Правобережне управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області інформує:

Затверджено зміни до форм декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку

09.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745) (далі – Наказ № 189), яким затверджено зміни до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841).

Зміни внесено відповідно до ст. 46 глави 2 розділу II, п. 223.2 ст. 223      розділу VI Податкового кодексу України, законів України від 08 листопада 2018 року № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Так, зокрема, викладено у новій редакції додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації пального згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу» та додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» до декларації акцизного податку.

Крім того, затверджено низку нових додатків, а саме:

► додаток 12 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI Кодексу»;

► додаток 13 «Розрахунок суми акцизного податку з транспортних засобів, що оподатковуються згідно із підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу»;

► додаток 11 «Розрахунок суми акцизного податку, що підлягає відніманню, з пального, під час виробництва якого як сировину використано інші оподатковувані підакцизні товари, згідно із пунктом 217.6 статті 217 розділу VI Кодексу»;

► додаток 12 «Довідка № __________ про цільове використання спирту етилового (біоетанолу) його виробником як сировини для виробництва продукції, визначеної у підпункті 229.1.16 пункту 229.1 статті 229 розділу VI Кодексу»;

► додаток 13 «Інформація про повітряні судна, які були заправлені, та про обсяги бензинів авіаційних або палива для реактивних двигунів, використані для заправлення таких суден, яка надається згідно із підпунктом 229.8.10 пункту 229.8 статті 229 розділу VI Кодексу».

Також змін зазнали інші додатки, сама форма декларації акцизного податку та Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку.

Наказ № 189 опубліковано 09.08.2019 у інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» № 60.

Заяву про приєднання до договору про визнання електронних документів можливо сформувати в Електронному кабінеті

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням надійного засобу електронного цифрового підпису (далі – електронний підпис), керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Згідно з абзацом п’ятим п. 2 розділу І Порядку № 557 Договір укладається шляхом приєднання платника до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів (далі – Заява про приєднання до Договору).

Заява про приєднання до Договору може бути направлена через приватну частину інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет).

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДФС.

Платники, які не мають укладених з органами ДФС Договорів, та платники, у яких закінчився термін чинності сертифікату ключа керівника, у зв’язку з чим автоматично припинив діяти укладений раніше Договір, для подання звітності в електронному вигляді чи з допомогою Електронного кабінету чи будь-якого іншого програмного забезпечення, повинні підписати та надіслати Заяву про приєднання до Договору (форма J1392001 для юридичних осіб, та форма F1392001 для фізичних осіб у розділі «Введення звітності», група звітів «J(F)13 Заяви»).

Процедуру створення, заповнення, підпису та надсилання Заяви про приєднання до Договору детально наведено у розділі «Введення звітності» меню «Допомога» Електронного кабінету.

Зокрема, в панелі інструментів режиму «Введення звітності» додаємо документ кнопкою «+ Створити».

Верхня панель навігації у вікні «Введення звітності» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік звітів за типами:

«Всі звіти»;

«J(F)01 Прибуток»;

«J(F)02 ПДВ та Акцизний збір»;

«J(F)03 Місцеві платежі»;

«J(F)05 Інші платежі»;

«J(F)06 Ресурсні платежі»;

«J(F)07 Валютні платежі»;

«J(F)08 Рентні платежі»;

«J(F)11 Регіональні звіти»;

«J(F)13 Запити та довідки»;

«J(F)30 Єдиний внесок на загальнообов’язкове соціальне страхування»;

«S01 Фінансова звітність»;

«S02 Фінансова звітність (довідки)»;

«S03 Фінансова звітність (запити)».

Зі списку документів за типом «J(F)13 Запити та довідки» обираємо необхідний (F1392001 або J1392001) подвійним натисканням лівої клавіші миші.

В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обираємо відповідний територіальний орган ДФС (за замовчуванням встановлено орган ДФС за місцем основної реєстрації) та натискаємо кнопку «Створити».

Слід зазначити, що більшість полів форми заповнюється системою автоматично. Підсвічені червоним кольором поля є результатом перевірки правильності заповнення документа за допомогою кнопки «Перевірити».

У разі коректного заповнення Заяви про приєднання до Договору зберігаємо її з допомогою кнопки «Зберегти» та переходимо до її підписання.

Перед накладанням підписів на Заяву про приєднання до Договору зверніть увагу на її статус в полі «Статус»:

● документ перевірено, помилок нема;

● документ містить некритичні помилки, підпис дозволено;

● документ містить критичні помилки, підпис не дозволено;

Далі натискаємо кнопку «Підписати», у вікні підпису обираємо ключ і вказуємо пароль ключа відповідної посадової особи, зчитуємо ключ кнопкою «Зчитати» та підписуємо Заяву про приєднання до Договору кнопкою «Підписати».

Система автоматично надає підказку щодо ключа, який треба використати на кожному з кроків підписання Заяви про приєднання до Договору. Накладання електронного підпису, зокрема, директора та печатки підприємства може виконуватись послідовно в різні моменти часу з різних робочих місць.

Підписану Заяву про приєднання до Договору необхідно надіслати за допомогою кнопки «Відправити». Контролювати накладання електронного підпису та відправку Заяви про приєднання до Договору можливо за допомогою відповідних статусів в полі «Статус».

Виїзд фізособи за кордон на постійне місце проживання: подання декларації про майновий стан і доходи обов’язкове

Платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, зобов’язані подати до фіскального органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду.

Контролюючий орган протягом 30 календарних днів після надходження Декларації зобов’язаний перевірити визначене податкове зобов’язання, сплату належної суми ПДФО і видати довідку про таку сплату та про відсутність податкових зобов’язань з ПДФО, що подається до органів митного контролю під час перетину митного кордону і є підставою для проведення митних процедур.

Норми встановлені п. 179.3 ст. 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Форма Декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами.

Порядок оформленні і видачі довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Порядок № 568) та форма Довідки про подану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або про відсутність податкових зобов’язань) (далі – Довідка) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 568.

Відповідно до Порядку № 568 Довідка видається безоплатно на підставі заяви платника податків та поданої Декларації.

Заява та Декларація подаються платником податків (уповноваженим представником) до контролюючого органу за місцем податкового обліку.

Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний пункт ПКУ, яким передбачено видачу контролюючим органом Довідки, та зазначенням найменування підприємства (установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником податків.

Заяву про видачу Довідки за вибором платника ПДФО може бути подано засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Довідка видається протягом 30 календарних днів після надходження Декларації та сплати належної суми ПДФО та військового збору.

Довідка видається у паперовій та/або електронній формах. Довідку у паперовій формі отримує безпосередньо платник податків (уповноважений представник) за місцем податкового обліку. Довідка дійсна протягом 60 календарних днів з дати її видачі за наявності документа, що посвідчує особу.

Порядок видачі довідки про сплату податку на доходи фізичних осіб платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань з такого податку затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року  № 1243 із змінами (далі – Порядок № 1243) .

Відповідно до п. 2 Порядку № 1243 Декларація подається за три останні звітні податкові періоди (у разі наявності невиконаного обов’язку з подання) та за звітний період поточного року (з початку поточного року до строку, на який припадає день подання такої Декларації).

