До уваги платників єдиного внеску!

03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX«Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня   2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнутіза зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Щодо законодавчих змін з оподаткування нерухомого майна

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує суб’єктів господарювання стосовно внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» в частині нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу з переліку об’єктів оподаткування Податком виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використання за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F   КВЕД ДК 009:2010, та здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

У попередній редакції норма виключала з об’єктів оподаткування Податком всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів нерухомості, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених змін Законом №466-ІХ для застосування преференції, визначеної підпунктом «є » підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має однозначно відповідати таким ознакам:

- будівля промисловості має відповідати (бути класиці групі «Будівлі промисловості та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000;

- будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності;

- основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікована у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010;

- будівля промисловості (у тому числі її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

Практичне застосування програмних РРО матиме чіткі етапні періоди

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу представників бізнесу на очікувані зміни у практичному застосуванні реєстраторів розрахункових операцій

Найголовнішою новацією є те, що суб’єкти господарювання у якості РРО зможуть використовувати будь-який гаджет (смартфон, планшет, комп’ютер, ноутбук тощо). Програмний РРО за допомогою спеціального програмного забезпечення може фіскалізувати розрахункові операції на сервері ДПС.

По-друге, запроваджується, так би мовити, стимулюючий механізм для чесного ведення бізнесу. Тобто, якщо споживачу було надано розрахунковий документ, інформація щодо якого відсутня в базах даних ДПС, споживач має право звернутися до контролюючого органу про порушення суб’єктом господарювання порядку проведення готівкових розрахунків.

У разі підтвердження порушення, споживач має можливість отримати (як компенсацію) 100 відсотків вартості придбаного товару, який йому було реалізовано з порушенням вимог чинного законодавства. Такий механізм отримав назву «кешбек».

Крім того, за незастосування РРО або застосування із порушенням встановлених вимог передбачається збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій, оскільки діючі норми щодо розміру штрафних санкцій було прийнято ще у 2000 році. При цьому ніяких додаткових штрафів до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР із змінами і доповненнями не встановлюється.

І, нарешті, коли ж на практиці можна буде оцінити запровадженні новації. Так,  з 1 серпня поточного року з’явиться можливість застосування програмних РРО;  з 1 січня 2021 року буде запроваджений механізм «кешбек» та обов’язок застосування РРО ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп, які провадять ризикові види діяльності;  з 1 квітня 2021 року настане обов’язок застосування РРО усіма ФОП – платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Платниками податків Правобережного управління до місцевого бюджету сплачено понад 922 млн. грн.

Сплата до місцевого бюджету від платників Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра за січнень-травень  2020 року склала 922,5 млн. грн., що на 22,7 млн грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Із загальної суми місцевий бюджет отримав 543,9 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб, що на 23,2 млн. грн. більше, ніж у січні-травні 2019 року.

Вагомий внесок місцевий бюджет отримав від спрощенців у вигляді єдиного податку – 227,5 млн. гривень. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року сплата зросла на 23,3 млн. грн.

Крім того, до бюджету сплачено 93,4 млн. грн. земельного податку та орендної плати, 20,1 млн. грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та 746,5 тис. грн. транспортного податку.

Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів поповнив місцевий бюджет на 7,4 млн гривень.

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області вдячне платникам податків, які в сьогоднішніх умовах сумлінно виконують зобов’язання перед бюджетами всіх рівнів.

Платники податків Правобережного управління сплатили понад 60 мільйонів гривень військового збору

За січень – травень 2020 року від платників податків Новокодацького, Центрального та Чечелівського районів м.Дніпра, які перебувають на обліку у Правобережному управлінні ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшло 60,3 млн. грн. військового збору, що на 3,4 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. В тому числі за травень 2020 року надійшло 10,1 млн. гривень.

Військовий збір це податок, який було введено на фінансування потреб Збройних сил України. Ставка податку – 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування (загальний місячний або річний оподатковуваний дохід). Військовий збір у повному обсязі перераховується до Державного бюджету. 

Впровадження експериментальних проектівщодо створення сприятливих умов для реалізації прав дитини

Податкова служба долучилася до впровадження нового експериментального проекту «Е-малятко», який стартував на початку цього року, та реалізації його другого етапу ІD-14. Новий сервіс, що дозволяє дітям, яким виповнилося 14 років, отримати 2 послуги за 1 заявою – оформлення паспорта та номера платника податків.

Тобто стала доступною офлайн послуга оформлення і видача паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм з одночасною реєстрацією у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків.

Так, на сьогодні ДПС впроваджено такі електронні сервіси:

«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків під час державної реєстрації народження дитини»;

«Реєстрація особи в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (віком 14 – 18 років) під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше».

