До уваги платників єдиного внеску!

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДКС) доведені реквізити рахунків 3719 за стандартом IBAN, відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) та у розрізі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДПС (у тому числі державних податкових інспекцій у їх складі), для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в АС «Є-Казна Доходи» (код банку 899998).

Нові реквізити рахунків єдиного внеску за стандартом IBANрозміщені на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного веб-порталу Державної податкової служби у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Рахунки починають діяти з 01 жовтня 2019 року.

ГУ ДКС додатково зазначило, що рахунки 3719, відкриті за технічними символами 208, 209 та 210, залишаються заблокованими.

Крім того, ГУ ДКС звертає увагу, що рахунки 3719, відкриті на імя Головних управлінь ДФС,в кінці операційного дня 30.09.2019 будуть заблоковані та 01.10.2019 закриті. Кошти, що надійдуть на рахунки, відкриті на ім’я органів ДФС, будуть повернуті платникам.

Забезпечення податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення

У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулась пресконференція начальника відділу трансфертного ціноутворення управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області Сергія Костоглодова на тему «Забезпечення податкового контролю з питань трансфертного ціноутворення».

Він повідомив, що умовою визнання операцій контрольованими за 2018 рік (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) є одночасне виконання умов щодо обсягу річного доходу платника податків, це – 150 млн грн та обсягу господарських операцій платника податків з кожним контрагентом – нерезидентом на суму більше 10 млн гривень.

Новацією цьогорічної кампанії звітування є те, що вперше за 2018 рік контрольовані операції визначають постійні представництва нерезидентів в Україні.

«Під податковий контроль з питань трансферного ціноутворення за 2018 рік, на підставі аналізу податкової звітності, підпадають близько 140 платників податків Дніпропетровської області.

З початку поточного року підрозділом трансфертного ціноутворення у Дніпропетровській області здійснено 13 перевірок, а саме: 9 позапланових виїзних, 3 позапланові невиїзні та 1 планову перевірку з питань повноти декларування контрольованих операцій.

За результатами перевірок донараховано 4,8 млн грн, з яких сплачено до бюджету 1,9 млн гривень.

Основними порушеннями податкового законодавства з питань трансферного ціноутворення є:- повнота декларування контрольованих операцій в поданому звіті;- несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції;- неподання звіту про контрольовані операції;- питання дотримання платником податків принципу «витягнутої руки»», – зазначив Сергій Костоглодов.

Також, під час проведення пресконференції акцентовано увагу на зміни до Порядку складання Звіту про контрольовані операції.

З початку року на сервіс ДПС України «Пульс» звернулись 193 платника Дніпропетровщини

Протягом січня – серпня поточного року на антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс» звернулося 193 заявника Дніпропетровського регіону.

Щодо тематики порушених питань, то переважна більшість (140 звернень), стосуються організації роботи органів ГУ ДПС області.

Крім того, дзвінки на сервіс «Пульс» від мешканців Дніпропетровщини надходили з питань звітності в електронному вигляді та реєстрації накладних     (37 звернень) та щодо перевірок суб’єктів господарювання – 16 звернень.

Розгляд всіх звернень завершено, про вжиті заходи проінформовано заявників.

Звернення, кваліфіковані за тематикою, як «скарга на корупційні дії працівників органів податкової служби», на розгляд до ГУ ДПС у Дніпропетровській області протягом 2019 року не надходили.

Роботодавці зобов’язані своєчасно сплачувати єдиний внесок

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов’язаннями із сплати єдиного внеску зобов’язань із сплати податків, інших обов’язкових платежів, передбачених законом, або зобов’язань перед іншими кредиторами, зобов’язання із сплати єдиного внеску виконуються у першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов’язаннями, крім зобов’язань з виплати заробітної плати (доходу).

Норми визначені частиною 12 ст. 9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина 8 ст. 9 Закону № 2464).

Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).

Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина 11 ст. 9 Закону № 2464).

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості зі сплати єдиного внеску.

Визначення платників екологічного податку

Платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:► викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;► скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти;► розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання);► утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); ► тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Норми встановлені п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об’єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Умови, за яких чоловік може скористатись правом на податкову знижку на оплату допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

До даного переліку включається сума витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п. 166.4 ст. 166 ПКУ.

Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.

Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787 із змінами (далі – Порядок № 787), стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.

Згідно з ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ із змінами та доповненнями послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.

Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.

Отже, якщо дружина не працює, платник ПДФО чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині такого платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).

Електронний кабінет надає можливістьстворити та надати фінансову звітність

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, зокрема платниками податку на прибуток, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та її невід’ємною частиною.

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 (далі – Порядок № 557).

Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 557 платник, зокрема, створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Для платників податків, які відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПКУ обрали спосіб подання звітності засобами електронного зв’язку в електронній формі (в тому числі і за допомогою Електронного кабінету), на вебпорталі ДПС України ведеться та підтримується в актуальному стані рубрика «Електронна звітність». У рубриці «Головна>Електронна звітність>Платникам податків про електронну звітність>Повідомлення платникам податків про подання електронної звітності» викладено повідомлення щодо приймання та обробки фінансової звітності за різними форматами.

При створенні звітності, яка подається до Державної податкової служби України і Державної служби статистики України, слід використовувати формати з першою літерою «S».

Звітність, яка подається тільки до Державної податкової служби України, формується за форматами з першою літерою «J».

Нагадуємо, що вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС (http://tax.gov.ua/).

У відкритій та приватній частинах Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено інформацію щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати звітність, зокрема фінансову.

При формуванні відповідної фінансової звітності користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму фінансової звітності за звітний період, щодо якого здійснюється звітування/уточнення. У наступному вікні обирає «стан документа» (звітний документ/новий звітний документ/уточнюючий документ) та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

Ухвалено законопроекти про запровадження єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО

ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392225.html повідомила наступне.

Верховна Рада України 19 вересня ухвалила законопроекти №1057 «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» та №1072 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб».

Голова ДПС Сергій Верланов зазначив, що ухвалені зміни значно спрощують роботу підприємцям, адже запроваджують з 1 січня 2021 року нову об’єднану звітність з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).

«Законопроектами передбачається, що замість 16 звітів (12 – по єдиному соціальному внеску і 4 – по податку на доходи фізичних осіб) – буде лише 4 щоквартальних. Це економить підприємцям час, а також зменшує кількість помилок та можливих санкцій у вигляді штрафів», – підкреслив Сергій Верланов.

Законопроекти спрощують подання звітності з єдиного внеску:

- для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема, передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації);

- для фізичних осіб – платників єдиного податку передбачено подання звітності з єдиного внеску у складі податкової декларації платника єдиного податку;

- для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) запроваджується квартальна звітність з податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Відбулося виїзне засідання Координаційної ради облдержадміністрації з актуальних питань у галузі ведення бізнесу

З метою обговорення актуальних питань у галузі ведення бізнесу сьогодні у м.Нікополь проведено виїзне засідання Координаційної ради облдержадміністрації з питань розвитку підприємництва.

Відкрила засідання начальник відділу управління з питань інвестиційної діяльності та дерегуляції бізнесу департаменту економічного розвитку облдержадміністрації Алла Кефель, яка привітала учасників та ознайомила їх з основними аспектами ведення підприємницької діяльності.

У засіданні також прийняла участь начальник управління комунікацій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, член Координаційної ради облдержадміністрації з питань розвитку підприємництва Манушак Осипова.

Вона повідомила учасників заходу, що з 03 вересня 2019 року розпочало свою діяльність Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС).

З цього моменту започатковано новий етап у роботі податкового органу – кардинальна зміна формату взаємодії ДПС з платниками податків.

Для цього необхідно побудувати сервісну службу найвищого рівня, максимально адаптовану до європейських норм, з високим ступенем довіри у платника податків, за яку не буде соромно. Тож наразі відбувається переорієнтованість служби на платника, який сумлінно сплачує податки і є надійним союзником ДПС. Керівник управління комунікацій ГУ ДПС зупинилась на основних аспектах роботи найбільш популярного серед платників податків сервісі – Електронному кабінеті.

Також Манушак Осипова інформувала присутніх про останні новації у законодавстві, а саме: про заміну з 01 жовтня 2019 року діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN, зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи та до Інструкції щодо заповнення податкової декларації, зміни діючих соціальних стандартів та інше.

Вона акцентувала увагу присутніх на проведення органами податкової служби заходів щодо погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначивши, що згідно з проведеним аналізом в ГУ ДПС перебуває 47 818 ФОП, які мають заборгованість із сплати єдиного внеску, та зупинилась на питанні щодо стабільної сплати екологічного податку.

У ході засідання від учасників заходу надійшла низка актуальних питань, на які були отримані фахові відповіді.

Між представниками державних служб та бізнес-спільнотою відбувся конструктивний діалог.

Операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ

за договором спільної діяльності: оподаткування ПДВ

При здійсненні спільної (сумісної діяльності) передача товарів (робіт, послуг) на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається постачанням таких товарів (робіт, послуг).

Норми встановлені другим абзацом п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, відповідно до п.п. «г» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування ПДВ постачанням послуг є передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику ПДВ, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником ПДВ після закінчення спільної діяльності. Підпунктом «г» п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що постачанням товарів є передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення.

Отже, операції з передачі товарів/послуг на окремий баланс платника ПДВ, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, а також їх повернення є об’єктом оподаткування ПДВ.