Протягом 30 календарних днів з дня отримання Декларації контролюючий орган зобов’язаний визначити податкове зобов’язання платника ПДФО та надіслати йому податкове повідомлення, а у разі відсутності податкових зобов’язань – видати Довідку платнику ПДФО. Платник ПДФО зобов’язаний у порядку, передбаченому ПКУ, сплатити визначену у податковому повідомленні суму податкового зобов’язання, включаючи пеню та штрафні санкції (у разі наявності) (п. 3 Порядку № 1243).

Довідка засвідчується підписом начальника контролюючого органу і скріплюється печаткою (п. 4 Порядку № 1243).

У разі неподання платником ПДФО Декларації та/або за наявності невиконаних зобов’язань зі сплати ПДФО, військового збору контролюючий орган надає заявнику протягом 10 календарних днів вмотивовану відповідь щодо відмови в наданні Довідки.

Відповідальність роботодавця за своєчасно не сплачений єдиний внесок

Частиною 8 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) встановлено, що страхувальники – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, яким є календарний місяць.

Гірничі підприємства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У разі, коли останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним, святковим або неробочим днем (п. 11 розділу IV «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами ).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464).

До роботодавців згідно із ст. 25 Закону № 2464 застосовуються штрафні санкції за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, а саме:

● одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів) – у розмірі 10 % таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум;

● у розмірі 20 % несплачених або несвоєчасно сплачених сум єдиного внеску.

Суми єдиного внеску, своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, встановлені Законом № 2464, є недоїмкою (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення (частина 10 ст. 25 Закону № 2464).

До уваги реалізаторів алкогольних напоїв у роздріб!

Ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями передбачено: у випадку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб’єктів господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафів у розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10 000 гривень.

Заходи щодо детінізацію відносин в аграрному секторі економіки у рамках операції «Урожай»

Продовжується проведення заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки та декларування доходів отриманих власниками земельних ділянок, площа яких складає понад 2 га у рамках операції «Урожай».

Для проведення зазначених заходів при ГУ ДФС створені робочі групи, до складу яких увійшли представники органів ГУ Держпраці у Дніпропетровській області та місцевого самоврядування.

Станом на 01 серпня 2019 року дохід від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 386 громадян – власників земельних ділянок площею понад 2 га.

Загальна сума задекларованих ними доходів від оброблення земельних ділянок площею понад 2 га, становить 84,9 млн гривень. Задекларовано податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) до сплати в розмірі 15,2 млн грн, до сплати військового збору задекларовано 1,3 млн гривень.

У рамках операції «Урожай» у травні – липні поточного року проведено  4 виїзні наради, 12 засідань робочих комісій, як результат – залучено до декларування 366 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 9,9 млн гривень Сума ПДФО до сплати складає 1,6 млн грн, військового збору 0,1 млн гривень.

Крім того, ГУ ДФС проведено роботу по залученню до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок площею понад 50 га. На теперішній час виявлено 89 фізичних осіб зазначеної категорії, з яких 40 особами подано декларації та задекларовано доходи від продажу вирощеної сільськогосподарської продукції, 38 особами земельні ділянки надаються в оренду суб’єктам господарювання (ПДФО утримано податковим агентом).

Також ГУ ДФС проведені співбесіди з 315 суб’єктами господарювання  (у т.ч. з 125 фізичними особами – підприємцями), як результат – додатково оформлено 562 найманих працівників.

Додаткові надходження з ПДФО за рахунок добровільно оформлених найманих працівників становлять 384,4 тис. гривень.

У співпраці з органами місцевого самоврядування виявлено 77 фізичних осіб, які обробляють земельні ділянки понад 2,0 га. Всі громадяни надали податкові декларації про майновий стан і доходи. Сума задекларованого ними доходу склала 414,7 тис. грн, ПДФО до сплати – 74,9 тис. гривень.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за несвоєчасне подання податкової звітності застосовано штрафні санкції на загальну суму 13,1 тис. гривень.

Робота з цього напрямку триває та знаходиться на постійному контролі ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Внесено зміни до форми декларації з туристичного збору

З 01.01.2019 змінено порядок розрахунку туристичного збору.

На виконання положень ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 186 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.07.2019 за № 795/33766) (далі – Наказ № 186) внесено зміни до форми Податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 (зареєстровано у  Міністерстві юстиції України 29.07.2015 за № 912/27357).

Так, до Декларації додано Додаток «Розрахунок № _ податкових зобов’язань з туристичного збору», в якому, зокрема, зазначається загальна кількість діб розміщення у місцях проживання (ночівлі), розмір мінімальної заробітної плати та ставка збору в залежності від типу туризму (внутрішній або в’їзний).

Слід зауважити, що, у розділі ІІ Додатку здійснюється розрахунок авансових внесків з туристичного збору, а також вказуються дата і номер рішення органу самоврядування про встановлення таких авансових внесків, що передбачено п. п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ.

Наказ № 186 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61.

До уваги платників акцизного податку та розробників програмного забезпечення!

ДФС України повідомила про можливість обміну розрахунками коригування акцизної накладної форми «П» (JF1203301) та акцизної накладної форми «С» (JF1203501) за допомогою «WEB-сервісу обміну документами та квитанціями з приймальним шлюзом» (протокол SOAP), який розміщено за адресою: http://217.76.198.151/WebSrvGate/gate.asmx.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДФС України за посиланням  http://sfs.gov.ua/anonsi/21236.html

Оновлено Звіт про контрольовані операції та порядок його складання

Міністерство фінансів України наказом від 10.06.2019. № 242 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 726/33697) (далі – Наказ № 242), затвердило Зміни до форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 № 8, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за № 187/28317 (із змінами).

Зміни внесено відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 розділу I Податкового кодексу України та п. 7 розділу I Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Так, у формі Звіту про контрольовані операції (далі – Звіт) до таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» додано новий підсумковий рядок загальної суми контрольованих операцій із контрагентом.

Крім того, внесено зміни до форми Інформації про пов’язаних осіб та до кодування ознак пов’язаності осіб.

Зміни у Порядку складання Звіту про контрольовані операції:

► у разі здійснення господарських операцій (у т. ч. внутрішньогосподарських розрахунків) між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні потрібно зазначати повну назву нерезидента;

► у графах 14 і 15 додатка до Звіту необхідно записувати дату проведення відповідної господарської операції (внутрішньогосподарських розрахунків), зокрема дату отримання фінансування поточної діяльності постійного представництва;

► у разі заповнення рядка «Код ознаки пов’язаності особи» разом із додатком потрібно надати інформацію, заповнену за встановленою формою (крім кодів 512 – 515 та 517 – 518). В інформації про пов’язаність осіб належить зазначати номер додатка, до якого її надають;

► якщо контрольовану операцію здійснюють без контракту (договору), то в графах 7 і 8 додатка до Звіту вказують реквізити документа, на підставі якого проводили контрольовану операцію;

► якщо нерезидент фінансує поточну діяльність постійного представництва в Україні в грошовій формі, у графі 16 додатка до Звіту проставляють «0». Якщо таке фінансування в грошовій формі є предметом контрольованої операції, то в графі 17 додатка до Звіту потрібно записати суму фінансування у валюті операції.

Наказ № 242 набрав чинності 09.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 09.08.2019 № 60).

