Платники Дніпропетровщини задекларували за 2018 рік доходів на суму майже 4,5 млрд гривень

За підсумками кампанії декларування громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 44 035 податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2018 рік, що на 606 декларацій менше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомила в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Загальна сума задекларованого доходу становить 4 млрд 472,3 млн грн, що на 1 млрд 429,7 млн грн більше, ніж у минулому році.

Сума податку на доходи фізичних осіб, визначена громадянами до сплати у 2019 році, становить 103,2 млн гривень. Порівняно з аналогічним періодом минулого року вона збільшилась на 4,25 млн гривень. Сума військового збору до сплати складає 13,97 млн грн, що на 0,8 млн грн більше, ніж у 2018 році.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 293 громадяни. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 2 млрд 630,6 млн гривень. Сума податку на доходи фізичних осіб до сплати складає 34,5 млн грн., військового збору – 4,0 млн гривень.

Звертаємо увагу, що до кінця року громадяни можуть скористатися правом на отримання податкової знижки за наслідками 2018 року. На сьогодні вже 7 667 мешканців Дніпропетровщини скористалися такою можливістю. Задекларована сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню на розрахункові рахунки платників склала 15,7 млн гривень. На цей час повернуто 14,08 млн гривень.

Запровадження новітніх РРО буде максимально комфортним для бізнесу

У Державній податковій службі України 07 жовтня 2019 року відбулася зустріч Голови ДПС Сергія Верланова з представниками ділових кіл та експертами на тему «Зменшуємо ймовірні ризики запровадження новітніх РРО».

«Впровадження реєстраторів розрахункових операцій не створює додаткового тиску на бізнес. Спрощена система оподаткування жодним чином не змінилася. Відповідно до ухвалених законопроектів 1053-1 та 1073 фіскалізація чеків, яка сьогодні відбувається в класичному касовому апараті, після набуття чинності законодавчих змін, проходитиме на фіскальному сервері ДПС для програмних РРО», – заявив С. Верланов.

Під дію законів не підпадають платники єдиного податку, що належать до групи, тобто чий річний дохід не перевищує 300 тисяч гривень. А це значна частина представників малого бізнесу.

Тих, хто має використовувати реєстратори розрахункових операцій, держава не зобов’язуватиме купувати класичні касові апарати: суб’єкти господарювання можуть безкоштовно користуватися новітніми програмними РРО.

«За наступні 6 місяців ми плануємо прийняти нормативну базу і провести всі необхідні тестування для того, щоб зробити перехідний період для бізнесу комфортним. Доступ до цього сервісу буде абсолютно відкритим. Поруч з безкоштовним програмним забезпеченням, яке надаватиме ДПС, компанії матимуть можливість розробити власне програмне забезпечення, яким користуватиметься бізнес», – розповів очільник ДПС.

Нові закони мають на меті захистити права споживачів та сумлінних представників бізнесу, вивести із тіні цілі сектори економіки. А це створить передумови для пришвидшення економічного зростання.

В ході зустрічі представники бізнесу, бізнес-асоціацій та експерти активно дискутували, опрацьовували питання імплементації норм нових законів щодо запровадження РРО. Представники бізнес-середовища висловили готовність надати конкретні рекомендаціїта пропозиції в рамках постійного діалогу з ДПС.

В свою чергу Голова Державної податкової служби зазначив, що дискусія щодо запровадження РРО триватиме, Державна податкова служба відкрита до співпраці з бізнесом.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393672.html

Робота по погашенню заборгованості з єдиного внеску на Дніпропетровщині

У Дніпропетровській області проводиться системна робота у напрямку зменшення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Це і спільні наради з органами Державної виконавчої служби України, зустрічі з підприємствами – боржниками з питань своєчасної сплати та погашення заборгованості з єдиного внеску, роз’яснювальна робота тощо.

За наявності заборгованості на кінець календарного місяця понад 10 гривень, боржнику надсилається вимога про сплату боргу (недоїмки), яка є виконавчим документом. Якщо платник не здійснив сплату протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки), а також не повідомив орган ДПС про її оскарження, вимога передається державній виконавчій службі.

Заходами примусового виконання рішень про стягнення заборгованості є:

► звернення стягнення на майно боржника (у тому числі на грошові кошти);

► звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника.

