Звернення громадян на контролі у податківців Дніпропетровської області

Всебічний розгляд звернень громадян, задоволення їх законних прав та інтересів є пріоритетним напрямом роботи органів державної влади, відповідальним обов’язком службових осіб.

Впродовж 2019 року до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло 3 443 письмові звернення громадян, що на 85 менше, ніж за 2018 рік. Тематика письмові звернення в більшості стосувалася наступних питань: контрольно-перевірочної роботи, консультацій з питань податкового законодавства тощо.

До податківців Дніпропетровської області протягом 2019 року надійшло   19 колективних звернень від 161 громадянина. Звернення розглянуті у визначені законодавством терміни.

З метою поліпшення інформаційного обміну з громадянами при Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області працює спеціальна електронна поштова скринька Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду , звернення з якої протягом кожного робочого дня приймаються працівниками відповідно до вимог Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами.

Про застосування поняття«поліпшене сервісне обслуговування у медичних закладах»для платників ПДВ

Міністерством охорони здоров’я України з метою застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) надано наступне роз’яснення.

Підпунктом 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей –інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, визначених у підпунктах «а» – «о» п.п. 197.1.5         п. 197.1 ст. 197 ПКУ.

Згідно з п.п. «і» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 ПКУ до послуг, операції з надання яких не звільняються від оподаткування ПДВ, належать послуги з медичного обслуговування громадян за їх бажанням у медичних закладах із поліпшеним сервісним обслуговуванням.

Слід зважити, що законодавчо поняття «поліпшене сервісне обслуговування» не визначене.

Цей термін має застосовуватись тільки для закладів охорони здоров’я та відділень закладів охорони здоров’я, які надають медичні послуги в стаціонарних умовах, в яких, крім медичного та необхідного побутового обладнання, палати для перебування пацієнтів оснащені додатковими побутовими приладами для підвищення комфортності перебування, та пацієнтам надаються додаткові немедичні послуги, оплата яких в частині визначення вартості таких послуг здійснюється за рахунок пацієнтів. При цьому медичне обслуговування в таких закладах та відділеннях має здійснюватись за бажанням пацієнта, а не за відповідним направленням лікаря.

Не може вважатися поліпшеним сервісним обслуговуванням застосування будь-якого медичного обладнання або методів надання медичної допомоги.

До поліпшеного сервісного обслуговування не може відноситись також обладнання холів та інших загальних приміщень холодильниками, телевізорами, м’якими меблями, ковдрами тощо як в амбулаторних, так і в стаціонарних закладах та відділеннях закладів охорони здоров’я.

Нові мінімальна зарплата та прожитковий мінімум збільшили розміри неоподатковуваних доходів фізичних осіб

Законом України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 294) встановлено нові розміри мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму (далі – ПМ) на 2020 рік, які впливають на низку показників з оплати праці та порядок оподаткування доходів.

Так, відповідно до ст. 8 Закону № 294 мінімальну заробітну плату (далі – МЗП) встановлено на весь рік в єдиному розмірі, а саме: у місячному розмірі – 4 723 грн, у погодинному – 28,31 грн, а прожитковий мінімум для працездатної особи з 01.01.2020 складає 2 102 грн (ст. 7 Закону № 294).

Розмір МЗП впливатиме на наступні показники:

► неоподатковуваний розмір добових – у межах України він становить з 01.01.2020 472,30 грн на день.

Витрати на відрядження, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв’язку з таким відрядженням у межах території України, не включаються до оподатковуваного доходу, але не більш як 0,1 розміру МЗП, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у розрахунку за кожен календарний день такого відрядження. Отже, у 2020 році добові витрати під час відрядження по Україні не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військовим збором (далі – ВЗ), якщо їх розмір не перевищує 472,30 грн на день. Для відряджень за кордон добові витрати в розрахунку за кожен календарний день відрядження залишилися на рівні минулого року та становлять не більш як 80 євро;

► неоподатковувана нецільова благодійна допомога –розмір такої допомоги у 2020 році становить 2 940 гривень.

Не включається до оподатковуваного доходу, а отже, не оподатковується ПДФО та ВЗ, нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника ПДФО протягом звітного податкового року сукупно в розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України. Тобто розмір неоподатковуваної нецільової благодійної допомоги 2020 року становить          2 940 гривень (2 102 х 1,4 = 2942,8 грн). Сума перевищення нецільової допомоги над зазначеним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як інші доходи і підлягає оподаткуванню ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ – 1,5 %. Сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі та, що перевищує встановлений граничний розмір, відображається у податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «169»;

► вартість неоподатковуваних дитячих подарунків.

Вартість святкових подарунків і квитків на новорічно-різдвяні заходи в період з 15 листопада 2019 року до 15 січня 2020 року не включається до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб – батьків, які отримали дитячі святкові подарунки від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських (у тому числі профспілкових) організацій та створених ними закладів освіти, охорони здоров’я і культури, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (ст. 3 Закону України від 30 листопада        2000 року № 2117-III «Про звільнення від оподаткування грошових коштів, які спрямовуються на проведення новорічно-різдвяних свят для дітей та на придбання дитячих святкових подарунків» із змінами (далі – Закон № 2117)).

Під дитячими святковими подарунками відповідно до ст. 4 Закону № 2117 слід розуміти набори товарів, які містять лише кондитерські вироби та іграшки вітчизняного виробництва і фрукти, загальною вартістю не більше 8 % ПМ для працездатної особи, установленого законом на 1 січня звітного податкового року. Отже, неоподатковувана вартість дитячих святкових подарунків становить 168,16 грн (2 102 грн х 8 %), якщо такі подарунки отримано з 01 січня до 15 січня і з 15 листопада до 31 грудня 2020 року.