Нагадуємо, що Звіт подається до 01 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Набула чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування

Згідно з інформацією, одержаною від Міністерства закордонних справ України, 09 квітня 2019 року набули чинності Угода між Урядом України та Урядом Держави Катар про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи (далі – Угода) та Протокол до неї, підписані 20 березня 2018 року та ратифіковані Верховною Радою України 28 лютого 2018 року (Закон України від 28 лютого 2019 року № 2690-VIII).

Звертаємо увагу, що відповідно до статті 29 Угоди її положення будуть застосовуватись в Україні:

● стосовно податків, утриманих у джерела щодо сум, які сплачені на/або після 01 січня 2020 року; та

● стосовно інших податків, які стягуються під час податкових років або періодів, що починаються на/або після 01 січня 2020 року.

Фізичні особи мають можливість сплатити податки та збори через Електронний кабінет

Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання ПКУ, законами з питань митної справи, в тому числі, шляхом, зокрема, перегляду в режимі реального часу інформації про платника податків, що збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників податків та адмініструванням податків, зборів, митних платежів, здійсненням податкового контролю, в тому числі дані оперативного обліку податків та зборів (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Електронного кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Норми встановлені п. 42¹.2 ст. 42¹ ПКУ.

З інформацією щодо сплати податків, зборів, платежів фізичними особами можна ознайомитись у меню «Стан розрахунків з бюджетом» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Платник податків у меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету має доступ до своїх особових рахунків із сплати податків, зборів та інших платежів. При зверненні до зазначеного меню відображається зведена інформація станом на момент звернення, що містить інформацію по кожному виду платежу, зокрема, бюджетний рахунок на поточну дату, МФО банку.

Меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету надає можливість фізичним особам після ідентифікації за допомогою платіжної системи сплатити податки, збори, платежі за допомогою платіжної карти. Для юридичних осіб можливість сплати податків, зборів та платежів через Електронний кабінет не реалізована.

Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється після проходження електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, відомості щодо якого внесені до Довірчого списку, розташованого на офіційному вебсайті Центрального засвідчувального органу (https://czo.gov.ua/trustedlist).

Коригування безпідставно складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зведеної податкової накладної, що зареєстрована в ЄРПН

Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК), складеному в порядку, встановленому для податкових накладних (далі – ПН), та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

РК складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні ПН, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Норми визначені п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Якщо платником ПДВ безпідставно складено зведену ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ та зареєстровано її в ЄРПН, то платник ПДВ на дату виявлення помилки складає РК, в якому виводяться в «0» показники такої зведеної ПН.

У РК вказується дата складання та порядковий номер такої безпідставно складеної зведеної ПН відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ.

У РК, складених до ПН, зареєстрованих в ЄРПН починаючи з 01.12.2018, код ознаки, що вказується у полі «До зведеної податкової накладної», має відповідати коду ознаки «Зведена податкова накладна», який вказано у зведеній ПН, до якої складається РК (у даному випадку код ознаки 1).

При цьому у графі 2.1 розділу Б табличної частини РК зазначається код причини 201, що відповідає причині коригування «Коригування зведеної податкової накладної, складеної відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ».

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН платником ПДВ, який склав таку зведену ПН.

До переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, внесено зміни

03.08.2019 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2019 року № 685 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 278 і від 13 березня 2019 р. № 255» (далі – Постанова № 685).

Постанова № 685 прийнята відповідно до абзацу сьомого п. 38 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Постановою № 685 внесено зміни до переліку лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються на підставі угод щодо закупівлі із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі за напрямами використання бюджетних коштів у 2018 році за програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру».

Нагадуємо, що тимчасово, до 31 грудня 2020 року, звільняються від оподаткування ПДВ:

► операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності, та операції з першого постачання таких лікарських засобів, медичних виробів на митній території України;

► операції з першого постачання виробником на митній території України лікарських засобів, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності;

► операції з постачання (передачі) лікарських засобів та медичних виробів, що були ввезені та/або поставлені на митній території України відповідно до цього пункту, у системі охорони здоров’я від центрального органу виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та/або від державних підприємств, створених за наказом цього центрального органу виконавчої влади, до кінцевого споживача (пацієнта) у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

Звільнення від оподаткування ПДВ, передбачене п. 38 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, застосовується, якщо ввезення та/або постачання здійснюється на підставі договорів із спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, перелік яких визначений Законом України «Про здійснення державних закупівель», укладених на виконання угод між центральним органом виконавчої влади України, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідною спеціалізованою організацією, що здійснює закупівлі, у межах виконання бюджетних програм із забезпечення медичних заходів державних програм та/або комплексних заходів програмного характеру у сфері охорони здоров’я.

У разі порушення цільового використання лікарських засобів та медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до цього пункту, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент ввезення (нарахована в момент постачання) таких лікарських засобів та медичних виробів, а також несе відповідальність відповідно до законодавства.

Норми встановлені п. 38 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Постанову № 685 опубліковано в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 03.08.2019 № 147.

Форма декларації про майновий стан і доходи з 07.08.2019 – у новій редакції

07.08.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 25.04.2019  № 177 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/33699) (далі – наказ № 177), яким внесено зміни до наказу Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.

Зміни внесені Наказом № 177 відповідно до законів України від 10 липня 2018 року № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», від 06 вересня 2018 року № 2530-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо запровадження механізму «єдиного вікна» та оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України» та від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів».

Наказом № 177 у новій редакції викладено форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи.

Наказ № 177 опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 06.08.2019 № 59.

Порядок функціонування Електронного кабінету оновлено

Міністерство фінансів України наказом від 20.06.2019 № 266 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 15.07.2019 за № 779/33750) (далі – Наказ № 266) затвердило Зміни до Порядку функціонування Електронного кабінету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 № 637, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.08.2017 за № 942/30810 (далі – Порядок № 637).

Зміни Наказом № 266 внесено відповідно до п. 8 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Так, зокрема, у розділі ІІ Порядку № 637 пункти 13 та 14 викладено у такій редакції:

● п. 13. Доступ до відкритої (загальнодоступної) частини Електронного кабінету мають усі користувачі без використання електронних довірчих послуг.

Доступ до приватної частини (особистого кабінету) надається користувачам після проходження електронної ідентифікації за допомогою інтегрованої системи електронної ідентифікації та відповідно до вимог Закону України «Про електронні довірчі послуги», Порядку використання електронних довірчих послуг в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях державної форми власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 749;

● п. 14. Відкрита (загальнодоступна) частина Електронного кабінету забезпечує можливість отримання користувачем інформації, яка відповідно до законодавства є відкритою та підлягає оприлюдненню.

Приватна частина (особистий кабінет) Електронного кабінету забезпечує надання платнику податків послуг, перелік яких визначено п. 42¹.2 ст. 42¹ глави 1 розділу II Податкового кодексу України. Усі подані платником податків документи, звернення, заяви, листи відображаються у приватній частині (особистому кабінеті) Електронного кабінету та завантажуються до інформаційних ресурсів ДФС.

Наказ № 266 набрав чинності 13.08.2019 (опубліковано в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.08.2019 № 61).

Здійснені контрольовані операції та інвестиції в спільні підприємства: коли збільшується фінансовий результат?

П.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено: фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Згідно з п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом «витягнутої руки», при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ.

Норми п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПКУ застосовуються за результатами податкового (звітного) року.