Звернення стягнення на майно (у тому числі на грошові кошти останнього) є одним з найпоширеніших засобів примусового виконання рішення, без якого не провадиться практично жодне з виконавчих проваджень, що не закінчилися на стадії добровільного виконання. Процедура звернення стягнення на майно боржника складається з трьох невід’ємних послідовних частин: арешт (опис) майна, його вилучення та примусова реалізація.

Також поширеним заходом виконання рішень про стягнення є звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), інші доходи, пенсію, стипендію боржника. В цих випадках державний виконавець при з’ясуванні місця роботи чи отримання пенсії боржника направляє виконавчий документ для виконання до бухгалтерії підприємств, розмір утримання за даною категорією виконавчих документів згідно з Законом України «Про виконавче провадження» не може перевищувати 20 % щомісячної платні, крім випадків, якщо боржник надасть заяву про утримання з нього більшого відсотку.

При цьому слід зазначити, якщо боржником виконавчий документ про стягнення заборгованості не виконано в строк для самостійного виконання, державним виконавцем стягується виконавчий збір в розмірі 10 % від суми стягнення та за примусове виконання рішення з боржника стягуються витрати виконавчого провадження, які були понесені при проведенні виконавчих дій.

Сьогодні на виконанні в органах державної виконавчої служби перебувають виконавчі документи на загальну суму майже 400 млн гривень.

В результаті вжитих заходів в рахунок погашення заборгованості з єдиного внеску з початку року надійшло понад 100 млн грн, у тому числі надходження від органів державної виконавчої служби з початку року склали 18 млн гривень.

Питання розвитку банківської системи України – тема засідання круглого столу, проведеного в Університеті митної справи та фінансів

У приміщенні Університету митної справи та фінансів м. Дніпра проведено засідання «круглого столу», присвяченого актуальним питанням розвитку банківської системи України.

У засіданні «круглого столу» прийняла участь фахівець управління комунікацій ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

На заході розглядались питання щодо впливу достатності капіталу на фінансову стійкість банків, фінансової грамотності населення тощо.

Слід зазначити, що сукупність усіх банківських установ, які функціонують у нашій країні, перебувають у тісному взаємозв’язку між собою, утворюють банківську систему – специфічну економічну й організаційно-правову структуру, яка забезпечує функціонування грошового ринку та економіки загалом.

Стабільна банківська система, що динамічно розвивається, – неодмінна передумова стійкого економічного зростання країни.

При цьому, головною метою стратегічного розвитку банківської системи України є створення надійної, ефективної і прибуткової банківської системи, яка б максимально задовольняла вимоги та потреби клієнтів, інвесторів і була б стійкою до криз.

Отже, обговорення актуальних питань з зазначеної тематики із залученням фахівців банківської сфери, представників податкових органів є корисним і несе позитивну динаміку для розвитку комунікацій та налагодження партнерських відносин між різними соціальними верствами.

Робота у рамках проведення операції «Урожай»на території Дніпропетровської області триває

З метою здійснення контролю, спрямованого на детінізацію відносин в аграрному секторі економіки податковим органом області проведено 729 робочих нарад з представниками бізнесструктур, на яких обговорювались питання легалізації найманої праці, заробітної плати та залучення до декларування доходів громадян – власників земельних ділянок, площа яких складає понад 2,0 га. Як результат –   717 суб’єктів (у т.ч. з 127 фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП)) додатково оформили 1 576 найманих працівників. За рахунок добровільно оформлених найманих працівників до бюджету додатково надійшло майже 2,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) 0,2 млн грн військового збору та 2,7 млн грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Також під час проведення виїзних нарад, засідань, семінарів та роз’яснювальної роботи ГУ ДПС додатково залучено до декларування 1 625 громадян. Сума задекларованого ними доходу від продажу власної сільгосппродукції становить 11,1 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 1,9 млн грн, військового збору 0,2 млн гривень.

Всього у Дніпропетровській області кількість громадян (у т.ч. ФОП), які мають у власності (оренді) землі понад 2 га, рахується 104 203 особи, загальна площа їх власних земельних ділянок складає 813 062,3 га, з них – 87 152 особи надають земельні ділянки в оренду (778 277,06 га), 17 051 особа (34 785,2 га) обробляють свої земельні ділянки самостійно.

