Головне управлінняДПС у Дніпропетровській області

Ми в інтернет-просторі

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Особливості віднесення товарів

до підакцизного пального відповідно до вимог Закону України № 466

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформуєпро наступне.

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено низку змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, з 23.05.2020 набули чинності зміни до п.п 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, згідно з якими перелік підакцизного пального доповнено такими товарами:

Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД

Опис товару (продукції) згідно
з УКТ ЗЕД

2710 19 62 00 –2710 19 68,

2710 19 71 00,
2710 19 75 00,
2710 19 99 00,
2710 20 31 00,
2710 20 35 00,
2710 20 39 00

Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового

3814 00 90 90

Тільки розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу


Особи, які здійснюють операції з реалізації пального із зазначеними видами пального, та ті особи, які підпадають під визначення розпорядника акцизного складу, підлягають обов’язковій реєстрації платниками акцизного податку з реалізації пального.

Вони зобов’язані:

► зареєструвати усі акцизні склади у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового;

► складати акцизні накладні та реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних – у випадках, передбачених п. 231.1 ст. 231 ПКУ;

► отримати відповідні ліцензії на здійснення діяльності з пальним.

Операції з вивезення підакцизного пального за межі митної території України не підлягають оподаткуванню акцизним податком.

Щодо особливостей віднесення товарів до підакцизного пального

Щодо товарів, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00.

Зміни щодо оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів нафтопродуктів, що класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, внесені до ПКУ Законом № 466, стосуються лише суміші газойлів (зокрема, дизпалива), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.

У той же час акцизним податком не оподатковуються базові оливи та аналогічні нафтопродукти, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 за температури 350° C зазвичай переганяються у кількості до 35 об. % .

Насамперед товарами, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 та не підлягають оподаткуванню акцизним податком згідно із Законом № 466 є такі нафтопродукти:

◄ тверді, напівтверді та пластичні мастила в будь-якій упаковці та тарі;

◄ в’язкі, густі та пастоподібні суміші.

З огляду на це основною підставою для оподаткування акцизним податком за ставкою 213,50 євро за 1 000 літрів є відповідність нафтопродуктів з кодами УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00 опису: «Палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового».

Водночас товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68,  2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00, не оподатковуються акцизним податком за ставкою 213,50 євро за  1 000 літрів, якщо ці товари не є сумішами на основі газойлів (дизельного палива) з доданими важко-легкими фракціями рідкого палива, мінерального масла (олив) тощо.

Відповідно на такі товари не розповсюджується положення Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оскільки згідно із термінологічним визначенням п.п. 14.1.1411 п. 14.1 ст. 14 ПКУ та п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ такі товари не відносяться до підакцизного пального.

Звертаємо увагу, що акцизним податком за ставкою 139,50 євро за 1 000 літрів оподатковується паливо пічне побутове (коди УКТ ЗЕД 2710 19 62 00, 2710 19 64 00, 2710 19 68 10, 2710 19 68 20, 2710 19 68 90, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00).

Щодо розчинників або розріджувачів на основі метанолу; інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90)

З урахуванням деталізації товарної позиції 3814 на товарні категорії і товарні підкатегорії та їх текстового опису складні органічні розчинники на основі метанолу відповідно до правила 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД класифікуються у товарній категорії 3814 00 90 за кодом 3814 00 90 90.

Зважаючи на те, що складні органічні розчинники та розріджувачі товарної позиції 3814 є сумішами окремих подібних між собою органічних розчинників, які змішуються у відповідних кількісних співвідношеннях, питання, на основі якого компонента (розчинника) вони виготовлені, вирішується із застосуванням правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД.

Відповідно до правила 3 (b) Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів, повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати.

На підставі викладеного розчинниками та розріджувачами на основі метанолу; іншими готовими сумішами на основі метанолу вважаються такі, у яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.

Наприклад, складним органічним розчинником, розріджувачем або іншою готовою сумішшю:

► на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 40 мас. % метанолу, 10 мас. % бутанолу, 20 мас. % етанолу та 30 мас. % ізопропанолу або розчиннику, що містить 95 мас. % метанолу, а решта – будь-які штучно додані розчинники (наприклад, пентанол, бутанол, пропанол);

► не на основі метанолу вважатиметься розчинник, що складається з 20 мас. % метанолу, 20 мас. % етанолу та 50 мас. % ізопропанолу.

