Податкова зацікавлена в діалозі з платниками

21 жовтня, голова Державної податкової служби України Сергій Верланов зустрівся з членами Європейської Бізнес Асоціації. Очільник податкової служби розповів про перші кроки реформування ДПС і плани на найближчу перспективу.

«На початку жовтня ми запустили повноцінну роботу служби. Попри таке перезавантаження податкових органів ми виконали план з надходжень до бюджету. І, що не менш важливо, для платників податків не було створено жодних незручностей. В наступні три місяці плануємо завершити формування податкової служби», – розповів Сергій Верланов.

За його словами, наступний крок – провести конкурси на зайняття вакантних посад на рівні центрального апарату ДПС, після цього – відібрати нове керівництво територіальних відділень.

«Мета цих конкурсів – знайти справжніх професіоналів, які зможуть сформувати свої команди і втілювати в життя реформи. Ми маємо надавати якісний сервіс платникам податків, скоротити кількість перевірок завдяки підвищенню аналітичної роботи. Також плануємо збільшити кількість виграних податковою справ у судах. Це означає також зменшення кількості позовів. Бо в суд будемо йти лише, коли матимемо сильну позицію», – запевнив Сергій Верланов.

Під час зустрічі учасники обговорили найгостріші питання, які сьогодні турбують сумлінних платників податків – детінізація економіки, ритмічне відшкодування ПДВ, пришвидшення роботи над законопроектами, що захищають інтереси підприємництва.

«Ми відкриті до спілкування, готові до критики та конструктиву. Податкова зацікавлена в діалозі з платниками, адже у нас єдина мета – забезпечити сприятливі умови для роботи бізнесу. Адже якщо бізнесу не буде добре, то він не заробить грошей, а якщо він не заробить грошей, то не буде з чого збирати податки», – підкреслив очільник податкової.

Він також зазначив, що на сьогодні в податковій здійснюється квартальне планування. Аналізується поточна ситуація щодо надходжень коштів, прораховуються ймовірні ризики та визначаються можливості. Це, зокрема, дає змогу розподілити бюджетний ресурс щодо відшкодування ПДВ таким чином, щоб платники не мали затримок із поверненням коштів.

Чимало запитань з боку бізнесу викликали і зміни в системі застосування РРО. Враховуючи підписані закони, бізнес отримав можливості використання програмних реєстраторів розрахункових операцій як альтернативи класичним касовим апаратам.

«Ми вже готові запропонувати бізнесу безкоштовне програмне забезпечення для використання новітніх РРО. Забезпечено рівні можливості всім учасникам ринку, великий бізнес має змогу розробити свій програмний продукт. На сьогодні ми маємо три місяці для розробки нормативно-правових актів, відповідно до яких буде удосконалено програмне забезпечення та запропоноване для  використання», – розповів Сергій Верланов.

На сьогодні платники вже можуть завантажити безкоштовне програмне забезпечення, яке розміщене на вебпорталі ДПС, а також ознайомитися з тими рішеннями, що пропонують інші учасники експерименту щодо новітніх РРО та використати ці продукти за потребою.

Сергій Верланов також зазначив, що подібні зустрічі з бізнесом будуть систематичними, оскільки є майданчиком для досягнення компромісних рішень.

На останок він подякував присутнім за сумлінну сплату податків і закликав розвивати партнерські відносини.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/394970.html

Про екологічний стан області йшлося на нараді, яка відбулася у приміщенні Дніпропетровської ОДА

На сьогодні питання стану довкілля Дніпропетровщини є надзвичайно важливим та турбує кожного мешканця регіону.

У рамках робочої поїздки до Дніпропетровської області Голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олега Бондаренка 21 жовтня 2019 року у приміщенні Дніпропетровської обласної державної адміністрації відбулась нарада голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олександра Бондаренка щодо екологічного стану області за участі представників Європейської комісії, органів виконавчої влади, бізнес-спільноти та громадськості.

Голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко акцентував увагу присутніх, що метою заходу є окреслення чіткого кола завдань з поліпшення екологічної ситуації, визначення виконавців та конкретний дедлайн, а також налагодження діалогу між усіма учасниками процесу, направленого на поліпшення стану довкілля області.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко зазначив, що на Дніпропетровщині добре налагоджений механізм взаємодії між владою та бізнесом у природоохоронній сфері, а також звернув увагу на необхідність підприємців більш відповідальніше ставитись до цього питання.

У заході прийняла участь в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) Ганна Чуб.

Очільниця ГУ ДПС зазначила, що одним із вагомих компенсаторів негативного впливу на природу шкідливих та небезпечних факторів під час господарської діяльності платників є екологічний податок.

Податкова служба, адмініструючи екологічний податок, наразі ще більше приділяє увагу дисципліні сплати та розширенню бази оподаткування.

Регулююча роль екоподатку в Україні полягає у стимулюванні суб’єктів господарювання до зменшення забруднення довкілля, а роз’яснювальна робота, яка проводиться податковою службою, сприяє доведенню до платників інформації щодо переваг сумлінної та добровільної сплати екологічного податку.

«Інвестування у захисні споруди призведе до економії фінансів на сплаті підвищених ставок податку та на відповідальності за недотримання природоохоронних стандартів.

Отже, спільними зусиллями ми зможемо досягти позитивних результатів у вирішенні існуючих екологічних проблем та забезпечити збереження чистого довкілля», – констатувала Ганна Чуб.

Для перегляду присутнім був представлений відеоролик соціального характеру «Сплата екологічного податку – гарантований шлях до побудови зеленої економіки», підготовлений податковою службою області.

Нарада пройшла у форматі активного обговорення нагальних питань.

Внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів

08.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.08.2019   № 352 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.09.2019 за   № 1025/33996) (далі – Наказ № 352).

Наказ № 352 розроблено відповідно до вимог постанови Правління Національного банку України від 28 грудня 2018 року № 162«Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні».

Наказом № 352 внесено зміни до Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938 зі змінами, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.09.2012 за № 1569/21881) (далі – Порядок).

Зокрема, Наказом № 352 абзац другий п. 10.3 Порядку викладено у такій редакції

«У платіжному дорученні мають бути заповнені всі реквізити, передбачені його формою. Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється з урахуванням вимог нормативно-правових актів та має містити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бюджетних коштів отримувачу (код програмної класифікації видатків та кредитування, код економічної класифікації видатків, економічна сутність платежу, номер і дата підтвердних та інших документів, на підставі яких здійснюються перерахування, з урахуванням вимог законодавства України, податок на додану вартість або без податку на додану вартість тощо). У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у полі «Одержано банком» платіжного доручення на всіх примірниках обов’язково проставляються дата подання та підпис казначея».

Крім того, у додатку 19«Виписка з рахунка» до Порядку виключено графу «МФО».

Наказ № 352 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України»від 08.10.2019 № 77 та він застосовується з 01.11.2019.

Що сільськогосподарський товаровиробник включає до доходу?

Дохід сільськогосподарського товаровиробника, отриманий від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включає доходи, отримані від:

► реалізації продукції рослинництва, що вироблена (вирощена) на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, а також продукції рибництва, виловленої (зібраної), розведеної, вирощеної у внутрішніх водоймах (озерах, ставках і водосховищах), та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації продукції рослинництва на закритому ґрунті та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації продукції тваринництва і птахівництва та продуктів її переробки на власних підприємствах або орендованих виробничих потужностях;

► реалізації сільськогосподарської продукції, що вироблена із сировини власного виробництва на давальницьких умовах, незалежно від територіального розміщення переробного підприємства.