Крім того, з урахуванням нової МЗП:

► максимальна величина бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок)становить 15 розмірів МЗП. Отже, протягом усього 2020 року вона становитиме 70 845 гривень (4 723 грн х 15);

► мінімальний страховий внесок з єдиного внеску – становить 1 039,06 грн (4 723 грн х 22 %);

Звертаємо увагу, що єдиний внесок у розмірі не менше мінімального (1 039,06 грн за місяць) зобов’язані сплачувати фізичні особи – підприємці (незалежно від обраної ними системи оподаткування) та фізичні особи, які ведуть незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Звільняються від сплати єдиного внеску «за себе» пенсіонери за віком, особи з інвалідністю та особи, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення

для формування та подання звітності

Станом на 28.12.2019 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.0.0) станом на 28.12.2019

Додано нові версії документів:

1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року № 859» додано наступні форми:

F0100111– Податкова декларація про майновий стан і доходи (для фізичних осіб – підприємців);

F01112111– Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

F0111411– Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

F0111611– Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку;

F0100211– Податкова декларація про майновий стан і доходи (для громадян та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність);

F01212111– Додаток Ф1. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами;

F0121411 – Додаток Ф2. Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою;

F0121611– Додаток Ф3. Розрахунок суми податку, на яку зменшуються податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з використанням права на податкову знижку.

2. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 «Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» додано наступні форми:

J/F1412404– Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S2702513– № 24 (річна) Звіт про реалізацію продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (наказ Держстату від 10.05.2019 № 148);

S2702513– № 21-заг (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);

S2703112– № 6-сільрада (річна) Звіт про об’єкти погосподарського обліку (наказ Держстату від 21.07.2017 № 192);

S0404511– № 2Л-П (місячна) Обстеження ділової активності промислового підприємства (наказ Держстату від 21.05.2019 № 163).

Додано нові документи:

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів від 22 травня 2019 року № 565 «Про затвердження Порядку надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»:

F1317401– Заява на одержання додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Довідники вводу:

1. spr_sti.xml – довідник податкових інспекцій станом на 27.12.2019.

2. У Довіднику термінів видалено періоди подачі за 2014 рік та додано терміни подачі на 2020 рік.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

До уваги платників ПДВ!

Наказом Міністерства фінансів України від 20.11.2019 № 488 (далі – Наказ № 488) внесено зміни до:

- форми декларації з податку на додану вартість;

- уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок;

- розрахунку податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України;

- Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Наказ № 488 набирає чинності з 01 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування, крім пунктів 1 та 3 цього наказу, які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

Наказ № 488 опубліковано у виданні «Офіційний вісник України» від 27.12.2019 № 100. Таким чином, зазначений наказ набрав чинності з 01 січня 2020 року.

Про ставки екологічного податку

Статтями 243, 245 – 248 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлені ставки екологічного податку:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (ст. 243 ПКУ);

► за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (ст. 245 ПКУ);

► за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (ст. 246 ПКУ);

► за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені)      (ст. 247 ПКУ);

► за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (ст. 248 ПКУ).

Крім того, абзацом дев’ятим п. 4 розділу XIX «Прикінцеві положення» ПКУ передбачено, що Кабінет Міністрів України щорічно до 01 червня у разі необхідності вносить до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до ПКУ щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції, зокрема з екологічного податку.

Нагадуємо, що Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» із змінами внесені зміни, зокрема до п. 243.4 ст. 243 ПКУ, згідно з яким ставка екологічного податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.

Щодо подання платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального

У зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено новим п. 29, ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html надано роз’яснення щодо подання до 20 січня 2020 року включно платниками акцизного податку заявки на поповнення обсягу залишку пального з умовою оподаткування «5» без сплати акцизного податку та заяв до контролюючих органів про проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

Інформація про нормативну грошову оцінку земель (за даними офіційного вебсайту Держгеокадастру)

На офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/325490.html розміщено інформацію про нормативну грошову оцінку земель:

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.07.2017;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель сільськогосподарського призначення, 01.01.2018;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.10.2018;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, 01.01.2019;

► Інформацію про нормативну грошову оцінку сільськогосподарських земель, 01.01.2020.

Про індексацію нормативної грошової оцінки земель

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі – Держгеокадастр) на виконання статті 289 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) повідомила.

Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ індекс споживчих цін за 2017 – 2023 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2019 рік становить 1,0.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель становлять: 1996 рік – 1,703, 1997 рік – 1,059, 1998 рік – 1,006, 1999 рік – 1,127, 2000 рік – 1,182, 2001 рік – 1,02, 2005 рік – 1,035, 2007 рік – 1,028, 2008 рік – 1,152,      2009 рік – 1,059, 2010 рік – 1,0, 2011 рік – 1,0, 2012 рік – 1,0, 2013 рік – 1,0,  2014 рік – 1,249, 2015 рік – 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) та 1,2 для сільськогосподарських угідь (рілля, перелоги, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження), 2016 рік – для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0, для земель несільськогосподарського призначення – 1,06, 2017 рік – 1,0, 2018 рік – 1,0.

Нормативна грошова оцінка земель за 2002, 2003, 2004 та 2006 роки не індексувалася.

Додатково інформуємо, що відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПКУ платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, зазначаємо, що абзацом другим пункту 2¹ Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, абзацом другим пункту 8 Методики нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім земель населених пунктів), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1278, абзацом другим пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 року № 831, передбачено, що у разі подання заяви в електронній формі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки або мотивована відмова у наданні такого витягу видаються в електронній формі технічними засобами телекомунікацій з накладенням кваліфікованого електронного підпису, а за бажанням заявника можуть також надаватися у паперовому вигляді.

Інформацію розміщено на офіційному вебсайті Держгеокадастру за посиланням https://land.gov.ua/info/derzhavna-sluzhba-ukrainy-z-pytan-heodezii-kartohrafii-ta-kadastru-povidomliaie-pro-znachennia-koefitsiienta-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2019-rik/

За неоформленого працівника штраф у 2020 році збільшився!