З огляду на викладене акцизним податком за ставкою 245,50 євро за 1 000 літрів оподатковуються тільки складні органічні розчинники, розріджувачі або інші готові суміші на основі метанолу, в яких метанол за кількісним показником, вираженим у масових відсотках у суміші, переважає кожен з інших компонентів.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/421901.html

Про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу)

та дивідендів на державну частку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській областізвертає увагу платників, що ДПС України листом від09.06.2020 № 9109/7/99-00-05-05-01-07 (далі – Лист № 9109) повідомила про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку, внесені законами України від 16 січня 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 465) та № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466).

Пунктом 7 Закону № 465 були внесені зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» із змінами (далі – Закон № 185), які набули чинності 27 лютого 2020 року.

Так, відповідно до змін, внесених до ст. 2 Закону № 185, Податковий кодекс України (далі – ПКУ) є складовою законодавства про управління об’єктами державної власності.

Уточнено повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності.

Так, Кабінет Міністрів України, здійснюючи управління об’єктами державної власності, визначає порядок відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) не тільки державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а ще і господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 01 травня року, що настає за звітним.

Змінами до частини п’ятої ст. 11 та частини третьої ст. 111 Закону № 185 передбачено подання господарськими товариствами з державною часткою у статутному капіталі та державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку у порядку та строки, встановлені ПКУ. При цьому господарські товариства з державною часткою у статутному капіталі подають до контролюючого органу розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку один раз на рік.

Також для платників частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку передбачена відповідальність у порядку, передбаченому ПКУ, за неподання або несвоєчасне подання до контролюючих органів розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку та за порушення правил нарахування та сплати (перерахування) цих платежів.

Змінами до ст. 16 Закону № 185 на контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також стягнення зазначених платежів до бюджету у разі їх несплати у порядку, встановленому ПКУ.

23 травня 2020 року набрали чинності зміни до ПКУ, передбачені положеннями Закону № 466 щодо адміністрування контролюючими органами частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку. 

Уточнено та доповнено поняття, визначені ст. 14 ПКУ.

До п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПКУ внесені зміни, якими поняття «грошове зобов’язання платника податків» доповнено словами «інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи» та словом «пеня». Тобто зобов’язання зі сплати частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку є грошовим зобов’язанням платника.

Розширено функції, які виконують контролюючі органи, відповідно до ст. 191 ПКУ.

На контролюючі органи покладено обов’язок здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати до бюджету:

► частини чистого прибутку (доходу) державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є державна та/або комунальна власність (п.п. 191.1.51 п. 191.1 ст. 191 ПКУ);

► дивідендів на державну частку господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, а також господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить  100 відсотків (п.п. 191.1.52 п. 191.1 ст. 191 ПКУ).

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством

Уточнено порядок самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов’язань, передбачених іншим законодавством (зміни до підпунктів 54.3.2 та 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПКУ), зокрема, якщо:

► дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, заявлені у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;

► контролюючий орган згідно з іншим законодавством є особою, відповідальною за нарахування сум іншого зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку прирівнюється до податкової декларації

Внесено зміни до ст. 46 ПКУ, якими, зокрема, було розширено поняття «податкова декларація», визначене п. 46.1 ст. 46 ПКУ, та викладено у новій редакції п. 46.2 ст. 46 ПКУ.

Так, податковою декларацією, розрахунком є – документ, що подається платником податків контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання.

Розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок), який подається до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюється до податкової декларації (абзац другий        п. 46.1 ст. 46 ПКУ).

Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) є додатком до Розрахунку та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Розрахунок складається наростаючим підсумком та подається до контролюючих органів разом з фінансовою звітністю у строки, передбачені ст. 49 ПКУ (абзац шостий п. 46.2 ст. 46 ПКУ).

Визначено базовий звітний (податковий) період для складання та подання до контролюючих органів Розрахунку.

Пункт 46.2 ст. 46 ПКУ доповнено абзацом п’ятим, згідно з яким для частини чистого прибутку (доходу) податковими (звітними) періодами є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Крім того, Законом № 466 підпункти 49.18 та 49.19 ст. 49 ПКУ доповнено новими положеннями.

Так, для платників частини чистого прибутку (доходу) встановлено податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному: кварталу, півріччю, трьом кварталам, року.