Визначення у податковому обліку мінімально допустимого строку амортизації вартості придбаного основного засобу, що був у використанні

П.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від (далі – ПКУ) визначено: амортизація – це систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені п.п. 138.3.3 п 138.3 ст. 138 ПКУ.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Пунктом 23 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 із змінами та доповненнями, визначено що нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

Враховуючи вищевикладене, у податковому обліку мінімально допустимий строк амортизації вартості придбаного (безоплатно отриманого) основного засобу, що був у використанні, встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), однак він не може бути меншим за мінімально допустимі строки, визначені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

Автомат з продажу товарів (послуг) є РРО

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями автомат з продажу товарів (послуг) – це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості та створює контрольну стрічку в електронному вигляді.

Сергій Верланов: бізнес отримав можливість використовувати програмні реєстратори розрахункових операцій

ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392379.html) повідомила наступне.

Законопроекти стосовно реєстраторів розрахункових операцій, прийняті минулого тижня Верховною Радою України, з реєстраційними номерами 1053-1 та 1073, вносять деякі докорінні зміни в систему адміністрування податків і застосування реєстраторів розрахункових операцій. Здебільшого новації набудуть чинності в кінці 2020 – 2021 року.

Про це повідомив Голова ДПС Сергій Верланов під час брифінгу в Кабінеті Міністрів України.

«Цими законами було дозволено використання програмних реєстраторів розрахункових операцій, тобто «РРО у смартфоні чи іншому пристрої». Касові апарати, до яких ми звикли і якими сьогодні користується бізнес, також можна буде використовувати за бажанням суб’єкта господарювання. Однак поряд з цим ми відкриваємо можливість для використання програмних РРО, які можуть бути і безкоштовними», – підкреслив Сергій Верланов.

Він зазначив, що на сьогодні вже триває експеримент, започаткований Мінфіном, в якому беруть участь 8 компаній.

«Міфом є те, що усіх підприємців зобов’яжуть купити реєстратори розрахункових операцій. Підприємці будуть мати альтернативу, змогу безкоштовно користуватися програмним забезпеченням, яке надаватиметься державою», – наголосив очільник ДПС.

Більше того безкоштовне надання такого програмного продукту є законодавчою нормою. Так, передбачено, що контролюючий орган зобов’язаний надавати програмне забезпечення та підтримувати його в технічно справному стані.

Сергій Верланов також зазначив, що фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, відповідно до законодавчих змін відбуватиметься на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО.

«Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. І поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, програмісти, компанії, матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес. Можна провести аналогію з програмами щодо подачі електронної звітності. Адже на сьогодні є декілька постачальників цього продукту, які надають ті чи інші сервіси, зручні для бізнесу, безкоштовні чи платні», – підкреслив Сергій Верланов.

Використовувати програмні РРО можна буде через півроку після вступу закону 1053-1 в дію.

Право платників на податкову знижку за 2018 рік

Право платника на податкову знижку регулюється статтею 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ (п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).

Отже, для отримання права на податкову знижку за 2018 рік Декларацію необхідно подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким її взято на облік як платника податку) по 31 грудня (включно) 2019 року.

Декларація подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1298/27743) із змінами.

Звертаємо увагу, що згідно з нормами п. 166.4 ст. 166 ПКУ:► податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; ► загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ; ► якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, провадить безоплатні роз’яснення порядку документального підтвердження прав на податкову знижку та подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація), забезпечує безоплатне надання бланків декларацій, інших розрахунків, передбачених розділом IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ, контролюючими органами за першим запитом платника податку (п.166.5 ст. 166 ПКУ).

Оподаткування ПДФО доходу у вигляді процентів, отриманих фізособою від розміщення коштів на депозитному рахунку

Доходи у вигляді процентів оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податковим агентом платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Податковим агентом у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми процентів, нарахованих за податковий (звітний) місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці.

Доходи, зазначені у п.п 170.4.1 п. 170.4. ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Оподаткування процентів та дисконтних доходів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПКУ, здійснюється у загальному порядку, встановленому ПКУ для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування, за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (п.п. 170.4.3 п. 170.4. ст. 170 ПКУ).

Електронний кабінет надає доступ до усіх квитанцій за результатами обробки ПН та РК

Користувачі Електронного кабінету мають доступ до всіх квитанцій за результатами обробки податкових накладних (далі – ПН) та розрахунків коригування до ПН (далі – РК) незалежно від способу подання їх на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних (далі – ЄРПН).

Платники ПДВ мають можливість в режимі «ЄРПН» особистого кабінету, крім доступу щодо складених ними чи їх контрагентами ПН та/або РК в розрізі відповідних статусів, переглянути та завантажити квитанції за результатами їх обробки незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН надсилались на реєстрацію в ЄРПН.