Інформаційна взаємодія між ДПС, Міністерством юстиції та ДМС передбачає обмін електронними повідомленнями:

Міністерством юстиції передає ДПС відомості з ДРАЦС для проведення реєстрації новонародженої дитини в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) під час державної реєстрації народження дитини. За результатами реєстрації новонародженої дитини в Державному реєстрі ДПС направляє Міністерством юстиції відповідь щодо надання послуги із зазначенням реєстраційного номера облікової картки платника податків (далі – РНОКПП) для внесення інформації до свідоцтва про народження;

ДМС передає ДПС заяву на проведення реєстрації особи в Державному реєстрі під час оформлення паспорта громадянина України у формі картки вперше. В результаті реєстрації особи платником податків ДПС направляється до ДМС відповідь щодо надання послуги із зазначенням РНОКПП, з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті.

Про особливості заповнення податкової деклараціїз податку на прибуток підприємств за звітні періоди 2020 року

Державна податкова служба України у зв’язку з набранням чинності Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) листом від 04.06.2020 № 8939/7/99-00-07-02-01-07 (далі – Лист № 8939) повідомила про особливості заповнення податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – декларація) за звітні періоди 2020 року.

Так, змінами, внесеними Законом № 466 до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) (норми набрали чинності 23.05.2020), уточнено, що юридичні та фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), які обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту з джерелом їх походження з України.

Для таких суб’єктів у разі виплати доходів нерезидентам змінами до п. 137.5 ст. 137 ПКУ (норми набирають чинності з 01.01.2021) передбачено застосування річного звітного періоду з податку на прибуток підприємств.

Таким чином, у разі виплати доходів нерезидентам у 2020 році юридичні та ФОП, що обрали спрощену систему оподаткування, ФОП та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають за звітний 2020 рік декларацію з додатком ПН, у якому відображають такі доходи нерезидентів та відповідні суми податку.

Змінами, внесеними Законом № 466 до п. 46.2 ст. 46 ПКУ, передбачено, що платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу: ► разом з податковою декларацією за відповідний річний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором; ► річну фінансову звітність разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом, яка підлягає оприлюдненню, застосовується відповідальність, передбачена п. 120.1 ст. 120 ПКУ для подання податкових декларацій (розрахунків).

Враховуючи, що вищезазначені зміни до п. 46.2 ст. 46 ПКУ набрали чинності 23.05.2020 і граничний термін подання декларації та фінансової звітності за звітний період (2019 рік) вже минув, то вперше норма цього пункту щодо обов’язкового подання річної фінансової звітності разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним, застосовується в 2021 році за підсумками 2020 звітного року.

Більш детальніше з Листом № 8939 можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/74588.html

Платникам податку на нерухомість!

Законом України від 16 січня 2020 року № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема до ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, починаючи з 23.05.2020 (з дати набрання чинності змін, внесених до ПКУ Законом № 466 в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок на нерухомість)), відповідно до п.п. «є» п.п. 266.2.2           п. 266.2 ст. 266 ПКУ з переліку об’єктів оподаткування податком на нерухомість виключені будівлі промисловості, які віднесені до групи «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Слід зазначити, що у попередній редакції норма виключала з об’єктів податком на нерухомість всі будівлі промисловості, у тому числі без обмеження їх використання безпосередньо підприємствами промисловості, що давало можливість застосовувати преференцію і щодо об’єктів, зданих в оренду іншим суб’єктам господарювання.

З урахуванням внесених Законом № 466 змін для застосування преференції, визначеної п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 cт. 266 ПКУ, суб’єктом господарювання – власником об’єкта нерухомості (будівлі промисловості) такий об’єкт нерухомості має одночасно відповідати таким ознакам: ► будівля промисловості має відповідати (бути класифікована) групі «Будівлі промислові та склади» (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд  ДК 018-2000; ► будівля промисловості має використовуватися суб’єктом господарювання протягом звітного (податкового) періоду за призначенням у господарській діяльності; ► основний вид діяльності суб’єкта господарювання згідно з реєстраційними даними має бути класифікований у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010; ► будівля промисловості (у т.ч. її частина) протягом звітного (податкового) періоду не має бути здана в оренду, лізинг, позичку іншим суб’єктам господарювання.

Фізособою – орендодавцем отримано дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення: що з ПДФО?

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п.п. 164.2.5 п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Згідно з п.п. 170.1.1 п. 170.1 ст. 170 ПКУ податковим агентом платника ПДФО – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

При цьому об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

Водночас, відповідно до п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ, якщо орендар є фізичною особою, яка не є самозайнятою особою, то особою, відповідальною за нарахування та сплату (перерахування) ПДФО до бюджету, є платник ПДФО – орендодавець.