Станом на 01 жовтня 2019 року доходи від продажу власної сільськогосподарської продукції задекларували 12 553 особи, загальна сума задекларованих ними доходів становить 89,7 млн грн, сума ПДФО до сплати 16,1 млн грн, військового збору 1,3 млн гривень.

Також, ГУ ДПС проводить заходи щодо залучення фізичних осіб до державної реєстрації в якості суб’єктів господарювання. Так, з початку дії операції «Урожай» залучено до державної реєстрації 28 громадян, які на теперішній час є ФОП, та з 01 вересня 2019 року знаходяться на спрощеній системі оподаткування.

Сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему «Податкові консультації»

Днями у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відбувся сеанс «гарячої лінії» на тему «Податкові консультації».

З платниками податків спілкувалась начальник Центральної ДПІ Світлана Іщенко. Платникам, було надано повну та вичерпну відповідь щодо питань, які їх цікавили щодо заданої теми заходу.

Ті, хто зателефонував  на «гарячу лінію» дізнались що, відповідно до п.п. 14.1.172 прим. 1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно з п. 52.1 ст. 52 ПКУ за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити: найменування для юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.

На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).

За вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов’язково повинна містити назву – податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства (п.п. 52.3 ст. 52 ПКУ).

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що індивідуальні податкові консультації надаються: в усній формі – контролюючими органами та державними податковими інспекціями; у письмовій формі – контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.

Доступ до зазначених даних єдиної бази та офіційного вебсайту є безоплатним та вільним. Порядок ведення та форма єдиної бази індивідуальних податкових консультацій визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України за посиланням: Головна/Електронний кабінет/Реєстри/Єдиний реєстр індивідуальних податкових консультацій.

Пунктом 52.5 ст. 52 ПКУ визначено, що контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов’язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:

про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;

про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ.

Юристи ДПС Дніпропетровщини виграли у судах справ на суму 2,2 млрд гривень

Станом на 1 жовтня 2019 року на розгляді у судах різних інстанцій за участі органів ДПС Дніпропетровської області перебувало понад 7,7 тис. справ різних категорій на загальну суму 12,3 млрд гривень.

Зрозглянутих судами у січні – вересні поточного року 813 справ на суму 3,3 млрд грн на користь органів ДПС Дніпропетровщини вирішено 495 справ на суму 2,2 млрд гривень.

Із загальної кількості адміністративних справ за позовами платників податків до територіальних органів ДПС Дніпропетровської області більшу частину складають справи про визнання недійсними/нечинними податкових повідомлень-рішень.

Так, з початку року на розгляді у судах знаходилось 5 079 таких справ на суму 9,5 млрд гривень. З них судами розглянуто 512 справ на суму 2,5 млрд грн, з яких на користь органів ДПС вирішено 298 справ на суму 1,4 млрд гривень.

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області надано понад 25тисячадміністративних послуг

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра за 9 місяців 2019 року надано 25330 адміністративних послуг, у тому числі 808 в електронній формі.

Тільки за вересень 2019 року Правобережним управлінням надано 3012 адміністративних послуг, у тому числі 438 в електронній формі.

В Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області діють 3 центри обслуговування платників: Новокодацька державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефони: (0562)377-46-14; Центральна державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефони: (0562)374-70-32;  Чечелівська державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефони: (0562)377-46-18.

Час прийому відвідувачів у ЦОП (прийом документів, консультування, надання адміністративних послуг): понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до  13 год. 45 хв.,  субота та неділя - вихідні дні.

Понад 1,6 млрд. грн. податків і зборів надійшло до місцевого бюджету від платників Правобережного управління впродовж 2019 року

Як відзначили в Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яке об’єднує платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра,  за січень-вересень 2019 року до місцевого бюджету зібрано податків та зборів в сумі 1 млрд. 612,1 млн. гривень. У тому числі по одному з основних бюджетоформуючих податів надходження склали:– 1 млрд. 302,6 млн.грн., а саме по податку на доходи фізичних осіб.

У порівнянні з відповідним періодом минулого року забезпечений приріст надходжень до місцевих бюджетів на 15,8%, в тому числі по податку на доходи фізичних осіб – на 17,3%.