Нагадуємо, що до ЄРПН вносяться відомості щодо ПН та/або РК, які прийняті та підлягають реєстрації, реєстрацію яких зупинено, а також щодо яких у встановленому порядку прийнято рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації.

Законом не встановлено граничного терміну, протягом якого контролюючий орган реєструє ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, районах у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб’єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в контролюючому органі, а у сільській місцевості – і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта господарювання.

Норми визначені ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 481).

Законом № 481 не встановлено граничного терміну, протягом якого контролюючий орган реєструє ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями (тютюновими виробами).

Сергій Верланов: тривалий перехідний період дозволить підприємцям адаптуватися до змін в системі РРО

ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392402.html) повідомила наступне.

У ДПС є практично рік до введення фіскалізації платників єдиного податку окремих галузей і півроку до моменту введення програмних реєстраторів розрахункових операцій. Так під час брифінгу прокоментував Голова ДПС Сергій Верланов новації в системі РРО, які передбачені законопроектами № 1053-1 та № 1073, ухваленими Верховною Радою України наприкінці минулого тижня.

За його словами, цей час в ДПС планують використати для широкої інформаційної кампанії, до якої залучатимуться не тільки податківці, але й виробники РРО.

«Система програмних РРО не виникла на порожньому місці. Протягом останнього року на базі Міністерства фінансів України та ДФС, а тепер і ДПС, проводився експеримент із застосування новітніх РРО. Було прийнято заявки від 8 виробників, на сьогодні протестовано програмні продукти 6 виробників», – розповів Сергій Верланов.

Керівник податкової також підкреслив, що важливим є те, що новітні пристрої можуть працювати offline. У такому режимі можна буде працювати 36 годин, а потім надіслати звіт в ДПС.

За рік перехідного періоду в ДПС спільно з Мінфіном проаналізують ситуацію із покриттям Інтернету в країні і на підставі цього будуть внесені відповідні зміни, які врегулюють питання, де можна працювати без використання РРО через відсутність Інтернету.

«Ми як ДПС будемо надавати будь-яку допомогу, проводити роз’яснювальну роботу серед підприємців для того, щоб показати, що це не є ускладненням. Навпаки – шанс упорядкувати бізнес, показати банкам, без найму висококваліфікованих чи бухгалтерських компаній чи витрачання додаткових ресурсів, свою картину дня, картину тижня, картину місяця, картину року. І під це залучати кредити, починати розвивати свій бізнес для того, щоб заробляти більше, бути більш ефективними і конкурентоздатними», – підкреслив Сергій Верланов.

Податківці Дніпропетровщини нарахували майже 8 млн грн за результатами перевірок щодо контролю за обігом підакцизних товарів

Протягом восьми місяців 2019 року працівниками Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено 177 фактичних перевірок суб’єктів господарювання щодо контролю за обігомалкогольних напоїв та тютюнових виробів. У ході цих перевірок виявлено 211 порушень законодавства та донараховано 7 млн 967 тис. гривень.

Найчастіше суб’єкти господарювання торгували алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним без наявності відповідної ліцензії (101 випадок).

Крім того, виявлено: 67 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін, 34 факти торгівлі алкогольними напоями на розлив, 5 випадків торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером, 3 – торгівлі тютюновими виробами поштучно та 1 факт – зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку.

Президентом України підписані закони України про подання єдиної звітності з єдиного внеску та ПДФО

Президент України підписав закони України, ухвалені Верховною Радою України 19 вересня 2019 року:

- № 115-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 115);

- № 116-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» (далі – Закон № 116).

Закони № 115 та № 116 спрощують подання звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)

Так, Законом № 116, зокрема, встановлено такий порядок звітування:

- для фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність передбачено, що відомості про нарахування, обчислення і сплату єдиного внеску з доходів від підприємницької діяльності або провадження незалежної професійної діяльності подаються у складі річної податкової декларації про майновий стан і доходи;

- для фізичних осіб – платників єдиного податку першої та другої груп передбачено подання у складі податкової декларації платника єдиного податку відомостей про суми єдиного внеску;

- для платників єдиного податку третьої грипи (фізичні особи)передбачено у складі податкової декларації платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року подання також відомостей про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників;

- для страхувальників (підприємств та самозайнятих осіб, які використовують працю найманих працівників) передбачено подавати у строки, встановлені Податковим кодексом України для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників  податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) до бюджету, податковий розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку.

Зазначені закони опубліковані в офіційному виданні – газеті «Урядовий кур’єр» від 25.09.2019 № 183 та наберуть чинності з 01 січня 2021 року.