Такий орендодавець самостійно нараховує та сплачує ПДФО до бюджету в строки, встановлені ПКУ для квартального звітного (податкового) періоду, а саме: протягом 40 календарних днів, після останнього дня такого звітного (податкового) кварталу, сума отриманого доходу, сума сплаченого протягом звітного податкового року податку та податкового зобов’язання за результатами такого року відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (п.п. «а» п.п. 170.1.5 п. 170.1 ст. 170 ПКУ).

Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1    ст. 49 ПКУ).

Відповідно до п.п. 168.4.5 п. 168.4 ст. 168 ПКУ фізична особа, відповідальна згідно з вимогами розділу IV ПКУ за нарахування та утримання ПДФО, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету: а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, – за місцем реєстрації у контролюючих органах, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості); б) у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам – за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв); в) в інших випадках – за її податковою адресою, а у випадках, передбачених ПКУ, – за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Підпунктом 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України.

Якщо фізична особа – орендодавець отримав дохід від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю іншій фізичній особі – орендарю, то такому орендодавцю необхідно нарахувати ПДФО та сплатити (перерахувати) його за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) в строки, встановлені ПКУ.

При цьому Декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Річна Декларація за 2019 рік подається до 01 липня 2020 року, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ, коли така Декларація може бути подана пізніше цього строку.

Обставини, за яких може бути застосовано адміністративний арешт майна платника податків

Адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Норми встановлені п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 94.2 ст. 94 ПКУ арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин: ● платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; ● фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; ● платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; ● відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; ● відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до ПКУ, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; ● платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; ● платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.● платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Подали таблицю даних платника ПДВ і не зазначили види діяльності – подайте нову таблицю даних!

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються: ► види економічної діяльності відповідно до КВЕД; ► коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; ► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг    (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника ПДВ (п. 14 Порядку).

У разі, якщо платник ПДВ не зазначив в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці види діяльності, то такий платник може надати інформацію щодо видів діяльності шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТ ЗЕД та коди послуг згідно ДКПП.

До уваги платників рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України!

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю.

Норми встановлені п. 257.1 ст. 257 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

З урахуванням норм п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та п.п. 257.3.3 п. 257.3 ст. 257 ПКУ платник рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, подає до контролюючого органу за місцем податкової реєстрації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову політику, податкову декларацію, яка містить, зокрема додаток з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.

Форма Податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (у  редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями.

Сума податкових зобов’язань з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) місяць, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації (п. 257.5 ст. 257 ПКУ).

Скористайтесь чатом «Контакт-центр Податкової» та отримайте відповіді на запитання з оподаткування

Відтепер Контакт-центр Державної податкової служби України має чат у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі «ЗІР» та в месенджерах – viber та telegram. До нього можна приєднатися з вебпорталу Державної податкової служби України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/, а також безпосередньо з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу («ЗІР») https://zir.tax.gov.ua/ .

Використовуючи чат спілкування, Ви можете самостійно визначати якість отриманої відповіді, а ваша оцінка допоможе у наповненні «Бази знань» та підвищенні рівня інформаційно-довідкових послуг ДПС.

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2019 рік доходів на суму понад 2,6 млрд гривень

За п’ять місяців 2020 року громадянами Дніпропетровської області та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, надано до податкових органів 20 343 податкові декларації про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованих ними доходів склала 2 млрд 622,1 млн гривень.

До сплати за результатами декларування підлягає 82,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб, сума військового збору до сплати складає 11,0 млн гривень.

Повернення з бюджету у вигляді податкової знижки отримають 2 564 громадяни на загальну суму 6,7 млн гривень. Про це інформувала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Про одержані у 2019 році понад мільйонні статки повідомили 188 громадян Дніпропетровської області. Загальна сума їх минулорічного задекларованого доходу складає 1 млрд 673,2 млн гривень.

Нагадуємо, що через карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19, подання декларації подовжено до 1 липня 2020 року. Разом із тим, як і раніше, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року.

«Шановні громадяни! Вже менше місяця залишилося до закінчення кампанії декларування доходів, отриманих у 2019 році. Запрошуємо мешканців Дніпропетровщини долучитися до деклараційного процесу, чесно і свідомо виконати свій громадський обов’язок», – закликала начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.

Про деякі зміни для платників ПДВ, запроваджені Законом № 466

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема, які удосконалюють адміністрування податку на додану вартість.

Так, запроваджено єдиний звітний період для звітності з ПДВ, який дорівнює календарному місяцю (у тому числі для платників єдиного податку).

Запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних (далі – ПН), в яких не зазначаються суми ПДВ (складені на операції звільнені від ПДВ, оподатковувані за ставкою – 0 %, складені відповідно до п. 198.5 ст. 198,   ст. 199, п. 201.4 ст. 201 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних). Норми визначені новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Відповідно до нового абзацу сімнадцятого п. 201.10 ст. 201 ПКУ встановлено окремий строк реєстрації зведених ПН для нарахування компенсуючих податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ, а саме: протягом 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вони складені.

Змінився строк подання заяви для добровільної реєстрації платником ПДВ. Заяву треба буде подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, на який запланована реєстрація платником ПДВ (раніше – за 20 календарних днів) (оновлений п. 183.3 ст. 183 ПКУ).

Також скорочено строк подання заяви для реєстрації платника ПДВ, у разі зміни ставки єдиного податку з 5 % на 3 % з 15 календарних днів до  10 календарних днів до початку кварталу, з якого змінюється ставка (оновлений  п. 183.4 ст. 183 ПКУ).

З бази оподаткування виключено суми, отримані платником ПДВ як компенсація упущеної вигоди за рішенням суду (через невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань контрагентом) (п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Операція щодо передачі конфіскованого майна в розпорядження державних установ або установ, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів, згідно з змінами, внесеними Законом № 466, з 23.05.2020 не є об’єктом оподаткування ПДВ (новий п.п. 196.1.20 п. 196.1 ст. 196 ПКУ).

Внесено зміни і до п. 187.1 ст. 187 ПКУ, згідно з яким можливість застосування касового методу обліку ПДВ поширюється на операції з виконання підрядних будівельних робіт як на підрядників, так і на субпідрядників.

Змінено умови відображення податкового кредиту. Так, п. 198.6 ст. 198 ПКУ передбачено, що підставою для відображення податкового кредиту при ввезенні товарів є тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, згідно з якими ПДВ сплачується до бюджету.

Перелік підакцизних товарів доповнився новими позиціями

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23.05.2020 перелік підакцизних товарів доповнено двома новими позиціями.

Так, до товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, які є підакцизними товарами, додалися:► розчинники або розріджувачі на основі метанолу; інші готові суміші на основі метанолу (код УКТ ЗЕД 3814 00 90 90); ► палива рідкі, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 3500C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), крім палива пічного побутового.

Продали цінні папери – дохід необхідно задекларувати!

Деклараційна кампанія 2020 року триває до 01 липня.

Якщо фізична особа, яка впродовж 2019 року продала інвестиційний актив (корпоративні права) та отримала інвестиційний прибуток, такій особі необхідно включити суму отриманого прибутку до загального річного оподатковуваного доходу та подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація).

При цьому інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу окремого інвестиційного активу та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу.

Документами, що підтверджують фактично понесені витрати на попереднє придбання цінних паперів, є договори купівлі-продажу, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.

Декларація подається до 01 липня 2020 року, тобто останній день її подання – 30 червня 2020 року. Платники мають можливість також подати Декларацію в електронній формі у режимі он-лайн через Електронний кабінет.

Податкові зобов’язання, визначені фізичними особами у такій Декларації, мають бути сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Звертаємо увагу, що не підлягає оподаткуванню ПДФО та не включається до загального річного оподатковуваного доходу дохід, отриманий протягом звітного податкового року від продажу інвестиційних активів, якщо сума такого доходу не перевищує суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (у 2019 році – 2 690 гривень).

Для декларацій з податку на майно встановлено єдиний термін подання

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» зокрема, встановлено єдиний термін для подання річних декларацій з податку на майно, а саме:► податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; ► транспортного податку; ► плати за землю.

Платники вищезазначених податків подають до податкового органу податкові декларації не пізніше 20 лютого звітного року.

Крім того, такий самий термін встановлено для сільськогосподарських товаровиробників, які для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи подають податкову декларацію не пізніше 20 лютого звітного року.

До уваги платників ПДВ!

Подання Таблиці даних платника ПДВ (далі – Таблиця) передбачено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок зупинення).

Відповідно до п. 23 Порядку зупинення Таблиця подається платником ПДВ в електронній формі засобами електронного зв’язку з урахуванням вимог законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами, від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.05.2017 за № 959/30827, зі змінами та доповненнями.

В електронній формі J/F13123 «Таблиця даних платника ПДВ» передбачено обмеження у 99 рядків, проте обмежень щодо кількості Таблиць, які платник може подати до ДПС в одному періоді законодавством не встановлено.

Про випадки, в яких ФОП – платники єдиного податку застосовують РРО

Реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами – підприємцями (далі – ФОП), які відносяться відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.

Норми встановлені п. 6 ст. 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі –        Закон № 265).

Пунктом 1 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року  № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійснені роздрібної торгівлі продовольчими товарами (крім підакцизних товарів), що здійснюється ФОП, які сплачують єдиний податок.