У разі, коли сільськогосподарське підприємство утворюється шляхом злиття, приєднання, перетворення, поділу або виділення, у рік такого утворення до суми, отриманої від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 – 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції), включаються також доходи, отримані протягом останнього податкового (звітного) періоду від надання супутніх послуг:

◄ послуги із збирання врожаю, його брикетування, складування, пакування та підготовки продукції до збуту (сушіння, обрізування, сортування, очистка, розмелювання, дезінфекція (за наявності ліцензії), силосування, охолодження), які надаються покупцю такої продукції сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

◄ послуги з догляду за худобою і птицею, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

◄ послуги із зберігання сільськогосподарської продукції, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію за договором до дати її фактичної передачі покупцю);

◄ послуги з відгодівлі та забою свійської худоби і птиці, які надаються її покупцю сільгосппідприємством – виробником (з моменту набуття права власності на таку продукцію до дати її фактичної передачі покупцю).

Норми встановлені п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.

Для отримання права на податкову знижку декларацію про майновий стан і доходи можна подати через Електронний кабінет

Для фізичних осіб – платників податків сервіси Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua) розміщено в окремому меню «ЕК для громадян», яке, зокрема, надає можливість подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та надати додаткові документи в електронному вигляді. При цьому, доступ до Електронного кабінету для громадян здійснюється після проходження електронної ідентифікації з урахуванням вимог Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та законів України щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Нагадуємо, що до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку на доходи фізичних осіб витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Для отримання права на податкову знижку за 2018 рік фізичними особами Декларація подається по 31 грудня 2019 року (включно).

Неприбуткові організації при виплаті доходів на користь нерезидентів утримують та сплачують податок на доходи нерезидента

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Норми визначені п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПКУ.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. 3 ПКУ).

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулюється ст. 103 ПКУ.

Відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного, зокрема в п. 141.4 ст. 141 ПКУ, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ст. 137 ПКУ).

Отже, при виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов’язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

До кошиків місцевих бюджетів Дніпропетровщини зібрано на 4,2 млрд гривень більше ніж торік

Доходи місцевих бюджетів Дніпропетровської області (без урахування збору Дніпропетровського управління офісу ВПП ДПС) за січень – вересень 2019 року склали 18 млрд 736,6 млн грн, що на 4 млрд 190,9 млн грн більше аналогічного періоду 2018 року.

Більше половини надходжень у місцеві скарбниці Дніпропетровського регіону забезпечує податок на доходи фізичних осіб, його сума склала 10 млрд 832 млн грн, що перевищує минулорічні показники майже на 1 млрд 894 млн гривень.

Наступною за рівнем надходжень є плата за землю. Її власники та землекористувачі сплатили протягом 2019 року понад 3 млрд 033 млн грн, що на 662,2 млн грн більше аналогічного періоду минулого року.

Замикає трійку лідерів єдиний податок. Впродовж дев’яти місяців 2019 року спрощенці області сплатили 1 млрд 955,8 млн грн, що на 357,2 млн грн більше рівня 2018 року.

Затверджено нові форми реєстраційних документів для платників єдиного податку

22.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 «Про затвердження форм заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, розрахунку доходу за попередній календарний рік, запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку та витягу з реєстру платників єдиного податку» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 24.09.2019 за № 1054/34025) (далі – Наказ № 308).

Наказ № 308 розроблено відповідно до пунктів 298.1, 298.7 ст. 298 та п. 299.10 ст. 299 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Наказом № 308 затверджено:

► форму заяви про застосування спрощеної системи оподаткування;

► форму розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування;

► форму запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку;

► форму витягу з реєстру платників єдиного податку.

Крім того, Наказом № 308 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 20.12.2011 № 1675 «Про затвердження форми свідоцтва платника єдиного податку та порядку видачі свідоцтва, форми та порядку подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування та форми розрахунку доходу за попередній календарний рік» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27.12.2011 за № 1536/20274).

Наказ № 308 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 22.10.2019 № 81.

До уваги юридичних осіб – власників автомобілів!

Платники транспортного податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму цього податку станом на 01 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. 

Норми встановлені п.п. 267.6.4 п. 267.6 ст. 267 ПКУ.

Транспортний податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).

