Дистанційне інформування платників про можливості субсайту та новації податкового законодавства 2020 року – карантинні вимогисьогодення

У зв’язку з оголошенням в Україні карантину рекомендує платникам використовувати дистанційний спосіб отримання інформації.

Так, ГУ ДПС підготовлено низку відеоуроків, присвячених можливостям субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області» офіційного вебпорталу ДПС України (далі – субсайт), а також нововведенням, запровадженим законами України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 30 березня 2020 року      № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Зазначені відеоуроки розміщені на субсайті у розділі «Головна/МЕДІА-ЦЕНТР/Відеогалерея/Презентації та інші матеріали»; на офіційній сторінці    «ДПС у Дніпропетровській області» у соціальній мережі Facebook, а також на сторінці «Головне управління ДПС у Дніпропетровській області» популярного відеохостингу YouTube.

Тож, переглянути відеоуроки можливо за наступними посиланнями:

Відеоурок № 1. Користуйтесь можливостями субсайту «Територіальні органи ДПС у Дніпропетровській області»! (відеоінструкція щодо користування субсайтом):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6015.html, https://www.youtube.com/watch?v=QNebpN7btKk

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/224609195403280/

Відеоурок № 2. (частина 1). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо перевірок, застосування штрафних санкцій та пені):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6086.html

https://www.youtube.com/watch?v=wZ0lLD1cSQE

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/254886755551635/

Відеоурок № 2 (частина 2). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6149.html

https://www.youtube.com/watch?v=enyZOL0l9fE

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/235468487576797/

Відеоурок № 2 (частина 3). Знайомтесь з основними податковими новаціями, запровадженими на період карантину – Закон № 533 (щодо справляння плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6151.html

https://www.youtube.com/watch?v=xSuTcqMTLOc

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/3200426849991455/

Відеоурок № 3 (частина 1). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6212.html

https://youtu.be/zErqZBjnVZ4

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/256610412146768/

Відеоурок № 3 (частина 2). Єдиний внесок: Законами № 533 та № 540 для бізнесу тимчасово запроваджено нові умови (продовження про єдиний внесок на період карантину):

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6218.html

https://youtu.be/pB-Ew8PX_c4

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/540555383271698/

Відеоурок № 4. Карантин: змінено терміни запровадження нових правил використання РРО – Закон № 533:

https://dp.tax.gov.ua/media-ark/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi-materiali/6236.html

https://youtu.be/mR8CnMIWs04

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/videos/1548007318695829/

Про сплату податку на прибуток підприємств

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток підприємств (далі – податок) визначено ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною ст. 136 ПКУ, від бази оподаткування, визначеної згідно із ст. 135 ПКУ (п. 137.1  ст. 137 ПКУ).

Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ податковими (звітними) періодами для нарахування податку, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 ПКУ, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податок розраховується наростаючим підсумком.

Пунктом 137.5 ст. 137 ПКУ визначено, що річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 137.8 ст. 137 ПКУ платники податку на дохід – це суб’єкти, які здійснюють випуск та проведення лотерей, щоквартально сплачують податок на дохід у порядку і в строки, які встановлені для квартального податкового (звітного) періоду з поданням податкової декларації з податку на прибуток.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Коли, у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні ПДФО, податковий агент несе відповідальність?

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), п. 169.4 ст. 169 якого визначено порядок проведення податковим агентом перерахунку сум нарахованих доходів та утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування.

Відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати визначено ст. 127 ПКУ.

Так, п. 127.1 ст. 127 ПКУ встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку ПДФО, передбаченого п. 169.4 ст. 169 ПКУ, та виправляється у наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами ПКУ.

Крім того, ст. 129 ПКУ визначено порядок нарахування і сплати пені. Відповідно до п.п. 129.1.3 п. 129.1 при нарахуванні суми податкового зобов’язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до ст. 50 ПКУ, – після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, нараховується пеня.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов’язання, визначеного п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст.129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення у його сплаті, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов’язання, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Також п. 119.2 ст. 119 ПКУ встановлена відповідальність податкового агента за неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них ПДФО, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника ПДФО та/або до зміни платника ПДФО тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020 гривень.

Передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.

При цьому положеннями ст. 50 ПКУ врегульовано питання виправлення платниками податків помилок, допущених у податковій звітності, зокрема якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ, то штрафи, визначені у п. 50.1 ст. 50 ПКУ, не застосовуються.

РРО: новації 2020 року

Закон України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»вніс зміни, зокрема, до законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» та № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг».

Так, до 01 серпня 2020 року перенесено запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), як альтернативу класичним РРО.