З 01.01.2020 мінімальна заробітна плата становить 4 723 грн та у погодинному розмірі – 28,31 гривень.

Трудові відносини роботодавця із працівником розпочинаються із укладання трудового договору, який оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

За порушення трудового законодавства юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть фінансову відповідальність у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (30 х 4 723 грн = 141 690 гривень) у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час та виплату заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску.

Норми встановлені ст. 265 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIIIіз змінами та доповненнями.

Про термін зберігання у платника звітності з єдиного внеску, поданої до контролюючих органів в електронному вигляді

Відповідно до статті 13 розділу І Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями cтрок зберігання електронних документів на електронних носіях інформації повинен бути не меншим від строку, встановленого законодавством для відповідних документів на папері.

Разом з тим статтею 8 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами та доповненнями передбачено, що на власника або уповноважений орган (посадову особу), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів, покладено відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років.

Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 із змінами і доповненнями (далі – Перелік № 578/5).

Відповідно до ст. 678 п. 7.1 глави 7 розділу І Переліку № 578/5 строк зберігання відомостей про застраховану особу, що підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (з 2011 року – Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованих страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (персоніфікований облік)) становить 75 років.

До уваги платників екологічного податку!

ДПС України листом від 11.01.2020 № 422/7/99-00-04-04-01-07 надано рекомендації щодо справляння у 2020 році екологічного податку (далі – податок) в умовах дії Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Порядок справляння податку регламентується статтями 240 – 250 ПКУ і у 2020 році не змінився.

Статтею 250 ПКУ для податку визначено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 ПКУ платники податку складають податкові декларації екологічного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 715, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1052/27497 (далі – Декларація), та подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів і сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової Декларації:

► за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах – за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об’єктів;

► за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк – за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

При цьому, до внесення змін до форми Декларації, слід врахувати пропозиції, які викладені у листах ДФС:

● від 16.01.2019 № 1422/7/99-99-12-03-04-17, стосовно обов’язковостіскладання платниками податку окремого додатка 1 до Декларації в частині зобов’язань за викиди в атмосферне повітря двоокису вуглецю стаціонарними джерелами забруднення (далі – Викиди двоокису вуглецю) за кодом 19011000;

● від 26.04.2019 № 13932/7/99-99-12-03-04-17 щодо особливостей податкового адміністрування податку за Викиди двоокису вуглецю з умовним прикладом розрахунку (обчислення) обсягів Викидів двоокису вуглецю.

Платники екологічного податку перераховують суми податку, що справляється за викиди, крім Викидів двоокису вуглецю, скиди забруднюючих речовин та розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, які забезпечують розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному Бюджетним кодексом України:

◄ 45 відсотків екологічного податку – до загального фонду Державного бюджету України (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю, який зараховується до загального фонду державного бюджету у повному обсязі; податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, який зараховується до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі);

◄ 55 відсотків – до спеціального фонду місцевих бюджетів (крім податку, що справляється за Викиди двоокису вуглецю та за утворення радіоактивних відходів), у тому числі:

- до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад – 25 відсотків;

- обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим – 30 відсотків;

- бюджетів міст Києва та Севастополя – 55 відсотків.

Граничними термінами подання податкових Декларацій та сплати податкових зобов’язань з податку вважаються за:

- IV квартал 2019 року – 10 лютого 2020 року, а останнім днем сплати податку – 19 лютого 2020 року;

- І квартал ц.р. – 12 травня та 20 травня 2020 року відповідно;

- ІІ квартал ц.р. – 10 серпня та 19 серпня 2020 року відповідно;

- ІІІ квартал ц.р. – 09 листопада та 19 листопада 2020 року відповідно;

- IV квартал ц.р. – 09 лютого та 19 лютого 2021 року відповідно.

Увага! З 13 січня 2020 року діють лише банківські рахунки міжнародного стандарту IBAN!

З 13 січня в Україні застосовуватимуться лише рахунки за стандартом IBAN.

ДПС України перейшла на міжнародні стандарти IBAN з 01 жовтня 2019 року. Такий перехід відбувся без збою в наповненні державного та місцевих бюджетів.

Національним банком України для забезпечення виконання бюджетних програм у повному обсязі було прийнято рішення про продовження до 12.01.2020 можливості заповнення пари реквізитів у документах на переказ коштів.

Відповідно до стандартів IBAN номер банківського рахунку складається з 29 символів, зокрема: коду України, контрольного розряду, коду банку, самого рахунку.

Дізнатися про реквізити рахунків для сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших платежів до бюджету в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України платники податків можуть на вебпорталі ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» за посиланням https://tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/ .

Крім того, реквізити рахунків можна дізнатися у контролюючого органу ДПС за місцем реєстрації або місцем здійснення діяльності.

До спеціалізованого клієнтського програмного забезпечення для формування та подання звітності внесено зміни

11.01.2020оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.1.0) станом на 11.01.2020:

Додано нові версії документів:

1. На виконання вимог наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств» додано нові документи:

J0100118– Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

J0110318– Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0110618– Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111318– Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111418– Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111518– Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111618– Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111718– Додаток ВП до рядків 26 – 29, 21 – 33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0111818– Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112018– Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

J0112818– Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0100703– Податкова декларація з податку на прибуток підприємств;

F0170303– Додаток ЦП до рядків 4.1.3 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0170603– Додаток АМ до рядка 1.2.1 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171303– Додаток ПЗ до рядка 05 ПЗ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171403– Додаток ЗП до рядка 16 ЗП Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171503– Додаток ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171603– Додаток АВ до рядка 20 АВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171703– Додаток ВП до рядків 26-29, 21-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0171803– Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0172003– Додаток ПП до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств;

F0172803– Додаток ТЦ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

2. На виконання вимог Закону України від 18 грудня 2019 року № 391-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» додано нові документи:

F/J 0210902– Заявка на поповнення (коригування) залишку пального.