Враховуючи норми п. 50.1 ст. 50 ПКУ, якщо перереєстрація автомобіля в інший адміністративний район для випадків, коли передбачається взяття на облік платника транспортного податку у іншому контролюючому органі, відбулась до 20 лютого, а звітну декларацію вже подано, то до закінчення граничного строку її подання платником податку – юридичною особою декларація подається з типом «Звітна нова». Якщо така перереєстрація автомобіля відбулась після закінчення граничного строку подання декларації (після 20 лютого звітного року), платником податку – юридичною особою подається декларація з типом «Уточнююча».

Відповідно такий платник транспортного податку подає до контролюючого органу за новим місцем обліку, що відповідає адміністративному району нової реєстрації автомобіля, декларацію з типом «Звітна» згідно з вимогами та строками, визначеними п.п. 267.6.4 п. 267.6. ст. 267 ПКУ.

Нагадуємо, що юридичні особи – платники транспортного податку звітують за формою, встановленою наказом Міністерства фінансів України від 10.04.2015 № 415 «Про затвердження форми податкової декларації з транспортного податку», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.04.2015 за № 474/26919 із змінами.

Який актив визнається у податковому обліку основним засобом?

У податковому обліку основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6 000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку на прибуток для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6 000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Норми визначені п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Про земельні ділянки, за які не сплачується земельний податок

Перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, наведено у ст. 283 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, не сплачується земельний податок за:

- сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених відповідно до закону такими, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (зон відчуження, безумовного (обов’язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднених сільськогосподарських угідь, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства (п.п. 283.1.1 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння (п.п. 283.1.2 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур (п.п. 283.1.3 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування – землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративним озелененням, резервами, кюветами, мостами, штучними спорудами, тунелями, транспортними розв’язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками, шумовими екранами, очисними спорудами і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме:

а) паралельні об’їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючі з’їзди, захисні насадження, шумові екрани, очисні споруди;

б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, склади, гаражі, резервуари для зберігання паливно-мастильних матеріалів, комплекси для зважування великогабаритного транспорту, виробничі бази, штучні та інші споруди, що перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відс. акцій (часток, паїв) належить державі (п.п. 283.1.4 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень (п.п. 283.1.5 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв (п.п. 283.1.6 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, на яких розташовані дипломатичні представництва, які відповідно до міжнародних договорів (угод), згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, користуються приміщеннями та прилеглими до них земельними ділянками на безоплатній основі (п.п. 283.1.7 п. 283.1 ст. 283 ПКУ);

- земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення діяльності релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку (п.п. 283.1.8 п. 283.1 ст. 283 ПКУ).

Доповнено правила реєстрації в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків

ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395240.html повідомила наступне.

З 23.10.2019 діють зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Новаціями передбачено, що для проведення реєстрації, внесення змін, отримання картки платника податків або відомостей з Державного реєстру використовуються дані документа, що посвідчує особу, зокрема:

● для іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання їх біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»:

► копія паспортного документа іноземця та особи без громадянства, засвідчена територіальним органом ДМС за місцем перебування іноземця чи особи без громадянства в Україні, та/або з відміткою про те, що оригінал такого документа отримано на зберігання територіальним органом ДМС;

► довідка про звернення за захистом в Україні.

Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДПС в областях та місті Києві.

Довідково

З 23.10.2019 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 10.07.2019 № 294 «Про внесення зміни до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2019 за № 847/33818. Цей наказ розміщено на вебпорталі ДПС за посиланням:https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/73796.html.

Для отримання податкової знижки за навчання необхідно укласти договір з закладом освіти

Право платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Пунктом 5 ст. 79 Закону України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями встановлено, що розмір та умови оплати за навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації, за надання додаткових освітніх послуг встановлюються договором.

Договір укладається між закладом освіти і здобувачем освіти (його законними представниками) та/або юридичною чи фізичною особою, яка здійснює оплату.

Отже, з метою використання права на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року платник ПДФО може включити фактично здійснені ним витрати у вигляді суми коштів, сплачених на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, підтверджені відповідними документами, зокрема, копією договору, що ідентифікує заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг (його законного представника) та/або юридичну чи фізичну особу, яка здійснює оплату.

