Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.

«Гаряча лінія» з питання сплати податків в період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19)

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання сплати податків в період карантину».

На запитання відповідала в.о. начальника Правобережного управління ГУ ДПС у Дніпроетровській області  Інна ТИХОНЕНКО.

Надаємо увазі читачів найактуальніші запитання та відповіді на них.

Питання: Чи будуть застосовуватися до платників податків штрафні санкції за порушення строків сплати самостійно нарахованих податкових зобов’язань, у разі вчинення правопорушення протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року?

Відповідь:У разі погашення податкового зобов’язання протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року у зв’язку із порушенням строків сплати податкових зобов'язань, визначених статтею 57 Податкового Кодексу України (далі – Податковий Кодекс), штрафні санкції згідно з вимогами статті 126 Податкового Кодексу не застосовуються. Це означає, що якщо строк сплати узгодженої суми грошового зобов’язання припадає на зазначений період, і цей строк порушено, то сплата зазначеної суми платником податку відбувається без застосування зазначених штрафних санкцій. Таке звільнення не поширюється на випадки порушення строків сплати узгодженої суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

 Питання: Чи буде нараховуватись пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань платниками податків у період з 1 березня по 31 травня 2020 року?

Відповідь:Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19) внесені зміни до Податкового Кодексу, згідно з якими протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Це означає, що пеня не буде нараховуватися на будь-які суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкових перевірок з будь-яких податків, за вказаний період (у тому числі у разі здійснення в цьому періоді адміністративного та/або судового оскарження). Нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.  

Питання: У який термін необхідно громадянам надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи?

Відповідь:Відповідно до змін, запроваджених Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19), громадяни та фізичні особи,  що провадять незалежну професійну діяльність, для яких встановлено строки подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Кодексу мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 1 липня 2020 року. Тобто, останній день подання декларації – 30 червня 2020.

 Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у таких деклараціях, мають бути сплачені до 1 жовтня 2020 року.

Водночас, фізичні особи, які заявляють право на податкову знижку відповідно до статті 166 Кодексу, мають право подати декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 31 грудня 2020 року.

 Питання: Від яких штрафних санкцій, що передбачені Законом про ЄСВ, звільняються платники єдиного внеску?

 Відповідь:Законом України від 17.03.2020 №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID – 19), (далі - Закон № 533) внесено зміни до Закону про ЄСВ, згідно з якими тимчасово штрафні санкції з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не застосовуються за наступні порушення, вчинені щодо періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року:● несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску;● неповна сплата або несвоєчасна сплата суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів);● несвоєчасне подання звітності, передбаченої цим Законом, до податкових органів.

Протягом періодів з 1 по 31 березня та з 1 квітня по 30 квітня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню.  

Питання: Хто звільняється від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?

Відповідь:Закон № 533 вносить низку змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон про ЄСВ).

Так, за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) лише за себе:● фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;● особи, як провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;● члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, такі платники єдиного внеску на власний розсуд вирішують питання щодо застосування передбаченого звільнення від єдиного внеску.

Вони можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за вказані періоди в розмірах та порядку, визначених Законом про ЄСВ. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.

Нагадуємо про відтермінування застосування реєстраторів розрахункових операцій для фізичних осіб-підприємців

18.03.2020 набрав чинності Закон України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон № 533-IX), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 20 вересня 2019 року № 128 «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Відповідно до внесених змін згаданими вище законами відтерміновано застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку другої – четвертої групи:- до 01 серпня 2020 впровадження застосування програмних РРО;- до 01 січня 2021 року застосування РРО та/або програмних РРО для окремих видів діяльності;- до 01 квітня 2021 року запровадження обов’язкового використання РРО та/або програмних РРО для всіх платників єдиного податку другої – четвертої групи.

Платники Дніпропетровщини протягом січня – квітня 2020 року спрямували до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску майже 19,5 мільярдів гривень

У січні – квітні 2020 року забезпечено до бюджетів усіх рівнів (без урахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) 14 млрд 165,6 млн гривень.