Підпунктом 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації.

Термін подання заяви за ф. № 1-ПДВ «спрощенцем» у разі добровільної зміни ставки єдиного податку

У разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % відповідно до п.п. «б» п.п. 4 п. 293.8  ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) реєстраційна заява за формою № 1-ПДВ, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014  № 1130 із змінами, подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Норми встановлені абзацом другим п. 183.4 ст. 183 ПКУ.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему «Супроводження судових спорів у справах загальної юрисдикції та правового забезпечення діяльності»

Питання 1. Добрий день. В мене таке питання: як часто платники податків оскаржують до суду винесені органами ДФС податкові повідомлення-рішення?

Відповідь. Добрий день. Протягом 2019 року судом порушено провадження по 522 справах за адміністративними позовами платників податків до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Питання 2. Вітаю. Хочу запитати. Скільки взагалі знаходиться справ у судах за позовами платників податків до ДФС у Дніпропетровській області?

Відповідь. Добрий день. Всього в судах різних інстанцій перебувало понад 7,4 тисяч справ різних категорій (з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років) на загальну суму 12 млрд гривень. Судовими інстанціями протягом поточного року розглянуто 668 справ на суму 3 млрд гривень. Слід зазначити, що з розглянутих судами 414 справ на загальну суму 2,4 млрд грн, підтверджено правову позицію ДФС по 394 справах на загальну суму 1,98 млрд гривень.

Питання 3. Добрий день. Скажіть, будь ласка, як здійснити припинення діяльності фізичної особи – підприємця в органі ДФС?

Відповідь. Вітаю. Статус підприємця Ви втрачаєте з моменту внесення інформації до Єдиного держреєстру. Тому перший крок – звернутися до держреєстратора із заявою (форма 12).

За законом реєстрацію платника єдиного податку ДФС анулює з дати припинення діяльності СПД на підставі даних, отриманих від держреєстратора.

Відбулася спільна нарада представників Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в області

У зв’язку з тим, що з 22 серпня 2019 року вступають в дію нові санкції за порушення митного законодавства при ввезенні транспортних засобів особистого користування в митних режимах «транзит» та «тимчасове ввезення», днями відбулась спільна нарада за участі керівництва Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

На нараді розглянуто та опрацьовано Закон України від 08 листопада  2018 року № 2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Узгоджено алгоритм взаємодії посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС з Управлінням патрульної поліції у Дніпропетровській області у зв’язку з набранням чинності змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 469, 470 та 481 Митного кодексу України.

Розроблено та затверджено План спільних дій посадових осіб Дніпропетровської митниці ДФС та Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області.

ПСП не застосовується до місячного доходу, отриманого одночасно у вигляді заробітної плати і стипендії

Податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується до нарахованого платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати).

Норми встановлені п.п. 169.2.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Підпунктом 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ наведено перелік доходів фізичних осіб, до яких ПСП не може бути застосована.

Так, до цього переліку відносяться доходи, інші ніж заробітна плата; заробітна плата, яку платник ПДФО протягом звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді стипендії, грошового чи майнового (речового) забезпечення учнів, студентів, аспірантів, ординаторів, ад’юнктів, військовослужбовців, що виплачуються з бюджету та доходу самозайнятої особи від провадження підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Отже, якщо платник ПДФО отримує протягом звітного податкового місяця заробітну плату одночасно з доходами у вигляді стипендії, то у такого платника право на застосування ПСП відсутнє.

Не є базою нарахування єдиного внеску кошти, відшкодовані працедавцем фізособі за використання її мобільного телефону для виробничих потреб

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Норми встановлені абзацом першим п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованою у міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі –Інструкція № 5), визначено перелік видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Так, згідно з п.п. 2.2.9 розділу ІІ Інструкції № 5 фонд додаткової заробітної плати включає, зокрема вартість безоплатно наданих окремим категоріям працівників послуг зв’язку та суми коштів на відшкодування їхньої оплати.

Підпунктом 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) – є додатковим благом.

Тобто, сума коштів, відшкодована працедавцем фізичній особі за використання власного мобільного телефону для виробничих потреб, у межах вартості мобільних розмов, не є додатковим благом та базою нарахування єдиного внеску за наявності відповідних документів, що підтверджують використання мобільного зв’язку виключно у виробничих цілях, зокрема це угода про надання послуг мобільного зв’язку, список працівників, які використовують власні мобільні телефони у зв’язку з виробничою необхідністю, розрахункові документи, що надаються оператором мобільного зв’язку абоненту, у яких відображаються час переговорів, номер адресата, а також вартість розмов тощо.

Протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась: особливості заповнення форми № 1ДФ

Особи, які відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку на доходи фізичних осіб (далі –ПДФО), а також суми утриманого з них ПДФО до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику ПДФО податковим агентом протягом звітного періоду.

Норми встановлені п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами (далі – Порядок № 4).

Згідно з п. 3.7 розділу III Порядку № 4 графи 6 та 7 податкового розрахунку за формою № 1ДФ заповнюються на фізичних осіб, які:

- приймались на роботу у звітному періоді (графа 6);

- були звільнені у звітному періоді за місцем роботи, на якому вони отримували дохід у вигляді заробітної плати, або звільнені до початку звітного періоду, але отримували доходи у звітному періоді (графа 7).

Для тих фізичних осіб, які не змінювали місця роботи у звітному періоді, графи 6 та 7 не заповнюються.

Навпроти напису «Працювало за трудовими договорами» у реквізитах податкового розрахунку за формою № 1ДФ проставляється кількість працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами) (п. 3.1 розділу III Порядку № 4).

При цьому, якщо наприклад, станом на 01 квітня поточного року за трудовими договорами працювало 30 осіб, а протягом звітного кварталу одна особа звільнилась, дві особи були прийняті на роботу, то фактично протягом звітного кварталу працювало 32 особи.

Отже, якщо протягом звітного періоду кількість працівників змінювалась у зв’язку із прийняттям та звільненням з місця роботи, то в графі «Працювало за трудовими договорами» податкового розрахунку за формою № 1ДФ слід зазначати максимальну кількість працівників, які фактично працювали за трудовими договорами протягом звітного кварталу.

До уваги платників акцизного податку, які реалізують пальне або спирт етиловий!

При реалізації пального або спирту етилового особа, яка реалізує пальне або спирт етиловий, зобов’язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН), така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального або спирту етилового. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального або спирту етилового, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб’єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в ЄРАН.

Норми визначені п. 231.5 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Строки реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН встановлені п. 231.6 ст. 231 ПКУ.

Відповідно до п. 3 Порядку ведення Єдиного реєстру акцизних накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 114 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 545), для реєстрації в ЄРАН акцизні накладні/розрахунки коригування надсилаються до ДФС в електронній формі відповідно до порядку подання податкових документів в електронному вигляді з дотриманням умови щодо обміну електронними документами з контролюючими органами у порядку, визначеному законодавством.

ЄРАН працює постійно (24 години щодня), крім часу, необхідного для технічного обслуговування.

Технічне обслуговування ЄРАН проводиться у часові проміжки з незначною кількістю реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування.