При цьому в договорі про навчання повинно бути зазначено прізвище, ім’я та по батькові особи, яка буде безпосередньо навчатися (дитини).

Термін сплати єдиного внеску за цивільно-правовими договорами

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), є, зокрема, сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464 роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов’язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим частини 8 ст. 9 Закону № 2464, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.

Разом з тим фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абзац другий частини 8 ст. 9 Закону № 2464).

Отже, роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок при кожній виплаті фізичній особі суми винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами одночасно з такими виплатами.

Якщо сума винагороди за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами нарахована, але не виплачена, то єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, сплачується не пізніше 20 числа (для гірничих підприємств – не пізніше 28 числа) наступного місяця.

Зміна власника нерухомості протягом року: обчислення податку на нерухомість для фізособи

У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, від одного власника до іншого протягом календарного року податок на нерухомість обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

Норми встановлені п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності (п.п. 266.8.2 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).

З початку року анульовано 65 ліцензій за продаж алкоголю та тютюну неповнолітнім

У Дніпропетровській області станом на 01.10.2019 діє 14 345 ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, роздрібну торгівлю пальним та зберігання пального по 4 822 суб’єктах господарської діяльності, серед яких щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями – 7 463 ліцензії, на тютюнові вироби – 6 316, на право роздрібної торгівлі пальним – 507 ліцензій та 59 ліцензій на зберігання пального.

З початку року платники податків Дніпропетровщини отримали 11 406 ліцензій, зокрема: 5 878 – на право торгівлі алкогольними напоями і пивом та 4 961 – на тютюнові вироби.

Разом з тим, протягом січня – вересня 2019 року за несвоєчасну сплату чергового платежу призупинено дію 1 777 ліцензій; анульовано – 1 733 ліцензії, в тому числі 65 – за продаж алкогольних та тютюнових товарів особам, які не досягли 18 років.

Відвантаження та отримання пального не в один день: визначення дати складання акцизної накладної

Платник акцизного податку при реалізації, зокрема, пального зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого, зокрема, пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Норми встановлені абзацом першим п. 231.1 ст. 231 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація, зокрема, пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПКУ – будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження), зокрема, пального з переходом права власності, зокрема, на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:

- до акцизного складу;

- до акцизного складу пересувного;

- для власного споживання чи промислової переробки;

- будь-яким іншим особам.

Акцизна накладна складається платником акцизного податку, зокрема в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (абзац перший п. 231.3 ст. 231 ПКУ).

При цьому, у випадках, визначених п. 231.3 ст. 231 ПКУ платникам акцизного податку також надається право складання акцизної накладної за щоденними підсумками операцій, та не пізніше останнього дня місяця на весь обсяг реалізованого (втраченого) пального протягом такого місяця.

Отже, з метою складання акцизної накладної датою здійснення операції з реалізації пального вважається дата фізичної передачі (відпуску, відвантаження) такого пального, що засвідчується у первинних документах, незалежно від того, коли відбулась сплата або перехід права власності, отримання його покупцем.

Про новації податкового законодавства, які діють з 20 жовтня 2019 року

20.10.2019 набрали чинності окремі норми Закону України від 20 вересня 2019 року № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» (далі – Закон № 129).

Так, абзацами третім та четвертим пункту 15 Закону № 129 внесені зміни до п.п. 8 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Крім того, абзацами другим – одинадцятим п. 18 Закону № 129 внесені зміни до пунктів 25, 26 та 28 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, відповідно до яких, зокрема, норми ст. 120² ПКУ щодо застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію/нереєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних акцизних накладних/розрахунків коригування не застосовуються до акцизних накладних/розрахунків коригування, які платник зобов’язаний скласти з 01 липня по 30 листопада 2019 року та визначено порядок реєстрації другого примірника акцизної накладної, складеної відповідно до п. 23 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ.