З початку 2019 року забезпечено надходження сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 1 млрд. 522,7 млн. грн., що більше минулорічного показника на 273,4 млн.грн., або на 21,9 відсотка.

За порушення ведення ФОП – платником єдиного податку Книгу обліку доходів застосовується адміністративний штраф

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомили, що відповідно до п.п. 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.

Платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які є платниками податку на додану вартість, ведуть облік доходів та витрат за формою та в порядку, що встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Для реєстрації Книги обліку доходів та витрат, такі платники єдиного податку подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги обліку (п.п. 296.1.2 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

Форми Книг обліку та порядки їх ведення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579.

Статтею 164 прим. 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х встановлено, що, зокрема, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат суб’єктами господарювання, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, тягне за собою попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою ст. 164 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку, які не ведуть або ведуть з порушенням Книги обліку, застосовується відповідальність у вигляді адміністративного штрафу відповідно до ст. 164 прим. 1 КУпАП. 

До уваги платників єдиного внеску: символи рахунків для зарахування єдиного внеску в органах ДПС

До уваги платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на неналежні рахунки сплата єдиного внеску по Дніпропетровській області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:

Cимвол "SSS"*

Розмір єдиного внеску

201

Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

202

Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців

203

Єдиний внесок,нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування

204

Єдиний внесок  для фізичних осіб – підприємців, у т.ч.  які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).

Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкриті на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена га офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

Перереєстрація платника ПДВ: чи заповнюється поле «Причини реєстрації»

у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ

Перереєстрація платника ПДВ здійснюється з дотриманням правил та у строки, визначені ст.183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для реєстрації платників ПДВ, шляхом внесення відповідного запису до реєстру платників ПДВ.

Зокрема, п. 183.15 ст. 183 ПКУ визначено, що у разі зміни даних про платника ПДВ, які стосуються податкового номера та/або найменування (прізвища, імені та по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, а також встановлення розбіжностей чи помилок у записах реєстру платників ПДВ такий платник подає відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПКУ заяву протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ або виникли інші підстави для перереєстрації.

Згідно з п.п. 4.2 п. 4 розділу ІV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233) із змінами і доповненнями, для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Другий аркуш реєстраційної заяви платником ПДВ не заповнюється та не подається до контролюючого органу.

У разі подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» платник ПДВ повинен вказати підстави для перереєстрації згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ. Місцезнаходження (місце проживання) платника заповнюється при перереєстрації у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання).

Поле «Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу» у реєстраційній заяві за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» може не заповнюватись.

Умови, за яких платники єдиного податку четвертої групи можуть протягом звітного року обрати іншу групу платників єдиного податку

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1 – 298.8.8 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

Платники єдиного податку четвертої групи можуть самостійно перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку іншої групи, або відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано відповідну заяву, за умови сплати податку за поточний рік у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку (п.п. 298.8.7 п. 298.8 ст. 298 ПКУ).

Сплата рентної плати за спеціальне використання води

садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами)

Платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.

Норми встановлені п. 255.1 ст. 255 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому п. 255.1 ст. 255 ПКУ не передбачені виключення із платників для суб’єктів, які отримали дозвіл на спеціальне водокористування.

Об’єктом оподаткування рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ст. 255 ПКУ).

Згідно з п.п. 255.4.10 п. 255.4 ст. 255 ПКУ рентна плата не справляється за воду, що використовується садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами).

Таким чином, за обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування та безпосередньо використані ними, рентна плата не справляється, а об’єкт оподаткування рентною платою (використаний обсяг води) декларується із зазначенням у р. 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 0 (нуль).

За обсяги води, що вилучені з водних об’єктів садівницькими та городницькими товариствами (кооперативами) на підставі дозволу на спеціальне водокористування, та передані (реалізовані) іншим категоріям споживачів, які використовують таку воду в підприємницькій діяльності, рентна плата справляється, а об’єкт оподаткування (використаний (переданий/реалізований) обсяг води) декларується із зазначенням у розділі 10.2 розрахунку рентної плати за спеціальне використання води коефіцієнта у розмірі 1 (один).

Термін, в який контролюючі органи надсилають (вручають) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску

Контролюючі органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

► дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) контролюючими органами;

► платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

► платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадку, передбаченому абзацом другим п. 3 розділу VІ Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями (далі – Інструкція № 449), вимога про сплату боргу (недоїмки) приймається відповідним контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, що настає за днем вручення платнику акта перевірки, а за наявності заперечень платника єдиного внеску до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки.