У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:

S0210112 – № 1-Б (річна) Звіт про взаєморозрахунки з нерезидентами (наказ Держстату від 28.05.2019 № 174);

S0701113 – № 1-кб (місячна) Звіт про виконання будівельних робіт (наказ Держстату від 21.06.2019 № 224);

S1600313 – № 2-тр (річна) Звіт про роботу автотранспорту (наказ Держстату від 14.06.2019 № 215);

S1605111 – № 51-авто (місячна) Звіт про перевезення вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (наказ Держстату від 21.06.2019 № 223);

S1805108 – № 51-вод (місячна) Звіт про роботу підприємства водного транспорту (наказ Держстату від 14.06.2019 № 213);

S2105110 – № 51-ца (місячна) Звіт про основні показники роботи авіаційного підприємства (наказ Держстату від 14.06.2019 № 211);

S2305208 – № 12-труб (місячна) Звіт про транспортування вантажів магістральними трубопроводами (наказ Держстату від 13.06.2019 № 207);

S2702212 – № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) сільського господарства (наказ Держстату від 07.08.2019 № 268);

S2702611 – № 10-мех (один раз на два роки) Звіт про наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах (наказ Держстату 21.08.2018 № 173).

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

З 09.01.2020 платники мають можливість записатись на бета-тест програмного РРО

ДПС України проінформувала, що з 01 січня 2020 року відбувся офіційний запуск бета-тестування програмного РРО «пРРОсто». Забезпечення розробки програмного рішення для програмних РРО та можливості його тестування здійснюється Державною податковою службою України на виконання Указу Президента України № 837/2019 від 08 листопада 2019 року «Про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави».

Записатись на бета-тест можна за посиланням https://prrosto.kmu.gov.ua/ .

Програмне РРО «пРРОсто»– це безкоштовний сервіс від податкової, який взаємодіє через Інтернет з сервером податкової служби через відкритий програмний інтерфейс, і виконує функції: формування, підпис, відправлення та видачу чеків встановленого формату, відкриття та закриття зміни, перегляд даних та інші.

Програмне рішення доступне для тестування на смартфонах і планшетах під операційними системами Android та iOS.

Учасники отримують запрошення до тестування з 09 січня 2020 року.

Надаєте послуги з репетиторства – декларуйте свої доходи!

Деклараційна кампанія – 2020 стартувала. Декларування доходів пов’язано із виконанням фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) вимог ст. 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України.

Якщо викладач, який надає послуги репетиторства, не є фізичною особою – підприємцем, він зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок на доходи фізичних осіб (військовий збір) із таких доходів.

Податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) за 2019 рік таким викладачам – репетиторам слід подати до 01 травня 2020 року за місцем податкової адреси (реєстрації) чи онлайн з використанням електронного підпису. Форма декларації затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177, (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.07.2019 за № 728/333699).

Доходи від репетиторства оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %. Також із вказаних доходів відраховується військовий збір за ставкою 1,5 %.

Суму податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору, зазначену у річній податковій декларації, репетитори мають сплатити до 01 серпня 2020 року.

Під поняттям «репетиторство» мається на увазі: підготовка дітей до школи, вступу до навчальних закладів, незалежного тестування, навчання з будь-яких предметів, написання рефератів, виконання контрольних, курсових та дипломних робіт тощо.

Профілактичні заходи з питань запобігання та виявлення корупції

Одним з першочергових завдань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області є виявлення та запобігання корупції, оскільки випадки вчинення неправомірних дій негативно впливають на імідж податкової служби та на взаємовідносини з платниками податків.

Протягом 12 місяців 2019 року відділом з питань запобігання та виявлення корупції Головного управління ДПС у Дніпропетровській області забезпечено перевірку 135 кандидатів на посади державних службовців ГУ ДПС області, з яких відмовлено у призначенні – 3.

Відділом проведено 37 тематичних перевірок та 2 службових розслідування за приписом прокуратури. Розглянуто 115 запитів від правоохоронних органів щодо 228 суб’єктів декларування – працівників Головного управління ДПС області.

Проведено 17 перевірок щодо порушення антикорупційного законодавства та норм етичної поведінки державними службовцями за зверненнями громадян.

Відділом направлено 2 повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції про несвоєчасне подання декларацій особами, що припиняють діяльність в органах державної податкової служби.

Також, працівниками відділу з питань запобігання та виявлення корупції ведеться постійна робота щодо безумовного дотримання вимог антикорупційного законодавства та Правил етичної поведінки в Головному управління ДПС у Дніпропетровській області.

До уваги суб’єктів Е-декларування!

З 01.01.2020 розпочався черговий етап щорічного електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

З 01.01.2020 такі суб’єкти декларування при заповненні Е-декларації мають зазначити відомості про свій унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – УНЗР) та вказати відповідні номери членів своєї сім’ї. Зміни внесено у ст. 46 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII«Про запобігання корупції» із змінами Законом України від 02 жовтня 2019 року № 140-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції».

УНЗР – це унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (далі – Реєстр). Його можна знайти на ID-картці та закордонному біометричному паспорті. Представлений такий номер двома послідовностями з восьми та п’яти цифр, розділених текстовим символом «–». Такий унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.

Оновлена Форма декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (Е-декларації), містить окреме поле для зазначення УНЗР:

● суб’єкта декларування – розділ 2.1 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ> Е-декларації;

● членів його сім’ї – розділ 2.2 «ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЧЛЕНІВ СІМ’Ї СУБ’ЄКТА ДЕКЛАРУВАННЯ» Е-декларації.

У разі відсутності у суб’єкта декларування або членів його сім’ї УНЗР –   Е-декларацією передбачена можливість проставляння позначки, що такий номер відсутній.

Якщо суб’єкт декларування не має ні ID-картки, ні закордонного біометричного паспорта, то він має можливість отримати витяг із Реєстру зі своїм УНЗР, звернувшись відповідно до відділення Державної міграційної служби.

