску.

Запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджено ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

З урахуванням зазначених змін, відповідно до ст. 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюються суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень.

Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

► документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

► акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

► дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право зберігання пального.

У разі, якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта.

Водночас, тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року (ст. 18 Закону № 481).

Лікарняний або відпустка не звільняє ФОП – платника єдиного податку, який не є роботодавцем, від сплати єдиного внеску

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів.

Норми визначені п. 295.5 ст. 295, п.п. 298.3.2 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Щоб скористатись правом на відпустку, вищезазначеним платникам необхідно подати до територіального органу ДФС заяву у довільній формі з інформацією про період запланованої відпустки чи терміни втрати працездатності.

Слід зазначити, що фізичних осіб підприємців (далі – ФОП), які є платниками єдиного податку другої і третьої груп і використовують працю найманих працівників, на період відпустки не звільнено від сплати єдиного податку.

Крім того, звільнення ФОП – платників єдиного податку першої і другої груп (якщо вони не є пенсіонерами або особами з інвалідністю), які не використовують працю найманих осіб, від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) законодавством не передбачено.

Отже, єдиний внесок за себе такі ФОП – платники єдиного податку сплачують за всі місяці, у яких він застосовував спрощену систему оподаткування, у тому числі і за місяць відпочинку або перебування на лікарняному.

До уваги рієлтерів!

Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За порушення порядку та/або строків подання зазначеної інформації рієлтер несе відповідальність, передбачену законом за порушення порядку та/або строків подання податкової звітності.

Норми встановлені п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України.

ДФС підписано Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників

ДФС України спільно з іншими державними органами 18 липня 2019 року підписано Меморандум про співпрацю у розбудові механізму перевірки інформації про бенефіціарних власників.

Меморандумом передбачено впровадження Концепції механізму проведення перевірки достовірності інформації про кінцевих бенефіціарних власників з метою протидії корупції, відмиванню коштів, шахрайству, ухиленню від сплати податків та іншим злочинам, які пов’язані з фіктивною діяльністю компаній.

ДФС була членом міжвідомчої робочої групи, до складу якої також входили представники Державної служби фінансового моніторингу, Національного банку України, Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України. За підтримки Консультаційного фонду підтримки асоціації Україна-ЄС членами робочої групи протягом 2018 року розроблено проект концепції перевірки кінцевих бенефіціарних власників.

Підписаний Меморандум є «дорожньою картою», в якій визначені кроки, терміни та відповідальні особи за реалізацію концепції.

Так, ДФС спільно з іншими учасниками меморандуму братиме участь у розробці та організації бізнес-процесів перевірки відомостей про бенефіціарних власників (опис бізнес-процесів, визначення кінцевих бенефіціарів, опис взаємодії інформаційних систем, структур та форматів даних) із врахуванням стандартування даних BODS (Beneficial Ownership Data Standart) тощо.

Впровадження концепції сприятиме створенню прозорої бенефіціарної власності в Україні, надання прав ДФС для здійснення аналізу, перевірки інформації, що надавалась до Державного єдиного реєстру, з метою встановлення ознак правопорушень. Крім того, ДФС отримає повноваження притягнення до відповідальності у випадках ненадання або надання неправдивої інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника.

Проект Концепції був розроблений відповідно до Плану заходів на 2017-2019 роки з реалізації Стратегії розвитку системи запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення на період до 2020 року, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 601-р, та Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL, схвалений Рішенням 5-го засідання Ради з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 12 квітня 2018 року та підтримано дорученням Кабінету Міністрів України від 29.05.2018 № 16465/1/1-18.

У квітні 2019 року в рамках Програми «Лабораторія проектів для імплементації Угоди про асоціацію Україна-ЄС» розроблений проект Концепції був презентований та отримав нагороду як найкращий інноваційний проект.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/386187.html

Обов’язкове укладення трудових договорів з найманими працівниками передбачено законодавством про працю

Нагадуємо роботодавцям, що порядок оформлення трудових відносин з найманими працівниками однаковий для всіх, незалежно від того, чи є вони юридичними особами, чи фізичними особами-підприємцями.

Кодексом законів про працю України від 10 грудня 1971 року № № 322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпПУ) регулюються трудові відносини всіх працівників, визначаються засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до праці, гарантуються кожному права на працю з оплатою не менше мінімального розміру, встановленого державою.

