Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує:

Місцевий бюджет отримав понад 328 млн. грн. єдиного податку від платників Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області

За січень – вересень поточного року до місцевого бюджету від підприємців та підприємств Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м. Дніпра, які працюють за спрощеною системою оподаткування, надійшло 328,08 млн. грн. єдиного податку. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року місцева скарбниця отримала на 59,79 млн. грн. більше, або на 22,3 відсотки.

Найбільший внесок у місцевий бюджет зробили фізичні особи – підприємці – понад 265 млн. грн. єдиного податку, що на 52,5 млн. грн., або на 24 відсотка більше ніж торік. Юридичні особи – спрощенці додали 62,6 млн. грн. єдиного податку.

Спостерігається позитивна динаміка зі сплати єдиного податку за усіма категоріями платників, які обрали спрощену систему оподаткування.

Це свідчить, перш за все, про активізацію підприємницької діяльності та створення максимально комфортних умов ведення бізнесу.

У Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області відзначають, що сумлінно сплачуючи єдиний податок до місцевого бюджету, тим самим платники забезпечують розвиток та життєдіяльність регіону.

За 8 місяців роботодавці Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області сплатили понад 1,5 мільярдів гривень єдиного соціального внеску

За січень-вересень 2019 року роботодавці Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м. Дніпра перерахували 1 млрд. 522 млн. 701,8 тис. грн.. єдиного соціального внеску. Про це інформує управління податків і зборів з фізичних осіб Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Тут зауважують, що надійшло на 273 млн. 459,1 тис. грн. більше у порівнянні з минулим роком, або темп росту склав 121,9 відсотків.

Збільшення кількості платників єдиного внеску, а ще заходи з легалізації зайнятості населення по Правобережному управлінню – це чинники, з якими у податковій службі пов’язують позитивну динаміку надходжень єдиного соціального внеску.

Сплачувати податки стане легше

За повідомленням ДПС України з 01 січня 2021 року в Україні впроваджується єдиний рахунок для сплати податків і зборів та єдиного внеску. Це створить максимально комфортні та зрозумілі для платників правила розрахунків з бюджетом та цільовими фондами, скоротить їх фінансові витрати і час на формування розрахункових документів.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску. Також сплачуватимуться грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень, за винятком грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також частини чистого прибутку (доходу), які сплачують державні та комунальні унітарні підприємства та їх об’єднання.

Для розрахунків з бюджетом та цільовими фондами платнику податків необхідно буде подати на виконання до банку, в якому він обслуговується, лише один розрахунковий документ про перерахування на єдиний рахунок загальної суми належних до сплати платежів або окремі розрахункові документи за відповідними податками та зборами.

ДПС у щоденному режимі (крім вихідних, святкових та неробочих днів) формуватиме в розрізі платників податків необхідні реєстри із зазначенням відповідної інформації та надсилати їх до Казначейства.

Реєстр платежів формуватиметься по платниках податків в межах коштів, сплачених ними на єдиний рахунок. Повідомлення про використання або відмову від використання єдиного рахунку подається платником податків в електронній формі через електронний кабінет.

У разі відмови платника податків від використання єдиного рахунку таке використання припиняється починаючи з першого числа місяця наступного календарного року.

Довідка: Верховною Радою України схвалено законопроекти № 1051 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та № 1049 «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/393936.html

З 1 січня 2020 року змінюється форма податкової декларації про майновий стан і доходи

ДПС України на головній сторінці офіційного вебпорталу за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394003.html повідомила, що з 01 січня 2020 року платники податків подаватимуть декларацію про майновий стан і доходи за новою формою. Відповідні зміни до форми податкової декларації внесені наказом Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року  № 859».

Нова форма податкової декларації від діючої відрізняється деякими особливостями, а саме:

► доповнено рядок 8 декларації «категорія платника» новим критерієм «особа, яка заявляє право на податкову знижку», який застосовується для громадян, які декларують право на податкову знижку;

► розрахунок суми податку на доходи фізичних осіб, на яку зменшуються податкові зобов’язання при використанні права на податкову знижку, виокремлено у додаток Ф3;

► в декларації у розділі ІІ «доходи, які включаються до загального оподатковуваного доходу» додатково виокремлено доходи «нарахований (виплачений, наданий) у формі винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правового характеру» та «дохід, отриманий від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), які розташовані за місцезнаходженням, відмінним від податкової адреси орендодавця».

Нагадуємо, що з 01.01.2019 сплата податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) з доходів від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), здійснюється відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Бюджетного кодексу України за місцезнаходженням таких земельних ділянок (часток, паїв), у зв’язку із чим в новій формі декларації передбачені деякі зміни у порядку розрахунку податкових зобов’язань з ПДФО.