Так, до державного бюджету надійшло 6 млрд 782,5млн грн., до місцевих бюджетів регіону – 7 млрд 383,1 млн гривень.

За підсумками чотирьох місяців поточного року єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування зібрано 5 млрд 296,5 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 271,8 млн гривень.

Затверджено Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків, зборів, ЄСВ

Кабінет Міністрів України 29 квітня 2020 року затвердив Порядок функціонування єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та виконання норм ст. 351 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) центральними органами виконавчої влади.

Єдиний рахунок впроваджується з 01 січня 2021 року. Він відкривається на ім’я Державної податкової служби України у Казначействі. Платник податків за його бажанням може використовувати такий рахунок для сплати платежів. Для цього він повинен подати повідомлення про використання єдиного рахунку в електронній формі через Електронний кабінет у порядку, встановленому ст. 421 ПКУ.

Платник податків має право повідомити про використання або відмову від використання єдиного рахунку один раз протягом календарного року.

Через єдиний рахунок можна буде сплатити всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.

Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.

Нагадуємо, що Верховною Радою України прийнято закони України від 04 жовтня 2019 року № 190-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та від 13 квітня 2020 року № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/417453.html

Мораторій не розповсюджується на фактичні перевірки щодопорушення вимог законодавства стосовно обігу підакцизних товарів

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантів у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)» внесено зміни до п. 522 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так зазначеними змінами встановлено, що мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня    2020 року не розповсюджується також і на фактичні перевірки в частині порушення вимог законодавства щодо обігу підакцизних товарів та оподаткування акцизним податком, зокрема щодо:► обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;► цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;► обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;► здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПКУ.

Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера для фізичних осіб – платників ПДВ

Згідно з п. 183.18 ст. 183 Податкового кодексу України особі, що реєструється як платник ПДВ, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для сплати ПДВ.

Нормами п.п. 2 п. 1.6 розділу І Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами (далі – Положення № 1130) встановлено, що індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становить 12-розрядний числовий номер такої структури: 1-10-й знаки – реєстраційний номер облікової картки платника податків, 11-й та 12-й знаки – контрольні розряди, алгоритм формування яких встановлює Державна податкова служба України.

Для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП), які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, стосовно яких замість реєстраційного номера облікової картки платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань внесено серію (за наявності) та номер паспорта, 1-10-й знаки 12-розрядного індивідуального податкового номера включають номер паспорта.

Зазначена норма передбачена з 09.03.2020 у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2020 № 30 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 30).

До внесених Наказом № 30 змін індивідуальний податковий номер для фізичних осіб становив 10-значний реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Новий алгоритм формування індивідуального податкового номера застосовується під час реєстрації ФОП платником ПДВ, починаючи з 09.03.2020.

Нормами п. 1.6 розділу І Положення № 1130 визначено, що індивідуальний податковий номер є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за платником ПДВ до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ.

Помилково зараховані кошти на рахунок платника єдиного податку повернуто: чи виникає дохід?

Нормами п. 292.1 ст. 292 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що доходом платника єдиного податку є:1) для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності;2) для юридичної особи – будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

Водночас, до складу доходу, визначеного ст. 292 ПКУ, не включаються, зокрема суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) – платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів (абз. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Отже, якщо здійснено зарахування та повернення коштів, які помилково надійшли на розрахунковий рахунок платника єдиного податку, і це відбулося в одному звітному періоді (за умови наявності письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів), такі кошти не включаються до доходу платника єдиного податку.

Якщо повернення помилково зарахованих коштів на розрахунковий рахунок відбулося у наступному звітному періоді, то платнику єдиного податку необхідно врахувати їх у складі доходу.

При цьому такий платник може здійснити перерахунок доходу у звітному періоді, в якому відбулось їх повернення, лише за умови наявності документів підтверджуючих помилкове зарахування коштів, зокрема, письмового пояснення установи банку або іншого суб’єкта господарювання про помилкове зарахування коштів.

До уваги молоді! Навчаєтесь платно – отримайте податкову знижку!

Відповідно до п.п. 14.1.170 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 ПКУ.

Так, платник ПДФО має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення (п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).

Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником ПДФО у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином.

1. Визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця).

2. На підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки.

Важливо: до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником ПДФО витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1   п. 166.2 ст. 166 ПКУ).

Оригінали зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником ПДФО протягом строку давності, встановленого ПКУ (п.п. 166.2.2 п. 166.2           ст. 166 ПКУ).

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники ПДФО зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою ПДФО, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у Декларації (п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа, яка має право скористатися податковою знижкою щодо суми коштів, сплачених за навчання, на вимогу контролюючого органу, крім декларації про майновий стан і доходи, надає: відповідні платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери; договір з навчальним закладом; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо.

Для прискорення проведення контролюючим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, і забезпечення правильності визначення зазначених сум доцільно надавати до контролюючого органу копії зазначених документів.

3. Розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімається сума ПДФО, визначена як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.

При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в Декларації, протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової Декларації.

Слід зазначити, якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, з метою отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених платником ПДФО протягом 2019 звітного року на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти, Декларація за звітний 2019 податковий рік подається до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, по 31 грудня 2020 року (включно).

Шановні платники! У разі, якщо ви або ваша дружина/чоловік, дитина (у тому числі усиновлена) отримуєте/отримують послуги з навчання у вітчизняних закладах професійної (професійно-технічної), вищої, дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти на комерційній основі, компенсуйте частину коштів, сплачених за навчання, скориставшись правом на податкову знижку!

Оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

Станом на 23.04.2020 оновлено спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності».

Перелік змін та доповнень (версія 1.28.8.0) станом на 23.04.2020:

Нові версії документів:

1. З метою поліпшення сервісу прийому попередніх заявок-розрахунків про потребу в марках акцизного податку та звіту про використання марок акцизного податку (з 01.05.2020 року):F/J1314302 – Попередня заявка-розрахунок про потребу в марках акцизного податку;F/J1314402 – Попередня заявка-розрахунок (додаткова) про потребу в марках акцизного податку;F/J1318201 – Звіт про використання марок акцизного податку.

2. У відповідності до форм, які опубліковано на сайті Державної служби статистики України додано нові версії документів:S1605308 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні автомобільні перевезення на комерційній основі № 51-вант;S1615207 – Обмеження фізичної особи – підприємця, що здійснює пасажирські автоперевезення на маршруті № 51-пас;S2703009 – Звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур № 37-сг (місячна);S2703206 – Звіт про перероблення винограду на виноматеріали 1-виноград (річна).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/spetsializovane-klientske-program/

Трудовий договір – основа легальних трудових відносин

Звертаємо увагу роботодавців та найманих працівників на наступне.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) трудовий договір – це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, та дотримуватись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП може бути безстроковим, що укладається на невизначений термін. Може укладатись на визначений термін, встановлений за погодженням сторін, або укладатись на час виконання певної роботи. Тобто норми зазначеної статті визначають терміни трудового договору.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановленими на невизначений термін з урахуванням характеру наступної роботи, умов її виконання або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно з частиною 2 ст. 23 КЗпП можливість встановлення законодавчими актами випадків, коли допускається укладення строкових трудових договорів, не обмежена. Так, відповідно до ст. 7 КЗпП передбачена можливість укладення строкового трудового договору з тимчасовими та сезонними працівниками; суддями, сільським, селищним, міським головою тощо.

Статтею 23 КЗпП визначено також випадок укладення трудового договору на термін, що пов’язаний з інтересами працівника. В заяві про прийняття на роботу бажано вказати обставини, що спонукають працівника найматись на роботу за строковим трудовим договором.

Нормами статті 391 КЗпП визначено, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 ст. 23 КЗпП) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Крім того, якщо трудові договори були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою ст. 23 КЗпП, то такі договори вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

 

 

 

 

 

 

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні90
mod_vvisit_counterВчора1108
mod_vvisit_counterНа цьому тижні5487
mod_vvisit_counterНа минулому тижні8300
mod_vvisit_counterВ цьому місяці27891
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1012632

Online (20 minutes ago): 14
Your IP: 3.238.4.24
,
Now is: 2020-10-23 02:07