УВАГА! Змінено графік роботи Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

На період дії постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» (зі змінами) Головне управління ДПС у Дніпропетровській області працює за наступним графіком:

початок робочого дняо 8 год. 00 хв.,

перерва на обідз 12 год. 00 хв. до 12 год. 45 хв.,

закінчення робочого дняо 17 год. 00 хв., у п’ятницю о 15 год. 45 хв.   

До уваги платників єдиного внеску!

03 червня 2020 року набрав чинності п. 5 розділу І Закону України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (Закон № 592).

Зазначеним пунктом Закону № 592 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» розділу Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464) доповнено п. 915.

Відповідно до цього пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на день набрання чинності Законом № 592 з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня   2017 року до дня набрання чинності Законом № 592, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності Законом № 592:

а) платниками – фізичними особами – підприємцями (ФОП), які обрали загальну систему оподаткування – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи ФОП заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу – звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше;

б) особами, які провадять незалежну професійну діяльність – до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини 2 ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592. Зазначена звітність подається платником виключно у випадку, якщо вона не була подана раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску зазначеної звітності (якщо відповідна звітність не була подана раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) протягом періоду з 01 січня 2017 року до дня набрання чинності Законом № 592;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Підписано Меморандум про співробітництво між Державною податковою службою та Федерацією роботодавців України

Голова ДПС Олексій Любченко та Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник підписали Меморандум про співробітництво.

Меморандумом передбачена взаємодія Державної податкової служби та Федерації роботодавців України, зокрема, у напрямах створення сприятливого податкового клімату для розвитку підприємництва, систематизації та стабілізації податкової політики, усунення конфліктів та розвитку партнерства між ДПС та платниками податків.

«Підписання цього меморандуму не проста формальність. Це логічне продовження співпраці ДПС та ФРУ у майбутньому, черговий крок у напрямі конструктивної взаємодії для удосконалення податкової сфери, створення рівних умов діяльності всіх суб’єктів господарювання та захисту прав держави і платників податків», зазначив Олексій Любченко.

Предметом Меморандуму є реформування за участі громадськості податкової системи України, співробітництво ДПС та ФРУ щодо захисту законних прав платників податків, контролю за додержанням податкового законодавства шляхом підготовки та реалізації спільних заходів та проєктів.

У свою чергу Голова ФРУ Дмитро Олійник запевнив у готовності Федерації роботодавців до конструктивної співпраці з податковою, зокрема, в аспекті імплементації новацій податкового законодавства, удосконалення процесів адміністрування податків, протидії тіньовій економіці та нечесній конкуренції.

Під час заходу Голова ДПС та представники Федерації роботодавців також обговорили аспекти функціонування окремих галузей економіки та актуальні питання оподаткування.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/423480.html

У ДПС стартувала комунікаційна податкова платформа

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/423437.html повідомила про наступне.

Результатом нещодавніх зустрічей Голови ДПС Олексія Любченка та представників бізнесу став запуск Державною податковою службою комунікаційної податкової платформи.

Головна мета даної платформи – якісна та оперативна комунікація з народними депутатами, консультативно-дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Президентом України, Кабінетом Міністрів України, асоціаціям, які представляють інтереси платників податків.

Як буде працювати комунікаційна податкова платформа?

З-поміж числа співробітників ДПС визначені комунікатори, які організовуватимуть ефективний зворотній зв’язок зі Службою.

Голова ДПС Олексій Любченко таким чином розпочинає активний діалог з парламентаріями та організаціями, які представляють інтереси платників податків: «Комунікаційна платформа покликана активізувати нашу співпрацю у рамках роботи податкової служби».

За результатами проведених зустрічей, розглянутих запитів і звернень готуватимуться пропозиції для прийняття управлінських рішень керівництвом ДПС.

Детальніше ознайомитися з наказом ДПС можна за посиланням: https://tax.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro- diyalnist/74610.html   Телефон для довідок: (044) 481-48-95.

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ГУ ДПС у Дніпропетровській області виявлено факти розкрадання та подальшої легалізації бюджетних грошових коштів

За підсумками п’яти місяців 2020 року управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області виявлено 70 повідомлень про фінансові операції, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинних шляхом.

Досліджено та проаналізовано діяльність 25 суб’єктів господарювання, матеріали по яких передано до правоохоронних органів, з них: по 10 матеріалах – внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, по решті – приєднано до раніше зареєстрованих кримінальних проваджень.

Також, у травні 2020 року виявлено факти розкрадання та подальшої легалізації бюджетних грошових коштів наданих для виконання будівельно-монтажних робіт навчальних закладів Дніпропетровської області.