У той же час акцентуємо увагу, що податкові зобов’язання по військовому збору з доходів, отриманих від фізичної особи – орендаря, який не є податковим агентом фізичної особи – орендодавця, від надання в оренду (суборенду, емфітевзіс) земельних ділянок, земельних часток (паїв) відповідно до вимог ПКУ визначаються в податковій декларації. При цьому сплата таких зобов’язань з військового збору здійснюється за податковою адресою.

Понад 11 млрд грн єдиного внеску сплачено з початку року платниками Дніпропетровщини

Впродовж січня – вересня поточного року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області забезпечено надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на загальну суму 11 млрд 688,5 млн гривень. У порівняні з аналогічним періодом 2018 року, цей показник більше на 1 млрд 876,1 млн гривень.

При цьому, лише у вересні 2019 року платники єдиного внеску Дніпропетровської області перерахували на рахунки Держказначейства 1 млрд 311,9 млн грн, що на 242,1 млн грн більше минулорічних вересневих надходжень.

Нагадуємо, що єдиний внесок засобами програмного забезпечення автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до визначених пропорцій та перераховується за призначенням – на рахунки, відкриті в Державній казначейській службі до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і пенсійного страхування.

До уваги платників!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертається до платників податків Дніпропетровській області дотримуватись вимог антикорупційного законодавства, а саме Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700 «Про запобігання корупції» із змінами та доповненнями .

Якщо у процесі роботи посадові особи ГУ ДПС у Дніпропетровській області вимагають грошові кошти або іншу неправомірну вигоду для вирішення проблемних питань або зловживають службовим становищем, невідкладно повідомляйте відділ з питань запобігання та виявлення корупції ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (056) 374-86-40 та чергову частину ГУ ДПС у Дніпропетровській області за телефоном (068) 895-89-88, або особисто за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а.

IBAN – міжнародний номер банківського рахунку, який гармонізує український платіжний простір з європейським

На виконання постанови Правління Національного банку України від 28 грудня    2018 року № 162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунка (IBAN) в Україні» (далі – Постанова № 162) Державною казначейською службою України (далі – Казначейство) здійснено заміну діючих рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів відповідно до вимог стандарту IBAN.

Перехід на міжнародні номери рахунків при обслуговуванні бюджетів за доходами здійснено Казначейством з 01 жовтня 2019 року.

Таким чином, починаючи з 01 жовтня 2019 року змінено реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів, відкритих відповідно до вимог стандарту IBAN.

Оновлені бюджетні рахунки державного та місцевих бюджетів по Дніпропетровській області розміщено на головній сторінці субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України у рубриці «Бюджетні рахунки» за посиланням http://dp.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/

Також, з метою упередження помилкової сплати коштів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) на неналежні рахунки, сплата єдиного внеску по Дніпропетровської області має відбуватись на рахунки, які відкриті на ім’я Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до адміністративно-територіальних одиниць, на яких зареєстровані платники податків, за символами рахунків 201 – 204, де:

Cимвол "SSS"*

Розмір єдиного внеску

201

Єдиний внесок, нарахований роботодавцями на суми: заробітної плати; винагороди за договорами ЦПХ; допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами

202

Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення військовослужбовців

203

Єдиний внесок, нарахований на суми грошового забезпечення батьків-вихователів у системі загальнообов’язкового пенсійного страхування

204

Єдиний внесок  для фізичних осіб – підприємців, у т.ч.  які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність

* – символ звітності, що відповідає коду класифікації доходів бюджету. Цей параметр кодується згідно із Довідником відповідності символу звітності коду класифікації доходів бюджету, який затверджується наказом Казначейства України (пункт 1 Додатку 1 до Порядку відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій по виконанню бюджетів в системі Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 27.12.2013 № 217).

Детальна інформація щодо рахунків для сплати єдиного внеску, відкритих на ім’я територіальних органів Державної податкової служби України, що вступили у дію з 01.10.2019, розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/reestri/393096.html

Довідково: запровадження IBAN дасть можливість гармонізувати український платіжний простір з європейським, а також сприятиме подальшій запланованій модернізації системи електронних платежів Національного банку України. Загалом використання стандарту IBAN завдяки скороченню реквізитів має зробити зручнішим оформлення розрахункових документів.

Завдяки цьому клієнти банків зможуть:

► зручно та просто ідентифікувати платника та отримувача коштів, а також банк України, що їх обслуговує;

► уникнути помилок у реквізитах рахунків завдяки скороченню реквізитів в розрахункових документах;

► швидше здійснювати перекази та отримувати кошти.