Згідно з п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку:

► першої групи; ► другої – четвертої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 000 000 гривень.

У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми п. 296.10 ст. 296 ПКУ не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.

Разом з тим п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та ФОП), які здійснюють, зокрема, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Доходом платника єдиного податку для ФОП є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності (п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, ФОП – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів у разі: ◄ перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 000 000 гривень; ◄ здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення незалежно від групи єдиного податку та обсягу річного доходу; ◄ здійснення роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин.

До уваги всіх суб’єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального!

Державна податкова служба України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/421545.html нагадала про необхідність завчасно подбати про внесення чергового платежу за ліцензії на право виробництва, оптової, роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального, а також надати до органу ліцензування визначені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» із змінами документи.

У разі відсутності звернення суб’єкта господарювання до органу ліцензування щодо внесення чергового платежу за ліцензію на дату спливу терміну попередньої сплати, таку ліцензію буде призупинено відповідно до вимог Закону.

Перегляд в Електронному кабінеті інформації щодо автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків

ДПС України повідомила, що в приватній частині Електронного кабінету (меню «Моніторинг ПН/РК») забезпечено можливість користувачу доступу до інформації щодо відповідності такого платника податків критеріям ризиковості, передбачених Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Приватна частина Електронного кабінету дозволяє переглянути розраховані показники: ● D (навантаження за останні 12 календарних місяців); ● Р (сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування кількісних і вартісних показників, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітному періоді з урахуванням поданої на реєстрацію) в розрізі періодів; ● позитивну податкову історію платника податку; ● інформацію щодо відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості.

Крім цього, платник податку в режимі реального часу має доступ до даних Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування (меню «ЄРПН»).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/421520.html

Надходження ЄСВ за п’ять місяців поточного року перевищили минулорічний показник на 221,4 млн гривень

Протягом січня – травня 2020 року надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від платників податків Дніпропетровщини (далі – єдиний внесок) склали 6 млрд 507,3 млн гривень.

Цей показник перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період на 221,4 млн гривень.

Протягом травня 2020 року фактичні надходження єдиного внеску склали 1 млрд 210,9 млн гривень.

Кількість платників єдиного внеску станом на 01 червня 2020 року становить 363,5 тисяч.

Деякі особливості заповнення декларації ФОП – платниками єдиного податку

Платники єдиного податку подають податкову декларацію платника єдиного податку за місцем своєї реєстрації. Форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 із змінами і доповненнями.

У полі «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» розділу І «Загальні показники підприємницької діяльності» податкової Декларації необхідно зазначити код та назву виду економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності. При цьому, необхідно вказувати лише ті види підприємницької діяльності, які фактично здійснювалися у звітному періоді платником єдиного податку.

Подати таку Декларацію фізичні особи – підприємці можуть і за допомогою приватної частини Електронного кабінету.

Звертаємо увагу, що в меню введення звітності в Електронному кабінеті у податковій Декларації в електронному вигляді таблиця поля «Види підприємницької діяльності у звітному періоді» такої Декларації містить лише один рядок. За потреби кількість рядків можливо збільшити, шляхом додаванням нового рядка у таблиці поля податкової Декларації, яке здійснюється натисненням правої кнопки «миші» при наведенні курсору на рядок поля 9, після чого з’являється панель інструментів редагування рядків таблиці.

Контролюючі органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ

Будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Норми встановлені п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 2.5 розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.11.2014 № 1130 із змінами (далі – Положення № 1130) контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Відповідно до п. 2.6 розділу ІІ Положення № 1130 контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 розділу ІІ Положення № 1130, та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють: ► приймання заяв, контроль за повнотою даних щодо відповідності нормативним документам; ► обробку даних заяв та документів щодо реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації платників ПДВ; ► реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ; ► формування і надання витягів з Реєстру автоматизованого банку даних (далі – Реєстр); ► підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації; ► моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру.

У разі виникнення у особи запитань щодо заповнення певних розділів реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ, пов’язаних із діяльністю виключно такої особи у конкретному випадку, їй необхідно звернутися до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Особливості взяття на облік неприбуткових організацій,які повністю фінансуються з бюджету

Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають усі платники податків.

Норми встановлені п. 1.3 розділу I Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами, (далі – Порядок № 1588).

Згідно з п. 3.12 розділу ІІІ Порядку № 1588 неприбуткові організації, які повністю фінансуються з бюджету, обслуговуються централізованими бухгалтеріями в частині розрахунків оплати праці працівників та перерахування до бюджету податків, зборів і не мають власних поточних рахунків у фінансових установах, обліковуються в Єдиному банку даних юридичних осіб з ознакою «не є платником податків».