Встановлено, що посадові особи приватного підприємства, у 2018 – 2020 роках, отримавши бюджетні грошові кошти на загальну суму понад 560 млн грн, здійснили низку безтоварних фінансових операцій з підприємствами, що створені без мети здійснення господарської діяльності та характеризуються невідповідністю придбаних та реалізованих товарів на суму 12,9 млн гривень. В рамках розслідування відкритого за даним фактом кримінального провадження накладено арешт на майно приватного підприємства. Слідство триває.

Відповідальність платників та оскарження рішень контролюючих органів

Відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» начальника управління правового забезпечення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Олега Басана на тему «Відповідальність платників та оскарження рішень контролюючих органів».

Питання 1.Чи може бути притягнуто до відповідальності платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації (далі – ІПК), наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення?

Відповідь.Не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована (абзац перший п. 53.1 ст. 53 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Положення абзацу першого п. 53.1 ст. 53 ПКУ застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.

У разі коли положення індивідуальної податкової консультації суперечать положенням узагальнюючої податкової консультації, застосовуються положення узагальнюючої податкової консультації.

Платник податків та/або податковий агент, які діяли відповідно до податкової консультації, не звільняються від обов’язку сплати податкового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Питання 2.В який термін з дня вчинення правопорушення контролюючим органом може бути накладене адміністративне стягнення на платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб?

Відповідь.Адміністративне стягнення може бути накладено контролюючим органом на платників податків – фізичних осіб та посадових осіб платників податків – юридичних осіб (головного бухгалтера, директора) не пізніше ніж через два місяці з дня вчинення правопорушення, а в разі триваючого правопорушення – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Питання 3.Чи застосовується відповідальність за порушення термінів реєстрації в ЄРПН помилково (безпідставно) складених податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних?

Відповідь.Податковим кодексом України не визначено виключень щодо застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, в тому числі тих, які після їх реєстрації визнаються як помилково (безпідставно) складені.

При цьому, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За несвоєчасну реєстрацію ПН/РК Податковим кодексом України передбачені нові штрафні санкції

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до ст. 1201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), якими передбачено застосування штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної (далі – ПН) і розрахунку коригування до податкової накладної (далі – РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Так, Законом № 466 оновлено п. 1201.1 ст. 1201 ПКУ, відповідно до якого запроваджено нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ, а саме в:

► ПН/РК, складених на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування ПДВ;

► ПН, складених на операції, що оподатковуються ПДВ за нульовою ставкою;

► ПН, складених відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ у разі здійснення операцій, визначених підпунктами «а» – «г» п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та РК, складених до таких ПН;

► ПН, складених відповідно до ст. 199 ПКУ, та РК, складених до таких ПН;

► ПН, складених відповідно до абзацу одинадцятого п. 201.4 ст. 201 ПКУ.

За порушення граничного строку реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, на платника ПДВ накладається штраф у розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 1 020 гривень.

Крім того, відсутність реєстрації таких ПН/РК в ЄРПН, якщо це порушення зазначене в податковому повідомленні-рішенні (далі – ППР), складеному за результатами перевірки контролюючого органу, тягне за собою накладення на платника податку штрафу у розмірі 5 відсотків обсягу постачання (без ПДВ), але не більше 3 400 гривень (п. 1201.2. ст. 1201 ПКУ).

Тобто, під нові штрафи за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН підпадають також і ПН/РК, в яких не зазначаються суми ПДВ. У таких випадках штрафи нараховуються у відсотках до обсягу постачання, встановлених Законом № 466.

При цьому слід враховувати, що згідно з новим п. 73 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, якщо штрафи за порушення граничного строку реєстрації таких ПН та/або РК в ЄРПН, передбачені ст. 201 ПКУ, були нараховані протягом періоду з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, але грошові зобов’язання за ними станом на дату набрання чинності Законом № 466 неузгоджені (відповідні ППР знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов’язання за ними не сплачено), то мають застосовуватися нові розміри штрафів, встановлені Законом №466.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника ПДВ здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове ППР. Попереднє ППР вважається скасованим (відкликаним).

Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого для реєстрації всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 50 відсотків суми ПДВ, зазначеної в таких ПН/РК в залежності від кількості календарних днів порушення строку реєстрації (п. 1201.1. ст. 1201 ПКУ).