Реєстрація підрозділу нерезидента, що обліковується як неплатник податку на прибуток і прийняв рішення про здійснення господарської діяльності

Відокремлений підрозділ іноземної компанії, організації, що не здійснює господарської діяльності в Україні та не підпадає під визначення постійного представництва відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), але відповідно до ПКУ зобов’язаний сплачувати податки і збори, для взяття на облік подає до контролюючого органу документи, визначені п.п. 4.2 та 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами (далі – Порядок № 1588).

При цьому, взяття на облік відокремленого підрозділу нерезидента згідно з п.п. 2 п. 3.4 розділу ІІІ Порядку № 1588 не звільняє такий підрозділ від обов’язку реєстрації платником податку на прибуток у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588, якщо він розпочинає господарську діяльність та відповідає визначенню постійного представництва.

Відповідно до п.п. 1 п. 3.4 розділу III Порядку № 1588 відокремлені підрозділи юридичних осіб – нерезидентів, які відповідають визначенню постійних представництв згідно з п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, до початку своєї господарської діяльності стають на облік (реєструються платниками податку на прибуток) у контролюючих органах за своїм місцезнаходженням у порядку, визначеному розділу V Порядку № 1588.

Отже, відокремлений підрозділ нерезидента, що обліковується в контролюючому органі як неплатник податку на прибуток, та прийняв рішення про провадження господарської діяльності через постійне представництво, подає до контролюючого органу реєстраційну заяву за формою № 1-РПП у порядку, визначеному розділом V Порядку № 1588.

Відкриті дані – відкритість ДПС

Державна податкова служба України оприлюднила 40 основних наборів даних у формі відкритих даних, які відносяться до компетенції ДПС та, зокрема, які були закріплені за ДФС. Відкриті дані оприлюднено на Порталі відкритих даних Єдиного державного вебпорталу відкритих даних (data.gov.ua/organization/derzhavna) та у банері «Відкриті дані» головної сторінки офіційного вебпорталу ДПС (tax.gov.ua/datasets.php?q=).

Таким чином податкова служба як правонаступниця прав та обов’язків реорганізованої ДФС виконала вимоги ст.101 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» (зі змінами).

Зазначеною постановою також визначено ще 15 наборів даних для всіх розпорядників інформації, з яких до компетенції ДПС належать 12 наборів даних та які поступово оприлюднюються і оновлюються.

Кожний із наборів даних має свою періодичність оновлення на інформаційних ресурсах, а саме – щоденно; щотижня; щомісяця; щокварталу; щороку; протягом трьох робочих днів з моменту внесення таких змін.

Отже набори даних у формі відкритих даних, які оприлюднюються та оновлюються ДПС, можуть використовуватися не тільки громадськістю, але і органами державної влади, правоохоронними органами для здійснення своїх повноважень.

Таким чином ДПС оприлюднює та здійснює подальше оновлення наборів даних у формі відкритих даних.

Детальніше з переліком наборів даних у формі відкритих даних, оприлюднення яких здійснює ДПС, можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/395546.html

Відбулася зустріч керівництва Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з бізнесом та громадськістю

Нова податкова служба не залишається осторонь від питань, які турбують бізнес. У форматі двохстороннього спілкування за темою «Нагальні питання платників податків, що виникають під час проведення господарської діяльності, та шляхи їх вирішення» 24 жовтня 2019 року під головуванням в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганни Чуб відбулася зустріч з представниками бізнес-спільноти та громадськістю.

У зустрічі прийняли участь в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Микола Обертович, керівники та фахівці структурних підрозділів, у тому числі управлінь, утворених на правах відокремлених підрозділів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС), представники бізнес-спільноти та Громадської ради при Головному управлінні ДФС у Дніпропетровській області.

Захід відкрила очільниця Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб. Вона зазначила: «Побудова партнерських відносин між податковою, як справжньою сервісною службою з якісним адмініструванням податків, та платником – як клієнтом служби – першочергова задача.