Для встановлення ознаки «не є платником податків» установа або організація, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, подає до контролюючого органу підтвердження від централізованої бухгалтерії факту її обслуговування.

На підставі поданих документів контролюючий орган встановлює ознаку «не є платником податків» в Єдиному банку даних юридичних осіб такій установі чи організації та передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) дані про те, що організація або установа обліковується в контролюючих органах з ознакою «не є платником податків» у зв’язку із обслуговуванням централізованою бухгалтерією із зазначенням дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому установа чи організація перебуває на обліку, та інформації про те, що установа або організація обліковується з ознакою «не є платником податків» у зв’язку із обслуговуванням централізованою бухгалтерією.

У разі прийняття рішення про самостійну сплату податків, зборів така установа чи організація в десятиденний строк з дня прийняття такого рішення повідомляє про це контролюючий орган за основним місцем обліку з наданням підтвердних документів.

На підставі поданих документів контролюючий орган знімає ознаку «не є платником податків» в Єдиному банку даних юридичних осіб стосовно такої установи чи організації та передає до ЄДР дані про те, що стосовно організації або установи знято ознаку «не є платником податків» із зазначенням дати та номера запису про взяття на облік, найменування та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому установа чи організація перебуває на обліку.

Якщо державна нотаріальна контора обслуговується централізованою бухгалтерією, така нотаріальна контора відповідно до розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України, у строки, встановлені для податкового кварталу, подає до контролюючого органу податковий розрахунок та інформацію щодо здійснення державними нотаріусами цієї контори операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, операцій з відчуження об’єктів рухомого майна та щодо видачі свідоцтв про право на спадщину та/або посвідчення договорів дарування.

Відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі:що з податком на прибуток?

Корпоративні права – це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Норми визначені п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України   (далі – ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ).

Різниці по операціях з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, не виникають і такі операції відображаються платником податку на прибуток підприємств за правилами бухгалтерського обліку.

Про порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми встановлені п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.

Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено ПКУ, в один з таких способів: 1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; 2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; 3) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями; 4) державному реєстратору під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця (далі – ФОП). Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» зі змінами та доповненнями.

Підпунктом 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ визначено, що зареєстровані в установленому порядку ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ суб’єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм ПКУ, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.

Перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому п.п. 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 ПКУ, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб’єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в п. 291.4 ст. 291 ПКУ.

До поданої заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

При цьому якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, самостійно прийняв рішення про припинення ФОП, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

У Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області на семінарі з членами ТВ «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області розглядалися питання зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника

Днями за організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено семінар-навчання для членів Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області (далі – Територіальне відділення) та бухгалтерів платників податків, що входять до складу Територіального відділення.

До участі у семінарі-навчанні приєдналися 34 члени Територіального відділення.

Тема семінару «Зупинення податкових накладних, деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку».

Семінар відбувся за участі начальника управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС Каліногорської Вікторії, начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак.

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та питання зупинення податкових накладних/розрахунків коригування є найбільш актуальними для платників. Тож, обговорення зазначених питань стали надзвичайно важливими сьогодні.

Зупинились на питаннях стосовно Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року  № 1165 (далі – Порядок), на повідомленні щодо розблокування зупинених податкових накладних, звернули увагу, зокрема на алгоритм дії платника податку на додану вартість у разі отримання ним квитанції про блокування податкових накладних/розрахунків коригування в електронній формі в автоматичному режимі.

Окремо розглянуто деякі особливості заповнення Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).

На семінарі-навчанні платникам податку на додану вартість особлива увага акцентована на зупиненні податкових накладних/розрахунків коригування та необхідності дотримання вимог Порядку і якщо якісь дані помилково не було зазначено у Таблиці, подати нову Таблицю, у якій зазначити необхідну інформацію.

У ході он-лайн семінару-навчання податківці активно поспілкувалися з членами Територіального відділення та бухгалтерами платників податків, що входять до складу Територіального відділення, та надали фахові відповіді на питання.

Наприкінці заходу Голова Ради Територіального відділення «Асоціація платників податків України» в Дніпропетровській області Вікторія Захарова висловила подяку за проінформованість платників, а податківці запропонували і надалі проводити семінари-навчання.

Олексій Любченко обговорив з Анатолієм Кінахом стратегію взаємодії між ДПС та УСПП

Стратегію взаємодії та актуальні поточні питання обговорили під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко та Президент Українського союзу промисловців та підприємців Анатолій Кінах.

«Конструктивна взаємодія з потужним громадським об’єднанням, у складі якого представники великого, середнього та малого бізнесу, сприятиме реформам податкової сфери у напрямі забезпечення рівних конкурентних умов для всіх учасників ринку, захисту інтересів держави та чесного бізнесу, удосконалення адміністрування та спрощення сплати податків», – наголосив під час зустрічі Голова ДПС Олексій Любченко.