Так, ст 21 КЗпПУ визначає, що трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Порядок укладення трудового договору регулюється ст. 24 КЗпПУ, якою зокрема, визначається, що трудовий договір укладається в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, – документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи.

Трудовий договір вважається укладеним лише після підписання його роботодавцем і працівником та оформлення наказу чи розпорядження про прийняття працівника на роботу.

Статтею 24 КЗпПУ передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищевикладене, юридичні особи і ФОП до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором потрібно подати повідомлення до контролюючих органів за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» в один із таких способів :

► засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

► на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

► на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Особливості заповнення платіжного доручення у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у СЕА ПДВ

Нормами п. 200¹.2 ст. 200¹ Податкового кодексу України встановлено, що платникам ПДВ автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з п. 4 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 569) рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі – електронний рахунок) – рахунок, відкритий платнику ПДВ в Державній казначейській службі України (далі – Казначейство), на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми ПДВ, на яку платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов’язань з ПДВ.

Електронний рахунок відкривається платнику ПДВ Казначейством автоматично на безоплатній основі.

Пунктом 6 Порядку № 569 передбачено, що Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПКУ надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника ПДВ про реквізити його електронного рахунка.

При заповненні реквізитів отримувача у платіжних дорученнях у разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА ПДВ):

у полі «Отримувач» необхідно заповнювати назву платника;

у полі «Код» необхідно заповнювати податковий номер платника податку, за яким ведеться облік у контролюючих органах;

- у полі «Банк отримувача» необхідно заповнювати «Казначейство України (ел. адм. подат.)»;

- у полі «Код банку» необхідно заповнювати «899998»;

- у полі «№ рахунка» необхідно заповнювати номер рахунка, вказаний в електронному повідомленні або отриманий в Центрі обслуговування платників за основним місцем обліку.

Поле «Призначення платежу» такого платіжного доручення необхідно заповнювати згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, викладених у додатку 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 із змінами (далі – Постанова № 22).

Відповідно до п. 3.7 Постанови № 22 реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

У разі перерахування коштів з власного поточного рахунка на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість у полі № 4 друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Наприклад: «перераховано з власного поточного рахунка на електронний рахунок».

У розрахункових документах на сплату (стягнення) платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 із змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2015 за № 974/27419.

Облік з 23.07.2019 в СЕАРП та СЕ пального, ввезеного на митну територію України

ДФС України надано роз’яснення щодо нової системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (далі – СЕАРП та СЕ), а саме з питань обліку в СЕАРП та СЕ пального, що ввозиться на митну територію України.

Так, обсяги ввезеного на митну територію України пального обліковуються в СЕАРП та СЕ та зараховуються автоматично на підставі оформлених митних декларацій у розрізі платників податку та умов оподаткування пального за кожним кодом товарної під категорії згідно з УКТЗЕД.

Податковий кодекс України (далі – ПКУ) відносить до пального всі підакцизні товари, визначені у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

У зв’язку з цим з метою обліку та зарахування ввезеного пального за даними митних декларацій в розрізі умов оподаткування до СЕАРП та СЕ, з 23.07.2019 при декларуванні за митними деклараціями типів «ІМХХYY» (де «ХХ» - код відповідного митного режиму «40» або «41», а «YY» один із кодів «АА», «ДР», «ТЕ», «ТК», «ТФ», «ТН», «ДТ») товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 ПКУ (крім не підакцизних товарів за кодами згідно з УК ТЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, що згідно з описом можуть належати як до підакцизних, так і до не підакцизних), у графі митних декларацій додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, необхідно зазначати код виду умови оподаткування пального акцизним податком згідно із ПКУ, а саме:

«01» – сплата акцизного податку в загальному порядку за ставками згідно з п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

«02» – звільнення від оподаткування акцизним податком згідно зі ст. 213 ПКУ;

«03» – оформлення векселя та часткова сплата акцизного податку на умовах, встановлених п. 229.8 ст. 229 ПКУ, при ввезенні на митну територію України бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710123100, 2710127000 та 2710192100;

«04» – оподаткування на умовах, встановлених пунктами 229.2 – 229.7 ст. 229 ПКУ пального, ввезеного на митну територію України як сировина для виробництва непідакцизної продукції.

На паперовому примірнику митної декларації зазначені вище відомості відображатимуться в графі «В» митної декларації у квадратних дужках.