Інформація про запланований час технічного обслуговування ЄРАН розміщується на офіційному вебпорталі ДФС не пізніше ніж за 24 години до початку технічного обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, чинним законодавством не передбачено обмежень щодо можливості реєстрації акцизних накладних та/або розрахунків коригування у ЄРАН у вихідні та святкові дні.

Для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката відкритого ключа подається заява

Форма заяви про зміну статусу кваліфікованого сертифіката відкритого ключа (далі – Заява) для блокування, скасування або поновлення кваліфікованого сертифіката розміщена на офіційному інформаційному ресурсі Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДФС (далі – КН ЕДП ІДД ДФС) (www.acskidd.gov.ua) у розділі «Скасування, блокування, поновлення сертифікатів».

Блокування або скасування кваліфікованого сертифіката можливо здійснити у телефонному режимі. Заява в усній формі подається заявником (користувачем) до КН ЕДП ІДД ДФС засобами телефонного зв’язку за номером (044) 284-00-10, при цьому заявник повинен повідомити адміністратору реєстрації наступну інформацію:

◄ ідентифікаційні дані власника кваліфікованого сертифіката;

◄ ключову фразу голосової автентифікації.

Заява в усній формі приймається тільки у випадку позитивної автентифікації (збігу голосової фрази та ідентифікаційних даних користувача з інформацією в реєстрі сертифікатів).

Заява у письмовій формі подається до відокремленого пункту реєстрації користувачів КН ЕДП ІДД ДФС за встановленою формою та засвідчується власноручним підписом заявника (користувача).

За сім місяців громадяни Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області задекларували понад 438 млн. грн.

 «Станом на перше серпня поточного року за підсумками декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, кількість поданих декларацій про майновий стан і доходи становить 1823 на загальну суму 438,97 млн. гривень. За результатами декларування підлягає сплаті до бюджету 8,71 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та 1,4 млн. грн. військового збору. За поточний рік сума у порівнянні з минулим, яка підлягає сплаті до бюджету більше на 2 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та майже 0,2 млн. грн. військового збору», - повідомив заступник начальника Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Сергій Шевчук.

Він також розповів, що найбільше декларацій про доходи надійшло від отримання спадщини (254 на загальну суму 5,18 млн. гривень), продажу рухомого/нерухомого майна (186 на загальну суму 92,98 млн. гривень) та надання в оренду нерухомого майна (131 на загальну суму 19,24 млн. гривень). Іноземний дохід в розмірі 17,19 млн. грн. задекларували 43 мешканці Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра.

Наразі, про понадмільйонні статки повідомили 48 громадян Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра. За результатами декларування вони сплатять понад 2,55 млн. грн. ПДФО та 0,5 млн.грн. військового збору. Разом з тим, 675 мешканців Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра заявили про право на податкову знижку. За результатами поданих декларацій вони отримають понад 1,6 млн. гривень.

З початку року до бюджету надійшло понад 1 мільярд гривень ЄСВ

У січні – липні 2019 року платниками Правобережного управління ГУ  ДФС у Дніпропетровській області забезпечено надходження 1,18 млрд. грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Цей показник перевищує суму сплати єдиного внеску за січень – липень минулого року на 23 відс, або на  222,33 млн. гривень.

У липні поточного року  було забезпечено 183,17 млн. грн. ЄСВ, що на 29,6 відс, або на 41,88 млн. грн. більше липня 2018 року.

Дотримання податкового законодавства при виплаті заробітної плати та інших доходів громадянам контролюється органами ДФС з метою виконання покладених завдань із забезпечення реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску для забезпечення своєчасного здійснення пенсійних виплат і соціальних допомог.

Результати організації проведення операції «Урожай»

В інформаційном агентстві «МОСТ-Днепр» відбулася прес-конференція на тему «Результати організації проведення операції «Урожай» за участі фахівця управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Лариси Воробйової.

З травня поточного року Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області розпочато операцію «Урожай», мета якої - легалізація найманої праці в аграрному секторі економіки; недопущення виплати заробітної плати нижче встановленого законодавством мінімуму, або упередження виплати її в «конвертах»; залучення до декларування громадян, які самостійно обробляють земельні ділянки площею понад 2 га з метою отримання доходу і проведення інших заходів, спрямованих на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки.

«Робота дає свої позитивні результати. Так, під час проведених засідань з суб'єктами господарювання 315 з них (в тому числі з 125 ФОП) додатково оформили 562 найманих працівника. За рахунок оформлених найманих працівників бюджет додатково щомісяця отримує близько 400 тисяч гривень податків і зборів. Крім цього, залучено до державної реєстрації 18 суб'єктів господарювання, які в даний час є платниками спрощеної системи.

З початку травня залучені до декларування майже півтори тисячі чоловік, які самостійно обробляли земельні ділянки та отримували доходи від продажу сільськогосподарської продукції. Сума задекларованого ними доходу становить 10 млн гривень. Сума податків і зборів до сплати в бюджет складає 1,6 млн гривень. З початку року від оренди земельних ділянок (паїв) до бюджету надійшло близько 140 млн грн податків і зборів, що на 1,8 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Кількість громадян - орендодавців теж щороку зростає та складає сімдесят чотири тисячі осіб. Так, з початку року від продажу власної сільськогосподарської продукції свої доходи задекларували понад 12 тис громадян. Задекларована сума ними доходів становить 84,9 млн гривень. Сума податків і зборів до сплати в бюджет 17 млн гривень», - повідомила Лариса Воробйова.

Операція «Урожай» триватиме до повного збору врожаю, а разом з нею триває робота Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та інших органів виконавчої влади щодо залучення платників до сплати податків і зборів.

Понад 14,2 млрд грн податкових платежів отримали місцеві бюджети Дніпропетровщини з початку року

За сім місяців 2019 року до кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 14 млрд 245,4 млн грн (без урахування Дніпропетровського управління офісу ВПП ДФС), що в порівнянні з минулим роком на 3 млрд 60,4 млн грн, або на 27,4% більше. Про це повідомила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Ірина Сікіріна.

Найбільшу питому вагу в доходах місцевих бюджетів регіону займає податок на доходи фізичних осіб – майже 60%. Протягом січня – липня поточного року зібрано 8 млрд 322,2 млн грн цього податку, що перевищує минулорічні показники на 1 млрд 446,1 млн гривень.

Плата за землю з юридичних та фізичних осіб теж у переліку бюджетоутворюючих податків і зборів для місцевих бюджетів області. Зокрема, юридичні особи сплатили 2 млрд 133,6 млн грн, а фізичні особи – 193,8 млн грн цього платежу.

Внесок дніпровських «спрощенців» до місцевих скарбниць – 1 млрд 546,7 млн грн єдиного податку.

Профілактичні заходи щодо запобігання корупції

Одним з першочергових завдань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДФС) є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж фіскальної служби та на взаємовідносини з платниками податків.

Керівництвом ГУ ДФС приділяється особлива увага розгляду усіх повідомлень щодо поведінки підлеглих співробітників, несумісної із вимогами загальних правил поведінки державного службовця.

Протягом 7 місяців відділом з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДФС забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДФС, з яких відмовлено в призначенні – 3.

Відділом проведено 34 тематичні перевірки та 2 службових розслідування за приписом прокуратури.

Розглянуто 108 запитів від правоохоронних органів щодо 210 суб’єктів декларування – працівників ГУ ДФС.