Організація роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення заборгованості з ЄСВ

У прес-центрі інформаційного агентства «МОСТ-Днепр» відбулася пресконференція на тему «Організація роботи ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо погашення заборгованості з ЄСВ» за участі начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Світлани Цегельської.

Вона повідомила, що у січні – вересні поточного року загальна сума скорочення боргу зі сплати єдиного внеску по Дніпропетровській області склала майже 130 млн гривень.

Втім, незважаючи на позитивну тенденцію по скороченню заборгованості, станом на кінець вересня поточного року, сума податкового боргу складає понад 1 млрд грн, з них 67 % – сума боргу з фізичних осіб – підприємців.

За результатами роботи у 2018 році в рахунок погашення боргу надійшло 125 млн грн, у тому числі після виставлення вимог податковими органами – 104 млн гривень.

«Згідно із законодавством за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції.

Відповідно до чинного законодавства єдиний соціальний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Тому, одним із пріоритетних напрямків роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є підвищення рівня добровільної сплати єдиного соціального внеску», – підсумувала Світлана Цегельська.

Про подання фінансової звітності

Відповідно до ст. 2 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) та п. 1 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року № 419 із змінами (далі – Порядок № 419) фінансову звітність зобов’язані подавати: ► усі юридичні особи, створені відповідно до законодавства України (незалежно від організаційно-правової форми господарювання та форми власності); ► представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Приписи абзацу другого п. 2 Порядку № 419 свідчать про те, що фінансову звітність і консолідовану фінансову звітність складають відповідно до: ◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі –П(С)БО); ◄ міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ);  ◄ національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Фінансова звітність подається залежно від того, які з цих стандартів застосовує суб’єкт господарювання.

Фінансова звітність може бути повною і скороченою.

Повну фінзвітність подають усі підприємства, крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, мікро- та малих підприємств. Її склад визначено п. 1 розділу ІІ П(С)БО 1.

Для суб’єктів малого підприємництва (тобто мікро- і малих підприємств) і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності П(С)БО 25 установлено скорочену за показниками фінансову звітність (ч. 3 ст. 11 Закону № 996, п. 2   розділу ІІ П(С)БО 1).

При цьому, окремі підприємства з числа суб’єктів малого підприємництва мають право складати Спрощений фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва. Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу І П(С)БО 25 це:

- мікропідприємства;

- юрособи, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів і витрат відповідно до податкового законодавства. Такими, зокрема, є юридичні особи – платники єдиного податку 3-ї групи (п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Форму і порядок складання спрощеного фінансового звіту містить також   П(С)БО 25.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття ними рішень повної, правдивої, неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства (п. 4 розділу І П(С)БО 1).

Інформація, наведена у фінансовій звітності, базується виключно на даних бухгалтерського обліку і має бути тотожна даним аналітичного та синтетичного обліку.

Фінзвітність складається за такими основними принципами і правилами:

1. Фінансову звітність складають у грошовій одиниці України – гривні (ст. 5 Закону № 996).

2. Великі та середні підприємства заповнюють форми фінансової звітності в тисячах гривень без десяткових знаків. Виняток – розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій» форми № 2. Його складають у гривнях з копійками.

Фінансову звітність суб’єктів малого підприємництва (форми № 1-м і № 2-м, а також № 1-мс і № 2-мс) складають у тисячах гривень з одним десятковим знаком   (п. 1 розділу I П(С)БО 25).

3. Показники про податок на прибуток підприємств, витрати і збитки, вирахування з доходу, вибуття коштів, зменшення складових власного капіталу наводять у дужках (п. 5 розділу ІІ П(С)БО 1).

4. При складанні фінансової звітності неприпустимо згортати статті активів та зобов’язань, доходів і витрат, крім випадків, передбачених відповідними П(С)БО або МСФЗ (п. 3 розділу IV П(С)БО 1, п. 6 розділу I П(С)БО 25).

5. Підприємства можуть не наводити статті, за якими відсутня інформація до розкриття. Виняток – випадки, коли така інформація була у попередньому звітному періоді (п. 4 розділу ІІ П(С)БО 1).

6. Показники річної фінансової звітності підтверджують результатами попередньо проведеної інвентаризації активів і зобов’язань (ст. 10 Закону № 996 і п. 12 Порядку № 419).

7. До фінансової звітності включають показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства (п. 6 розділу ІІ П(С)БО 1).