Також до 01 квітня 2021 року продовжено можливість не застосовувати РРО та/або програмні РРО фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП) – «єдинниками» другої, третьої та четвертої групи незалежно від обраного виду діяльності, якщо обсяг доходу у них протягом календарного року не перевищує   1 мільйон гривень.

Незалежно від обсягу доходу зазначеними «єдинниками» обов’язково застосовуються РРО та/або програмні РРО, якщо вони здійснюють:► реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;► реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 01 січня до 01 квітня 2021 року розширюється перелік видів діяльності, під час здійснення яких ФОП – «єдинники» другої, третьої та четвертої групи зобов’язані використовувати РРО та/або програмні РРО незалежно від обсягу доходу.

До них належать: ► реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;► продаж лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;► продаж товарів та надання послуг через мережу Інтернет;► реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;► роздрібна торгівлю вживаними товарами у магазинах;► діяльність ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування;► діяльність туристичних агентств та операторів;► діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщення;► реалізація текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до затвердженого переліку.

Таким чином, до 01 квітня 2021 року відтерміновано обов’язкове запровадження РРО та/або програмних РРО для усіх «єдинників» другої, третьої та четвертої групи незалежно від видів діяльності та обсягу доходу.

Нагадуємо, що ФОПи – «єдинники» першої групи РРО та/або програмні РРО не застосовують.

Визначення об’єкта та бази оподаткування акцизнимподатком при реалізації пального або спирту етилового

Об’єктами оподаткування акцизним податком є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:► отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);► ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;► вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування акцизним податком відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

Норми встановлені п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

У разі обчислення акцизного податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).

Термін подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку подовжено

Із врахуванням потреб та побажань суб’єктів господарювання щодо термінів подання додаткової заявки-розрахунку про потребу в марках акцизного податку на липень термін подання форм J(F)1314402 продовжено до 25.05.2020.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/418686.html

ДПС безкоштовно видано 410 тисяч кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/418302.html повідомила про наступне.

Протягом січня – квітня 2020 року послугами кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ІДД ДПС скористались 150 тис. клієнтів. Їм безкоштовно видано 410 тис. кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Найчастіше за ключами зверталися фізичні особи. За вказаний період майже 88 тис. осіб отримали 176,9 кваліфікованих сертифікатів.

Кількість юридичних осіб склала 62 тис. осіб. Їм видано   233 тис. кваліфікованих сертифікатів.

Електронним сервісом повторного формування сертифікатів за електронним запитом скористалися майже 50,5 тис. клієнтів, з яких 24,9 тис. – юридичних та 25,6 тис. – фізичних осіб. За електронними запитами сформовано 102,2 тис. сертифікатів.

Усього з початку діяльності надавача видано майже 8,6 млн кваліфікованих сертифікатів відкритих ключів.

Нагадуємо, що за допомогою сервісу повторного формування сертифікатів за електронним запитом кожен клієнт має змогу самостійно, у режимі 24/7, а  головне – дистанційно, протягом 2 – 3 хвилин отримати новий сертифікат, який матиме строк дії до 2 років.

Таким чином, клієнтам центру не потрібно витрачати свій час та особисто відвідувати центр для отримання сертифіката.

Дистанційно сформувати нові сертифікати зможуть користувачі, які мають:► чинні сертифікати (наприклад, до закінчення строку чинності сертифікатів залишилося декілька днів);► незмінні реєстраційні дані (ПІБ, адреса реєстрації місця проживання, код ЄДРПОУ організації тощо);► особистий ключ, доступний лише користувачу та не скомпрометований.

 

Надходження ЄСВ за чотири місяці поточного року перевищили минулорічний показник на 271,6 млн гривень

Протягом січня – квітня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) від платників податків Дніпропетровщини склали 5 млрд 296,4 млн гривень.

Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 271,6 млн гривень.

Протягом квітня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 302,3 млн гривень.

Кількість платників єдиного внеску станом на 01 травня 2020 року становить 361,7 тисяч.

Деклараційна кампанія 2020 року триває

З початку поточного року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2019 року.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) громадяни, які подають податкові декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розподіляються на дві категорії: ● особи, які зобов’язані подати річну Декларацію,

та ● особи, які мають право подати Декларацію з метою отримання податкової знижки.

Фізична особа – платник податків може обрати зручний для себе спосіб подання Декларації та подати її до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місцем проживання) в один із таких способів:● особисто або уповноваженою на це особою;● надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Граничний термін подання Декларації за звітний 2019 рік для громадян, які зобов’язані подати річну Декларацію, – до 01 липня 2020 року.

У разі надсилання Декларації поштою платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації, а при поданні податкової Декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

При направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в «Електронному кабінеті» (cabinet.tax.gov.ua), який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Звертаємо увагу, що обов’язок подання Декларації у платників податків виникає при отриманні:● доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи).