Звертаємо увагу, що на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції розміщена корисна інформація, необхідна при заповненні та поданні Е-декларації суб’єктами декларування, зокрема:

► роз’яснення щодо заповнення Е-декларацій у 2020 році;

► інформаційна довідка щодо розширення кола суб’єктів господарювання;

► щодо внесення в Е-декларацію унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

► загальні рекомендації при роботі з Єдиним державним реєстром декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

► відповіді на поширені запитання.

Важливо:суб’єктам декларування необхідно завчасно перевірити актуальність адреси своєї електронної поштової скриньки та чинність кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

За телефоном +38(044)200-06-94або e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду працює технічна допомога щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Графік роботи технічної допомоги по функціонуванню Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

- понеділок – четвер: з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45;

- п’ятниця: з 9.00 до 16.45, обідня перерва з 13.00 до 13.45.

Крім того, на офіційному вебсайті НАЗК діє електронна форма для повідомлення про помилки під час роботи з Е-декларацією «Технічна допомога».

Про офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для застосування малими та середніми підприємствами

На офіційному вебсайті Міністерства фінансів України за посиланням https://mof.gov.ua/storage/files/IFRS_for_SME_(2015)%20ukr(1).pdf оприлюднено офіційний переклад Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ) для застосування малими та середніми підприємствами у редакції    2015 року.

Цей МСФЗ призначений для застосування малими та середніми підприємствами (МСП). У розділі наводяться характерні риси МСП.

Про зразок заяви на отримання ліцензії на право зберігання пального

Статтею 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) встановлено виключний перелік документів, на підставі яких видається, зокрема ліцензія на право зберігання пального.

Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» внесено зміни у   статтю 15 Закону України № 481.

Відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Зазначені зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України набрали чинності з 29.12.2019.

Який дохід (нарахований чи виплачений) потрібно зазначати фізичній особі у податковій декларації про майновий стан і доходи?

Деклараційна кампанія 2020 року розпочалась.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).

У рядку 10 графи 3 розділу II «Доходи, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу» Декларації вказується сума річного оподатковуваного доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) протягом звітного (податкового) періоду, з урахуванням податків і внесків, які відповідно до закону утримуються з таких доходів (п.п. 1 п. 2 розділу ІІІ Інструкції).

Згідно з п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати Декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами розділу ІV ПКУ таке подання є обов’язковим.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у Декларації з цього податку.

При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника ПДФО відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого ПДФО (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при заповненні Декларації у розділі II «Доходи, отримані протягом звітного (податкового) року» у разі, якщо фізична особа зобов’язана подати Декларацію, то така особа зазначає суму нарахованих доходів (у тому числі у вигляді заробітної плати, дивідендів, орендної плати тощо).

Особливості оформлення розрахункових операцій з 19.04.2020

Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» пункти 1 – 3 ст. 3 Закону України від  06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон про РРО) викладено у новій редакції.

Так, відповідно до внесених змін суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом про РРО, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);

3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з додержанням встановленого порядку їх застосування.

Норми наберуть чинності 19.04.2020.

Платники Дніпропетровщини спрямували понад 628 мільйонів гривень акцизного податку

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області здійснюється контроль за діяльністю 34 платників акцизного податку (виробників та імпортерів), у т.ч. 28 – юридичних осіб та 6 – приватних підприємців – фізичних осіб.

За ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами суб’єкти господарювання Дніпропетровської області за 2019 рік спрямували до державного та місцевих бюджетів 628 мільйонів 332,8 тисяч гривень.

«Протягом 2019 року підрозділом проведено 227 фактичних перевірок, в ході яких виявлено 257 порушень законодавства у сфері обігу підакцизних товарів, серед яких:

- 85 фактів торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності відповідних ліцензій;

- 49 фактів роздрібної торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 5 фактів оптової торгівлі пальним без наявності відповідної ліцензії;

- 70 фактів торгівлі алкогольними напоями за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін;

- 37 фактів торгівлі алкогольними напоями на розлив;

- 6 фактів торгівлі тютюновими виробами за цінами вищими від встановлених виробником або імпортером;

- 4 факти торгівлі тютюновими виробами поштучно;

- 1 факт зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку», – зазначив начальник управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Денис Дегтярьов.

Звертаємо увагу платників, що до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі неподання чи несвоєчасного подання звіту або подання звіту з недостовірними відомостями про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Норми встановлені ст. 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами та доповненнями.

До уваги платників акцизного податку!

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html повідомила, що Законом України від 18 грудня 2019 року № 391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», який набрав чинності 29.12.2019, підрозділ 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено п. 29 такого змісту, зокрема:

«Суб’єкт господарювання, який до 01 липня 2019 року не підпав під визначення платників податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстрований платником податку, має право одноразово, до 20 січня 2020 року включно, подати заявку на поповнення обсягу залишку пального в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового без сплати акцизного податку, окремо по кожному акцизному складу/акцизному складу пересувному, та заяву про проведення документальної перевірки контролюючим органом достовірності даних, зазначених у такій заявці, у разі:

1) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

● знаходилися на зберіганні у такого суб’єкта господарювання на його акцизному складі станом на 01 липня 2019 року та належали іншому суб’єкту господарювання, який не підпадав під визначення платника податку до 01 липня 2019 року;

● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;

● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року;

2) якщо обсяги пального, зазначені в такій заявці, відповідають одночасно таким умовам:

● були отримані таким суб’єктом господарювання після 01 липня          2019 року, а реалізовані платником податку до 30 червня 2019 року включно;

● були зазначені в акцизних накладних, складених на операції з реалізації таких обсягів пального їх власнику, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі акцизних накладних до 01 липня 2019 року;

● не обліковувалися в системі електронного адміністрування реалізації пального станом на 01 липня 2019 року.