Про пільги щодо сплати збору за місця для паркування транспортних засобів

Об’єктом оподаткування збору за місця для паркування транспортних засобів є земельна ділянка, яка згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, спеціально відведена для забезпечення паркування транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, тротуарах або інших місцях, а також комунальні гаражі, стоянки, паркінги (будівлі, споруди, їх частини), які побудовані за рахунок коштів місцевого бюджету, за винятком площі земельної ділянки, яка відведена для безоплатного паркування транспортних засобів, передбачених ст. 30 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 875).

Норми встановлені п.п. 268¹.2.1 п. 268¹.2 ст. 268¹ Податкового кодексу України.

Згідно з ст. 30 Закону № 875 органи місцевого самоврядування забезпечують виділення земельних ділянок особам з інвалідністю із захворюваннями опорно-рухового апарату під будівництво гаражів для автомобілів з ручним керуванням поблизу місця їх проживання.

Про деякі особливості встановлення ставок туристичного збору на 2019 рік

З 01.01.2019 набув чинності Закон України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628), яким внесено зміни до порядку оподаткування, у тому числі і в частині туристичного збору.

Обов’язок з прийняття рішень про встановлення місцевих податків та зборів відповідно до п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) покладено на сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – Ради). При прийнятті рішень обов’язково визначаються всі елементи податку або збору, передбачені ст. 7 ПКУ, з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ «Податок на майно» ПКУ для відповідного місцевого податку чи збору (п.п. 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Серед передбачених ст. 7 ПКУ елементів туристичного збору, що обов’язково відповідно до п.п. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 ПКУ визначаються Радами при встановленні податків, у ст. 268 ПКУ частково або повністю змінено для туристичного збору визначення бази оподаткування, ставок, платників, податкових агентів, порядку обчислення та сплати податкових зобов’язань.

Таким чином, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є не тільки затвердження ставок туристичного збору, але й запровадження (або не запровадження) авансових внесків, визначення та оприлюднення переліку податкових агентів.

Податкове законодавство складається як із ПКУ, так і нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання ПКУ органами місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, за правилами, встановленими ПКУ (п. 3.1 ст. 3 ПКУ).

До повноважень Рад щодо податків та зборів віднесено, зокрема встановлення ставок туристичного збору та визначення переліку податкових агентів з туристичного збору згідно із ст. 268 ПКУ, яка з 01 січня 2019 викладена в оновленій редакції щодо основних, передбачених ст. 7 ПКУ, елементів туристичного збору.

Рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті до01 січня 2019 року, не відповідають нормам ПКУ за основними елементами туристичного збору.

Отже, для забезпечення умов справляння туристичного збору у 2019 році встановленими ПКУ необхідними умовами, що мають бути реалізованими у рішеннях Рад, є затвердження ставок туристичного збору та визначення і оприлюднення переліку податкових агентів.

ПКУ передбачено, у разі якщо Рада не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами ПКУ, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ із застосуванням їх мінімальних ставок (п.п. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).

Відповідне роз’яснення розміщене на офіційному веб-порталі ДПС України у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» (категорія 123.02) Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР) за посиланням http://zir.tax.gov.ua.

Нерухомість Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м.Дніпра поповнила місцеві бюджети у 2019 році більше ніж на 34 мільйони гривень

З початку 2019 року власники нерухомості Центрального, Чечелівського та Новокодацького районів м.Дніпра перерахували до місцевого бюджету 34,3 млн. грн., що на 9,0%, або на 2,8 млн. грн. більше надходжень 2018 року.

Лідерами у сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є власники майна – юридичні особи, ними сплачено 26,2 млн. грн. Фізичними особами сплачено 8,1 млн. грн.

Протягом 8 місяців 2019 року платники податків Правобережного управління сплатили понад 1 мільярд гривень ЄСВ

За січень-серпень 2019 року платники податків Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області перерахували до бюджету 1,35 мільярдів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 240,31 млн. грн. або на 21,7 відсотків перевищує показник 2018 року.

Зокрема, за підсумками серпня поточного року на соціальні гарантії направлено понад 164,0 млн. грн. ЄСВ. Порівнюючи з серпнем минулого року надходження зросли на 17,98 млн. грн., або на 12,3 відсотки.

За словами в.о. заступника начальника Правобережного управління Інни Тихоненко, позитивну динаміку надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування досягнуто завдяки цілеспрямованій роботі з роботодавцями щодо підвищення рівня оплати праці найманим працівникам, вжиттю заходів з детінізації доходів та легалізації зайнятості населення.

У Правобережному управлінні у порівнянні з минулим роком надходження з ПДФО збільшено на 168 мільйонів гривень

Як повідомили у відділі адміністрування податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області з початку 2019 року до казни надійшло 1,15 млрд. гривень податку з доходів фізичних осіб (далі – ПДФО). За наданою ними інформацією темп росту до відповідного періоду минулого року складає 117,1 відсотків, а сума додаткових коштів – 168,5 млн. гривень.

Податок на доходи фізичних осіб платників Правобережного управління традиційно залишається одним з основних джерел наповнення місцевого бюджету.