Також працівниками відділу ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Відбувся кущовий семінар для платників податків у м. Кривий Ріг

У приміщенні Криворізького північного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено кущовий семінар для суб’єктів господарювання м. Кривий Ріг та Криворізького району.

Фахівцями фіскальної служби розглянуто останні податкові зміни, особливості адміністрування податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), екологічного податку, рентної плати тощо.

Крім того, під час заходу приділено увагу передбаченому діючим законодавством праву платників на отримання податкової знижки. Розглянуто приклади найбільш поширених помилок, які допускають громадяни при заповненні податкових декларацій про майновий стан і доходи, та надано перелік підтверджуючих документів, необхідних для отримання податкової знижки. Наголошено на необхідності своєчасного та у повному обсязі нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску.

Окрему увагу під час семінару приділено проведенню операції «Урожай», якою передбачено залучення до декларування та перевірки повноти нарахування і сплати податків сільськогосподарськими товаровиробниками, громадянами, які є власниками земельних ділянок площею понад 2 га і власними силами обробляють такі земельні ділянки для отримання доходу. Наголошено на обов’язковому оформленні найманих працівників, які задіяні у сільськогосподарських роботах.

Учасники семінару отримали консультації щодо застосування на практиці норм податкового законодавства.

Наприкінці заходу платникам надана друкована продукція, підготовлена фахівцями Криворізького північного управління.

Підрозділами аудиту ДФС забезпечено до бюджету понад 6 млрд. гривень

У січні-липні 2019 року підрозділами аудиту ДФС було проведено 2,8 тис. планових перевірок платників податків, 7,5 тис.  позапланових перевірок та 2,0 тис. зустрічних звірок.

Зокрема, проведено 132 перевірки фінансових установ з відокремленими підрозділами, за результатами яких донараховано 518,8 млн. гривень.

За результатами контролю за дотриманням вимог валютного законодавства донараховано пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД на загальну суму 315,3  млн. грн., а також податку на прибуток з іноземних юридичних осіб  на загальну суму  207,2 млн. гривень.

На виконання ухвал суду (у т.ч. отриманих у минулому році) проведено 32 документальні перевірки, донараховано грошових зобов’язань на суму 151,2 млн. грн. Крім того, на виконання інших доручень правоохоронних органів, які надаються під час розслідування кримінальних проваджень, проведено 485 документальних перевірок та донараховано 407,9 млн. гривень.

 Проведено 549 документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, донараховано 509,4 млн. грн. грошових зобов’язань. 

У цілому за результатами контрольно-перевірочної роботи донараховано до бюджету 22,7 млрд. грн., з яких узгоджено 6,7 млрд. грн. (у т.ч. основного платежу з податку на прибуток – 1 699,3 млн. грн., ПДВ – 1 912,3 млн. гривень).

Реальний вклад підрозділів аудиту по забезпеченню надходжень до бюджету склав 6 024 млн. грн. (забезпечено надходжень грошовими коштами на 2 040 млн. грн., зменшено від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток на  18 806 млн. грн., що упередило несплату податку у майбутньому на 3 385 млн. грн., зменшено залишки від’ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного періоду на 599 млн. гривень).

Деклараційна кампанія-2019: до бюджету надійшло 3,2 млрд грн ПДФО та 440 млн грн військового збору

Наповнення бюджету на 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб та майже 440 млн грн військового збору – таким є результат цьогорічної кампанії декларування громадянами доходів, отриманих протягом минулого року.

Станом на 01.08.2019 збільшилась порівняно з минулим роком не лише кількість поданих громадянами декларацій про майновий стан і доходи (+14 тис.) та задекларованих доходів (+27 млрд грн), а й сума узгоджених до сплати податкових зобов’язань. Так, з податку на доходи фізичних осіб – додатково понад 1 млрд грн, з військового збору приріст майже 200 млн грн. Це свідчить про активну громадянську позицію українців та високий рівень податкової свідомості.

Найбільші суми податку на доходи фізичних осіб сплачено декларантами  м. Києва (2 млрд грн), Київської (120 млн грн), Харківської (106 млн грн) та Одеської (104 млн грн) областей. Аналогічно розподілились і податкові зобов’язання з військового збору: у м. Києві це майже 278 млн грн, Київщина – 16 млн грн, Харківщина та Одещина – по 14 млн грн.   

Безумовним рекордом надходжень до бюджету є сплата мешканцем м. Києва податкових зобов’язань у сумі майже 1 мільярд гривень.

Нагадуємо, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, що зазначена в поданій декларації за 2018 рік (термін сплати - 31.07.2019), такий платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України.

Контакт-центром ДФС надано відповіді на 491,5 тис. запитань платників

Протягом січня-липня 2019 року Контакт-центром ДФС надано 491,5 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 477,8 тис. надано у телефонному режимі, 12,4 тис. – електронною поштою і факсом, 1,3 тис. – із використанням автовідповідача.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, прав та обов’язків платників податків.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 1 серпня цього  року База знань налічує 10,5 тис. актуальних уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня-липня 2019 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 925 запитань-відповідей та внесено 827 у новій редакції.

За вказаний період платникам надано 139 консультацій у письмовій формі з використанням Бази знань.

Бажаючим отримувати інформацію щодо змін у законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, здійснено 21  розсилку, якою надіслано 412,7 тис. повідомлень електронною поштою.

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДФС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою з початку 2019 року скористалося майже 1,9 млн клієнтів.

У ЗІР функціонують розділи: «Необхідно знати», «Актуальні запитання», «Останні зміни в законодавстві», «Інтерактивна мапа», «Ставки податків і зборів», «Інформація з питань митної справи». Вони дозволяють користувачам ресурсу оперативно та у зручній формі отримувати актуальну інформацію щодо змін у податковому, митному та іншому законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), ставок загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску та оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму тощо.  

Відбулась «гаряча лінія» щодо застосування єдиного податку – фізичними особами

Днями, черговий сеанс телефонного зв’язку – «гаряча лінія» відбувся з заступником начальника відділу адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Денисом Коренєвим щодо застосування єдиного податку – фізичними особами

Питання: Чи має право ФОП - платник ЄП здійснювати види діяльності, які не зазначені в його облікових даних?

 Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати, в межах підприємницької діяльності, такі види діяльності, які не зазначені в його облікових даних.

У разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку - фізичних осіб.

Питання: Чи існують обмеження щодо кількості видів діяльності, які зазначаються у реєстрі платниківЄП?

На підставі поданої фізичною особою - підприємцем заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про види господарської діяльності, за умови, що ці види діяльності дають право застосовувати спрощену систему оподаткування. При цьому Податковим кодексом України не передбачено обмежень для фізичних осіб - підприємців щодо кількості видів діяльності, які можуть бути внесені до реєстру платників єдиного податку.

Питання: За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої групи?

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень.

До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Питання: Якими видами діяльності не можуть займатись платники ЄП першої – третьої групи?

п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп: суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також, фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Питання: Які дії ФОП - платника ЄП у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника ЄП відповідної групи?

Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України ставки, встановлені п. 293.3 - 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовується з урахуванням таких особливостей:

1). платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.

Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;

3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.

Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Питання: Які дії ФОП платника ЄП у разі порушення умов перебування на спрощеній системі оподаткування?

Якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

Питання: Чи поширюється обмеження, встановлене п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ щодо надання в оренду нерухомого майна, на ФОП - платників ЄП, які надають в оренду торгівельні місця на ринку?

Норми п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України поширюються на фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку, які надають в оренду або в суборенду торгівельні місця на ринку, а також магазини на території ринку, оскільки зазначені обмеження стосуються фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які здійснюють надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна.

Підпунктом 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів, не можуть бути платниками єдиного податку.

Питання: Чи може ФОП бути платником ЄП, якщо надає нерухоме майно в оренду як ФО і такий вид діяльності не зазначено в реєстрі платників ЄП?

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.

Нормами чинного законодавства не передбачено обмежень щодо надання в оренду власного нерухомого майна фізичними особами, які зареєстровані суб’єктами господарювання.

Отже, фізичні особи – підприємці можуть надавати власне майно в оренду за умови, що здавання в оренду нерухомого майна такою фізичною особою не здійснюється в межах підприємницької діяльності платника єдиного податку.

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) здійснюється відповідно до п. 170.1 ст. 170 ПКУ.

Питання: Протягом якого строку ФОП – платник ЄП повинен сплатити податковий борг для уникнення анулювання реєстрації платником ЄП?

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ.

Погашення податкового боргу – зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Крім того, у разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до п.п. 3 п. 299.10 ст. 299 ПКУ.

У разі несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

Питання: Чи є підставою для анулювання реєстрації платника ЄП – ФОП наявність податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не СГ?

Відповідно до п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема у випадках, визначених п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 8 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПКУ у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розд. ХІV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п.п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 «Відповідальність» розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Таким чином, наявність у фізичної особи податкового боргу з податків, за якими контролюючий орган визначив податкові зобов’язання такій особі як не суб’єкту господарювання, не є підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Питання: Чи може ДФС анулювати реєстрацію фізособи-єдинника у якого є податковий борг?

Звертаємо вашу увагу, податковий борг– це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному у пп. 14.1.175 ПКУ.

Погашення податкового боргу– зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (пп. 14.1.152 ПКУ).

Згідно з пп. 8 пп. 298.2.3 ПКУплатники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

У разі наявності у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів реєстрація платником єдиного податку може бути анульована за рішенням контролюючого органу шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку відповідно до пп. 3 п. 299.10 ПКУ.

У випадку несплати боргу протягом зазначеного строку контролюючий орган анулює реєстрацію платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу.

За невчасне подання податкового розрахунку за формою № 1ДФ передбачена відповідальність

Особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ).

Неподання розрахунку №1 ДФ, або подання його з порушенням встановлених строків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року вже було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Сплачені благодійні внески включаються до податкової знижки

Відповідно до підпункту 166.3.2 пункту 166.3 статті 166 Податкового кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п.164.6 ст.164 Податкового кодексу, суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні та внесеним до Реєстру неприбуткових організацій та установ на дату передачі таких коштів та майна, у розмірі, що не перевищує 4 відсотки суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Зокрема, одним із документів, які підтверджують надання пожертви (благодійної допомоги), є договір про пожертву.

Для отримання податкової знижки, платник податків подає за місцем своєї податкової адреси річну податкову декларацію про майновий стан і доходи. Нагадаємо, граничний термін подання податкової декларації – 31 грудня 2019 (включно).

«Єдинники» зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів при порушенні умов щодо перебування на спрощеній системі оподаткування

Відповідно до п.п. 296.5.5 п. 296.5 ст. 296 Податкового кодексу України у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ, здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку першої і другої груп, платники єдиного податку в податковій декларації додатково відображають окремо доходи, отримані від здійснення таких операцій.

Згідно з п. 293.4 ст. 293 ПКУ ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у п.п. 1, 2 і 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у гл. 1 розд. XIV «Спеціальні податкові режими» ПКУ;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування;

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.

Відповідно до п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:

1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;

4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ст. 291 ПКУ, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;

5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;

7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;

9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у п.п. 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.

Слід зазначити, що платники єдиного податку першої та другої груп у разі перевищення обсягу доходу, встановленого п. 291.4 ст. 291 ПКУ для відповідної групи платників, мають право перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для інших груп, у порядку та на умовах п.п. 1- 2 п. 293.8 ст. 293 ПКУ.

Отже, якщо фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку порушують умови, визначені ПКУ щодо перебування на спрощеній системі оподаткування, то такі платники зобов’язані з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснене одне із порушень, перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ.

Окрім того, вказані фізичні особи – підприємці в податковій декларації платника єдиного податку додатково повинні відобразити окремо доходи, отримані від здійснення операцій, які не дають права на застосовування спрощеної системи оподаткування, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

Приватні підприємці за найманих працівників обов’язково мають подавати податковий розрахунок ф. №1ДФ та звіт з ЄСВ

Фізособи-роботодавці мають подавати звіт з ЄСВ щомісячно протягом 20 к.дн за звітним місяцем, а ф. №1ДФ – щокварталу протягом 40 к.дн за звітним кварталом.

Відтак, у фіскальному відомстві Буковини деталізують, до початку роботи працівника слід подати до органу ДФС за місцем обліку ФОП як платника єдиного внеску повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, встановленою постановою КМУ від 17.06.2015 р. №413.

Підприємці, які використовують працю найманих осіб, також повинні подавати Звіт із ЄСВ за формою додатка 4 до Порядку, затвердженому наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. №435. Звіт подається щомісячно протягом 20 календарних днів, що настають  за останнім  днем звітного місяця. У разі, якщо останній день строку подання Звіту припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем його подання вважається перший після нього робочий день (п. 14 р. ІІ Порядку №435).

Про суми нарахованої заробітної плати та суми утриманого податку на доходи фізичних осіб і військового збору підприємцям – роботодавцям слід звітувати шляхом подання Податкового розрахунку за формою №1ДФ, затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. №4.

Податковий розрахунок (ф. №1ДФ) подається щокварталу протягом 40 календарних днів, що настають за звітним кварталом. Якщо останній день  строку подання ф. №1ДФ припадає на вихідний (святковий) день, останнім днем вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ПКУ).

Слід знати, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір сплачуються (перераховуються) під час виплати заробітної плати. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документу на перерахування податку і збору до бюджету. Якщо  дохід (зарплата) надається у не грошовій формі чи виплачується готівкою із каси, ПДФО та військовий збір сплачуються протягом 3-х банківських днів, що настають за днем нарахування (виплати, надання) доходу (ст. 168 ПКУ).

Єдиний соціальний внесок, нарахований на заробітну плату працівників, сплачується не пізніше 20 числа наступного місяця.

Для упередження порушень чинного законодавства щодо своєчасності та повноти сплати податків та ЄСВ, недопущення втрат бюджету та виникнення податкового боргу, підприємцям слід  уважно заповнювати реквізити рахунків у розрахункових документах.

Куди надходить платіжка на сплату транспортного податку тимчасово переміщеній особі

Громадяни України, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Крім того, фізичні особи – платники податків повинні подавати контролюючим органам відомості про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою №5ДР.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем тимчасового перебування фізичної особи (місце переміщення з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції).