Відсутність реєстрації протягом граничного строку всіх інших ПН та/або РК в ЄРПН, про що зазначено в ППР, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, – тягне за собою накладення на платника ПДВ штрафу у розмірі 50 відсотків суми податкових зобов’язань з ПДВ, вказаної у такій ПН та/або РК, або від суми ПДВ, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо ПН на таку операцію не складено (п. 1201.2. ст. 1201 ПКУ).   Норми набрали чинності 23.05.2020.

Законом України № 466 з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ), відповідно до яких з 01.01.2021 запроваджується Єдиний реєстр податкових повідомлень-рішень контролюючих органів надісланих (вручених) платникам податків (далі – Реєстр).

Відповідні зміни внесено Законом № 466 до пунктів 58.1 та 58.2 ст. 58 ПКУ.

Так, у вищезазначеному Реєстрі буде міститися інформація про:

● дати складання, надіслання (вручення) та отримання платником податків податкового повідомлення-рішення;

● дату відкликання або зміни податкового повідомлення-рішення;

● дати настання граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначені у них суми (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, стан їх узгодження та терміни сплати;

● інформація про виникнення податкового боргу платника податків, дату та номер податкової вимоги;

● оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному або судовому порядку.

Технічним адміністратором Реєстру визначено Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Щоб уникнути штрафу, своєчасно подайте повідомлення за ф. № 20-ОПП!

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом ПКУ.

Платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Заява про взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку подається у відповідний податковий орган протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об’єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню.

Форму Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП визначено у додатку 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями.

Згідно з абзацом другим п. 117.1 ст. 117 ПКУ неподання у строки та у випадках, передбачених ПКУ, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог, встановлених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 1 020 гривень.

У разі неусунення таких порушень або за ті самі дії, вчинені протягом року особою, до якої були застосовані штрафи за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 680 грн, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, – 2 040 грн (абзац четвертий п. 117.1 ст. 117 ПКУ).

Податкова знижка за 2020 рік: розширено перелік витрат

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби   (COVID-19)» розширено перелік витрат, які платники мають право включити до податкової знижки.

Так, громадяни – платники податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) при реалізації права на податкову знижку відповідно до положень ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) зможуть включити до такої знижки (у повному обсязі без урахування обмежень) суму грошових коштів, або вартість:

◄ лікарських засобів для надання медичної допомоги хворим;

◄ дезінфекційних засобів антисептиків;

◄ медичного обладнання;

◄ засобів індивідуального захисту;

◄ медичних виробів для скринінгу хворих;

◄ розхідних матеріалів для надання медичної допомоги;

◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів, реагентів для лабораторних досліджень;

◄ медичних виробів, лабораторного обладнання, розхідних матеріалів для інфекційних відділень, патологоанатомічних відділень тощо);

◄ засобів особистої гігієни;

◄ продуктів харчування;

◄ товарів за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, зазначені вище кошти, обладнання, товари, матеріали добровільно перераховані (передані) протягом карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку встановленому законом на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) наступним суб’єктам (одному або декільком):

► громадським об’єднанням;

► благодійним організаціям;

► центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я – Міністерству охорони здоров’я України;

► іншим центральним органам виконавчої влади, які реалізують державну політику у сферах санітарного та епідемічного благополуччя населення, контролю якості та безпеки лікарських засобів, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань;

► особі, уповноваженій на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я (Державному підприємству «Медичні закупівлі України»);

► закладам охорони здоров’я державної та/або комунальної власності;

► структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Вищезазначені витрати фізичні особи – платники ПДФО мають право включити до податкової знижки за результатами звітного 2020 податкового року. Для цього у 2021 році їм потрібно буде подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік у терміни, визначені ПКУ.

Електронний кабінет забезпечує дистанційне отримання інформації про платника у режимі реального часу

Сервіс Електронний кабінет (далі – Е-кабінет), що функціонує на офіційному вебпорталі ДПС, забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – ПКУ) та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, і нормативно-правовими актами.

У приватній частині Е-кабінету інформація щодо облікових даних, поданої звітності, стану розрахунків з бюджетом, листів, запитів, реєстрації податкових накладних та інших сервісів оновлюється у режимі реального часу.