Для ФОПів на І групі та фізичних осіб РРО не потрібний

ДПС України (далі – ДПС) на головній сторінці офіційного вебпорталу (https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/392467.html) повідомила наступне.

Застосування реєстраторів розрахункових операцій не стосуватиметься фізичних осіб, які продають на ринках власні речі, що були у вжитку, або городину, а також платники єдиного податку на І групі оподаткування. Про це під час брифінгу розповів Голова ДПС Сергій Верланов.

«Фіскалізація для всіх і використання реєстраторів розрахункових операцій для всіх – є міфом. Перша група підприємців, а це переважно підприємці, які торгують на ринках, не будуть використовувати РРО, як і прості люди, які продають городину», – зазначив Сергій Верланов.

Зараз РРО мають застосовувати суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових приладів, що підлягають гарантійному ремонту, продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення. З 01 жовтня 2020 року, за словами Сергія Верланова, застосовувати реєстратори розрахункових операцій мають також платники єдиного податку ІІ – IV групи, які здійснюють такі види діяльності: продаж ювелірної продукції, роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (не на ринках!), ресторани, кафе швидкого обслуговування, турагентства, готелі.

Обов’язковим використання РРО для платників єдиного податку ІІ – IV груп оподаткування стане з 01 січня 2021 року.

Сергій Верланов також повідомив, що з 01 січня 2021 року піднімається граничний обсяг доходів платників єдиного податку ІІ групи з 1,5 млн грн до 2,5 млн грн. Такі зміни фактично полегшать діяльність підприємцям –«спрощенцям».

Платники Дніпропетровської області на реалізацію екологічних програм перерахували 621,6 мільйонів гривень

За вісім місяців 2019 року платники Дніпропетровщини сплатили до бюджетів усіх рівнів 621,6 млн грн екологічного податку. У порівнянні з аналогічним періодом 2018 року надходження зросли на 120,6 млн грн, або на 24,1 відсотка.

Із загальної суми до державної скарбниці спрямовано 337,7 млн грн, до спеціального фонду місцевих бюджетів – 283,9 млн гривень.

Усього на території Дніпропетровської області екологічний податок сплачують 3 430 суб’єктів господарювання, якими надані 3 455 декларацій з відповідними додатками (з сумами нарахувань), а саме: - 3 177 – за викиди в атмосферне повітря; - 71 – за скиди у водні об’єкти; - 411 – за розміщення відходів.

Нагадаємо, що надходження екологічного податку є основним джерелом фінансування заходів, спрямованих на захист навколишнього середовища, мінімізацію негативного впливу господарської діяльності та раціональне використання природних ресурсів.

Рішення про включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій контролюючим органом не надсилається

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 440).

Включення неприбуткових організацій до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр) здійснюється згідно з положеннями пунктів 3 – 8 Порядку № 440.

Абзацом восьмим п. 8 Порядку № 440 встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом реєстраційної заяви та документів, що додаються до неї, внести до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої неприбуткової організації до Реєстру, присвоєння (зміну) ознаки неприбутковості.

У разі наявності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або для виключення неприбуткової організації з Реєстру контролюючим органом готується відповідне рішення за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 440 у двох примірниках, один з яких вручається такій організації у порядку, визначеному ст. 42 Податкового кодексу України, а другий залишається в контролюючому органі (абзац дев’ятий п. 8 Порядку № 440).

Враховуючи вищевикладене, у разі включення неприбуткової установи (організації) до Реєстру контролюючий орган вносить до Реєстру відповідний запис про включення (повторне включення) такої установи (організації) до Реєстру. При цьому, рішення про включення (повторне включення) до Реєстру такій неприбутковій установі (організації) не надсилається.

Довідково:з переліком неприбуткових установ (організацій), включених до Реєстру, можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua).

Про застосування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта житлової нерухомості при сплаті податку на нерухомість за садовий та дачний будинки

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Норми встановлені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки (п.п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема: для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на   180 кв. метрів.

Порядок надання пільг визначено п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ).

Отже, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п. 266.4 ст. 266 ПКУ.

Продаж ФОП «єдинником» вживаних технічно складних побутових товарів здійснюється із застосуванням РРО

Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються, зокрема платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми встановлені п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Вищезазначені норми не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим, п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються під час продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) ФОП, які належать відповідно до ПКУ до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Згідно з ст. 2 Закону № 265 термін «технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту» для цілей Закону № 265 вживається у значенні, наведеному в Законі України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» із змінами і доповненнями.

Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231.

Слід зазначити, що винятків щодо можливості незастосування РРО для товарів, які були раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Таким чином, у разі здійснення торгівлі ФОП – платником єдиного податку технічно складними побутовими товарами, що були раніше у використанні, незалежно від їх гарантійного строку експлуатації, розрахунки мають проводитись із застосуванням РРО.