8. Фінансова звітність має бути підписана керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку і бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства (ч. 1 ст. 11 Закону № 996).

Якщо бухгалтерський облік на підприємстві веде юридична особа, яка здійснює діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиту, фінансову звітність підписують керівник підприємства (або уповноважена ним особа), а також керівник аудиторської/бухгалтерської фірми (або уповноважена ним особа).

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник (або уповноважена ним особа) і головний бухгалтер.

Нагадуємо, що згідно з п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до п. 46.2 ст. 46 ПКУ платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Платники податку на прибуток – виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до п.п. 137.4.1 п. 137.4    ст. 137 ПКУ, складають та подають з відповідною податковою декларацією фінансову звітність за перше півріччя минулого звітного року, за минулий звітний рік та за перше півріччя поточного звітного року.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ,

Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:● у I кварталі – 10 відсотків;● у II кварталі – 10 відсотків;● у III кварталі – 50 відсотків;● у IV кварталі – 30 відсотків;

Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки, визначені Податковим кодексом України

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; ► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до  п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ.

Якщо сума, визначена відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника єдиного податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ,

Єдиний податок такими платниками відповідно до п.п 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ сплачується щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах:● у I кварталі – 10 відсотків;● у II кварталі – 10 відсотків;● у III кварталі – 50 відсотків;● у IV кварталі – 30 відсотків;

Фізичні особи – підприємці, які у звітному періоді обрали спрощену систему оподаткування та ставку єдиного податку, встановлену для четвертої групи, або перейшли на застосування ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, та юридичні особи, утворені протягом року шляхом злиття, приєднання або перетворення у звітному податковому періоді, у тому числі за набуті ними площі нових земельних ділянок, вперше сплачують податок протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, в якому відбулося таке обрання/перехід, в якому відбулося утворення (виникнення права на земельну ділянку), а надалі – у порядку, визначеному п.п. 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ (п.п. 295.9.3 п. 295.9 ст. 295 ПКУ).

Платникам ПДВ необхідно реєструвати податкові накладні у строки, визначені Податковим кодексом України

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

► для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

► для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача – платника ПДВ, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, – протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума ПДВ не перевищує суму, обчислену відповідно до  п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ.

Якщо сума, визначена відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ПКУ, є меншою, ніж сума ПДВ в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Відбувся кущовий семінар для платників податків

З метою інформування платників податків про зміни податкового законодавства та практичне застосування норм Податкового кодексу України 15.10.2019 Дніпровсько-Новомосковським управлінням Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) за участі фахівця управління комунікацій ГУ ДПС проведено кущовий семінар для платників податків – юридичних та фізичних осіб – підприємців.

Фахівець управління комунікацій ГУ ДПС звернула увагу присутніх на останні зміни податкового законодавства, які набрали чинності у другому півріччі поточного року, та нагадала про важливість своєчасної сплати податків, зборів та платежів, враховуючи зміну з 01 жовтня 2019 року реквізитів бюджетних рахунків для сплати податків і зборів та небюджетних рахунків для сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), відкритих відповідно до вимог міжнародного стандарту IBAN.

Також на семінарі розглядались питання адміністрування податку на додану вартість, єдиного внеску та екологічного податку; права платників на податкову знижку та легалізації трудових відносин; порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів» із змінами.

Особливу увагу платників акцентовано на своєчасну та у повному обсязі сплату нарахованих податків, зборів та єдиного внеску.

Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання, які виникають під час проведення ними господарської діяльності.

До уваги платників податку на прибуток: за ІІІ квартал 2019 року необхідно подавати актуальні форми фінансової звітності

23.07.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.05.2019 № 266 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.06.2019 за № 685/33656 (далі – Наказ № 226).

Наказом № 226 внесені зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку, зокрема форму фінансової звітності № 1-м «Баланс» доповнено новими показниками: Нематеріальні активи – 1000; Первісна вартість – 1001; Накопичена амортизація – 1002.

Крім того, відповідно до п. 2 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 із змінами норми цього Національного положення (стандарту) застосовуються мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) (далі – підприємства), зокрема:

1) для складання Фінансової звітності малого підприємства (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») – ● малими підприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (крім тих, яким відповідно до податкового законодавства надано дозвіл на ведення спрощеного обліку доходів та витрат);● представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності;

2) для складання Фінансової звітності мікропідприємства (Додаток 2 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність») –● мікропідприємствами – юридичними особами, які визнані такими відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»;● підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства;● непідприємницькими товариствами.

Звертаємо увагу, що відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов’язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПКУ).