Отже, використовуючи можливості Е-кабінету, платник податків реалізовує свої права та обов’язки, шляхом отримання у режимі реального часу інформації, яка збирається, використовується та формується контролюючими органами у зв’язку з обліком платників та адмініструванням податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), здійсненням податкового контролю, дані оперативного обліку податків, зборів, єдиного внеску (у тому числі дані інтегрованих карток платників податків), дані системи електронного адміністрування ПДВ, дані системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, а також одержання такої інформації у вигляді документа, який формується автоматизовано шляхом вивантаження відповідної інформації з Е-кабінету із накладенням кваліфікованого електронного підпису посадової особи контролюючого органу та кваліфікованої електронної печатки контролюючого органу із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Е-кабінет створюється та функціонує, зокрема, за таким принципом, як повнота функціоналу – наявність такого інтерфейсу електронного сервісу, який забезпечує можливість реалізації прав та обов’язків платника, отримання документів, передбачених законодавством, та інформації, що стосується такого платника, онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) або через програмний інтерфейс (АРІ), іншими засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем (п. 421. 1 ст.421 ПКУ).

Е-кабінет у процесі функціонування взаємодіє з іншими інформаційно-телекомунікаційними системами ДПС.

Платники податку на прибуток мають право застосувати прискорену амортизацію, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» підрозділ 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено новим п. 431, яким передбачено, що при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на період з 01.01.2020 до 31.12.2030 платники податку на прибуток підприємств мають право під час розрахунку амортизаціїщодо основних засобів:

►четвертоїгрупи(машини та обладнання) тап’ятоїгрупивикористовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює2 роки;

►третьої групи(передавальні пристрої) тадев’ятої групивикористовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює5 років.

Мінімально допустимі строки амортизації основних засобів, визначені п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, використовуються незалежно від строків амортизації, визначених у бухгалтерському обліку.

Основні засоби мають одночасно відповідати таким вимогам:

◄ введені в експлуатацію платником податків в межах одного з податкових (звітних) періодів, з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2030 року;

◄ не були у використанні.

При цьому такі основні засоби повинні використовуватися у власній господарській діяльності та не можуть продаватися або надаватися в оренду іншим особам (крім платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання визначених вимог до закінчення періоду нарахування амортизації з використанням мінімально допустимих строків амортизації, визначених у п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи з дати введення їх в експлуатацію, платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний:

● збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ протягом податкових (звітних) періодів, в яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів, визначених у цьому пункті;

● зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

Слід зазначити, що у разі застосування положень п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ норми п. 138.3 ст. 138 ПКУ не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів та методів її нарахування.

Платники податку на прибуток підприємств мають право застосувати прискорену амортизацію, визначену п. 431 підрозділу 4 розділу XX ПКУ, починаючи зі звітного періоду – півріччя 2020 року, та відобразити відповідні суми прискореної амортизації у додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття або повідомленням про неприйняття контролюючим органом електронного документа

Подання електронних документів здійснюється платниками податків відповідно до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557), на підставі договору про визнання електронних документів   (далі – Договір), що визначає взаємовідносини суб’єктів електронного документообігу та укладається з контролюючим органом.

Згідно з абзацом другим п. 12 розділу ІІ Порядку № 557 друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа.

Разом з тим, відповідно до п.п. 49.11.1 п. 49.11 ст. 49 ПКУ у разі подання платником податків до контролюючого органу засобами електронного зв’язку податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 ст. 48 ПКУ, а також недотримання вимог абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ, такий контролюючий орган зобов’язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання.

Згідно з п. 49.15 ст. 49 ПКУ податкова декларація вважається неподаною за умови порушення норм підпунктів 48.3 і 48.4 ст. 48 ПКУ, абзаців першого – третього п. 49.4 ст. 49 ПКУ та надання або надсилання контролюючим органом платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» із змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» із змінами для податкових декларацій, поданих у такий спосіб.

Враховуючи вищевикладене, у разі недотримання платником законодавчих норм щодо подання податкової декларації, у другій квитанції зазначаються реквізити неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа.

Кошти в рахунок погашення податкового боргу зараховуються згідно з черговістю його виникнення

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 «Продаж майна, що перебуває у податковій заставі» ПКУ або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов’язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Сільськогосподарські товаровиробникиплатники податку на прибуток мають право обрати спеціальний річний період

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни, зокрема для платників податку на прибуток – виробників сільськогосподарської продукції.

Так, платниками податку на прибуток є виробники сільськогосподарської продукції, які можуть обрати річний податковий (звітний) період, який починається з 1 липня минулого звітного року і закінчується 30 червня поточного звітного року (п.п. 137.4.1 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Норма набула чинності з 23.05.2020.

Нагадуємо, що для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств до суб’єктів господарювання, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, належать підприємства, дохід яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній податковий (звітний) рік перевищує 50 % загальної суми доходу.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) – це продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 – 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (п.п. 14.1.234 ст. 14 ПКУ).