У заявці на поповнення обсягу залишку пального, складеній платниками, зазначеними у підпункті 1 цього пункту, додатково зазначається код ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) суб’єкта господарювання, пальне якого зберігається відповідно до укладених договорів на зберігання.

Контролюючим органом у формулі, визначеній пунктом 232.3 статті 232 ПКУ, протягом 10 календарних днів враховується обсяг пального, підтверджений результатами проведеної контролюючим органом документальної перевірки, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Документальна перевірка відповідності даних у поданій відповідно до цього пункту заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року призначається контролюючим органом в порядку, визначеному законодавством, не пізніше 01 квітня 2020 року.».

Про подання та заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/403993.html у зв’язку з набранням чинності з 29.12.2019 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звернула увагу, що

1. Код форми, за якою з __.01.2020 подається заявка на поповнення обсягу залишку пального (в т.ч. заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) – J(F) 0210902.

2. Формою заявки на поповнення (коригування) залишку пального (код форми J(F) 0210902) передбачено здійснення поповнення обсягу залишку пального окремо на кожному акцизному складі/акцизному складі пересувному. При цьому може бути заповнено тільки одне з полів – або поле «Акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення» або поле «Пересувний акцизний склад, на якому виникає потреба поповнення».

3. Термін подання та реєстрація Заявки на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку – до 20.01.2020 (включно).

4. Заявка на поповнення (коригування) залишку пального відповідно до  п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку подається окремо від інших заявок на поповнення обсягу залишку пального.

5. Одночасно з поданням відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, до контролюючого органу подається заява на проведення документальної перевірки достовірності даних, зазначених у такій заявці.

6. Коригування показників Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, поданої відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, не здійснюється.

7. Особливості заповнення Заявки на поповнення (коригування) залишку пального, яка подається без сплати акцизного податку відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ:

- заявка складається та подається суб’єктами господарювання, які до 01 липня 2019 року не підпали під визначення платників податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а з 01 липня 2019 року зареєстровані платниками податку;

- дата складання – з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно;

- у верхній лівій частині заявки відмітка «Х» може бути зазначена тільки в полі «Основна»;

- залежно від підстави для подання заявки (підпункт 1 або підпункт 2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ) в одному з передбачених для цього полів у верхній правій частині заявки обов’язково зазначається відмітка «Х»;

- поле «коригування показників до заявки на поповнення (коригування) залишку пального» не заповнюється;

- у заявках, складених відповідно до п.п. 1 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, у відповідному полі зазначаються реквізити особи, пальне якого зберігається. У заявках, складених відповідно до п.п.2 п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ, вказане поле не заповнюється;

- у табличній частині заявки:

• у графі «Умови оподаткування» може бути зазначено тільки умову оподаткування «5»;

• показники, внесені до граф «Обсяг реалізованого пального у кілограмах» та «Обсяг реалізованого пального у літрах, приведених до температури 15 °C», можуть мати тільки додатне (а не від’ємне або нульове) значення;

• у графах «Сума акцизного податку» та «Загальна сума акцизного податку» – зазначається цифра «0».

Обсяг пального у Заявках на поповнення (коригування) залишку пального відповідно п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ без сплати акцизного податку (з умовою оподаткування «5»), поданих платниками податку з 29.12.2019 року по 20.01.2020 року включно, враховується контролюючим органом у формулі, визначеній п. 232.3 ст. 232 ПКУ, як обсяг, на який платник податку має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних:

- тільки за результатами документальної перевірка відповідності даних у поданій відповідно до п. 29 підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ заявці на поповнення обсягу залишку пального фактичним даним та/або даним бухгалтерського обліку підприємства, факту постачання та відображення обсягів реалізації в системі електронного адміністрування реалізації пального до 01 липня 2019 року протягом 10 календарних днів після такого підтвердження (за результатами документальної перевірки).

Інформація для платників податку на прибуток підприємств

ДПС України з метою належного адміністрування податку на прибуток підприємств листом від 16.01.2020 №757/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 757) повідомила таке.

Наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2019 № 481 «Про затвердження Змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.12.2019 за № 1217/3418815 (далі – наказ № 481) набув чинності 20 грудня 2019 року.

Наказ № 481, виданий з метою реалізації положень Закону України від      23 листопада 2018 року № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон), який набрав чинності з 01.01.2019, та постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1233» (далі – постанова), які набирають чинності з 01 січня 2020 року.

У формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) передбачені такі зміни.

Основну частину декларації доповнено блоком «Податкові зобов’язання, інші штрафні санкції та пені, визначені відповідно до Податкового кодексу України, не пов’язані з виправленням помилок».

До цього блоку входять нові рядки, якими передбачено можливість визначення податкових зобов’язань для платників, які використовують пільги відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» та п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів, у яких відображаються:

● суми збільшення податкового зобов’язання, за порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів (рядок 35);

● штрафні санкції (рядок 36);

● пені (рядок 37).

Уточнено редакцію рядка 26 декларації щодо відображення сум збільшення (зменшення) податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється.

Звертаємо увагу, що блок «Наявність додатків10»:

● доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг»;

● додаток ФЗ розділено на графи: П(С)БО та МСФЗ.

Декларацію доповнено новим додатком ПП «Інформація про суми податкових пільг».

Згідно з положеннями п.п. 1 п. 2 постанови, яка набирає чинності з 01 січня 2020 року, суб’єкт господарювання, який не сплачує податки та збори у зв’язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та відображає інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ.

У зв’язку з цією нормою суб’єкти господарювання, які не сплачують податок на прибуток підприємств у зв’язку з отриманням податкових пільг, не подаватимуть до контролюючих органів Звіт про суми податкових пільг, а вестимуть облік сум таких пільг, які відображатимуться у додатку ПП до декларації.