Пунктом 46.2 ст. 46 ПКУ визначено, що платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог ст. 137 ПКУ. При цьому фінансова звітність є додатком до податкової декларації з податку на прибуток та є її невід’ємною частиною.

Враховуючи викладене, з метою ефективного забезпечення проведення кампанії декларування з податку на прибуток за три квартали 2019 року платникам необхідно подавати до контролюючих органів актуальні форми фінансової звітності, які є невід’ємною частиною декларацій.

Деякі особливості розірвання договору про добровільну участь у сплаті єдиного внеску

Частиною 1 ст. 10 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) визначено перелік платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Згідно із частиною 2 ст. 10 Закону № 2464 особи, зазначені у частині 1 ст. 10 Закону № 2464, беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Договір про добровільну участь може бути достроково розірваний застрахованою особою за її бажанням, якщо договір діяв не менше одного року (абзац другий п. 1 частини 8 ст. 10 Закону № 2464).

Однак, у разі набуття застрахованою особою відповідно до Закону № 2464 зобов’язань щодо участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування договір про добровільну участь може бути достроково розірваний територіальним органом (абзац другий п. 2 частини 8 ст. 10 Закону № 2464).

Тобто, фізична особа, яка виявила бажання на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування укладає договір про добровільну участь у сплаті єдиного внеску на термін визначений у договорі, але не менше одного року.

Розірвати договір достроково, впродовж першого року дії, може лише територіальний орган за умови набуття застрахованою особою зобов’язань щодо участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (працевлаштування).

Розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані про фактичні залишки пального

З 01.07.2019 розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв’язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Норми встановлені п. 230.1.3 ст. 230 Податкового кодексу України.

Щодо оподаткування військовим збором

Відповідно до пп. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозділу 10 розд. XX Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ) об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ.

Згідно з п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є:

-         загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;

-         доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання);

-         іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

   Об’єктом оподаткування нерезидента є:

-         загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні;

-         доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника, зобов’язаний утримувати військовий збір із суми такого доходу за його рахунок.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

Особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність (пп. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 ПКУ).

При цьому, згідно з п. 179.7 ст. 179 ПКУ фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

При продажу більше одного автомобіля у рік необхідно сплатити податки

Дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків. 

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного року одного з об'єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда, не підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. Отже, дохід, отриманий фізичною особою - резидентом України від продажу протягом року одного легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Дохід, отриманий від продажу протягом звітного року двох та більше легкових автомобілів, мотоциклів або мопедів підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. Крім того, такий дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотка.

Дохід від продажу легкового автомобіля, мотоцикла або мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу, але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом. Зазначена норма передбачена п.173.1  ст.173 Податкового кодексу України.

Коли ФОП - платник ЄП подає заяву до органів ДПС щодо зміни видів діяльності

До реєстру платників єдиного податку вносяться відомості про платника єдиного податку, зокрема види господарської діяльності. Це передбачено п. 299.7 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники єдиного податку у разі зміни відомостей, внесених до реєстру платників єдиного податку, мають надати заяву, до якої, зокрема включаються відомості про зміну видів господарської діяльності.

Для забезпечення відображення у реєстрі платників єдиного податку достовірної інформації про види господарської діяльності фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи у разі зміни видів господарської діяльності протягом податкового (звітного) періоду повинна подати разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, у якому відбулися такі зміни, заяву про внесення змін до реєстру платників єдиного податку.

Разом з цим у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

Також, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої – третьої груп вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої – третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Податковим кодексом України не передбачено отримання РНОКП ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку

Якщо фізична особа (в т.ч. малолітня особа) не має обов’язків щодо сплати податків, не отримує доходів, що підлягають оподаткуванню, та не підпадає під визначення платника податків, то підстав для включення відомостей про неї до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) немає.

Податковим кодексом України не передбачена обов’язкова реєстрація громадян у Державному реєстрі ні з моменту їх народження, ні з настанням певного віку.

Відповідно до п. 70.1 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр).

 До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є: громадянами України; іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні; іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов’язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.

Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім’ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.

Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ (п. 15.1 ст. 15 ПКУ).

Згідно з п. 2 розд. I Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822), Державний реєстр створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються ПКУ та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Довідково: Загальнодоступний інформаційно – довідковий ресурс  (категорія 119.09).

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні1067
mod_vvisit_counterВчора1350
mod_vvisit_counterНа цьому тижні2417
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8300
mod_vvisit_counterВ цьому місяці24821
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1009562

Online (20 minutes ago): 20
Your IP: 3.235.101.141
,
Now is: 2020-10-20 16:01