Отже, у 2020 році виробники сільськогосподарської продукції, які застосовують загальний річний податковий період, мають право подати декларацію з податку на прибуток підприємств за податковий (звітний) період – півріччя 2020 року та надалі застосовувати річний період, яки розпочинається з   01 липня 2020 року і закінчується 30 червня 2021 року.

Для отримання допомоги по частковому безробіттю до центру зайнятості необхідно подати довідку про сплату єдиного внеску

Відповідно до Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VI «Про зайнятість населення» із змінами, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня   2020 року № 306 затверджено Порядок надання та повернення коштів, спрямованих на фінансування допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок).

Допомога по частковому безробіттю на період карантину надається міськими, районними і міськрайонними центрами зайнятості та філіями регіональних центрів зайнятості роботодавцям із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, в тому числі фізичним особам – підприємцям (далі – роботодавці), для виплати допомоги працівникам у разі втрати ними частини заробітної плати, а також фізичним особам – підприємцям (далі – ФОП), які є застрахованими особами, – у разі втрати ними частини доходу внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності внаслідок карантину (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 4 Порядку допомога надається за кожну годину, на яку працівникові скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду.

ФОП, яка є застрахованою особою, допомога надається із розрахунку двох третин бази нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). База нарахування розраховується виходячи із середнього розміру місячної бази нарахування єдиного внеску за рік, що передує року звернення, відповідно до Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами.

Для ФОП, які є застрахованими особами, та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Закон № 2464) звільнені від сплати єдиного внеску, допомога надається з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Розмір допомоги не може перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Сума допомоги надається роботодавцям, у тому числі ФОП, які є застрахованими особами, із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва на строк зупинення (скорочення) діяльності та протягом 30 календарних днів після завершення карантину в разі сплати роботодавцем або ФОП, який є застрахованою особою, єдиного внеску протягом шести місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності (п. 5 Порядку).

ФОП, яка є застрахованою особою та звертається за отриманням допомоги, подає відомості щодо себе за формою згідно з додатком 2 до Порядку, де зазначає середній розмір місячної бази нарахування єдиного внеску відповідно до Звіту (абз. 2 п.п. 3 п. 9 Порядку).

Для отримання допомоги роботодавець подає до центру зайнятості за місцем реєстрації його як платника єдиного внеску довідку про сплату єдиного внеску за останні шість місяців, що передують даті зупинення (скорочення) діяльності, на підставі звітних відомостей, що надаються до Пенсійного фонду України, крім ФОП, які є застрахованими особами та відповідно до частини 4 ст. 4 Закону № 2464 звільнені від сплати єдиного внеску (п.п. 4 п. 9 Порядку).

Отримали спадщину у 2019 році від дядька – подайте декларацію про майновий стан і доходи

Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за наслідками звітного податкового року зобов’язані фізичні особи, які отримали спадщину.

Декларація подається до контролюючого органу за податковою адресою (тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними) не пізніше 30 червня 2020 року.

Звертаємо увагу, що оподаткування спадщини залежить від ступеня споріднення спадкоємця та спадкодавця, а також від резидентського статусу цих осіб.

Так, об’єкти спадщини, що успадковуються членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО).

Вартість будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім’ї спадкодавця І та ІІ ступенів споріднення, оподатковується ПДФО за ставкою 5%.

Об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та об’єкти спадщини, що успадковуються спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковуються ПДФО за ставкою 18 %.

Фізичні особи, які отримали у спадщину об’єкти спадщини, що оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО, Декларацію можуть не подавати, якщо у них відсутні інші підстави для подання річної податкової Декларації.

Довідково:

► членами сім’ї фізичної особи І ступеня споріднення є її батьки, її чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені;

► членами сім’ї фізичної особи ІІ ступеня споріднення вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.

У січні – травні Контакт-центром ДПС надано відповіді на 390 тис. запитань платників

ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/423140.html повідомила наступне.

Протягом січня – травня 2020 року Контакт-центром ДПС надано 390 тис. відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Із загальної кількості відповідей 377,4 тис. надано у телефонному режимі, 10,8 тис. – електронною поштою і факсом, 1,8 тис. – з використанням автовідповідача.

З 12 травня 2020 року впроваджено нову послугу для платників податків – надання інформаційно-довідкових послуг у чатах популярних месенджерів Viber та Telegram. У травні оброблено 680 звернень, які надійшли у чатах.

Найчастіше платники зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на доходи фізичних осіб, порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО), прав та обов’язків платників податків.

Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства всі відповіді надаються з використанням Бази знань – автоматизованої бази уніфікованих відповідей на запитання фізичних та юридичних осіб. Так, станом на 01 червня цього року База знань налічує 10,8 тис. уніфікованих запитань-відповідей.

База знань постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані. Протягом січня – травня 2020 року з причини змін законодавства обмежено термін дії 1276 уніфікованих запитань-відповідей та внесено 590 у новій редакції.

Для зручності суб’єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на офіційному вебпорталі ДПС у розділі «Запитання-відповіді з Бази знань» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (ЗІР). Тому відвідувачі порталу можуть у будь-який зручний час самостійно знайти відповіді на питання, які їх цікавлять. Цією послугою за 5 місяців 2020 року скористалися майже 1,3 млн клієнтів.

Нагадуємо, що приєднатися до чатів ДПС можна:

- з вебпорталу ДПС України, розділ «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» https://tax.gov.ua/;

- з сайту Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (скорочено ЗІР) https://zir.tax.gov.ua/ або його мобільної версії.

Про актуальне для платників ПДВ на он-лайн семінарі-навчанні, проведеному Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області

За організацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – ГУ ДПС) у режимі он-лайн проведено черговий семінар-навчання для представників будівельного та торгівельного бізнесів Дніпропетровського регіону.

Семінар відбувся за участі начальника управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторії та начальника управління комунікацій ГУ ДПС Осипової Манушак, а також першого заступника Голови Громадської ради при  ГУ ДПС (далі – Громадська рада) Крапивки Михайла, членів Громадської ради – представників комітету будівництва, промисловості, сфери послуг; представників торгівельної сфери та будівельників області.

Семінар-навчання відкрила начальник управління комунікацій ГУ ДПС Осипова Манушак. Вона привітала учасників семінару та ознайомила їх з регламентом проведення заходу.

Процедура зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також особливості заповнення Таблиці даних платника – це найбільш проблемні питання, які турбують платників ПДВ.

Тому на заході акцентовано увагу на необхідності дотримання платниками ПДВ вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі – Порядок) та на деяких особливостях подання Таблиці даних платника податку (Додаток 5 до Порядку) (далі – Таблиця).

Начальник управління податкового моніторингу ГУ ДПС Сіданченко Вікторія детально зупинилась на повідомленні щодо розблокування зупинених податкових накладних та порядку заповнення Таблиці.

Також вона звернула особливу увагу на основні положення Порядку щодо критеріїв ризиковості платника ПДВ, ризиковості здійснення операцій та на ознаки безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім того, на семінарі-навчанні розглянуто порядок дій платника ПДВ, якщо таким платником отримано квитанцію про блокування податкових накладних/розрахунків коригування.

Захід пройшов у форматі конструктивного обговорення питань, які виникають у представників бізнесу під час реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Присутні отримали відповіді на нагальні питання і подякували фахівцям податкової за корисну інформацію, яку вони одержали під час спілкування.

Порушили порядок сплати частини чистого прибутку – законодавством передбачена відповідальність!

Законом України від 26 лютого 2020 року № 465-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Закону України від 21 вересня 2006 року № 185-V«Про управління об’єктами державної власності» із змінами, зокрема ст. 111  доповнено частиною третьою, яка набула чинності 23.05.2020.

Відповідно до зазначених змін державні унітарні підприємства та їх об’єднання – платники частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку подають до податкових органів розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку (далі – Розрахунок) у порядку та у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Отже з 23.05.2020 до платників частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку, які порушили правила подання до контролюючих органів Розрахунку, або порушили порядок сплати (перерахування) грошового зобов’язання з частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку, або у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цих платежів, податкові органи мають право застосувати штрафні (фінансові) санкції (штрафи) та пеню за вищезазначені порушення у порядку, визначеному нормами ПКУ.

Задекларуйте доходи та сплатіть вчасно податкові зобов’язання!

Строки подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) і сплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) та військового збору, зазначених у такій Декларації, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» відтерміновано.

Відтак, громадяни та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, мають право подати Декларацію за звітний (податковий) 2019 рік до 01 липня 2020 року. Таким чином, останній день подання декларації – 30.06.2020.

Податкові зобов’язання, визначені такими фізичними особами у Деклараціях, мають бути самостійно сплачені до 01 жовтня 2020 року.

Разом із тим, громадяни, які мають намір скористатися правом на податкову знижку, можуть подавати Декларацію до завершення поточного року, тобто по 31 грудня 2020 року (включно).