Контролюючий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом 3 робочих днів з дня її винесення.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим п. 3 розділу VІ Інструкції № 449, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

◄ платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (страхувальникам, які використовують найману працю), протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій);

◄ платникам, зазначеним у підпунктах 3, 4, 6 п. 1 розділу II Інструкції № 449 (фізичним особам – підприємцям, у тому числі тим, які обрали спрощену систему оподаткування, особам, які провадять незалежну професійну діяльність, та членам фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах), протягом 15 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Норми визначені п. 3 розділу VІ Інструкції № 449.

При цьому протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов’язаний сплатити зазначені у п. 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені (п. 5 розділу VІ Інструкції № 449).

До уваги платників єдиного внеску!

З 01 жовтня 2019 року почали діяти рахунки за стандартом ІВАN, відкриті на ім’я ГУ ДПС у Дніпропетровській області та у розрізі управлінь на правах відокремлених підрозділів (у т.ч. державних податкових інспекцій у їх складі) для зарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) в АС «Є-Казна Доходи» (код банку 899998).

Нагадуємо, що нові реквізити рахунків єдиного внеску за стандартом IBANрозміщені у розрізі областей розміщені на головній сторінці офіційного вебпорталу «Державна податкова служба України» за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

З відкритими небюджетними рахунками по ГУ ДПС у Дніпропетровській області, які діють з 01.10.2019, також можна ознайомитись платникам єдиного внеску на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки»за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

З метою упередження помилкової сплати єдиного внеску на неналежні рахунки звертаємо увагу платників на те, що по Дніпропетровської області сплата коштів єдиного внеску має відбуватись виключно на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків.

Період, за який вперше подається оновлена декларація акцизного податку

П.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено: платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

При цьому платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).

Крім того, платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2¹ ст. 49 ПКУ).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.05.2019 № 189 «Про затвердження Змін до форми декларації акцизного податку та Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.07.2019 за № 774/33745 (далі – Наказ № 189), внесено зміни до форми податкової декларації акцизного податку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 із змінами.

Згідно з частиною другою п. 46.6 ст. 46 ПКУ до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

Наказ № 189 набрав чинності з дня його офіційного опублікування – 09.08.2019 (опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 09.08.2019   № 60).

Пунктом 49.20 ст. 49 ПКУ передбачено, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Враховуючи вищевикладене, платники акцизного податку вперше подають декларацію акцизного податку з урахуванням змін, внесених Наказом № 189, за звітний період вересень 2019 року не пізніше 21.10.2019.

ФОП та члени фермерських господарств за несплату (несвоєчасну сплату) єдиного внеску несуть відповідальність

Платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок ) є, зокрема фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Норми встановлені підпунктами 4, 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст. 9 Закону № 2464).

За порушення законодавства по єдиному внеску, зокрема за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно несплачених сум (п. 2 частини 11 ст. 25 Закону № 2464).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Нарахування пені, передбаченої Законом № 2464, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (частини 10 та 13 ст. 25 Закону № 2464).

Згідно з ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП) несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, зокрема фізичними особами – підприємцями або особами, які забезпечують себе роботою самостійно, у сумі:

● що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів   громадян, – тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

● у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За повторне за рік вчинення таких дій – тягне за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому нормами ст. 165¹ КУпАП не передбачена адміністративна відповідальність за вказане порушення для членів фермерських господарств.

Наявність (відсутність) затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника не впливає на обчислення екологічного податку

Об’єкт та базу оподаткування з екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, зокрема, обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання, визначено п.п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно із п. 249.6 ст. 249 ПКУ суми екологічного податку, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів у порядку, визначеному ПКУ, тобто, на підставі фактичних обсягів розміщення відходів протягом звітного кварталу.

Наявність або відсутність затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів у платника екологічного податку не впливає на обчислення сум екологічного податку, що справляється за розміщення відходів.

Розмір екологічного податку при обчисленні сум цього податку у разі перевищення платником податку затверджених лімітів на утворення та розміщення відходів або у разі їх відсутності не збільшується.