До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення, при нотаріальному оформленні спадщини за якими не було сплачено ПДФО та військовий збір тощо;● доходів від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування.

До таких доходів відноситься, зокрема дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника ПДФО, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року, а також інвестиційні доходи;● іноземного доходу;● доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції у разі, якщо розмір земельних ділянок перевищує 2 га; ● в інших передбачених ПКУ випадках.

Крім того, фізичні особи – платники ПДФО мають право відповідно до ст. 166 ПКУ задекларувати право на податкову знижку шляхом подання Декларації по 31 грудня 2020 року (включно).

Про порядок стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу

Якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:► рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;► рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Норми встановлені п. 95.5 ст. 95 ПКУ.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1244 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1244).

Пунктом 2 Порядку № 1244 визначено, що у випадках, передбачених пунктами 95.2 – 95.4 ст. 95 ПКУ, рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу видається за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 1244 на підставі рішення суду про стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків.

У випадку, передбаченому п. 95.5 ст. 95 ПКУ, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, яке видається за формою згідно з додатком 3 до Порядку № 1244.

За результатами вилучення готівки складається акт за формою згідно з додатками 2, 4 до Порядку № 1244 (п. 5 Порядку № 1244).

Списання банком коштів з рахунків платників податків/суб’єктів господарювання визначено главою 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 зі змінами та доповненнями (далі – Інструкція № 22).

Згідно з п.п. 1 п. 11.2 глави 11 Інструкції № 22 стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених п. 11.1 глави 11 Інструкції № 22, з рахунків платників податків – на підставі рішення суду або рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу (за умов, визначених п. 95.5 ст. 95 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, стягнення готівкових коштів та коштів з рахунків платника податків в рахунок погашення податкового боргу, який виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду або за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на підставі рішення суду, за дотримання таких умов:► податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;► не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати.

Перейменування назви вулиці – підстава для здійснення перереєстрації платника ПДВ

Податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр).

Норми встановлені п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Відповідно до п. 45.1 ст. 45 ПКУ податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.

Згідно з п. 183.15 ст. 183 ПКУ та пунктами 4.1, 4.2 розділу IV Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, із змінами у разі зміни даних про місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ проводиться перереєстрація такого платника. Для цього платнику ПДВ необхідно подати додаткову реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» протягом 10 робочих днів, що настають за днем, коли змінилися дані про платника ПДВ. У реєстраційній заяві платник ПДВ зазначає дані станом на дату заповнення заяви, у тому числі критерії, за якими станом на дату заповнення заяви особа відповідає статусу платника ПДВ згідно з розділом V ПКУ.

Отже, оскільки в результаті перейменування назви вулиці, міста, селища, зміни поштового індексу тощо вносяться зміни у відомості про місцезнаходження юридичної особи та місце проживання фізичної особи – підприємця, що містяться у Єдиному державному реєстрі, то це є підставою для здійснення перереєстрації платника ПДВ шляхом подання реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація».

Чи збільшується фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт орендованих основних засобів?

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003      № 561 (далі – Методичні рекомендації № 561).

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).

Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (абзац перший п. 40 Методичних рекомендацій № 561).

Згідно з абзацом четвертим п. 138.1 та абзацом третім п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень   ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Вимоги підпунктів 138.1 – 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються до операцій з активами з права користування за договорами оренди (п. 138.4 ст. 138 ПКУ). Актив з права користування – це визнаний орендарем згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності актив, який представляє право орендаря використовувати базовий актив протягом строку оренди (п.п. 14.1.12      п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств – орендар на підставі положень абзацу четвертого п. 138.1 та абзацу третього п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.

Єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої фізособі згідно з договором оренди нерухомого (рухомого) майна

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань), є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.

Згідно з частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України від 16 січня  2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Таким чином, відносини, які виникають при укладенні договору найму (оренди), не мають ознак правовідносин, що регулюють виконання робіт або надання послуг.

Враховуючи зазначене вище, єдиний внесок не нараховується на суму орендної плати, виплаченої на користь фізособі згідно з договором найму (оренди) нерухомого (рухомого) майна.

 

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні163
mod_vvisit_counterВчора662
mod_vvisit_counterНа цьому тижні163
mod_vvisit_counterНа минулому тижні6958
mod_vvisit_counterВ цьому місяці163
mod_vvisit_counterВ минулому місяці35544
mod_vvisit_counterВзагалі1022089

Online (20 minutes ago): 16
Your IP: 3.237.254.197
,
Now is: 2020-11-01 03:50