Про нарахування та сплату єдиного внеску членами фермерського господарства

До уваги членів фермерського господарства: для взяття на облік платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) їм необхідно подати до контролюючого органу за місцем реєстрації (проживання) заяву про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 12-ЄСВ (далі – Заява) (додаток 2 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок), затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 № 1162 із змінами).

Заява додатково підписується головою фермерського господарства та разом з підтвердними документами щодо дати набуття членства у фермерському господарстві (договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства, статут господарства тощо) подається протягом 10 календарних днів після внесення змін до установчих документів фермерського господарства.

Контролюючим органом наступного робочого дня з дня взяття на облік членів фермерського господарства безоплатно надсилається (вручається) повідомлення про взяття їх на облік за формою № 2-ЄСВ (до даток 3 до Порядку).

Члени фермерського господарства, які не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, нараховують єдиний внесок за себе у розмірі 22 % на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Члени фермерського господарства зобов’язані сплачувати за себе єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Право на звільнення від сплати єдиного внеску за себе мають члени фермерського господарства, якщо вони належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, або отримують пенсію за віком, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із змінами, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Запроваджено нові норми при наданні контролюючим органом індивідуальних податкових консультацій

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у частині вдосконалення порядку надання податковими органами індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК).

Так, відповідно до внесених змін:

► з 01 липня 2020 року Електронний кабінет надає можливість платнику податків подавати звернення на отримання ІПК в електронній формі. Запит на ІПК та ІПК в електронній формі необхідно підписати з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги»;

► податковим органам надано право надавати ІПК в електронній формі;

► збільшено з 10 до 15 кількість календарних днів термін, на який може бути продовжено строк розгляду звернення на отримання ІПК.

Загальний строк надання ІПК (з урахуванням продовження), передбачений ПКУ, складає не більше 40 днів.

Норми щодо звільнення від відповідальності, включаючи фінансову (штрафні санкції та/або пеню), платника податків, який діяв відповідно до наданої ІПК, а також узагальнюючої податкової консультації (п. 53.1 ст. 53 ПКУ) діють до 31.12.2020.

З 01.01.2021 вказані норми відповідно до Закону № 466 перенесено до п. 112.8 ст. 112 ПКУ та продовжать діяти.

Зазнало змін примусове стягнення боргу

Згідно Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 23.05.2020:

► термін, протягом якого контролюючому органу надано право на стягнення коштів та продаж майна платника податків, настає через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) податкової вимоги, а не через 60 календарних днів, як було раніше (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (далі – ПКУ));

► термін на самостійне проведення експертної оцінки майна зменшено до одного місяця з дня прийняття рішення контролюючим органом, що прискорює процедуру для подальшої реалізації майна в рахунок погашення податкового боргу (п. 95.12 ст. 95 ПКУ) (раніше такий термін становив два місяці);

► встановлено, що стягнення заборгованості з частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань здійснюється у порядку, визначеному статтями 59 та 60 глави 4 «Визначення суми податкових та/або грошових зобов’язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів» і статтями 87 – 101 глави 9 «Погашення податкового боргу платників» розділу II ПКУ (п. 11 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Рієлтери зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори про оренду нерухомості

Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості – рієлтери зобов’язані надсилати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 № 497, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.06.2017 за № 700/30568 (п.п. 170.1.6 п. 170.1 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Податковий розрахунок за базовий звітний (податковий) період подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Уважно заповнюйте реквізити у платіжних документах

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників податків на неухильному дотриманні вимог при заповненні банківських документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, єдиного внеску в частині стягнення податкового боргу з обов’язковим зазначенням кодів сплати.

  Так, при сплаті податкового боргу та заборгованості з єдиного внеску необхідно зазначати відповідний код виду сплати:

140 - Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску;

145 - Надходження розстрочених (відстрочених) сум;

147 - Стягнення в межах виконавчого провадження;

149 - Надходження в бюджет коштів від реалізації безхазяйного майна, знахідок, спадкового майна, валютних цінностей і грошових коштів, власники яких невідомі, а також скарбів;

117 - Надходження до бюджету коштів платника податків, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство.

Щоб уникнути можливих помилок при сплаті платежів, необхідно чітко дотримуватись вимог наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 року №666 (із змінами та доповненнями). Зокрема, при заповненні документів на переказ з метою сплати податкового боргу (недоїмки з єдиного внеску) необхідно зазначати:

1 – службовий код «*»;

2 – код виду сплати;

3 – код ЄДРПОУ/РНОКПП/серія, номер паспорта;

4 – інформація про призначення платежу.

За правильність заповнення реквізитів у платіжних документах відповідальність несе платник податків.