Очільники ДПС та УСПП обговорили питання реформування податкової служби, забезпечення збалансованої податкової політики, яка сприятиме зростанню промислового виробництва в країні, а також підготовку аргументованих пропозицій щодо удосконалення податкового законодавства, спрямованих на досягнення балансу інтересів між бізнесом та державою.

Анатолій Кінах презентував розроблений експертами УСПП спільно з Антикризовою радою громадських організацій програмний документ «Платформа економічного патріотизму (пріоритетні заходи 2020: промисловий пакет)». В ньому окреслені підходи щодо стимулювання внутрішнього ринку, підтримки експорту вітчизняних виробників на зовнішніх ринках, реалізації галузевих програм, припинення трудової міграції. Головним пріоритетом на 2020 рік експертами визначено реформування сучасної промислової політики та створення відповідної вертикалі державного менеджменту.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/421837.html

ДПС дотримується обмежувальних протиепідемічних заходів

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/421737.html повідомила, що станом на 11 червня 2020 року кількість працівників Державної податкової служби, що захворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом – 39 осіб, з них одужали – 12, продовжують хворіти – 27.

У приміщеннях, де перебували інфіковані працівники, проведено дезінфекцію. Також забезпечується медичне спостереження за контактними особами протягом 14-ти днів з останнього контакту із хворим на коронавірусну хворобу COVID-19.

Центри обслуговування платників, які в умовах карантину працювали за окремим графіком виключно для надання невідкладних послуг у разі гострої необхідності за попереднім записом (телефоном, через електронну скриньку), відновили звичайний графік роботи.

Продовжують діяти заходи із забезпечення режиму поточної дезінфекції в ЦОП, працівники забезпечені захисними масками та гумовими рукавичками, платники мають право заходити до ЦОП тільки у захисній масці, рукавичках та після дезінфекції рук.

В умовах обмежувальних протиепідемічних заходів залишається актуальним максимальне використання дистанційного формату спілкування та електронних сервісів, зокрема ІТС «Електронний кабінет», вхід до якого здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

У разі виникнення питань щодо користування Електронним кабінетом слід звернутись до служби підтримки за телефоном 0800501007 (напрямок 0) або за посиланням http://cabinet.tax.gov.ua/help/.

Збір за місця для паркування транспортних засобів: декларація з 01.07.2020 подається за оновленою формою

Наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2019 № 550 «Про внесення змін до форми Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.02.2020 за № 213/34496 (далі – Наказ № 550), оновлено редакцію Податкової декларації збору за місця для паркування транспортних засобів (далі – Декларація).

Нормами п. 46.6 ст. 46 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, який затвердив такі форми, зобов’язаний оприлюднити нові форми звітності. До визначення нових форм декларацій, які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій, чинні до такого визначення.

Наказ № 550 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 13.03.2020 № 20.

Отже, Декларація за новою формою у редакції наказу № 550 складається за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося її оприлюднення, тобто за другий квартал 2020 року і подається платниками збору з 01.07.2020.

Оновлена форма Декларації складається з двох частин, а саме:

1) Податкова декларація збору за місця для паркування транспортних засобів;

2) Розрахунок податкових зобов’язань збору за місця для паркування транспортних засобів. Цей розрахунок містить такі нові показники: ► код та найменування податкової пільги; ► сума пільги, розрахована пропорційно до періоду користування пільгою; ► дата початку і закінчення користування пільгою; ► сума пільги, використаної за цільовим призначенням; ► площа, на яку поширено пільгу (кв. м).

Крім того, Наказом № 550 змінено порядок розрахунку суми нарахованого збору, а саме:

«площа об’єкта оподаткування» Х «розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня звітного року» Х «кількість днів провадження діяльності із паркування транспортних засобів» Х «на ставку збору» – «сума податкової пільги».

Збір необхідно розраховувати у розрізі видів об’єкта оподаткування: ◄ відведені земельні ділянки; ◄ комунальні гаражі;

◄ стоянки;◄ паркінги (будівлі, споруди, їх частини).

Щодо застосування законодавства про єдиний внесок на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» було внесено низку змін до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Зокрема, розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 доповнено пунктом 910, згідно з нормами якого тимчасово звільнялися від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, в частині сум, що підлягали нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по  30 квітня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого пункту 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовувалися.

Такі особи могли прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня та з 01 по 30 квітня 2020 року в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначалася у звітності. про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Водночас Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19)» (далі – Закон № 591) внесено зміни до пункту 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464, згідно з якими подовжено період звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску осіб, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини 1 статті 4 цього Закону, у частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами з 01 по травня 2020 року за себе.