Також п.п. 49.18.7 п. 49.18 ст. 49 та абзацом третім п. 49.19 ст. 49 ПКУ встановлено базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, для платників дивідендів на державну частку (господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків) з поданням Розрахунку до 01 липня року, що настає за звітним.

Більш детальніше про зміни в адмініструванні частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів на державну частку можливо ознайомитись у Листі № 9109, який розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74591.html

Про особливості заповнення Податкової декларації

з податку на прибуток підприємств

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома платників, що у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітні періоди 2020 року.

Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік Декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку на прибуток.

Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою Декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання Декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Тобто платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу:

► разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період (2020 рік) звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

► річну фінансову звітність за 2020 рік разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня 2021 року.

Більше інформації про особливості подання Декларації за звітні періоди    2020 року у Листі № 8939, який розміщено на офіційному вебпорталі за зазначеним вище посиланням.

Закон України № 466: порядок адміністрування плати за землю удосконалено

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), внесено зміни та доповнення до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими удосконалено порядок адміністрування плати за землю.

Так, пункт 286.1 ст. 286 ПКУ доповнено нормою, яка передбачає, що у разі подання платником земельного податку до контролюючого органу правовстановлюючих документів на земельну ділянку, відомості про яку відсутні в базах даних інформаційних систем податкової служби, сплата земельного податку фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі поданих платником такого податку відомостей до отримання контролюючим органом інформації про перехід права власності на об’єкт оподаткування.

Також змінами, внесеними Законом № 466 до ПКУ, уточнено порядок нарахування та надсилання контролюючим органом фізичним особам податкових повідомлень-рішень із сумами плати за землю.

Інформаційний лист № 12. Нововведення, запроваджені Законом № 466

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України представлено черговий, 12-й випуск інформаційного листа присвяченого нововведенням, які запроваджуються Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».

У листі ви знайдете інформацію про нововведення в оподаткуванні податком на прибуток підприємств, дізнаєтеся про особливі терміни набрання чинності для окремих норм та правильність заповнення Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року з урахуванням прийнятих змін.

З Інформаційним листом № 12 можна ознайомитись тут:

https://tax.gov.ua/data/material/000/330/422084/Informaciyniy_list_12.pdf

Податкові консультації: нові правила

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 23.05.2020 набрав чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), яким було внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, зокрема:

► визначено, що Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі (зміни набирають чинності з 01.07.2020);

► надано право податковим органам надавати індивідуальні податкові консультації в електронній формі.

Запит на ІПК та ІПК в електронній формі повинні бути підписані з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів терміну, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Тобто загальний строк (з урахуванням продовження) надання ІПК, передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.

Звертаємо увагу, що норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 переносяться до п. 112.8 ст. 112 ПКУ і продовжать діяти.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/422093.htm

Електронний спосіб подання податкової декларації про майновий стан і доходи – це безпека здоров’я та економія часу платника

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що до завершення деклараційної кампанії 2020 року залишилось менше місяця.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація про майновий стан і доходи (далі – Декларація) подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором):

● особисто або уповноваженою на це особою;

● надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової Декларації (п. 49.5 ст. 49 ПКУ);

● засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Платник ПДФО зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (п. 49.5 ст. 49 ПКУ).

Нагадуємо, що при направленні Декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися електронним сервісом в Електронному кабінеті, який передбачає часткове автоматичне заповнення Декларації на підставі облікових даних платника ПДФО, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових Декларацій в електронній формі у режимі реального часу (on-line) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДПС необхідно:

1. Отримати електронний ключ, який видається Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС та іншими надавачами електронних довірчих послуг, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині Електронного кабінету;

2. Авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;

3. Отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків;

4. Після отримання відповіді від ДПС у розділі «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДПС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Наголошуємо, що подання Декларації у режимі on-line не тільки економить час платника, а і забезпечує запобігання поширення коронавірусу.

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні134
mod_vvisit_counterВчора662
mod_vvisit_counterНа цьому тижні134
mod_vvisit_counterНа минулому тижні6958
mod_vvisit_counterВ цьому місяці134
mod_vvisit_counterВ минулому місяці35544
mod_vvisit_counterВзагалі1022060

Online (20 minutes ago): 12
Your IP: 3.237.254.197
,
Now is: 2020-11-01 03:02