Зміни щодо терміну реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон №466-ІХ) внесені зміни до Податкового кодексу України (далі - Кодекс), щодо терміну реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, складених відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу.

Звертаємо увагу, що норму Кодексу, якою встановлено терміни реєстрації в ЄРПН податкових накладних/ розрахунків коригування (пункт 201.10 статті 201 Кодексу), доповнено новим абзацом, згідно з яким для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 Кодексу, встановлено граничний строк реєстрації в ЄРПН -    протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені.

Отже, для податкових накладних, складених за операціями, здійсненими у червні 2020 року відповідно до - пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Кодексу, граничним терміном реєстрації в ЄРПН є 20 липня 2020 року.

Довідково: якщо граничний день реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування в ЄРЦН припадає на вихідний чи святковий день, то такий день вважається операційним, що забезпечує можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування протягом періоду з 8:00 до 20:00.

Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20

Новації законодавства для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що Законом України від 16.01.2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» передбачені зміни для юридичних осіб – платників єдиного податку третьої групи, а саме: у разі зміни ставки єдиного податку відповідно до п.п. «б» 4 пункту 293.8 ст. 293 ПКУ реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість (п. 183.4 ст 183 ПКУ).

Отже, платником єдиного податку третьої групи у разі добровільної зміни ставки єдиного податку в розмірі 5% реєстраційна заява щодо зміни ставки подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного місяця, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку 3%, що передбачає сплату ПДВ (було не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу).

Для платників єдиного податку першої - третьої груп з 1 липня 2020 року не діє звільнення від сплати земельного податку за ділянки, які надаються в оренду (найм, позичку), а також за ділянки, на яких розташовані об'єкти нерухомості, що надаються в оренду (найм, позичку) (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297ПКУ).

Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, - у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім п. 59.1 ст. 59 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів ( п.п. 8 п. 298.2.3 ст. 298 ПКУ).

Отже, сума податкового боргу, наявність якого на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язує платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування, має перевищувати 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1020 грн (60 х 17 грн).

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни податкової адреси, місця провадження господарської діяльності Заява для застосування спрощеної системи оподаткування та звітності (форма якої затверджена наказом МФУ від 16.07.2019 №308) подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ) (раніше така заява подавалась разом з декларацією з єдиного податку за звітний квартал, у якому відбулися зміни).

Оподаткування відпочинку чи оздоровлення працівника

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ), згідно з п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначений п. 164.2 ст. 164 ПКУ.

Також доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п. п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).

Водночас ст. 165 ПКУ визначені доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема, вартість путівок на відпочинок, оздоровлення та лікування, у тому числі на реабілітацію осіб з інвалідністю, на території України платника податку та/або членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які надаються його роботодавцем – платником податку на прибуток підприємств безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки) один раз на календарний рік, за умови, що вартість путівки (розмір знижки) не перевищує 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (абзац другий п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Зазначена норма п. п. 165.1.35 п. 165.1 ст. 165 ПКУ надає право роботодавцю не оподатковувати вартість путівок, наданих безоплатно або із знижкою (у розмірі такої знижки), якщо її вартість (розмір знижки) не перевищує у 2020 році, як для свого працівника, так і для членів його сім’ї (дружина та дитина) у розмірі 70845 грн., тобто 23615 грн. на особу, при дотриманні умов, що визначені у цьому підпункті, зокрема, один раз на календарний рік.

Крім того, згідно з п. п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п. п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Антикорупційний сервіс ДПС України «Пульс»

Правобережне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що за номером телефону сервісу «Пульс» 0800-501-007 (напрямок 4) громадяни мають можливість повідомити про неправомірні дії посадових осіб податкових органів.

 

Информация - Корисно знати

Наша адреса

49064, м. Дніпро,
проспект ім. Сергія Нігояна, 77

Приймальня:

(056) 720-99-20 

(056) 720-99-91

Сектор по роботі зі зверненнями громадян:

(056) 767-14-50

Черговий:

(0562) 52- 03-05

(056) 767 -26-17

E-mail: lensovet@ukr.net

 

Відвідуваність інтрернет - порталу


mod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_countermod_vvisit_counter
mod_vvisit_counterСьогодні456
mod_vvisit_counterВчора828
mod_vvisit_counterНа цьому тижні3646
mod_vvisit_counterНа минулому тижні9213
mod_vvisit_counterВ цьому місяці35263
mod_vvisit_counterВ минулому місяці39696
mod_vvisit_counterВзагалі1020004

Online (20 minutes ago): 17
Your IP: 18.207.102.38
,
Now is: 2020-10-29 12:57