Головна мета органів податкової служби усіх рівнів – податки та збори мають сплачуватись добровільно, без будь-якого тиску на бізнес. А розуміння кожного платника, що сплачені ним податки і збори направляються на економічний розвиток та зміцнення держави, зростання соціального захисту громадян країни – це та мотивація, яка стимулює добровільну сплату усіх нарахованих обов’язкових платежів».

На зустрічі обговорювались проблемні питання, які виникають у бізнесу під час здійснення господарської діяльності, а саме: питання, пов’язані з оподаткуванням ПДВ, бюджетним відшкодуванням ПДВ, ліцензуванням операцій із зберігання пального, наданням та прийманням звітності, перевірками платників податків, штрафними санкціями, земельними відносинами, роботою податкового блоку тощо.

Під час проведення зустрічі, яка пройшла у форматі конструктивного діалогу, присутні отримали відповіді на актуальні для них питання.

Підсумовуючи результати заходу в.о. заступника начальника ГУ ДПС Микола Обертович подякував усім за активну і плідну роботу та зауважив: «Такі зустрічі корисні, як для органів податкової служби, так і для бізнесу, особливо у форматі сьогоднішнього заходу. Наші відносини з бізнесом та громадськістю будуються на принципах прозорості та партнерства».

Внутрішньо переміщена особа подає декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за місцем взяття на облік

Податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) подається за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Норми визначені п. 49.1 ст. 49 ПКУ.

Пунктом 45.1 ст. 45 ПКУ встановлено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема, про місце проживання платника податків.

Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов’язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов’язкових реквізитів, передбачених підпунктами 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПКУ).

Враховуючи зазначене, платник податків зазначає в податковій декларації актуальні дані про адресу місця проживання, за якою здійснюється його взяття на облік.

З урахуванням вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від        07 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» із змінами та доповненнями, функціональні обов’язки з обслуговування платників податків – переселенців з тимчасово окупованої території, покладаються у межах компетенції на територіальні органи, які знаходяться на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі.

Відповідно до частини першої ст. 4 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» із змінами та доповненнями факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Така довідка видається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 509 із змінами та доповненнями.

Пунктом 70.7 ст. 70 ПКУ передбачено, що фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами, фізичні особи – платники податків зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних шляхом подання заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР.

Враховуючи вищевикладене, якщо платник податків – внутрішньо переміщена особа подав до контролюючого органу за місцем фактичного проживання/перебування заяву про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків за формою № 5ДР та пред’явив при цьому довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, то і податкову декларацію така особа подає до цього контролюючого органу.

Однак, якщо такі дії не здійснено, то податкова декларація подається платником податку на доходи фізичних осіб за адресою (місцезнаходженням) контролюючого органу, який переміщено з тимчасово окупованої території.

Про форми фінансової звітності, які подають платники податку на прибуток підприємств

Платниками податку на прибуток підприємств (далі – податок) разом з відповідною податковою декларацією з податку на прибуток підприємств, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 із змінами (далі – Декларація), за календарний квартал, півріччя, три квартали подається проміжна фінансова звітність, складена за національними стандартами, яка включає Баланс та Звіт про фінансові результати.

До річної Декларації такі платники подають відповідну річну фінансову звітність, яка включає Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річної фінансової звітності (форми № 1– № 5).

Платниками податку – мікропідприємствами, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності та підприємствами, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (крім підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності), подається разом з квартальною або річною Декларацією скорочена за показниками фінансова звітність у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (за формами № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Підтвердженням подання фінансової звітності разом з Декларацією є позначка «+» у Декларації у клітинці «ФЗ» таблиці «Наявність додатків» та у таблиці «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності». Платником податку проставляється позначка у тих графах таблиці, що відповідають назвам форм фінансової звітності, поданої разом з Декларацією.

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні340
mod_vvisit_counterВчора1108
mod_vvisit_counterНа цьому тижні5737
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8300
mod_vvisit_counterВ цьому місяці28141
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1012882

Online (20 minutes ago): 18
Your IP: 3.235.85.115
,
Now is: 2020-10-23 07:28