Платники екологічного податку та порядок сплати податку

Порядок адміністрування екологічного податку визначений статтями 240 – 250 розділу VIII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Слід зазначити, що екологічний податок – це загальнодержавний обов’язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об’єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 01 квітня 2009 року (п.п. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПКУ платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:● викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;● скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;● розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб'єктів господарювання);● утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);● тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Зауважуємо, що розміщення відходів – це постійне (остаточне) перебування або захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозволи уповноважених органів (п.п. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Стаціонарне джерело забруднення– підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти (п.п. 14.1.230 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу (п. 250.1 ст. 250 ПКУ).

Пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ встановлено, що платники екологічного податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

При цьому сплата екологічного податку здійснюється у наступному порядку:◄ за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів (п.п. 250.2.1 п. 250.2 ст.250 ПКУ);◄ за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах (п.п. 250.2.3 п. 250.2 ст.250 ПКУ).

До уваги платників транспортного податку!

Відповідно до п. 5 глави дев’ятої розділу ІV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, з транспортного податку податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі:

► заяви платника податку, поданої до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:● об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника транспортного податку;● розміру ставки транспортного податку;● нарахованої суми транспортного податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника транспортного податку проводить протягом 10 робочих днів перерахунок суми транспортного податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Надміру сплачені суми єдиного внеску зараховуються у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам

Відповідно до п.п. 1 частини 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені у порядку і розмірах, визначених ст. 25 Закону № 2464.

Частиною 13 ст. 9 Закону № 2464 передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом України та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Здаєте брухт та вторинну сировину – військовий збір не сплачується!

Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено підпунктами 164.2.1 – 164.2.18 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Крім того, до зазначеного вище переліку включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ, що передбачені п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отримана платником податку фізичною особою за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні (код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України (п.п. 165.1.25      п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

З 01.01.2019 відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Отже, сума доходу, отримана платником податку на доходи фізичних осіб за здані (продані) ним вторинну сировину, побутові відходи, брухт чорних металів (код 7204 згідно з УКТ ЗЕД), брухт кольорових металів, включаючи використані (виснажені) акумулятори електричні свинцево-кислотні код 8548 10 21 00 згідно з УКТ ЗЕД), залишки та брухт електричних акумуляторів із вмістом свинцю (код 8548 10 91 00 згідно з УКТ ЗЕД), та брухт дорогоцінних металів, проданий Національному банку України, не підлягає оподаткуванню військовим збором.

Платіжні документи на сплату ЄСВ: перевірте правильність заповнення

При сплаті єдиного внеску поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:

у полі № 1 – зазначається службовий код («*»);

у полі № 2 – друкується розділовий знак «;» та код виду сплати («101» – Сплата суми єдиного внеску);

у полі № 3 – друкується розділовий знак «;» та код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;

у полі № 4 – друкується розділовий знак «;» та роз’яснювальна інформація про призначення платежу;

у полі № 5 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 6 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється;

у полі № 7 – друкується розділовий знак «;», поле не заповнюється.

При заповненні реквізиту «Отримувач», зокрема, під час сплати платежів до бюджету зазначаються найменування (повне або скорочене) відповідної установи, на ім’я якої відкрито рахунки для зарахування надходжень до державного та/або місцевих бюджетів, найменування території та код бюджетної класифікації. (пункт 15 додатка 7 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ  від 21.01.2004 № 22)

Зазначений порядок розповсюджується і на платників ЄВ.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 9 Закону № 2464 для зарахування ЄВ в органах казначейської служби відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Єдиний внесок не належить до доходів бюджету, тому код бюджетної класифікації не вказується, а у полі «Отримувач» платіжного доручення зазначаються найменування органу ДФС та його код ЄДРПОУ.

Нагадаємо: заповнення платіжних документів на сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначено Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666.

Плануєте отримати ліцензію на торгівлю пальним – сплачуйте на нові рахунки

З 1 жовтня 2019 року змінюються реквізити бюджетних рахунків для сплати за ліцензії на право роздрібної, оптової торгівлі пальним, зберігання пального та на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

З реквізитами нових бюджетних рахунків ви можете ознайомитись на субсайті ГУ ДПС у Дніпропетровській області за посиланням https://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.

Будьте уважні при заповненні платіжних реквізитів.  

Які документи необхідні для отримання податкової знижки

Які документи необхідно подати фізичній особі для реалізації права на податкову знижку в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за страхування життя, та пенсійних внесків повідомили в ГУ ДПС у Чернігівській області.