У додатку ПП відображаються відомості щодо:

● коду пільги та найменування пільги за кожним видом податкових пільг з податку на прибуток підприємств згідно із довідником пільг, затвердженим Державною фіскальною службою України;

● суми податку, не сплаченого до бюджету у зв’язку з отриманням податкової пільги (вивільнені від оподаткування кошти);

● строку користування податковою пільгою у звітному періоді;

● суми податкової пільги, що використана за цільовим призначенням.

Зауважимо, що додаток ПП вперше подаватиметься починаючи зі звітних періодів 2020 року.

Також до окремих додатків декларації внесено низку редакційних змін.

У додатку ПН до декларації:

● у заголовній частині при заповненні рядків «Повне найменування нерезидента» та «Місцезнаходження нерезидента» платники зазначатимуть найменування та місцезнаходження нерезидента відповідно до контракту/договору;

● вилучено рядок 12 щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом з джерелом їх походження з України у вигляді внесків та премій на страхування та перестрахування ризиків в Україні за ставкою у розмірі 15 відсотків у зв’язку з тим, що такі доходи оподатковуються за ставками, визначеними п.п. 141.4.5 п. 141.4 ст. 141 ПКУ у розмірі 0,4 та 12 відсотків;

● нумерацію рядків 13 – 28 змінено на 12 – 27.

Звертаємо увагу, що у зв’язку зі змінами, внесеними до основної частини декларації, у додатку ВП до декларації уточнюються такі показники:

● таблиця 1 доповнена новим рядком 35, в якому відображається сума збільшення податкового зобов’язання, визначеного платником внаслідок порушення вимог цільового використання вивільнених від оподаткування коштів відповідно до пунктів 142.1 – 142.3 ст. 142 розділу ІІІ, п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ;

● в таблиці 2 показник рядка 26 викладено у новій редакції;

● доповнено таблицею 3 «Наявність поданих до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств додатків – форм фінансової звітності за звітний (податковий) період, що уточнюється9» та новими виносками «9» та «10» щодо подання уточненої фінансової звітності, що передбачає можливість подання платниками уточнюючої фінансової звітності за звітні періоди, показники яких уточнюються у складі декларації за будь-який наступний (податковий) період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

У додатку РІ до декларації назва різниць у рядках 3.1.6, 3.1.6.1, 3.1.6.2, 3.1.7 розділу 3 «Різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій» приведена у відповідність до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПКУ в частині непоширення цього підпункту на активи з права користування за договорами оренди.

Крім цього, додаток доповнено новим рядком 4.1.4.1 розділу 4 «Інші різниці» щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на позитивну різницю між сумою будь-яких виплат (винагород) страховим посередникам та іншим особам за надані послуги щодо укладання (пролонгації) договорів страхування та сумою нормативу витрат на виплати страховим посередникам, що розраховані за методикою, визначеною уповноваженим органом, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 141.1.3 п. 141.1      ст. 141 розділу ІІІ ПКУ).

Методику, якою визначаються витрати на виплати страховим посередникам, затверджено розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 13.08.2019 № 1530 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.11.2019 за № 1167/34138).

Враховуючи те, що видання наказу № 481 обумовлено змінами з 01 січня 2019 року в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, платникам податку на прибуток підприємств рекомендується за базовий звітний (податковий) період – 2019 рік подавати податкову декларацію за оновленою формою.

Лист № 757 розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74252.html

НБУ скасував норму про перерахування коштів з рахунків ФОПів після сплати податків

Норму щодо порядку використання поточних рахунків фізичних осіб – підприємців (ФОП) та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, скасовано.

Таке рішення прийнято Національним банком України (НБУ) для усунення маніпуляцій і можливих перешкод для діяльності ФОП.

Рішення про скасування норми містить постанова Правління Національного банку України № 7 від 15 січня 2020 року «Про внесення зміни до Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків – резидентів і нерезидентів». Воно набрало чинності з 17 січня 2020 року.

Затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку

Міністерством фінансів України наказом від 14.01.2020 № 6 (далі – Наказ № 6) затверджено зміни до деяких методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку, а саме зміни до:

► Методичних рекомендацій обліку основних засобів № 561;

► Методичних рекомендацій обліку запасів № 2;

► Методичних рекомендацій обліку нематеріальних активів № 1327;

► Методичних рекомендацій обліку фінансових витрат № 1300;

► Методичних рекомендацій з обліку спільної діяльності без створення юридичної особи № 1873;

► Методичних рекомендацій щодо облікової політики № 635.

Наказ № 6 розміщено на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/decrees_2020-412

Довідник місцевих бюджетів викладено у новій редакції

01.01.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України (далі – МФУ) від 26.12.2019 № 572 (далі – Наказ № 572), яким внесено зміни до Довідника місцевих бюджетів, затвердженого наказом МФУ від 28.12.2009 № 1539 (у редакції наказу МФУ від 21.08.2019 № 353 ).

Зміни внесені Наказом № 572 у зв’язку з перейменуванням, утворенням нових об’єднаних територіальних громад та іншими змінами в адміністративно-територіальному устрої.

Наказ № 572 та Довідник місцевих бюджетів станом на 01.01.2020 розміщено на офіційному сайті МФУ за посиланням https://mof.gov.ua/uk/dovidnyky-misc-budg

Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік

Під час проведення пресконференції в інформаційному агентстві «Мост-Днепр» в.о. начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській областіГанни Чуб на тему «Підсумки роботи податкової служби області за 2019 рік» від учасників надійшли питання стосовно застосування норм податкового законодавства.

До вашої уваги надаються відповіді на деякі актуальні питання.

Чому списання безнадійної дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод для цілей оподаткування ПДВ, має бути розцінено як отримання інших видів компенсації товарів/послуг?

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов’язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до  1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Згідно з підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ касовий метод для цілей оподаткування – це метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов’язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Дебіторська заборгованість за надані, але не оплачені послуги, яка виникла у платників податку, які застосовують касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг, може бути списана у разі визнання її безнадійною.