Затверджено новий Регламент Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС

З 22.07.2019 на офіційному інформаційному ресурсі acskidd.gov.ua (далі – Сайт) Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі – Надавач) опубліковано Регламент Надавача, який набирає чинності через 10 днів з дня опублікування.

Також наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 18.07.2019 № 74 «Про затвердження форм реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг» затверджено Договір про надання електронних довірчих послуг та нові форми реєстраційних документів:

● Реєстраційна картка для фізичної особи;

● Реєстраційна картка для юридичної особи;

● Додаток до Реєстраційної картки;

● Заява про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа;

● Додаток до заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Нові форми реєстраційних документів для отримання електронних довірчих послуг необхідно використовувати з 22 липня 2019 року.

Форми реєстраційних документів попереднього зразка будуть прийматися відокремленими пунктами реєстрації користувачів Надавача до 31 липня 2019 року включно.

Переглянути та завантажити актуальні форми реєстраційних документів можливо у розділі «Отримання електронних довірчих послуг» на Сайті.

Додатково повідомляємо, що починаючи 01.08.2019 клієнти Надавача зможуть отримати електронні довірчі послуги від Надавача виключно на захищені носії ключової інформації.

Ключі згенеровані на незахищені носії ключової інформації діятимуть до закінчення строку дії кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

Перейти самостійно з незахищеного носія ключової інформації на захищений носій ключової інформації можливо за допомогою електронного сервісу повторного (дистанційного) формування сертифікатів за електронним запитом.

Перелік суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж захищених носіїв ключової інформації.

Інформацію розміщено на сторінці Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДФС офіційного вебпорталу ДФС України за посиланням https://acskidd.gov.ua/news#212

Строки сплати податкового зобов’язання з єдиного податку «спрощенцями» четвертої групи

Платники єдиного податку четвертої групи сплачують єдиний податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відсотків; у II кварталі – 10 відсотків; у III кварталі – 50 відсотків; у IV кварталі – 30 відсотків.

Норми встановлені п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи, зокрема, юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи перераховують в установлений строк загальну суму коштів на відповідний рахунок місцевого бюджету за місцем розташування земельної ділянки (п.п. 295.9.8 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платники Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області підтримали армію,

сплативши майже 70 млн. грн. військового збору

Впродовж шести місяців 2019 року платники податків Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, на підвищення обороноздатності країни перерахували до державного бюджету 69 млн. 958,1 тис. грн. військового збору. Порівняно з аналогічним минулорічним періодом надходження цього платежу зросли на 9 млн. 115,4 тис. гривень.

Лише у червні цього року мешканці області сплатили 13 млн. 7,3 тис. грн. військового збору. Відтак надходження на зміцнення обороноздатності армії лише у червні 2019 року зросли на 1,93 млн. грн. порівняно з червнем 2018 року.

Вважаємо за доречне наголосити, що військовий збір справляється із доходів, які відповідно до податкового законодавства оподатковуються податком на доходи фізичних осіб. Зокрема, до них належать заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, винагороди, орендна плата, виплата дивідендів, купівля-продаж рухомого і нерухомого майна тощо.

Платниками військового збору є фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як в Україні, так і за її межами, фізичні особи-нерезиденти, які отримують доходи в Україні, а також податкові агенти. Нарахований дохід оподатковується за ставкою податку 1,5 відсотка. Сума збору зараховується до державного бюджету.

Місцеві скарбниці отримали понад 216 млн. грн. єдиного податку від платників

Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Упродовж першого півріччя 2019 року суб’єкти господарювання Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, сплатили до місцевих бюджетів 216 млн. 203,5 тис. грн. єдиного податку. Порівняно з січнем-червнем 2018 року надходження цього платежу зросли на 39 млн. 504,5 тис. гривень.

Нагадаємо, що спрощена система оподаткування – це особливий механізм справляння податків і зборів, що замінює сплату окремих податків і зборів на сплату єдиного податку з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Спрощена система оподаткування регулюється гл. 1 р. XIV Податкового кодексу.

Завідувач сектору                     

організаційного забезпечення                                                                                                                  Ольга ДОНЄВА

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні544
mod_vvisit_counterВчора1413
mod_vvisit_counterНа цьому тижні544
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8481
mod_vvisit_counterВ цьому місяці26136
mod_vvisit_counterВ минулому місяці32636
mod_vvisit_counterВзагалі744518

Online (20 minutes ago): 17
Your IP: 3.234.245.121
,
Now is: 2020-02-24 09:24

Пошук