До податкової знижки включаютьсяфактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинні бути відображені сума сплачених страхових та пенсійних внесків, дата сплати, прізвище платника, реквізити договору згідно з яким здійснюється така плата, відповідний договір (договір довгострокового страхування життя, договір недержавного пенсійного забезпечення, пенсійний контракт з недержавним пенсійним фондом тощо).

Більш детально з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитись на Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС України (категорія питання 103.06.05).

Маєте депозитний рахунок у банку: чи оподатковуються проценти

До пасивних доходів, які оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, належать проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Доходи, у вигляді процентів на суми банківських депозитних рахунків, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування.

Ставка податку на доходи фізичних осіб на доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок встановлюються у розмірі 18% до бази оподаткування. Такі доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5%.

 Отже, банківська установа, яка є податковим агентом, перераховує податок на доходи фізичних осіб із сум процентів, нарахованих за звітний місяць на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків фізичних осіб.

 Таке перерахування здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

 Податкові агенти - банки які нараховують доходи у вигляді процентів у податковому розрахунку за формою 1-ДФ, відображають загальну суму нарахованих у звітному податковому періоді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок та загальну суму утриманого з них податку.

При цьому, у податковому розрахунку за формою 1-ДФ не зазначається інформація про суми окремого банківського вкладного (депозитного) або поточного рахунку, суми нарахованих процентів, а також відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані такі доходи.

 Зазначена норма визначена пп.170.4.1 та пп.170.4.2 статті 170 ПКУ.

Підстави для продовження строків звітування до ДПС

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Так, пунктом 102.6 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, заяв про перегляд рішень контролюючих органів, заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань, підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків: перебував за межами України; перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден; перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду; мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально; був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

      Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пп. 102.6 ПКУ.

Дія пп. 102.6 ПКУ поширюється на: платників податків – фізичних осіб; посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Нарахований дохід працівнику не виплачено: що з ПДФО?

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18% та ставку військового збору 1,5%.

Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені Податковим кодексом для місячного податкового періоду.

Такий термін для перерахування податку визначається з урахуванням десятиденного строку від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період, тобто не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

Зазначена норма передбачена п.п. 168.1.1 та п.п. 168.1.5 ст. 168 Податкового кодексу.

Інформацію про розрахунки з бюджетом нададуть у податковій за п’ятнадцять робочих днів

Пунктом 1 глави 1 розд. ІІ Порядку ведення органами Державної податкової служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, визначено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДПС відкриваються інтегровані картки платників (далі – ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» (далі – Закон №393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема, із заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Отже, за письмовою заявою суб’єкта господарювання, щодо якого в контролюючому органі відкрито ІКП, надається письмовий документ щодо стану розрахунків цього платника за податками, зборами та єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у довільній формі. Такий письмовий документ видається не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня отримання заяви, в якій суб’єктом господарювання зазначено платежі і період, щодо яких здійснюється звірка стану розрахунків з бюджетами, а також нараховані і сплачені суми по цих платежах за вказаний період.

Невірно вказані грошові показники у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску: виправлення страхувальником

Виправлення помилок у звіті щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), що стосуються грошових показників, страхувальник може здійснити у звітному місяці із застосуванням кодів типу нарахувань, передбачених п. 9 розд. IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435.

Так, коди типу нарахувань 2-9 зазначаються лише у випадках донарахування або зменшення суми єдиного та страхового внесків застрахованій особі.

Якщо донараховують або зменшують суму єдиного внеску на суму заробітної плати (доходу), нарахованої в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 2 та 3:

2 – сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму єдиного внеску;

3 – сума заробітної плати (доходу) грошового забезпечення, нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму єдиного внеску.

Якщо донараховують або зменшують суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року, на суму заробітної плати (доходу), нарахованої застрахованій особі в попередніх звітних періодах, застосовують коди типу нарахувань 6-9, зокрема:

6 – сума заробітної плати (доходу), нарахована в попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно донараховано суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року;

7 – сума заробітної плати (доходу), нарахована у попередніх звітних періодах на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку страхувальником самостійно зменшено зайво нараховану суму внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за період до 01 січня 2011 року.

В яких випадках страхувальнику при заповненні звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску необхідно звертатись до Пенсійного фонду

Відповідно до ст. 12, п. 3 частини першої ст. 13 прим. 1, ст. 20 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» консультації з питань ведення Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, включаючи питання заповнення таблиць 5-9 додатка 4, всіх таблиць додатка 5, додатка 6 та додатка 7 звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, надають органи Пенсійного фонду України.

Консультації щодо заповнення інших таблиць звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування надаються податковою службою у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації страхувальника.

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні387
mod_vvisit_counterВчора1108
mod_vvisit_counterНа цьому тижні5784
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8300
mod_vvisit_counterВ цьому місяці28188
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1012929

Online (20 minutes ago): 24
Your IP: 3.235.85.115
,
Now is: 2020-10-23 08:13