Отже, з моменту списання дебіторської заборгованості у платника податку, який застосовує касовий метод, за операціями з постачання товарів/послуг припиняються правовідносини за договором постачання товарів/послуг та припиняється право вимагати від покупця оплати (або іншої компенсації) за таким договором постачання.

У зв’язку з вищенаведеним списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг).

Отже, у разі якщо оплата за поставлені товари/послуги постачальнику, який застосовує касовий метод, не надійшла, такий постачальник на дату списання дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари/послуги зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання таких товарів (послуг) та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією.

Щодо обчислення суми доходу від продажу інвестиційного активу, якщо його вартість номіновано у доларах США.

Нормами п,п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ) передбачено, що інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим фізичною особою від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються, зокрема, операції з:

- обміну інвестиційного активу на інший інвестиційний актив;

- зворотного викупу або погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку;

- повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента чи ліквідації такого емітента.

Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.

Інвестиційний прибуток (дохід), отриманий фізичною особою – резидентом від продажу юридичній чи фізичній особі корпоративних прав у вигляді частки статутного капіталу включається до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку.

Якщо в результаті розрахунку інвестиційного прибутку виникає від’ємне значення, воно вважається інвестиційним збитком.

Загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами визначається як сума інвестиційних прибутків, отриманих платником податку протягом звітного (податкового) року, зменшена на суму інвестиційних збитків, понесених платником податку протягом такого року з урахуванням особливостей. визначених п.170.2 ст.170 ПКУ.

Облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року (п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 ПКУ).

Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих від операцій з інвестиційними активами. здійснюється у додатку 1 до податкової декларації про майновий стан і доходи.

Слід зазначити, що податкова декларація подається до податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи за базовий звітний період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Якщо договір купівлі-продажу інвестиційного активу укладений у звітному році, а кошти від продажу інвестиційного активу фактично надійдуть у наступному році, то платник податку повинен задекларувати дохід у вигляді інвестиційного прибутку за підсумками року, в якому фактично отриманий такий дохід.

Під час отримання доходів у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

При визначенні інвестиційного прибутку враховується курсова різниця, яка у розумінні п.п.14.1.96¹ п.14.1 ст.14 ПКУ є позитивною різницею між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.

Після подачі податкової декларації фізична особа самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплачує податок на доходи фізичних осіб за ставкою 18% та військовий збір за ставкою 1,5% .

Разом з цим, відповідно до положень п. 3.2 ст. 3 ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до п. 13.4 ст. 13 ПКУ суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Звертаємо увагу, не підлягає оподаткуванню та не включається до загального річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів в тому числі в іноземній валюті, якщо сума такого доходу перерахована у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент такого отримання, не перевищує: у 2018 році – 2 470 грн, у 2019 році – 2 690 грн (п.п. 170.2.8 п.170.2 ст.170 ПКУ).

Правобережним управлінням видано понад 5 тисяч довідок про відсутність заборгованості

Правобережне управління  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 №733 затверджено Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Так, за 2019 рік Правобережним управлінням  видано 5085 (в тому числі 482 в електронному вигляді) Довідок про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

В Правобережному управлінні нагадують, що для отримання Довідки платник податків подає відповідну заяву за вибором:

- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу. Якщо заяву подано до державної податкової інспекції, її передають до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;

- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину «Електронного кабінету» з дотриманням вимог Законів «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Довідка або відмова у її наданні готується уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання заяви органом, до якого її було подано.

Довідка видається безоплатно, за вибором платника - у паперовій або електронній формі, про що зазначається у поданій заяві.

Термін дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування.

За якою податковою адресою необхідно подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи

Правобережне управління  Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що податкова декларація подається платником податків за звітний період в установлені Податковим кодексом України (далі - ПКУ) строки контролюючому органу, в якому він перебуває на обліку.

Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

А що робити у випадку, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою тане зареєстрована за іншою?

Відповідно до ст.6 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Таким чином, якщо фізична особа знята з реєстрації за однією адресою та не зареєстрована за іншою, то вона повинна подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи до контролюючого органу за попередньою податковою адресою.

Для платників реєстрація місця проживання яких у Новокодацькому, Центральному та Чечелівському районах м.Дніпра необхідно звертатися:

-  Новокодацька державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-14;

-  Центральна державна податкова інспекція, вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, телефон: (0562)374-70-32; 

-  Чечелівська державна податкова інспекція, вул. Театральна, 1-А, м. Дніпро, телефон: (0562)377-46-18.

Час прийому відвідувачів: понеділок - четвер з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв., п’ятниця - з 9 год. 00 хв. до 16 год. 45 хв., обідня перерва з 13 год. 00 хв. до 13 год. 45 хв., субота та неділя - вихідні дні.

Платниками Правобережного управління до бюджету сплачено більше 1 мільярда гривень податку на доходи фізичних осіб

До бюджетів усіх рівнів від платників податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра протягом 2019 року надійшло 1419,8  мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб.

Нагадаємо, що суб’єкти господарювання (податкові агенти), які нараховують (виплачують) дохід, який підлягає оподаткуванню на користь фізичних осіб, зобов’язані утримати податок на доходи фізичних осіб та сплатити його до бюджету.

При цьому, якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок на доходи фізичних осіб перераховується до бюджету протягом трьох банківських днів з дня що настає за днем такої виплати. Разом з тим, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується платнику податку, то податок необхідно сплатити до бюджету не пізніше 30 календарних днів, наступних за місяцем нарахування доходу.

            

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні629
mod_vvisit_counterВчора1413
mod_vvisit_counterНа цьому тижні629
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8481
mod_vvisit_counterВ цьому місяці26221
mod_vvisit_counterВ минулому місяці32636
mod_vvisit_counterВзагалі744603

Online (20 minutes ago): 28
Your IP: 3.234.245.121
,
Now is: 2020-02-24 10:45

Пошук