Оновлено довідник типів об’єктів оподаткування

Станом на 07.10.2019 на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/127294.htmlрозміщено оновлений довідник типів об’єктів оподаткування.

До об’єктів оподаткування додано новий тип, а саме: 712 – «ЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ».

З 01 жовтня 2019 року – нові довідники податкових пільг

ДПС України станом на 01.10.2019 оприлюднила:

► Довідник податкових пільг № 94/1, що є втратами доходів бюджету;

► Довідник інших податкових пільг № 94/2.

У зазначених довідниках надано перелік пільг з податку на прибуток, плати за землю, ПДВ, акцизного податку, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, місцевих податків та зборів, державного мита. Крім того, позначено початок і кінець дії пільг.

Довідники розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/54005.html

Трудові відносини: затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю

Офіційне оформлення трудових відносин – це соціальні гарантії кожного працюючого і відсутність штрафних санкцій для кожного сумлінного роботодавця.

Кабінет Міністрів України постановою від 21 серпня 2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» (далі – Постанова № 823) затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю визначає основні завдання та процедуру здійснення Державної служби України з питань праці та її територіальними органами державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Постановою № 823 також внесено зміни до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 із змінами.

Зокрема, відповідно до внесених змін, штрафи за порушення законодавства про працю накладаються на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Постанова № 823 набула чинності 30.08.2019 (опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 30.08.2019 № 165).

Оподаткування успадкованих нерезидентом від резидента грошових заощаджень, поміщених до 02.01.1992 в установи Ощадного банку СРСР

Об’єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), в тому числі отримання спадщини.

Норми визначені п. 163.2 ст. 163 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Оподаткування доходу, отриманого платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується ст. 174 ПКУ.

Відповідно до п.п. «в» п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 ПКУ за нульовою ставкою ПДФО оподатковуються грошові заощадження, поміщені до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР, що діяли на території України, а також у державні цінні папери (облігації Державної цільової безпроцентної позики 1990 року, облігації Державної внутрішньої виграшної позики 1982 року, державні казначейські зобов’язання СРСР, сертифікати Ощадного банку СРСР) та грошові заощадження громадян України, поміщені в установи Ощадного банку України та колишнього Укрдержстраху протягом 1992 – 1994 років, погашення яких не відбулося, що успадковуються будь-яким спадкоємцем.

Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, регулюється п. 170.10 ст. 170 ПКУ, яким встановлено, що доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ для нерезидентів).

Так, оподаткування доходу, отриманого платником ПДФО – нерезидентом в результаті прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентується п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ, відповідно до якого для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом застосовується ставка, визначена у п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків).

Отже, до вартості будь-яких об’єктів спадщини (у т.ч. грошових заощаджень, поміщених до 02 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР), які успадковуються спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента, застосовується ставка податку 18 відсотків, передбачена п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Електронний кабінет надає можливість подати повідомлення про об’єкти оподаткування в електронному вигляді

Користувачі Електронного кабінету через приватну частину (особистий кабінет) мають можливість подати Повідомлення про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність в електронному вигляді за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП).

Реєстраційні дані платника у Повідомленні за ф. № 20-ОПП заповнюються автоматично на основі даних ДПС, дані щодо об’єктів оподаткування заповнюються платником самостійно.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП опрацьовується повністю в автоматичному режимі та результат опрацювання відображається у Квитанції № 2, яку можливо переглянути у режимі «Вхідні/вихідні документи» Електронного кабінету.

Дані про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, відображаються у режимі «Облікові дані платника» Електронного кабінету.

Звертаємо увагу, що обов’язок повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків про об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, встановлений п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України.

Такі відомості подаються у Повідомленні за ф. № 20-ОПП протягом 10 робочих днів після реєстрації, створення чи відкриття об’єкта оподаткування або об’єкта, пов’язаного з оподаткуванням.

Юридична особа, яка користується пільгою щодо сплати земельного податку, сплачує податок у разі надання в оренду земельних ділянок

Органи місцевого самоврядування встановлюють, зокрема пільги щодо земельного податку, який сплачується на відповідній території.

Норми визначені п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 284.3 ст. 284 ПКУ, якщо платники земельного податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Ця норма не поширюється на бюджетні установи у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування.

У разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин) (п. 287.7 ст. 287 ПКУ).

Отже, юридичні особи, які користуються пільгами з земельного податку, та надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, земельний податок за площі, надані в оренду, сплачують на загальних підставах з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель, споруд (їх частин).

Водночас, якщо орган місцевого самоврядування прийняв рішення про надання пільг зі сплати земельного податку бюджетним установам, то у разі надання ними будівель, споруд (їх частин) в тимчасове користування (оренду) іншим бюджетним установам, дошкільним, загальноосвітнім навчальним закладам незалежно від форм власності і джерел фінансування, земельний податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) не сплачується.

Звільнення фізичної особи за переводом: визначення податкового агента при виплаті компенсації, що перераховується на підприємство, на яке особа переводиться

Відповідно до п.п. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заробітна плата для цілей розділу ІV «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику ПДФО відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника ПДФО і є базою оподаткування ПДФО (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до ст. 24 Закону України від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР «Про відпустки» із змінами та доповненнями у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

У разі переведення на роботу на інше підприємство сума грошової компенсації за невикористані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену у ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом (п.п. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

Обов’язок зі сплати ПДФО покладається на того роботодавця, який здійснює нарахування компенсації і відповідно нарахування та утримання до бюджету і соціальних фондів.

Моментом виплати такого доходу є дата перерахування грошових коштів іншому підприємству, що є новим місцем роботи працівника. Тобто, роботодавець має виконати всі функції податкового агента.

Так як суми компенсації за невикористану відпустку з метою оподаткування розглядаються як заробітна плата і входять до складу загального місячного оподатковуваного доходу працівника, то вони підлягають оподаткуванню податковим агентом – працедавцем на загальних підставах у тому місяці, коли були нараховані (в даному випадку – у місяці звільнення).

Оскільки суму грошової компенсації було обкладено ПДФО роботодавцем за попереднім місцем роботи, що було відповідним чином відображено ним у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ, підприємство, на яке перейшов працівник, не повинно показувати відомості про суму виплаченої працівнику компенсації у ф. № 1ДФ .

За неповідомлення банками контролюючих органів про відкриття/закриття рахунків платників податків передбачена відповідальність

Банки та інші фінансові установи зобов’язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунка платника податків – юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до контролюючого органу, в якому обліковується платник податків, у день відкриття/закриття рахунка.

У разі відкриття або закриття рахунка платника податків – банку, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, повідомлення надсилається в порядку, визначеному п. 69.2 ст. 69 ПКУ, лише у разі відкриття або закриття кореспондентського рахунка.

У разі відкриття або закриття власного кореспондентського рахунка банки зобов’язані надіслати повідомлення до контролюючого органу, в якому обліковуються, в строки, визначені п. 69.2 ст. 69 ПКУ.

Норми встановлені п. 69.2 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Пунктом 118.1 ст. 118 ПКУ визначено, що неподання банками або іншими фінансовими установами відповідним контролюючим органам в установлений ст. 69 ПКУ строк повідомлення про відкриття або закриття рахунків платників податків – тягне за собою накладення штрафу у розмірі 340 гривень за кожний випадок неподання або затримки.

Платникам акцизного податку про застосування акцизної марки

Марка акцизного податку – спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Норми встановлені п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів – це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку    (п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Пунктом 226.7 ст. 226 ПКУ передбачено, що кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПКУ вважаються такими, що немарковані:

► алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

► алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1251 «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

► вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари;

► алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Cпівпадання дати розливу алкогольної продукції для вироблених в Україні алкогольних напоїв та для алкогольних напоїв іноземного виробництва з датою випуску акцизної марки діючими нормами ПКУ чи іншими нормативно-правовими актами не передбачено. Для алкогольних напоїв іноземного виробництва сума акцизного податку, що зазначена на акцизній марці, повинна відповідати розміру ставки акцизного податку, що діяла на момент виробництва марки.

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні1387
mod_vvisit_counterВчора1390
mod_vvisit_counterНа цьому тижні1387
mod_vvisit_counterНа минулому тижні9213
mod_vvisit_counterВ цьому місяці33004
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1017745

Online (20 minutes ago): 23
Your IP: 34.236.245.255
,
Now is: 2020-10-26 22:54