Нагадаємо, що згідно із п. п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) обчислення суми транспортного податку з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Податкова вимога: як платнику оскаржити

Відповідно до абзацу першого п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з вимогами п. п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 ПКУ платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Пунктом 56.1 ст. 56 ПКУ встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (п. 56.2 ст. 56 ПКУ).

Згідно з абзацом першим п. 56.3 ст. 56 ПКУ скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби – з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 ПКУ) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржують.

Коли останній день строків, зазначених у ст. 56 ПКУ, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 56.13 ст. 56 ПКУ).

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення (п. 56.5 ст. 56 ПКУ).

Статтею 19 прим. 1 ПКУ визначено перелік функцій контролюючих органів. Функцію здійснення погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів закріплено виключно за контролюючими органами обласного та центрального рівнів.

Тобто для оскарження податкових вимог, направлених органами ДФС, діє однорівнева система адміністративного оскарження.

Таким чином, при прийнятті платником податків рішення про оскарження податкової вимоги платник податків має право звернутися до ДФС із скаргою про перегляд цього рішення протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником такої вимоги.

Рішення ДФС, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (п. 56.10 ст. 56 ПКУ).

Порядок судового провадження щодо оскарження рішень контролюючого органу регулюється положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Чи можна відкликати заяву про застосування спрощеної системи оподаткування?

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої-третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації кваліфікованого електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством;

4) державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця з урахуванням вимог п. 291.5 ст. 291 ПКУ. Електронна копія заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючого органу одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року (п. п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ).

Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву (п. п. 298.2.1 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів (п. п. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПКУ).

Таким чином, норми ПКУ не передбачають можливості суб’єктом господарювання відкликати подану ним заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

Що завадить обрати другу групу єдиного податку

Відповідно до п. п. 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) однією з умов перебування фізичних осіб – підприємців на другій групі платників єдиного податку є здійснення господарської діяльності з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є фізична особа, яка підписує акт виконаних робіт, але вартість виконаних послуг для фізичної особи оплачує юридична особа, яка не є платником єдиного податку, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку.

Якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа – не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені Податковим кодексом України, для другої групи платників єдиного податку, але за таким підприємцем залишається право обрання третьої групи платника єдиного податку.

Невірно вказано код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ: як виправити в декларації з туристичного збору

Відповідно до п. п. 268.7.1 п. 268.1 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкові агенти сплачують туристичний збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації з туристичного збору (далі – Декларація) за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Податкові агенти, які сплачують збір авансовими внесками, відображають у Декларації за звітний (податковий) квартал суми нарахованих щомісячних авансових внесків.

Базовий податковий (звітний) період з туристичного збору дорівнює календарному кварталу (п. п. 268.7.3 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).

Форма Декларації, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2015 № 636 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за місця для паркування транспортних засобів та туристичного збору».

У рядку 6 розд. І «Загальні відомості» Декларації зазначається «Код органу місцевого самоврядування за Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України (далі – КОАТУУ) за місцезнаходженням податкового агента».

При поданні Декларації з невірно вказаним КОАТУУ за місцезнаходженням податкового агента виникає факт неподання або несвоєчасного подання Декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3 відс. від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5 відс. від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Враховуючи вищезазначене, у разі самостійного виявлення невірно вказаного коду органу місцевого самоврядування за КОАТУУ за місцезнаходженням податкового агента в Декларації, такий податковий агент повинен подати:

- до контролюючого органу з невірно вказаним кодом КОАТУУ – уточнюючу Декларацію, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання з туристичного збору;

- до контролюючого органу з вірним КОАТУУ – Декларацію за типом «Звітна».

 

Податкова декларація платника єдиного податку: створюємо в Електронному кабінеті

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (далі – Порядок).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.sfs.gov.ua, а також через офіційний веб-портал ДФС.

У відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

У режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №578.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДФС: «регіон», «район».

Видача спецодягу працівнику – як відобразити у формі 1-ДФ та коли оподаткувати?

До складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах.

Порядок забезпечення, перелік та граничні строки використання спеціального (у тому числі форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюються КМУ та/або галузевими нормами безоплатної видачі працівникам спеціального (форменого) одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку №4, вартість спеціального (форменого) одягу та взуття, що надається роботодавцем у тимчасове користування платнику податку, який перебуває з ним у трудових відносинах, відображається у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою доходу «136».

Якщо працівник, який припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, то вартість такого майна включається до складу місячного оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18% та військовим збором за ставкою 1,5%.

У разі, якщо працівник, що припиняє трудові відносини з працедавцем, не повертає йому спеціальний (формений) одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, граничний строк використання яких не настав, та компенсує залишкову вартість цього майна роботодавцю, то вартість такого майна не включається до складу місячного оподатковуваного доходу. Зазначена норма передбачена пп. 165.1.9 ПКУ.

Оподаткування ПДФО за договором ЦПХ

Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

При цьому при отриманні зазначених у п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 ПКУ доходів від фізичних осіб – платників єдиного податку четвертої групи, їх отримувач зобов’язаний включити суми таких доходів до річної податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний рік та самостійно сплатити з них установлені ПКУ податки та збори.

При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (абзац другий п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон № 909), яким, зокрема внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах, організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Враховуючи викладене, оскільки Законом № 909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.

Крім того, вказані доходи є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Шановні платники єдиного податку! Не допускайте формування податкового боргу

Відповідно до п.п.8 п.п.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, при наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ. Погашення податкового боргу – це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (п.п.14.1.152 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Звертаємо увагу, якщо платник податків не здійснить такий перехід самостійно, контролюючий орган має право виключити його з реєстру платників єдиного податку.

Плата за землю: іноземці, які не проживають в Україні

Нарахування фізичним особам – нерезидентам сум земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки. Податкові повідомлення-рішення про внесення земельного податку або орендної плати надсилаються платнику податків контролюючим органом до 01 липня поточного року. Суми земельного податку та орендної плати, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях, підлягають сплаті протягом 60 днів з дня їх вручення.

При цьому, фізичні особи – нерезиденти, які не проживають в Україні, повинні повідомити свою адресу постійного проживання у контролюючий орган за місцезнаходженням земельної ділянки для надіслання податкових повідомлень-рішень про внесення земельного податку або орендної плати.

Нагадаємо: відповідно до пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2011 року № 1386 зі змінами, зокрема Держгеокадастр подає щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю: про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Для отримання інформаційних послуг звертайтесь до Контакт - центру ДФС

Суб’єкти господарювання можуть отримати інформаційно-довідкові послуги в режимі оnline, зателефонувавши до Контакт-центру ДФС за номером телефону: 0 800 501 007.

Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів - за тарифами операторів мобільного зв’язку.

Інформаційно-довідкові послуги надаються з 8:00 до 20:00 (крім суботи та неділі).

Контакт-центр ДФС надає фізичним та юридичним особам інформаційно-довідкові послуги з питань оподаткування, митної справи, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, а також щодо роботи Акредитованого центру сертифікації ключів ІДД ДФС.

Крім того можливо надіслати запитання/повідомлення на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду .

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні1055
mod_vvisit_counterВчора1350
mod_vvisit_counterНа цьому тижні2405
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8300
mod_vvisit_counterВ цьому місяці24809
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1009550

Online (20 minutes ago): 23
Your IP: 3.235.101.141
,
Now is: 2020-10-20 15:47