Отже, з урахуванням змін, внесених Законом № 591, відповідно до пункту 910 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за себе за періоди з 01 по 30 березня, з 01 по 30 квітня 2020 року та з 01 по 31 травня 2020 року.

Водночас зазначені особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня 2020 року та з 01 по 31 травня 2020 року в розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі інформація про сплачені суми зазначатиметься у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Вважаємо за необхідне зауважити, що зазначена норма не поширюється на роботодавців.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП мають подавати всі платники податків

Подача повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – повідомлення за ф. № 20-ОПП) передбачена п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до якої встановлено обов’язок платників податків стати на облік в органах державної податкової служби, а також обов’язок повідомляти податкові органи про всі об’єкти оподаткування та об’єкти, пов’язані з оподаткуванням;

Порядок здійснення такого повідомлення про об’єкти оподаткування визначений наказом Міністерство Фінансів України від 09.12.2011 № 1588, яким передбачено, що повідомлення ф. № 20-ОПП до податкового органу подається за місцем знаходження такого об’єкта.

Повідомлення за ф. № 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

У разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об'єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни.

Повідомлення за формою № 20-ОПП мають подавати всі платники податків – як юридичні, так і фізичні особи – підприємці у разі наявності, виникнення, зміни типу об’єкта оподаткування.

Об’єктами оподаткування або об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Однак, такі об’єкти повинні визначатися для кожного податку окремо, виходячи з норм відповідних розділів ПКУ.

Тобто, у повідомленні за ф. № 20-ОПП зазначають усі приміщення, якими підприємство користується, а саме: усі види транспорту, заправки, скважини, котли, сховища, земельні ділянки тощо. Включаючи також об’єкти, які здаються в оренду та орендується у інших осіб.

Перевірити подані відомості про об’єкти можна в особистому кабінеті платника податків Електронного кабінету.

Отже, повідомлення за формою № 20-ОПП запроваджене з метою отримання від платників податків інформації про всі наявні в них об’єкти оподаткування, їх місцезнаходження, переміщення та стан, у якому вони фактично перебувають: використовуються, не використовуються (у тому числі тимчасово).

Закон України № 466: нові норми в оподаткуванні реалізації транспортних засобів

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни, зокрема до ст.173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регулює порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна.

Так, п. 173.2 ст. 173 ПКУ доповнено новим абзацом, який встановлює, що дохід, отриманий платником податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПКУ.

Дохід, отриманий платником ПДФО від реалізації першого на рік об’єкта рухомого майна (транспортних засобів) оподатковується, як і раніше, за нульовою ставкою, дохід від продажу протягом звітного податкового року другого об’єкту рухомого майна оподатковується за ставкою 5 %, а дохід від продажу третього та наступних об’єктів рухомого майна, отриманий протягом року, оподатковується  за ставкою 18 % .

Норма набрала чинності з 23.05.2020.

Офіційне оформлення трудових відносин – захист майбутнього найманих працівників

Звертає увагу роботодавців про необхідність легалізації трудових відносин з найманими працівниками.

Так, працівник не може бути допущений до роботи без укладання трудового договору та повідомлення про це територіального органу ДПС в терміни та за формою, визначеними Порядком повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 із змінами.

Нагадуємо, що офіційне працевлаштування для працівника – це гарантоване Конституцією України право на працю, реалізоване шляхом укладення трудового договору, це економічні, соціальні та трудові гарантії, передбачені чинним законодавством України та належне пенсійне забезпечення в майбутньому.

Офіційне оформлення трудових відносин для роботодавця – це позитивний імідж та репутація надійного партнера, що є запорукою процвітання бізнесу та примноження прибутків.

Програмні РРО: про терміни впровадження

Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)» із змінами перенесено терміни набуття чинності законодавчих норм щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Так, відтерміновується:

● з 19.04.2020 до 01.08.2020 – можливість застосування програмних РРО і збільшення розміру штрафних (фінансових) санкцій;

● з 01.10.2020 до 01.01.2021 – запровадження механізму «Кешбек» та обов’язок застосування РРО фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп, які проводять ризикові види діяльності;

● з 01.01.2021 до 01.04.2021 – обов’язок застосування РРО усіма фізичними особами – підприємцями платниками єдиного податку другої та третьої груп.

Отже, суб’єкти господарювання мають можливість підготуватися до набрання чинності вимог законів.

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні778
mod_vvisit_counterВчора831
mod_vvisit_counterНа цьому тижні4799
mod_vvisit_counterНа минулому тижні9213
mod_vvisit_counterВ цьому місяці36416
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1021157

Online (20 minutes ago): 10
Your IP: 18.210.11.249
,
Now is: 2020-10-30 20:39